18-19 листопада на кортах столичного фітнес клубу «Sport Life» Теремки проходили національні змагання «Кубок України зі Сквошу 2023».
До Києва приїхали представники Харкова, Дніпра, Полтави, Одеси, Херсона та Львова. Загалом у змаганнях прийняли участь понад 130 спортсменів, що є абсолютним рекордом по кількості гравців серед національних сквош турнірів, які проводились під егідою Федерації Сквоша України. На турнірі змагались 16 жінок, 74 чоловіка та 42 юніори.
Чемпіонами в дорослих категоріях стали Анастасія Костюкова та Руслан Сорочинський, які переграли в фінальних поєдинках Анастасію Крикун і Микиту Панова.
Перелік призерів турніру «Кубок України зі Сквошу 2023»:
Діти до 9 років:
1 місце Томенчук Давид
2 місце Костюков Артем
3 місце Захарченко Данило
Дівчата до 11 років:
1 місце Орленко Олександра
2 місце Краснокуцька Дар’я
3 місце Лисенко Поліна
Хлопці до 11 років:
1 місце Гуцайлюк Андрій
2 місце Шнейдер Артем
3 місце Матюхов Єгор
Дівчата до 13 років:
1 місце Сивопляс Вікторія
2 місце Геря Дар’я
3 місце Кукушкина Марія
Хлопці до 13 років
1 місце Дорошенко Гліб
2 місце Томенчук Микита
3 місце Тимощук Іван
Хлопці до 15 років:
1 місце Щербаков Єгор
2 місце Шкарупило Роман
3 місце Клименко Микита
ЖІНКИ:
1 місце Костюкова Анастасія
2 місце Крикун Анастасія
3 місце Власенко Дар’я
ЧОЛОВІКИ:
1 місце Сорочинський Руслан
2 місце Панов Микита
3 місце Петрович Руслан
Почесними гостями «Кубку України зі Сквошу» були в.о. Міністра Молоді та Спорту України Матвій Бідний, чемпіон світу з дзюдо, голова комісії атлетів НОК України Георгій Зантарая, дворазовий Олімпійський Чемпіон з греблі на байдарках і каное Юрій Чебан, дворазовий чемпіон НБА у складі баскетбольного клубу «Лос-Анджелес Лейкерс» Станіслав Медведенко.
Головним організатором турніру є “ГО Федерація Сквошу України”, головний фітнес партнер заходу – мережа фітнес клубів “Sport Life”, головні інформаційні партнери турніру – “Інтерфакс-Україна”, аналітичний центр Experts club, призові партнери – “REIMA”, “TECNIFIBRE” та “EYE”, медичний партнер турніру – мережа клінік “ADONIS”, вода турніру – “КРАЙНА”, готель турніру – “FAVOR”, партнер нагородження – ресторан “SHEF”. Також партнерами турніру виступили «ТЕРМОПАБ» та Dental Clinic Lukashuk
EXPERTS CLUB, sport life, URAKIN, АДОНИС, костюкова, СКВОШ, сорочинський, ФСУ
АТ “Укргазвидобування” за січень-жовтень 2023 року сплатило 19,85 млрд грн рентних платежів, повідомила пресслужба компанії.
За її даними, із зазначеної суми 992,26 млн грн, або 5%, надійшло до бюджетів місцевого та обласного рівнів, де компанія здійснює діяльність.
Найбільше відрахувань із січня по жовтень 2023 року отримали бюджети Харківської та Полтавської областей – 484,96 млн грн і 415,32 млн грн відповідно.
Як повідомлялося, “Укргазвидобування” поставило у 2023 році перед собою завдання збільшити видобуток природного газу на 1 млрд куб. м – до 13,5 млрд куб. м. У 2022 році “УГВ” видобуло 12,5 млрд куб. м природного газу (товарного), що на 3% менше, ніж 2021-го.
НАК “Нафтогаз України” належить 100% акцій “Укргазвидобування”.
Агрохолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, перерахував за січень-жовтень 2023 року до бюджетів усіх рівнів 1,84 млрд грн податків і зборів, повідомила пресслужба агрохолдингу у Facebook.
Згідно з повідомленням, понад 1,08 млрд грн із цієї суми отримали місцеві бюджети територіальних громад Полтавської, Хмельницької, Вінницької, Тернопільської, Житомирської, Чернігівської та Харківської областей. До державного бюджету агрохолдинг перерахував понад 753 млн грн.
