В Україні у 2024 році відкриють п’ять пілотних шкіл у межах проєкту архітектурної трансформації радянських навчальних закладів, повідомляє Міністерство освіти і науки.
“Наступного року заплановано відкрити п’ять пілотних шкіл, які відібрали до проєкту архітектурної трансформації радянських навчальних закладів. Це школи на Київщині, Харківщині, Кривому Розі та Запоріжжі, пошкоджені війною. Вони працюватимуть уже з осені 2024 року. Там не лише зроблять новий ремонт, а й повністю переосмислять типові радянські шкільні простори”, – ідеться в повідомленні пресслужби міністерства.
Зазначається, що нові дизайнерські рішення в школах дадуть змогу ефективно впроваджувати принципи “Нової української школи”, зокрема, якісно реалізовувати діяльнісний підхід у навчанні, проводити досліди, гнучко адаптувати класи до різних навчальних потреб.
“Також ми маємо зробити все, щоб школи стали по-справжньому безпечними та інклюзивними. І це як ніколи актуально під час війни”, – наголосили у відомстві.
Згідно з повідомленням, зміни в освітніх установах очолили та реалізують Міністерство освіти і науки, Міністерство цифрової трансформації та українське урбан-бюро Big City Lab, концепції створювали за участю європейських архітекторів Rebuild the Wonderful, а створення концепції трансформації п’яти пілотних шкіл фінансує громадська організація “Маріуполь Реборн”.
Сьогодні Азербайджан представляє приклад виваженого підходу до відновлення та реінтеграції повернутих територій.
У повністю зруйнованому Карабасі розпочато реалізацію вільної економічної зони “Карабах”. Нові підприємства, що активно з’являться у цьому регіоні, націлені на виробництво продукції, що забезпечить енергонезалежність та повноцінне функціонування регіону.
Цей досвід стає безумовно корисним для України, яка вже сьогодні готується до відновлення зруйнованих територій після їх повернення.
“Наше підприємство розглядає можливість створення українсько-польсько-азербайджанського консорціуму з виробництва інверторів, збудників систем керування технологічними процесами та реєстраторів. Цей консорціум буде базуватися на розробках українських та польських інженерів і спрямований на задоволення попиту не лише у східному регіоні, але й у світі. Обладнання виготовлене за розробками фахівців “TWERD Energo-Plus Sp. z o.o”, що входить до консорціуму “ЕНЕРГО-ПЛЮС”, успішно працює в проєктах реалізованими нашими бакінськими партнерами у бакінському метрополітені, забезпечуючи надійну систему керування вентиляцією. Це стає стратегічно важливим у контексті сучасної ситуації в Україні, де надійна вентиляція метрополітену має велике значення у зв’язку з перебуванням великої кількості людей під час повітряних тривог.”, – наголосив директор НВП “ЕНЕРГО-ПЛЮС” Євген Корф.
Українське підприємство прагне перейняти досвід реінтеграції деокупованих територій та спільно з Азербайджаном сприяти розвитку стійких економічних та соціальних систем.
На цих вихідних у київському торгово-розважальному центрі River Mall пройшов перший фестиваль, присвячений дню винороба України. Ця подія стала яскравим символом відродження та популяризації українського виноробства. Відвідувачі мали можливість насолодитися винною продукцією з усіх куточків країни, а також познайомитися з традиційними та сучасними методами виноробства.
Засновник київського аналітичного центру Experts Club Максим Уракін зазначив, що виробництво та реалізація продукції виноробства в Україні сьогодні ускладнена насамперед значною конкуренцією з боку іноземних вин.
“Інформаційно-аналітичний проект Experts Club системно підтримує всіх виробників країни, винороби не виключення. За даними Experts Club, імпортне вино займає вже на ринку України більше ніж 70% від загальних продажів, а частка українського вина становить нижче 30%. Проведення тематичних фестивалів, присвячених виноробству, могло б відкрити для споживачів унікальні сорти українського вина, які нічим не поступаються французьким чи італійським. Тому нам усім треба проявляти споживчий патріотизм та купувати українське”, – додав Максим Уракін.
За словами Володимира Печко, керівника об’єднання “УКРСАДВИНПРОМ”, останні роки були складними для українського виноробства, насамперед через війну. Проте, завдяки зусиллям крафтових виробників галузь продовжує розвиватись.
“Впевнений, наш фестиваль стане щорічним, адже ми маємо підтримувати українських виробників та популяризувати українську якість як в Україні, так і на міжнародному рівні. Я щиро вітаю всіх виноробів з професійним святом і дякую за неймовірну роботу, яку вони продовжують робити. Також висловлюю вдячність Міністерству аграрної політики та продовольства України за допомогу в організації цьогорічного заходу ”, – зазначив він.
Голова Всеукраїнської асоціації виноробів і сомельє, Наталія Благополучна наголосила на унікальності українських крафтових вин.
