Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.) з березня цього року підвищить ціни на арматуру та катанку свого виробництва на $50/тонна.
Згідно із пресрелізом підприємства в середу, основною причиною цього кроку є вкрай висока вартість електроенергії в Україні. Ціни на електроенергію продовжили стрімко зростати останніми роками, що робить їх найвищими в Європі та серйозно впливає на собівартість виробництва.
При цьому констатується, що в другому кварталі 2024 року середня ціна на електроенергію досягла близько до $120 за МВт·год (з урахуванням вартості доставки без ПДВ), що змусило компанію терміново звернутися до уряду України за допомогою у її стримуванні. Відтоді ціни продовжували зростати, досягнувши близько $230 в лютому 2026 року, а в години пік сягнувши понад $370 за МВт*год.
“Це безпрецедентне зростання у вартості електроенергії змушує підприємство вживати термінових заходів, щоб забезпечити економічну життєздатність його діяльності”, – пояснюється в пресрелізі.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури та катанки. Підприємство має повний виробничий цикл, його виробничі потужності розраховані на щорічний випуск понад 6 млн тонн сталі, більш ніж 5 млн тонн прокату і понад 5,5 млн тонн чавуну.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
НАСК “Оранта” у 2025 році зібрала валових страхових премій на суму 3,73 млрд грн, що на 58% більше, ніж за 2024 рік, повідомляється на сайті страховика.
Страхові виплати клієнтам сягнули 1,15 млрд грн (+76% проти 2024 року). Кількість чинних договорів зросла до 2,9 млн (+21%).
“2025 рік підтвердив здатність “Оранти” працювати в умовах масштабних змін, як регуляторних, так і економічних. Ми не лише адаптувалися до нових правил ринку, а й зміцнили свої позиції та продовжили виконувати свої зобов’язання, зокрема за договорами з покриттям воєнних ризиків”, – зазначив голова правління компанії Яцек Мейзнер.
В інформації підкреслюється, що ключовим чинником зростання стала реформа ринку обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Премії “Оранти” в сегменті ОСЦПВ зросли вдвічі – до 3,06 млрд грн. При цьому кількість договорів дещо скоротилася: з 1,37 млн до 1,21 млн. За цим видом страхування компанія виплатила торік 858 млн грн (+76%), що пояснюється структурними змінами закону, а саме підвищенням лімітів відшкодування до 500 тис. грн за шкоду здоров’ю та 250 тис. грн за майно, скасуванням зносу для автомобілів до 5 років, а також запровадженням обов’язкового прямого врегулювання – механізму, за яким потерпілий звертається за відшкодуванням безпосередньо до своєї страхової компанії.
Показник збитковості (loss ratio) по ОСЦПВ залишається на рівні 28%. Попри скорочення кількості договорів, компанія не пішла шляхом демпінгу і зберегла тарифну дисципліну. Середня вартість поліса зросла з приблизно 1,1 тис. грн до 2,5 тис. грн, зазначається в інформації.
Крім ОСЦПВ компанія суттєво нарощувала присутність в інших сегментах. Премії з добровільного медичного страхування (ДМС) зросли на 68% – до 148 млн грн, кількість договорів збільшилась у 2,5 раза – до 547 тис. Страхування від нещасного випадку зросло на 79% у преміях та у 2,7 раза – у кількості договорів.
Портфель страхування майна розширився до 690 тис. договорів (+145%), премії зросли до 123 млн грн. Компанія збільшила обсяг виплат в цьому сегменті, хоча загальний рівень збитковості залишається контрольованим.
Окрему частину виплат у 2025 році сформували збитки, пов’язані з воєнними ризиками. Загалом упродовж 2025 року та на початку 2026 року “Оранта” врегулювала такі випадки на суму понад 28 млн грн. Зокрема за пошкоджене житло та транспортні засоби унаслідок ракетних ударів і атак безпілотників у різних регіонах країни. Частина великих корпоративних збитків врегульовувалась із залученням перестрахувальних програм.
Активи компанії за звітний період збільшилися на 55%, до 3,55 млрд грн, фінансовий результат збільшився на 78%, до 279 млн грн. Страхові резерви зросли на 71%, до 2,32 млрд грн, що відповідає обсягу прийнятих зобов’язань, прибуток збільшився на 77,6%.
У 2025 році “Оранта” перерахувала до бюджету та державних фондів майже 380 млн грн податків і зборів. Власний капітал понад 1 млрд грн забезпечує компанії достатній рівень платоспроможності та стійкості до ринкових коливань.
ПАТ Національна акціонерна страхова компанія (НАСК) “Оранта” є правонаступницею Укрдержстраху, заснованого 25 листопада 1921 року, та вже понад 100 років провадить страхову діяльність в Україні.