“Тільки за час повномасштабної війни “Астарта” перерахувала до бюджетів усіх рівнів понад 3,46 млрд грн. З року в рік ми нарощуємо ці обсяги, тому що переконані, що своїми податками ми підтримуємо і бюджет, і народ України. Тим більше зараз, коли левова частка видатків бюджету йде на підвищення обороноздатності держави. Це наш свідомий вибір, і я закликаю весь, без винятку, український бізнес ухвалити це рішення і сумлінно платити податки за будь-яких умов”, – зазначив засновник і СЕО “Астарти” Віктор Іванчик.
За інформацією агрохолдингу, “Астарта” спільно з українськими та міжнародними партнерами також продовжує реалізацію соціальних ініціатив у рамках гуманітарного проєкту Common Help Ukraine. Оцінка благодійних внесків та наданої гуманітарної допомоги проєкту вже перевищує 809 млн грн, з яких 56 млн грн спрямовано на розвиток регіонального підприємництва в громадах, де працює агрохолдинг.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Агрохолдинг у третьому кварталі 2023 року одержав EUR1,24 млн чистого прибутку, що в 27,7 раза менше порівняно з аналогічним періодом 2022 року. Виручка “Астарти” скоротилася на 14,4% – до EUR104,75 млн, валовий прибуток – у 2,7 раза, до EUR26,96 млн, операційний – у 7,6 раза, до EUR6,79 млн, а EBITDA – на 42,7%, до EUR97,25 млн.
Завдяки істотно кращим показникам у першому півріччі цього року порівняно з першим півріччям минулого загалом за дев’ять місяців 2023 року зниження чистого прибутку становило 9,8% – до EUR55,97 млн за зростання виручки на 14,8% – до EUR392,00 млн. Валовий прибуток компанії зріс на 3,0% – до EUR151,91 млн, тоді як операційний скоротився на 15,9% – до EUR79,91 млн, а EBITDA – на 10,8%, до EUR116,63 млн.
Найбільший український мобільний оператор “Київстар” у січні-вересні 2023 року збільшив загальний операційний дохід на 12,1% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 25,6 млрд грн.
Як повідомили у пресслужбі мобільного оператора, показник EBITDA компанії також збільшився на 12,5% – до 15,5 млрд грн, показник маржі EBITDA зріс на 0,2 п.п. – до 60,6%.
Крім того, капітальні витрати компанії за дев’ять місяців 2023 року збільшилися на 8,1% – до 3,791 млрд грн.
Загальний дохід від послуг мобільного зв’язку становив 24,033 млрд грн, що на 12,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Дохід від послуг передачі даних 13,963 млрд грн (+12,3%). Операційний дохід від надання послуг фіксованого зв’язку зріс на 2,6% – до 1,447 млрд грн. Дохід від послуг широкосмугового доступу (ШСД) в інтернет зріс на 17% – до 979 млн грн.
Операційний дохід у третьому кварталі зріс на 13,8% – до 8,711 млрд грн. Показник EBITDA на 26,2% – до 5,54 млрд грн. Капітальні витрати при цьому зменшилися на 11% – до 1,61 млрд грн.
Загальний дохід від надання послуг зв’язку в третьому кварталі збільшився на 14,2% – до 8,13 млрд грн, зокрема на 16,4% від послуг передачі даних – до 4,81 млрд грн. Операційний дохід від надання послуг фіксованого зв’язку в третьому кварталі зріс на 5% – до 501 млн грн. Операційний дохід від ШСД збільшився на 22,6% – до 334 млн грн. Кількість абонентів ШСД у третьому кварталі зросла на 0,6% – до 1,1 млн, показник APRU ШСД – на 25%, до 100 грн. Показник APRU абонентів мобільного зв’язку зріс на 15,8% – до 112 грн, показник MOU – на 2,2%, до 547 хвилин. Використання мобільного інтернету абонентами в третьому кварталі збільшилося на 17,7% до 10,6 Гігабайт на одного абонента.
Раніше повідомлялося, що “Київстар” у другому кварталі 2023 року наростив гривневу виручку на 16,8% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 8,609 млрд грн (у доларах зменшилася на 6,5% – до $235 млн). За звітний період прибуток EBITDA “Київстар” у гривні збільшився порівняно з аналогічним періодом минулого року на 11,6% – до 5,085 млрд грн (у доларах зменшився на 10,7% – до $139 млн), а його рентабельність за EBITDA скоротилася на 2,9 відсоткових пунктів (п.п.) – до 59%. Мобільна абонентська база “Київстар” скоротилася на 2,6% порівняно з минулим роком – до 24,1 млн, оскільки на неї продовжувала впливати кількість українців, які проживають за межами України.