“Різноманітність наших вин – це результат унікальних локальних кліматичних умов та особливостей сортів винограду, які ми використовуємо. Вони вражають своєю оригінальністю та викликають захоплення”, – зазначила Наталія Благополучна.
Фестиваль відбувся 11-12 листопада на Дніпровській набережній у ТРЦ “RIVER MALL”. Організатори фестивалю, Громадська спілка “Асоціація садівників, виноградарів та виноробів України” (УКРСАДВИНПРОМ), Всеукраїнська асоціація виноробів і сомельє, та аналітичний центр “Клуб експертів”, вручили найкращим виноробам України грамоти від Міністерства аграрної політики та продовольства.
Один з важливих моментів фестивалю був благодійний аукціон, який не лише зібрав кошти на підтримку важливої справи, але й демонстрував соціальну відповідальність організаторів та учасників. Аукціон проводив телеведучий та амбасадор фонду Help for Ukraine Євген Кошовий. Виставлені унікальні винні лоти українського виробництва стали предметом змагання серед колекціонерів та любителів вина. Весь дохід від аукціону був переданий Фонду Реконструкції та Розвитку України. Ці кошти підуть на фінансування закупівлі мобільного госпіталю для рятування поранених. Загалом на аукціоні вдалося зібрати близько 100 000 грн.
“Я радий, що сьогодні мені випала можливість представити ці унікальні вина для справжніх цінителів виноробства. Також кожен з тих, хто отримав сьогодні колекційну пляшку, може бути впевненим, що витрачені гроші підуть на насправді потрібну і добру справу – порятунок поранених і постраждалих від війни”, – зазначив Кошовий.
Фестиваль завершився церемонією нагородження, де були оголошені переможці конкурсу “Краща виноробня фестивалю”. Це був момент гордості для виноробів, які отримали визнання за свої зусилля та майстерність. Голосування за краще вино відбувалось як за допомогою QR-коду, так і заповнення бюлетенів. Кожен гість мав можливість висловити свою думку.
Переможцями, визначеними на основі вибору відвідувачів фестивалю, стали три виноробні: Zelenytsy winery “Родинна виноробня Зелениці”, Винний дім Гігінеішвілі та Інститут садівництва Національної Академії Аграрних Наук України. Всі вони набрали однакову кількість голосів.
Гастрономічні пари до вин забезпечували такі виробники, як “Цар хліб”, ТМ Zinka, ТМ Карапишівські ковбаси та інші.
Партнер фестивалю Voda.ua
Отже, фестиваль “День винороба” у Києві не лише став значущою подією в культурному календарі столиці, але й зробив вагомий внесок у розвиток українського виноробства. Він об’єднав виноробів, сомельє, та любителів вина, сприяючи обміну знаннями та досвідом, а також привернув увагу до виноробної індустрії України. Організатори фестивалю оголосили про плани проведення подібних заходів у майбутньому, надаючи новий імпульс розвитку цієї сфери в нашій країні.
EXPERTS CLUB, RIVER MALL, UKRSADVYNPROM, URAKIN, БЛАГОПОЛУЧНА, ВИНО, ВИНОРОБСТВО, День винороба, ПЕЧКО, ФЕСТИВАЛЬ, фестиваль вина
Українські підприємства в січні-жовтні поточного року наростили споживання металопрокату на 94,51% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2 млн 903,5 тис. тонн.
Згідно з прес-релізом об’єднання “Укрметалургпром”, за цей період імпортовано 937,5 тис. тонн, або 32,29% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними “Укрметалургпрому”, у січні-жовтні 2023 року українськими метпідприємствами вироблено 4,37 млн тонн металопрокату (87% відносно аналогічного періоду 2022 року), з яких, за інформацією Експертно-наукової ради (ЕНР) “УАВтормет”, експортовано порядку 2,4 млн тонн, або 55,9%. В аналогічному періоді 2022 року частка експорту становила 79,7% (4 млн тонн при загальному виробництві металопрокату 5,02 млн тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках за 10 місяців 2023 року становить 43,14%, що можна порівняти з показником аналогічного періоду 2022 року (44,34%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках за 10 місяців 2023 року майже аналогічна показнику січня-жовтня 2022 року (37,02% і 37,25% відповідно); така ж картина спостерігається і щодо сортового прокату (19,84% у 2023 році проти 19,41% у 2022 році).
“У січні-жовтні 2023 року ємність внутрішнього ринку склала 2903,5 тис. тонн металопрокату, з яких 937,5 тис. тонн, або 32,29%, припадає на імпорт. В аналогічному періоді 2022 року ємність внутрішнього ринку становила 1492,7 тис. тонн, з яких 475,7 тис. тонн, або 31,87%, імпортовано. Таким чином, за 10 місяців 2023 року спостерігається збільшення ємності внутрішнього ринку відносно січня-жовтня 2022 року на 94,51%, з одночасним зростанням частки імпортної складової на 0,42%”, – констатується в пресрелізі.
