Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надає банку “Львів” фінансовий пакет, який складається з гарантії EUR7,5 млн для покриття ризиків нового кредитування до EUR30 млн і гривневого кредиту еквівалентом до EUR15 млн для фінансування приватних мікро-, малих і середніх підприємств (ММСП).
“Кредит розділений на два транші – EUR10 млн виділених і EUR5 млн не виділених, кожен із терміном погашення через три роки, – допоможе банку “Львів” підтримувати стійку та диверсифіковану базу фінансування, щоб забезпечити постійний доступ до середньострокового фінансування для бізнесу”, – зазначається в повідомленні банку в четвер.
Зазначається, що вартість фінансування кредиту буде знижено за рахунок субсидування відсоткової ставки в місцевій валюті в рамках ініціативи Європейського Союзу EU4Business в Україні.
Згідно з релізом, незабезпечений інструмент розподілу ризиків на суму EUR7,5 млн також буде надано двома рівними траншами, кожен з яких покриє 50% кредитного ризику нових кредитів банку “Львів” на загальну суму до EUR30 млн, але не більше ніж 50% портфеля. Ця кредитна лінія допоможе банку “Львів” надати доступ до фінансування для українських компаній, що працюють у критично важливих галузях, таких як первинне сільське господарство та сільськогосподарські послуги, харчова промисловість, транспорт і логістика, роздрібна торгівля та фармацевтика, зазначив ЄБРР.
Він додав, що ще до EUR4,5 млн з цього загального портфеля в розмірі EUR30 млн будуть підтримувати довгострокові інвестиції приватних ММСП в екологічно чисті технології, що відповідають вимогам ЄС. Відповідні субпозичальники також отримають технічну допомогу, що фінансується ЄС, та інвестиційні стимули після завершення своїх інвестиційних проєктів.
ЄБРР нагадує, що проєкт став можливим завдяки 50% покриттю ризику першого збитку з боку донорів.
Як повідомлялося, відповідний проєкт рада директорів міжнародного банку затвердила 18 липня, а в четвер було підписано необхідні документи.
ЄБРР нагадує, що банк “Львів”, який належить європейським акціонерам, є регіональним банком, орієнтованим на МСП, і одним із тих, які найшвидше зростають у західній Україні: кредитний портфель зріс із $35 млн 2017 року до $133 млн у першому кварталі 2023 року. Його головний офіс розташований у Львові, мережа охоплює 19 відділень, 13 із них – у Львівській області, шість – в інших містах.
Згідно з даними Нацбанку України, станом на початок червня 2023 року банк “Львів” за розміром активів посідав 27-ме місце (8,25 млрд грн) серед 65 банків, що діяли в країні.
Згідно з інформацією на сайті банку “Львів”, його акціонерами на початок цього року були: фонд ResponsAbility Participations (Швейцарія) – 48,557189%, Nordic Environment Finance Corporation (NEFCO) – 13,93623% і громадянин Ісландії Маргеїр Петурсон – 37,4692%.
BANK, LVIV, ЄБРР, ФІНАНСУВАННЯ
Україна в серпні виробить близько 100 тис. тонн селітри і вийде на рекордні 220+ тис. тонн за всіма видами азотних добрив, це стане найвищим показником з березня 2022 року, повідомляє галузеве аналітичне агентство “Інфоіндустрія”.
Згідно з повідомленням, зростаючий попит на азотні добрива в країнах ЄС і на ринках Азії дає змогу українським виробникам сподіватися на їхній сталий попит протягом наступних трьох місяців.
“Завдяки успішному продажу азотних добрив у червні та липні Ostchem зміг забезпечити себе замовленнями наперед до вересня, тож наразі важливо увімкнути виробництво на максимум. Завдання перед двома заводами чимале, адже, за різними підрахунками, на ринку за два місяці вже могло бути продано від 120 до 150 тис. тонн селітри та 60-70 тис. тонн карбаміду, не кажучи вже про КАС та інші добрива, попит на які ще не повністю достатній – осінні польові роботи в Україні тривають”, – ідеться в повідомленні.
