Рада директорів Світового банку в ніч на суботу за Києвом затвердила новий пакет підтримки «Створення стійкої інфраструктури в умовах вразливого середовища в Україні (DRIVE)» на суму $432 млн, спрямований на допомогу уряду в підвищенні стійкості національної дорожньої мережі та поліпшенні операційної ефективності в транспортному секторі.
Як повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» в банку, DRIVE доповнює чинний проєкт «Відновлення основної логістичної інфраструктури та приєднання до мережі (RELINC)», у рамках якого поставлено модульні дорожні мости та виготовлено 200 вагонів-платформ для збільшення вантажопідйомності й експортної спроможності Укрзалізниці.
У Світовому банку зазначили, що від початку війни в лютому 2022 року транспортна інфраструктура України зазнала значних пошкоджень, що порушило ключові маршрути імпорту та експорту. Згідно з нещодавно опублікованою Швидкою оцінкою завданих збитків і потреб на відновлення (RDNA4), у транспортному секторі дорожня інфраструктура постраждала найбільше: 58% транспортного сектору; 30% державних доріг і мостів, 11% місцевих доріг і мостів та 17% комунальних доріг зазнали значних руйнувань.
Фінансування проєкту DRIVE включає позику $212 млн від Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР) у рамках Цільового фонду з надання необхідної кредитної підтримки Україні (ADVANCE Ukraine), який підтримав уряд Японії. У фінансування також входить кредит $210 млн від Спеціальної програми для відновлення України та Молдови (SPUR) і грант $10 млн від Цільового фонду підтримки, відновлення, відбудови та реформування України (URTF).
Проєкт реалізовуватиме Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України.
На сторінці проєкту на сайті банку зазначається, що він має три складові, першою з яких є збереження національної мережі доріг. Ця складова включає два компоненти. У рамках першого – інвестиції для національних доріг на суму $270,48 млн – фінансується проєктування, виконання та нагляд за будівельними роботами, спрямованими на підтримання в належному експлуатаційному стані окремих ділянок національних доріг, зокрема шляхом оперативного утримання, капітального ремонту доріг і капітального ремонту мостів.
Другий компонент – реформа національних автомобільних доріг і автомобільного транспорту – виділяється $90 млн на ефективність роботи транспортного сектора з підходом, орієнтованим на результат.
Друга складова на $39 млн – періодичний догляд за мережею доріг державного значення, у ній також два компоненти: встановлення аварійних модульних дорожніх мостів і кліматично-розумне збереження ключових ланок дорожньої мережі.
Третя складова – технічна допомога та управління проєктами, яка також включає два компоненти: технічну допомогу та розроблення проєктів (грант URTF на $9 млн), що доповнює компоненти, орієнтовані на інвестиції, та управління проєктом (грант URTF на $1 млн), який фінансує прийнятні витрати на підтримку впровадження та управління проєктом, навчання та обмін знаннями.
Кількість загиблих у М’янмі внаслідок потужного землетрусу перевищила 1000 осіб, передає Reuters із посиланням на урядові джерела.
«Міжнародні команди рятувальників почали літати до М’янми в суботу, щоб допомогти в пошуках тих, хто вижив після землетрусу в п’ятницю, внаслідок якого загинули понад 1000 осіб», – йдеться в повідомленні агентства.
За даними військового уряду в суботу, кількість загиблих у М’янмі становила 1002 людини. Як повідомлялося, землетрус магнітудою 7,7 балів пошкодив критично важливу інфраструктуру на тлі гострої громадянської війни.
Щонайменше дев’ятеро людей загинули в сусідньому Таїланді, де землетрус магнітудою 7,7 бала зруйнував будівлі й обвалив хмарочос, який споруджували в столиці Бангкоку, 30 людей опинилися під уламками, 49 вважаються зниклими безвісти.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що в разі ризикових речей в угоді про корисні копалини буде про це комунікувати з українським суспільством.
«Мені здається, що українці, в принципі, дуже добре мене знають. Я думаю, що сумніватися не потрібно. Якщо будуть якісь ті чи інші ризикові речі для нас, то безумовно я буду все це комунікувати без якихось секретів із нашим суспільством», – сказав Зеленський на брифінгу в п’ятницю.
Президент вважає, що «головні базові речі, компромісні, були окреслені в рамковій угоді, на що ми готові були йти». «І тому базуватися будемо на зрозумілих речах, про що ми говорили, там, де ми бачимо можливість побудувати правильні партнерські відносини», – додав він.
Говорячи про нібито борги України США, Зеленський зазначив, що він їх не бачить, якщо говорити про минуле.
«Якщо будуть матися на увазі якісь перспективи, нова підтримка, нові пакети підтримки, і тоді США можуть ставити ті чи інші умови, розуміючи, що безкоштовно ця команда нам нічого робити не буде. Це вони офіційно говорять», – пояснив президент.
ПрАТ «Концерн “Хлібпром” (Львів), один із найбільших в Україні виробник хліба та хлібобулочних виробів, у 2024 році отримав 65,667 млн грн чистого збитку проти 70,83 млн грн чистого прибутку роком раніше.
Згідно з порядком денним річних загальних зборів акціонерів, призначених на 30 квітня поточного року в дистанційному режимі, акціонерам пропонують чистий збиток, отриманий товариством у 2024 році, у розмірі 161 366 тис. грн, покрити коштом доходів майбутніх періодів, дивіденди не нараховувати і не виплачувати.
