Рух низки потягів АТ “Укрзалізниці” по всій країні здійснюється із затримкою на 2-16 годин, йдеться в інформації про рух потягів на сайті компанії у понеділок.
Згідно з останніми оновленнями станом на 10:43, найбільшу затримку у русі має потяг 121/122 Миколаїв Пас. – Київ-Пас. – 16 год. 33 хв., а також 109/110 Миколаїв Пас. – Львів – 12 год. 37 хв., тоді як потяги 233/234 Кривий Ріг-Головний – Чернівці та 293/294 Кривий Ріг-Головний – Рахів здійснюють рух із затримкою на 11 год. 58 хв.
Щодо інших потягів, то 3/4 Дніпро-Головний – Ужгород затримується на 10 год. 24 хв., 285/286 Львів – Дніпро-Головний та 41/42 Трускавець – Дніпро-Головний курсують із затримкою на 7 год. 36 хв.
“Укрзалізниця” уточнює, що затримку потягів розраховано автоматично, тому можуть бути зміни. Серед іншого зазначається, під час тривог, евакуацій та об’їздів затримка руху потягів може зростати, а коли потяг пришвидшується – скорочуватися.
На сайті компанії з інформується, що загалом рух із затримкою здійснюють близько 50 потягів по всій Україні.
Українська зернова асоціація (УЗА) пропонує Верховній Раді та уряду скасувати 10% експортне мито на сою та ріпак, повідомила асоціація.
За оцінкою асоціації, у 2025/26 маркетинговому році Україна експортувала 2,7 млн тонн сої проти 3,8 млн тонн у попередньому сезоні, а ріпаку – 1,82 млн тонн проти 3,2 млн тонн. УЗА вважає запровадження експортного мита однією з ключових причин скорочення експорту цих культур.
В асоціації зауважують, що додаткове 10% експортне мито вилучає частину доходу з ланцюга виробництва та посилює фінансове навантаження на агровиробників, особливо малих і середніх, для яких реалізація врожаю за конкурентною експортною ціною є важливою для розрахунків за кредитами, оренду землі, пальне, добрива, засоби захисту рослин та оплату праці.
УЗА також зазначає, що уряд удосконалив процедуру підтвердження права агровиробників на звільнення від мита на власновирощену продукцію через Державний аграрний реєстр. Однак, на думку асоціації, цей механізм не вирішує системної проблеми, оскільки значна частина української сої та ріпаку проходить через торговельний ланцюг.
За даними УЗА, обмеження експорту створюють дисбаланси на внутрішньому ринку та звужують можливості виробників обирати найбільш економічно доцільний канал реалізації. Асоціація вважає важливим збереження можливості експортувати продукцію на ринки, де на неї є попит і виробник може отримати конкурентну ціну.
Інвестиційна компанія Concorde Capital, яка працює на українському ринку з 2004 року, планує зменшувати поріг для входу інвесторів в її проєкти та запускати роздрібні інвестиційні продукти, повідомив керуючий директор інвестиційно-банківського департаменту Concorde Capital Ігор Сотник.
“Ми цю інфраструктуру вже підготували і плануємо запускати продукти, в тому числі ОВДП, інші продукти, які будуть доступні для ринку в роздріб, розвивати цей сегмент”, – сказав він на організованому Київським міжнародним економічним форумом минулого тижня обговоренні перспектив фондового ринку в Україні.
Сотник зазначив, що інвестгрупа почала з інститутів спільного наставання, “вклалася в інфраструктуру, в застосунок, в компанію з управління активами”.
“Цифри показують, що гроші є на внутрішньому ринку і люди все одно інвестують”, – пояснив він плани Concorde Capital з розвитку таких інвестпродуктів.
Директор департаменту додав, що успішним прикладом став проєкт спільних інвестицій в розподілену генерацію та системи зберігання енергії Encraft, в яких вдалося залучити інвесторів та запустити першу стадію.
Окрім того інвестгрупа запустила мобільний застосунок та цифрову інвестиційну платформу “Статок” (Statock), на якій наразі зазначено три проєкти з найнижчим порогом інвестування $9 тис.
В той же час на сайті Statock заявлено, що у третьому кварталі цього року планується запуск інвестиційного модуля з порогом інвестицій всього 1 тис. грн в ОВДП, акції та облігації, ETF-фонди, з накопичувальними рахунками, автоматичним реінвестом та управлінням портфелем.