Від 1994 року компанія є повним членом МТСБУ, а з 2003 року – членом Ядерного страхового пулу. Має ліцензію на здійснення страхової діяльності за 16 класами страхування.
В роботі компанії задіяно понад 3000 експертів, що забезпечують послуги “повного циклу”: як роздрібного, так і корпоративного страхування.
СК «Експрес Страхування» в січні 2026 року врегулювала 250 страхових подій за обов’язковим страхуванням цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСАГО) з урахуванням прямого врегулювання на суму 11,9 млн грн, що на 16% більше, ніж у грудні 2025 року, повідомляється на сайті страховика.
Також зазначається, що в 48% випадків оформлення страхової події потерпілі здійснювали за участю поліції, ще 52% – за процедурою європротоколу, максимальна сума відшкодування за яким склала 131,5 тис. грн. Серед врегульованих у грудні страхових подій найбільша виплата за участю поліції склала 296 тис. грн за шкоду здоров’ю і 250 тис. грн за шкоду майну.
У випадках, оформлених за процедурою європротоколу, максимальна сума відшкодування склала 176,5 тис. грн.
ТОВ «Експрес Страхування» засноване в 2008 році за участю лідера українського автомобільного ринку – «УкрАвто Груп». Компанія спеціалізується на автомобільному страхуванні.
Компанія представлена в більш ніж 60 точках продажу по всій Україні і активно розширює мережу партнерських СТО, кількість яких на сьогоднішній день становить понад 140
У галереї “Хлібня” Національного заповідника “Софія Київська” сьогодні, 25 лютого, розпочинає роботу міждисциплінарний виставковий проєкт “Мистецтво на зламі сезонів 2026”, який об’єднає роботи понад 50 митців – від визнаних авторів до нових імен, повідомляють організатори.
За їхньою інформацією, проєкт підготувала благодійна організація “БФ Добре серце Київ” у партнерстві із заповідником. Його концепцію задумано як трилогію, присвячену історичній пам’яті, міжнародній солідарності та тяглості української жіночої художньої традиції.
Експозиція складатиметься з трьох тематичних блоків. Перший – “Між вогнем і тишею” – присвячений рефлексії на життя без теплопостачання під час морозної зими 2026 року. Другий – “Україна Соборна Незалежна. Емоції друзів” – розповідає про боротьбу українців і підтримку міжнародної спільноти; зазначається, що перша презентація цього блоку відбулася в Херсоні у серпні 2025 року. Третій – “Фантастичні імпровізації українських мисткинь ХХІ сторіччя” – зосереджений на декоративізмі, спадковості поколінь та передбачає використання сучасних технологій, зокрема елементів доповненої реальності.
Відкриття проєкту заплановане на 16:00 за адресою: Київ, вул. Володимирська, 24 (галерея “Хлібня”).
Організатори зазначають, що виставка покликана осмислити досвід війни, трансформацію суспільства та роль мистецтва як простору підтримки, пам’яті та солідарності.
https://interfax.com.ua/news/culture/1147325.html
Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді закликав міжнародну спільноту формувати “людиноцентричне” майбутнє штучного інтелекту і представив рамку MANAV для глобального врядування ШІ під час AI Impact Summit 2026 у Нью-Делі.
За словами Моді, ШІ здатен прискорювати зміни до масштабів, які раніше вимірювалися десятиліттями, тому ключовим є підхід, де технології служать людині, а не навпаки, і де в центрі стоїть добробут суспільства.
У межах запропонованої Індією рамки MANAV (у значенні “людина”) прем’єр окреслив п’ять опор: моральні та етичні засади, підзвітне врядування, повага до національного суверенітету над даними, доступність та інклюзивність, а також законність і верифікованість систем ШІ.
Окремо Моді наголосив на потребі протидії дипфейкам і дезінформації, запропонувавши запроваджувати спільні стандарти маркування цифрового контенту, зокрема водяні знаки та перевірку джерела походження, а також підкреслив важливість захисту дітей під час взаємодії з ШІ.
Як приклади практичного застосування ШІ в Індії він навів цифрового помічника для фермерів “Sarlaben”, який, за його словами, надає консультації щодо здоров’я худоби та продуктивності молочного господарства, а також ініціативи для багатомовних консультацій аграріям, зокрема Bharat-VISTAAR.
Прем’єр-міністр також заявив, що в межах India AI Mission Індія розгортає обчислювальну інфраструктуру та національний репозиторій даних і моделей, аби здешевити доступ до потужностей для стартапів і прискорити розвиток екосистеми ШІ.