Згідно зі звітом, загалом за перше півріччя 2023 року виручка “Київстар” у гривні зросла на 11,2% – до 16,956 млрд грн, EBITDA – на 6,2%, до 10,006 млрд грн, а капітальні інвестиції – на 28,6%, до 2,176 млрд грн.
“Київстар” – найбільший український оператор телекомунікацій. Надає послуги зв’язку та передачі даних на основі широкого спектра мобільних і фіксованих технологій.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив президенту України Володимиру Зеленському про переговори з представниками Болгарії та Румунії.
“Цей напрямок транскордонної взаємодії зараз, очевидно, зростає. Я дякую партнерам. Це і робота морського коридору, і дунайського експортного кластера, і взагалі товарообіг між нашими країнами”, – сказав Зеленський у відеозверненні в понеділок.
“Тільки з Румунією ми бачимо потенціал зростання до 4 мільйонів тонн товарообігу до кінця цього року. Це дуже потужно і підтримує не тільки нашу державу, не тільки робочі місця в Україні, а й у країнах-партнерах”, – сказав президент.
Зеленський упевнений, що “додамо ще до співпраці і Румунію, і Болгарію, і Молдову, весь Європейський Союз”.
Електронна транзитна система NCTS (New Computerized Transit System) Фаза 5 почне застосовуватися з 1 грудня 2023 року, повідомила Державна митна служба України в Телеграм у понеділок.
“Україна продовжує впевнено доводити можливість виконати зобов’язання, взяті під час вступу до Конвенції про процедуру спільного транзиту: з 1 грудня 2023 року ми плануємо перейти на застосування NCTS Фаза 5”, – процитувало відомство заступника голови митниці Владислава Суворова.
Раніше, 17 серпня, Держмитслужба повідомляла про перенесення початку застосування NCTS Фаза 5 на два місяці (до 1 листопада) для надання бізнесу більше часу на підготовку до роботи з новою системою і вимогами до заповнення транзитних декларацій.
Тоді відомство вказало, що перехід на NCTS Фаза 6 заплановано до червня 2025 року.
“Не дивлячись на військові дії, ми не тільки вклалися в терміни, а й допомагатимемо проходити міжнародне тестування (Mode 3) іншим країнам”, – зазначив Суворов.
За словами національного координатора з питань спільного транзиту Аліни Брендак, зараз триває тестування взаємодії нової системи з розробниками брокерського програмного забезпечення. Вона наголосила, що NCTS Фаза 5 буде взаємодіяти з компаніями саме через брокерський софт, а функціонуючий зараз “Портал трейдера” більше не використовуватиметься.
Держмитслужба зазначила, що у Фазі 5 у компаній з’явиться можливість деталізувати інформацію про товари на рівні домашніх накладних (так званий рівень House Consignment), що актуально для консолідованих вантажів.
Крім того, зазначається, що відомство розробить нові методичні рекомендації для компаній щодо внесення відомостей до транзитних декларацій з урахуванням особливостей NCTS Фаза 5. Водночас усі правила та принципи застосування спільного транзиту, транзитні спрощення залишаються актуальними та чинними.
Держмитслужба також працює над можливістю надання для бізнесу альтернативного інструменту для заповнення та подання транзитних декларацій і взаємодії з національною електронною транзитною системою NCTS Фаза 5 – ІТ-рішення, аналогічного до застосовуваного на сьогодні “Порталу трейдера”, зазначається в релізі.
Як повідомлялося, Держмитслужба ще в січні 2023 року опублікувала специфікації для оновлення ПЗ розробниками брокерського програмного забезпечення (bit.ly/3NwC9pk). У серпні національним розробникам було надано доступ до АРI для тестування обміну повідомленнями з NCTS Фаза 5. Держмитслужба заявляє, що активно взаємодіє з відповідними командами для забезпечення готовності брокерських ІТ рішень.
NCTS – одна з 17-ти митних ІТ систем, які має запровадити Україна для вступу до ЄС, і поки що єдина, запроваджена Україною. Впровадження ІТ-системи передбачає не тільки її інсталяцію, а й синхронний її розвиток разом з іншими країнами-учасницями Конвенції. Законопроєкт було розроблено на виконання Україною взятих на себе євроінтеграційних зобов’язань у митній сфері, зазначив Мінфін.
Раніше реформуванню митниці були присвячені круглі столи, де організатор і модератор івенту Максим Уракін заявляв, що Державна митна служба забезпечує 35-40% надходжень до державного бюджету, причому ці цифри залишаються стабільними протягом останніх років. Тому реформи митниці такі важливі для країни.