Окрім того в цьому ж кварталі передбачений старт роботи robo-advisor на базі штучного інтелекту для підбору інструментів та PFM – персональний фінансовий менеджер, а у четвертому кварталі цього року – запуск брокерських сервісів
Зазначається, що Statock – це фінтех-продукт дочірньої IT-компанії Concorde Capital, ТОВ “Конкорд Фінтех”, яка разом з партнерами створює програмне забезпечення для автоматизації роздрібного інвестиційного бізнесу в Україні.
Інвесткомпанія Concorde Capital, засновником та керівником якої є Ігор Мазепа, декларує на своєму сайті, що за більш ніж 20 років роботи на ринку забезпечила для клієнтів $4 млрд інвестицій, здійснила більше 100 угод, має більше 1000 корпоративних клієнтів та більше 100 тис. інвесторів, залучених інвестиціями у реальний бізнес.
«Укрнафта» та ORLEN розширюють стратегічне партнерство у постачанні нафтопродуктів до України та логістиці.
На полях Саміту Карпатської вісімки українська та польська державні нафтові компанії підписали меморандум, спрямований на посилення енергетичної стійкості України та диверсифікацію імпорту пального.
«Найбільша мережа автозаправних комплексів України UKRNAFTA постійно працює над тим, щоб населення України отримувало якісний ресурс за справедливою ціною. В період зростання попиту минулої зими компанія наростила імпорт нафтопродуктів. З самого початку кризи на Близькому Сході наші спеціалісти займаються диверсифікацією джерел пального. Підписання меморандуму з ORLEN – це стабільність імпортних поставок та забезпечення усіх потреб людей в Україні», – підкреслив комерційний директор АТ «Укрнафта» Владислав Войтенко.
«Документ передбачає постачання нафтопродуктів в Україну на суму до 500 млн доларів, що дозволить забезпечити населення якісним пальним в умовах кризи на Близькому Сході. Також розглядається потенційне залучення паливовозів для посилення логістичної складової «Укрнафти», – зазначив голова правління АТ «Укрнафта» Богдан Кукура. – Усі ці кроки значною мірою зміцнять енергетичну безпеку України та дозволять забезпечити пальним людей та критичні галузі».
«Укрнафта» забезпечує стабільну наявність якісного ресурсу та оперативність у забезпеченні попиту.
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує майже 700 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Наглядова рада АТ “НАЕК “Енергоатом” обрала переможцем конкурсного відбору на посаду голови правління (Chief Executive Officer, CEO) компанії генерального директора іншого великого державного підприємства – АТ “Укргазвидобування” Юрія Ткачука.
Як йдеться у пресрелізі “Енергоатома” у неділю ввечері, також переможцем конкурсного відбору на посаду члена правління з ядерної безпеки та експлуатації (Chief Nuclear Officer, CNO) обраний Павло Павлишин, який 10 років очолював Рівненську атомну станцію.
“Ми свідомо обрали двох керівників із різним, але взаємодоповнювальним професійним досвідом. Юрій Ткачук відповідатиме за загальне управління Компанією. Павло Павлишин матиме професійні повноваження у сфері ядерної безпеки – із необхідним статусом та незалежністю для зупинення будь-якої діяльності, якщо вона не відповідає вимогам безпеки”, – наводяться у повідомленні слова голови наглядової ради Руміни Велші.
Вона наголосила, що таке розмежування повноважень відповідає усталеній практиці провідних операторів атомної енергетики у світі.
Зазначається, що у межах міжнародного пошуку CEO було розглянуто 78 потенційних кандидатів з України та міжнародних ринків. Дев’ять з них пройшли до етапу комплексного оцінювання, що включало структуровані інтерв’ю керівників вищої ланки, оцінювання лідерського потенціалу, перевірку професійної репутації та доброчесності, а також оцінювання за визначеним набором професійних і лідерських критеріїв. Фіналісти представили наглядовій раді своє стратегічне бачення розвитку “Енергоатома”, після чого рада провела фінальне оцінювання та ухвалила рішення.
Обидва конкурсні процеси проводилися за підтримки Korn Ferry, яка здійснювала оцінювання кандидатів, а також незалежну перевірку їхньої професійної репутації та доброчесності.