Структура імпорту в січні-жовтні 2023 року, як і раніше, характеризується істотним домінуванням плоского прокату над сортовим (75,50% і 24,44% відповідно); в аналогічному періоді 2022 року домінування плоского прокату над сортовим також було значним (відповідно, 66,16% і 32,69%).
Основними експортними ринками української металопродукції в січні-жовтні 2023 р., за даними ЕНС “УАВтормет”, є країни Європейського Союзу (84,1%) та іншої Європи (7,3%).
Серед металургійних імпортерів за 10 місяців 2023 року перше місце посідають інші країни Європи (39,9%), на другому – ЄС-27 (38,2%), на третьому – країни Азії (19,7%).
Україна від початку російської агресії вимушено змінила географію експорту агропродукції, внаслідок чого частка Європи в січні-жовтні 2023 року сягнула 59% порівняно з 32% у 2021 році, повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) у Facebook.
Згідно з повідомленням, подібне зростання експорту агротоварів до Європи є вимушеним і пояснюється скороченням постачань в інші регіони: частка Африки скоротилася до 7% з 14%, Азії – до 12% з 19%, південно-східної Азії – до 4% з 13%.
“Основна причина таких змін – блокування морських портів України російськими військами. Розвиток альтернативних маршрутів, які були можливі тільки через територію країн ЄС, призвів до змін. Українські аграрії змушені були шукати покупців своєї продукції в країнах Європи”, – пояснили аналітики.
В УКАБ нагадали, що поставки до країн Африки та Азії під час війни стали можливими лише завдяки роботі зернового коридору у співпраці з ООН і Туреччиною, а також тимчасового зернового коридору, який здійснює відвантаження зараз.
Структура експорту українських агротоварів у 2023 році за основними експортними позиціями подібна до минулорічних показників: 39% припадало на частку зернових культур, 26% – рослинних олій, 4% – м’яса, 2% – молочна продукція, яйця та мед. Водночас експорт олійних культур скоротився до 12% порівняно з 16% у 2022 році, за рік експорт макухи зріс до 6% з 5%. Дозвіл постачати цукор на зовнішні ринки дозволив виробникам за рік довести його частку в експорті агропродукції до 3%.
У довоєнному 2021 році структура аграрного експорту України мала такий вигляд: зернові культури – 45%, рослинні олії – 26%, олійні культури – 9%, шроти – 6%, м’ясо – 3%, тютюнові вироби – 2%.
“Єдиний варіант відновити експорт на традиційні для України ринки – забезпечити безпеку морських шляхів експорту та збільшити обсяги відвантаження цим каналом”, – резюмували в УКАБ.
ТДВ “Страхова компанія “АРКС Лайф” (ARX Life, Київ) у січні-вересні 2023 року зібрала страхові премії на суму 234,7 млн грн, що на 18,71% більше, ніж за аналогічний період 2022 року, повідомляється на сайті РА “Стандарт-Рейтинг”.
Згідно з інформацією РА про оновлення компанії кредитного рейтингу/рейтингу фінансової стійкості (надійності) страховика на рівні “uaАААА” за національною шкалою, обсяг виплат і відшкодувань, здійснених страховиком за дев’ять місяців 2023 року, зріс порівняно з тим самим періодом 2022 року на 31% – до 49,426 млн грн. Таким чином, рівень виплат страховика зріс на 1,97 п.п. – до 21,06%.
Аквізаційні витрати страховика за дев’ять місяців 2023 року зросли на 5,15% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 117,201 млн грн.
За підсумками роботи за січень-вересень компанія отримала чистий прибуток у розмірі 53,214 млн грн, що в 3,09 раза більше за прибуток, отриманий за дев’ять місяців 2022 року.
Активи страховика на 30 вересня 2023 року збільшилися на 24,42% – до 287,277 млн грн, власний капітал зріс на 44,46% – до 172,906 млн грн, зобов’язання показало приріст на 2,86% – до 114,371 млн грн, грошові кошти та їхні еквіваленти знизилися на 30,90% і становили 45,745 млн грн.
Таким чином, станом на початок четвертого кварталу 2023 року компанія мала дуже високий рівень капіталізації (151,18%) і достатній рівень покриття її зобов’язань грошовими коштами та їхніми еквівалентами (40,00%).
При цьому РА зазначає, що станом на 1 жовтня 2023 року страховик здійснив фінансові інвестиції в обсязі 216,102 млн грн, які складалися з ОВДП (81,18%), ОЗДП (9,57%) і депозитів у банках (9,25%).
ARX Life, як і ARX, є частиною міжнародного страхового холдингу Fairfax Financial Holdings Ltd. ARX Life входить до топ-10 компаній на ринку страхування життя в Україні.