Очікується, що в серпні заводи в Черкасах і Рівному випустять до 100 тис. тонн селітри. Черкаський “Азот” виконає план-максимум із карбаміду та на 60% завантажить КАС, а “Рівнеазот” зможе запустити вапнякову селітру в другій половині серпня. Отже, загалом заводи вироблять 220-225 тис. тонн продукції – абсолютний рекорд за останні 530 днів війни в Україні.
При цьому аналітики “Інфоіндустрії” зазначають: у вересні можуть бути запущені Одеський припортовий завод і “Дніпроазот”, і це додаткові обсяги азотних добрив на ринку країни. Підприємства конкуруватимуть за обмежений за споживанням український ринок і пробуватимуть свої сили на світовому ринку.
“Хто з виробників не встигне продати азот на внутрішньому ринку в серпні (коли купують агрохолдинги), той буде змушений його тримати до лютого (коли купуватимуть малі та середні агропідприємства). Інший варіант продажу – постачання азотних на експорт. Саме цей варіант буде всім цікавий з вересня 2023 року. Кон’юнктуру ринку добрив ускладнив вихід Росії із “зернової угоди”, що впливає на рівень цін на агропродукцію”, – прогнозують аналітики.
Експерти ринку добрив очікують, що у зв’язку з отриманням аграріями у 2023 році гарного врожаю в разі успішної його реалізації вони мають усі шанси купити більше добрив для сезону-2024.
17-18 серпня в м. Вінниця (готель «Франція») в рамках Всеукраїнської конференції-виставки «Хлібна індустрія-2023» будуть розглянуті найбільш актуальні питання зернопереробного комплексу України.
Враховуючи наближення початку форуму, програму «Хлібної індустрії-2023» було оновлено та розширено. Також відзначимо, що участь у конференції підтвердили понад 150 компаній.
На учасників конференції очікують 2 інформативні профільні сесії, дві панельні дискусії, круглий стіл та екскурсія на Вінницьку харчосмакову фабрику.
Генеральним партнером заходу виступає ПрАТ «Концерн Хлібпром», партнерами: Центр підтримки експорту та Український експортний альянс. Підтримку надають Мінагрополітики, Мінекономіки, Вінницька ОВА, ТПП України, USAID, Chemonics та інші галузеві організації та відомства.
Отже, детально про програму конференції.
Сесія 1. Економіка України через 1,5 року війни: наслідки та сподівання для бізнесу
Буде проаналізовано стан економіки України за 1,5 року війни, розглянуто наслідки та перспективи для ринку, сподівання бізнесу на державу й інструменти його підтримки.
Серед спікерів Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України, Надія Бігун, заступниця міністра економіки України, Данило Гетманцев, голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, Анатолій Амелін, директор економічних програм (Ukrainian Institute for the Future), а також Ксенія Сидоркіна, директорка Програми USAID з аграрного і сільського розвитку АГРО.
Модератором виступить Олена Ковальова, національний експерт з питань харчової індустрії UNIDO (Організація Об’єднаних Націй з промислового розвитку).
Панельна дискусія «Проблеми якості української сировини в 2023/24 МР»
Буде висвітлено якість зерна пшениці, якість та використання збагаченого борошна в виробництві хліба та макаронних виробів, а також обговорено загальні проблеми щодо якості сировини та готової продукції.
Запрошені спікери: Олег Оніщенко, менеджер з технічних та презентаційних питань компанії «СЖС-Україна»; Дмитро Жигунов, професор, доктор технічних наук, завідувач кафедрою технології зернових продуктів, хліба і кондитерських виробів ОНТУ; Надія Бачал, заступниця директора з якості та безпечності продукції, ТОВ «Столичний млин»; Надія Непокритова, технолог, менеджер з продажу Stern Ingredients Ukraine (Mühlenchemie); Андрій Мішин, керівник з якості сировини та готової продукції, КФХ «Буштрук» (ТМ «Київ Мікс»); Наталія Грюнвальд, виконавча директорка ТОВ «АГРОСЕРТ»; Павло Лебедєв, старший юрист AGA Partners.