Ткачук до приходу в “Укргазвидобування” з травня по грудень 2025 року виконував обов’язки керівника ПАТ “Укрнафта”, а з листопада 2022 року працював фінансовим директором цієї державної компанії, де відповідав за фінансову стратегію, ризик-менеджмент та інвестиційну політику. З липня 2026 року також є членом правління НАК “Нафтогаз України”. Обіймав керівні фінансові посади у ПрАТ “Запоріжтрансформатор” та Групі “Енергетичний стандарт” Костянтина Григоришина. Має понад 25 років досвіду в енергетичному та промисловому секторах.
Павлишин очолював Рівненську АЕС з червня 2012 року до червня 2022 року з перервою на грудень 2019 року – березень 2020-го, коли він був т.в.о. президента “Енергоатома”. У червні 2022 року він був переведений на посаду директора “Атомремонтсервіс” на період дії воєнного стану. З 25 жовтня 2022 року розпочав роботу на посаді першого заступника міського голови м. Вараша, міста-супутника РАЕС.
Наглядова рада нагадала, що до цього загальне керівництво компанією та відповідальність за ядерну безпеку були зосереджені в межах однієї керівної ролі, тоді як тепер голова правління несе загальну відповідальність за діяльність “Енергоатому”, тоді як CNO наділений незалежними професійними повноваженнями з питань ядерної та радіаційної безпеки, а також експлуатації ядерних об’єктів.
“Однією з ключових проблем “Енергоатома” було корпоративне управління”. Те, що виявила операція (НАБУ з розкриття схеми отримання неправомірної вигоди у сфері закупівель НАЕК – ІФ) “Мідас”, було не технічним збоєм – це була неспроможність систем, які мають забезпечувати належний контроль за тим, як омпанія витрачає кошти та як обирає своїх керівників”, – підкреслила голова ради Велші.
Вона зауважила, що зміни починаються саме зі змін способу відбору керівників: обидві конкурсні процеси проводилися незалежно від уряду, на основі заздалегідь визначених критеріїв, а рішення приймалися на підставі об’єктивних даних і результатів оцінювання.
Згідно із релізом, наглядова рада очікує завершити формальні процедури призначення протягом найближчих тижнів за умови дотримання всіх законодавчих, регуляторних і корпоративних вимог. Для CNO відповідні процедури включають отримання індивідуальної ліцензії Державної інспекції ядерного регулювання України (Держатомрегулювання), бо попередня ліцензія Павлишина була анульована у 2022 році.
До моменту набуття чинності призначеннями діюча тимчасова модель управління залишатиметься без змін, щоб забезпечити безперервність управління компанією та безпечну експлуатацію атомних електростанцій, йдеться у релізі.
Наглядова рада уточнила, що загалом комплексний конкурсний відбір нового складу правління охоплює 7 посад. Наразі конкурси на посади члена правління з фінансових питань (Chief Financial Officer), з правових питань (Chief Legal Officer), з управління персоналом (Chief People Officer) та з комерційних питань (Chief Commercial Officer) перебувають на просунутому етапі.
Наглядова рада також планує найближчим часом розпочати конкурсний відбір на посаду генерального інспектора (General Inspector), який входитиме до складу правління та посилить незалежний внутрішній нагляд у сфері ядерної та радіаційної безпеки, йдеться у релізі.
НАЕК “Енергоатом” є найбільшим виробником електроенергії в Україні та оператором атомних електростанцій країни.
“Енергоатом” у 2025 році збільшив загальний дохід на 23,0% – до 254,7 млрд грн, EBITDA – на 54,6%, до 53,8 млрд грн, чистий прибуток – в 14,4 рази, до 18,7 млрд грн.
ПАТ «Укргазвидобування» (Київ) 18 вересня оголосило тендер на послуги зі страхування відповідальності суб’єктів господарювання, у користуванні яких перебувають об’єкти підвищеної небезпеки, за збитки, які можуть бути заподіяні внаслідок надзвичайних ситуацій.
Як повідомляється в системі електронних державних закупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг становить 1,027 млн грн. Кінцевий термін подання документів – 4 жовтня.
Переможцем аналогічного тендеру у квітні 2026 року стала СК «Ультра Альянс».