Крім того, акціонерам пропонують затвердити звіт дирекції та наглядової ради про фінансово-господарську діяльність товариства за 2024 рік, визнати роботу дирекції та наглядової ради задовільною. Вони також мають затвердити звіти та висновки аудиторської фірми ТОВ «Нексія ДК Аудит» і визначитися з необхідністю проведення рекомендованих аудитором заходів.
Згідно з даними сервісу Opendatabot, ПрАТ «Концерн “Хлібпром” у 2024 році збільшило дохід на 7,4% – до 2,036 млрд грн, боргові зобов’язання – у 1,5 раза, до 567,38 млн грн, активи – на 11,4%, до 1,19 млрд грн. При цьому чисельність персоналу скоротилася на 52 особи, до 2601 співробітника. Статутний фонд підприємства становить 163,55 млн грн.
ПрАТ «Концерн Хлібпром» – одне з найбільших підприємств українського ринку хліба, щоденно виробляє до 200 тонн продукції: хлібної, хлібобулочної, кондитерської та напівфабрикатів з тіста. До структури входить п’ять переробних підприємств, розташованих у Львівській та Вінницькій областях. Йому належать торгові марки «Хлібна хата», «Вінницяхліб», «Хліб по-львівськи», «Люблянна», Bandinelli, Panerini.
Бенефіціаром підприємства є ексдружина мажоритарія OKKO Group Віталія Антонова, Наталія Антонова. Вона в жовтні 2024 року придбала 25,3% акцій ПрАТ «Концерн Хлібпром» у ТОВ «Універсальна інвестиційна група» і стала власницею 98,1% акцій компанії.
Акціонери АТ “Верхньодніпровський машинобудівний завод” (ВМЗ, Дніпропетровська обл.) планують спрямувати на дивіденди 17,09 млн грн із нерозподіленого прибутку 34,095 млн грн станом на кінець 2024 року, свідчить порядок денний річних зборів акціонерів, призначених на 28 квітня.
Згідно з проєктом рішення зборів, заплановано виплатити дивіденди з розрахунку 0,64 грн на акцію (номіналом 0,35 грн). Нерозподіленими планується залишити решту 17 млн грн.
Оголошення не містить даних про результати фінансової діяльності компанії, але, за даними проєкту Clarity-project, чистий прибуток ВМЗ у 2024 році становив 33,94 млн грн – на 21,3% менше, ніж роком раніше.
За інформацією на сайті компанії, за підсумками 2023 року в період із 28 червня по 30 жовтня 2024 року акціонерам виплачувались дивіденди на загальну суму 43,1 млн грн (1,61 грн на акцію) з нерозподіленого прибутку 70,13 млн грн.
Акціонери на зборах планують також достроково припинити повноваження голови та членів наглядової ради, та обрати її в тому ж складі в кількості трьох членів.
Згідно з даними Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на третій квартал 2024 року, понад 62% акцій АТ “ВМЗ” володіє голова наглядової ради Віктор Распорський, ще близько 31,07% належить Андрію Распорському.
Верхньодніпровський машзавод спеціалізується переважно на розробці та виготовленні спеціалізованого залізничного рухомого складу, нестандартного обладнання для вагонобудування і вагоноремонту.
За даними Clarity-project, 2024 року чистий дохід АТ “ВМЗ” зріс на 4% у порівнянні з 2023 роком, до 161 млн грн.
ПрАТ “Укроптбакалія”, виробник спецій і харчових добавок, за підсумками 2024 року отримав 1,565 млн грн чистого прибутку, що у чотири рази менше, ніж за 2023 рік.
Згідно з порядком денним річних загальних зборів акціонерів, призначених на 29 квітня поточного року у дистанційному режимі, за результатами фінансово-господарської діяльності компанії у 2024 році пропонується затвердити прибуток у розмірі 1,565 млн грн, який залишити нерозподіленим, відповідно дивіденди не нараховувати та не сплачувати.
Акціонери мають намір підбити підсумки минулого року, розглянути звіт правління товариства за минулий рік та прийняти рішення за результатами його розгляду. Вони також планують пролонгувати на три роки роботу наглядової ради у повному складі, зокрема, Володимира Ярандіна та Сергія Зайцева, які представляють акціонера ТОВ “Український кондитерський холдинг”, та Валентину Вишневську від акціонера ДП “КК “Рошен”.
Крім того, акціонерам запропонують надати згоду на вчинення товариством протягом одного року значних правочинів, характер яких пов’язаний з фінансово-господарською діяльністю емітента і вартість яких перевищує 25% вартості активів з граничним розміром 2 млрд грн.
Згідно даних сервісу Opendatabot, ПрАТ “Укроптбакалія” 2024 року скоротило дохід на 14,7% – до 89,44 млн грн, боргові зобов`язання – на 14,1%, до 42,153 млн грн. Активи підприємства скоротилися на 4,8% – до 104,653 млн, чисельність персоналу на дев’ять осіб – до 96 співробітників. Статутний фонд – 23,667 млн грн.
ПрАТ “Укроптбакалія” засновано 1995 року в Чернігові. Спеціалізується на виробництві прянощів і приправ, які реалізує під ТМ “Мрія”. У 2010 році на підприємстві було оновлено обладнання і приміщення, запущено нову лінію із фасування спецій. Продукція фасується на чеському обладнанні, за винятком спецій і приправ, що фасуються на італійському устаткуванні.
Кінцевим бенефіціарним власником підприємства є син екс-президента України Олексій Порошенко через ДП “Кондитерська корпорація “Рошен”” (74%) і ТОВ “Український кондитерський холдинг” (19%).