Модератором даної дискусії стане Родіон Рибчинський, голова правління об’єднання «Укрхарчопром», директор спілки «Борошномели України», експерт зернового сектору FAO OON.
Крім того, відбудеться круглий стіл «Взаємодія харчових підприємств із постачальниками та споживачами: В2В і В2С»
В ньому візьмуть участь Ганна Лічман, народний депутат України, голова підкомітету з питань регуляторної політики Комітету ВР з питань економічного розвитку, представник USAID, Марина Забарило, директорка Consumer Panel Services, GfK Ukraine, представниця НДІ «Украгропромпродуктивність», Наталія Петрівська, керівниця GR-департаменту Асоціації ритейлерів України, Дмитро Романов, експерт зовнішніх ринків, консультант проєктів розвитку FАО/EBRD, Володимир Івченко, в.о. генерального директора НДІ «Украгропромпродуктивність», Віктор Жабчик, директор приватного підприємства «Віліс» (виготовляє макаронні вироби під власними торговими марками «ВІЛІС», «Макарелла», «Italino», «Viverelli» та ін.), Владислав Аверченко, генеральний директор ПрАТ «Концерн Хлібпром» (ТМ «Agrola», «Вінницяхліб», «Bandinelli», Grill&Bakery та ін.), Артем Штангеєв, комерційний директор мережі продовольчих магазинів МІКСМАРТ, Олександра Авраменко, голова комітету з євроінтеграції Українського клубу аграрного бізнесу та модератор даного заходу, Олександр Тараненко, президент Всеукраїнської асоціації пекарів.
Завершиться перший день конференції дружньою вечерею від генерального партнера – компанії «Концерн Хлібпром».
Сесія 2. Хлібна індустрія: ринок та технології
Цю сесію буде присвячено обговоренню питань розвитку технологій та ринку хлібної індустрії України (борошно, хліб, макарони, крупи, борошняні вироби, добавки й інгредієнти), а також маркетингу та дистрибуції.
Спікерами виступлять Родіон Рибчинський, директор спілки «Борошномели України», Олександр Тараненко, президент Всеукраїнської асоціації пекарів, Сергій Сакіркін, голова ревізійної комісії спілки «Борошномели України», Олександр Верещинський, доктор технічних наук і засновник ТОВ «ОЛИС», Вадим Горєлий, директор GVP Equipment. Також своїм баченням ситуації в галузі поділяться представники кредитно-експортного агентства України, альянсу торгового фінансування та факторингу, банків та фінансових установ, а також експерт з грантрайтингу (залучення грантів), Руслан Рохов, радник ПрАТ «Експортно-кредитне агентство», Наталія Гаврилко, експерт з грантрайтингу (залучення грантів).
Модератором сесії виступить Борис Шестопалов, співвласник HD-group та GFS GROUP.
Практичним закінченням дводенної роботи конференції стане екскурсія на Вінницьку харчосмакову фабрику – одну із провідних у галузі виробництва консервованих продуктів Вінниччини та України в цілому.
Слідкуйте за оновленнями програми конференції «Хлібна індустрія-2023» за цим посиланням.
Приєднуйтесь до незламної спільноти професіоналів та отримайте найактуальнішу інформацію для розвитку і захисту свого бізнесу! Щоб доєднатися, перейдіть на сторінку конференції https://bakeryindustry.com.ua та заповніть заявку на участь, натиснувши на кнопку «Взяти участь».
Open4business – інформаційний партнер
Міжнародна організація з цукру (ISO) зробила перший прогноз щодо світового балансу цукру на 2023/2024 сезон (з жовтня по вересень).
Відповідно до опублікованого в четвер огляду, новий сезон на світовому ринку цукру буде дефіцитним.
Виробництво прогнозується на рівні 174,839 млн тонн проти 174,024 млн тонн у 2022/2023 сезоні, світове споживання – у 176,957 млн тонн проти 176,531 млн тонн відповідно.
Таким чином, дефіцит цукру на світовому ринку в майбутньому сезоні складе 2,118 млн тонн.
Програма USAID АГРО оголосила про старт грантової програми зі співфінансування 15 проєктів вітамінізації борошна із загальним бюджетом до 57 млн грн, щоб зробити українську продукцію конкурентною та затребуваною на нових міжнародних ринках, розширити асортимент та збільшити обсяги переробки.
Згідно з повідомленням, фортифікація (збагачення) борошна вітамінами та мікроелементами для поліпшення здоров’я населення у світі вже стала звичною практикою, впровадженою більш ніж у 80 країнах. Міжнародні організації висловлюються на користь вітамінізованого борошна і закуповують його для гуманітарних програм, зокрема й для забезпечення продуктами харчування країн Африки та Азії.
“В умовах війни та обмеженого експорту, низьких цін на зерно виробництво вітамінізованого борошна сприятиме вдосконаленню каналів і ринків збуту, розширить доступ мікро-, малих і середніх сільськогосподарських підприємств (ММСП) – виробників зерна до борошномельних підприємств і налагодженню довгострокового співробітництва”, – написала пресслужба донорської організації у Facebook.
Охочі взяти участь у грантовій програмі мають до 21 серпня зареєструватися для участі в передзаявочному онлайн-семінарі, який відбудеться 22 серпня. Кінцевий термін подання заявок (технічна пропозиція, бюджет і супровідні документи) – 17 вересня.
Аграрії всіх областей України провели збирання ранніх зернових і зернобобових культур на площі 5292 тис. га, намолотивши 22 млн 961 тис. тонн зерна за врожайності 43,7 ц/га, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Згідно з повідомленням, найбільший намолот – 3,2 млн тонн – зафіксовано в Одеській області, де аграрії вже завершили збирання ранніх зернових і бобових культур.
До теперішнього часу в Україні зібрано ячмінь на 1263 тис. га, що становить 85% від планових, з них намолочено 4,901 млн тонн; пшениці з 3,830 млн га (82%) зібрано 17,698 млн тонн; гороху з 146,6 тис. га (98%) отримано 361,2 тис. тонн.
Аграрії Херсонської та Дніпропетровської областей розпочали збирання проса, якого намолочено 0,2 тис. тонн із площі 0,3 тис. га, і гречки – 0,1 тис. тонн із 0,08 тис. га.
Крім того, на площі 1315,21 тис. га (92% від планових площ) зібрано 3702,1 тис. тонн озимого ріпаку.
Мінагрополітики у зв’язку з переглядом прогнозу щодо врожаю всіх сільгоспкультур відстежує інформацію щодо їхньої врожайності. Так, щодо ячменю поточного тижня вона становила 38,8 ц/га, пшениці – 46,2 ц/га, гороху – 24,6 ц/га, озимого ріпаку – 28,1 ц/га, що практично відповідає показникам минулого тижня. Урожайність проса – 6,9 ц/га, гречки -11,3 ц/га.
Як повідомлялося, посіви озимої пшениці цього сезону становили 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га), ріпаку – 1374 тис. га (+110 тис. га).
Згідно зі скоригованим прогнозом Мінагрополітики, 2023 року аграрії зможуть зібрати зернових у таких обсягах: пшениці – 20,9 млн тонн, ячменю – 5,8 млн тонн і кукурудзи – 28,1 млн тонн. Валове виробництво олійних культур сягне 20,3 млн тонн, зокрема, соняшнику – 12 млн тонн, ріпаку – 4 млн тонн, соєвих бобів – 4,2 млн тонн. Урожай цукрових буряків прогнозується на рівні 13,7 млн тонн.
