Група Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) у 2025 році надала Україні майже EUR1,5 млрд нового фінансування на енергетику, інфраструктуру, підтримку малого бізнесу та євроінтеграційні проєкти, йдеться у повідомленні фінустанови в четвер.
“Сьогодні як ніколи Європа стоїть поруч з Україною. Для нас вона є пріоритетом, і фокус чіткий: енергетика, опалення, вода, транспорт, охорона здоров’я та освіта – системи, які забезпечують повсякденне життя і стійкість країни”, – сказала президентка ЄІБ Надія Кальвіньо.
В релізі зазначається, що з 2022 року Україні вже спрямовано понад EUR4 млрд фінансування під гарантії Європейського союзу (ЄС) для посилення критичної інфраструктури, підтримки муніципальних сервісів та збереження економічної активності в умовах війни.
За даними банку, у 2025 році було підписано, зокрема, операцію на EUR300 млн з НАК “Нафтогаз України” для поповнення запасів газу, яку доповнив грант ЄС на EUR127 млн, а також EUR120 млн для ПрАТ “Укргідроенерго” на відновлення стратегічних гідроелектростанцій і EUR200 млн через банки-партнери для допомоги громадам у відновленні та модернізації систем централізованого теплопостачання.
В межах трьох програм відновлення загальним обсягом EUR740 млн, включно зі EUR100 млн, підписаними у 2025 році, фінансується реконструкція водопостачання, теплопостачання та муніципальної інфраструктури (школи, лікарні, житло) у понад 150 громадах, при цьому в реалізації перебуває понад 500 проєктів по всій країні.
Окремо у 2025 році ЄІБ підписав проєкт Ukraine Water Recovery на EUR100 млy для ремонту та модернізації систем водопостачання і водовідведення, пошкоджених війною.
На транспортну та євроінтеграційну інфраструктуру спрямовано кредит EUR134 млн на ремонт ключових мостів і доріг та модернізацію прикордонної інфраструктури вздовж “шляхів солідарності”, а також EUR40 млн на розгортання в Україні сумісної з ЄС системи екстреної допомоги “112”.
Щодо підтримки приватного сектору ЄІБ звернув увагу про підписання угод із сімома українськими банками в межах гарантійної програми EU4Business, що має розблокувати близько EUR250 млн фінансування для приблизно 4,6 тис. підприємств малого та середнього бізнесу (МСБ). Також у повідомленні йдеться про інвестиції EUR15 млн в Ukraine Phoenix Tech Fund і EUR50 млн в Amber Dragon Ukraine Infrastructure Fund, а також кредит EUR70 млн Укргазбанку для розширення доступу МСБ і компаній середньої капіталізації до довгострокового фінансування.
Крім того, разом з Єврокомісією просувається інструмент гарантування експортних кредитів ЄС на EUR300 млн в межах програми InvestEU для підтримки європейських компаній, що експортують в Україну.
Як повідомляється, у 2026 році ЄІБ планує зберегти пріоритет енергостійкості, розширити підтримку приватного сектору та фінансування МСБ, а також посилити допомогу соціальній і муніципальній інфраструктурі та консультаційно-технічний супровід у межах підготовки України до вступу в ЄС.
Поліграфічне підприємство АТ “Поліемос” (смт Покотилівка Харківської обл.), понад 53,5% акцій якого належить данській Duka Trade ApS, завершило 2025 рік з чистим прибутком 32,375 млн грн, що на 15% менше за аналогічний показник 2024 року
Згідно з інформацією компанії в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), питання розподілення отриманого прибутку внесено в порядок денний загальних зборів акціонерів 30 березня.
Проєктом рішення з цього питання передбачається не розподіляти отриманий чистий прибуток, дивіденди не виплачувати.
Водночас в порядок денний внесено питання про розподілу чистого прибутку за 2023 рік в сумі 31,116 млн грн. Згідно з проєктом рішення, пропонується 29,56 млн грн (95% отриманого прибутку) направити на виплату дивідендів, 1,556 млн грн – до резервного капіталу. Дивіденди планується виплатити безпосередньо акціонерам з 10 квітня по 23 вересня 2026 року.
Як повідомлялось, за підсумками 2024 року “Поліемос” виплатив акціонерам дивіденди на загальну суму 36,176 млн грн (з отриманого чистого прибутку 38,08 млн грн) з розрахунку 21,47 грн на одну акцію номіналом 1 грн.
Акціонери на зборах також планують, зокрема, затвердити результати фінансово-господарської діяльності компанії у 2025 році, розглянути питання поповнення оборотних коштів та звернення до ОТП банку з проханням про надання чи продовження кредиту.
Поліграфпідприємство “Поліемос”(Polyemos Printing group) працює на ринку України з 2001 року. Є великим виробником упаковки та етикетки методом флексодруку для алкогольної та безалкогольної, м’ясопереробної, косметичної та парфумерної промисловості, побутової хімії, олійно-жирової, молочної галузей.
Серед клієнтів компанії – МХП, “Глобіно”, Nemiroff, Donat, Tavria, Bioton Cosmetics.
В групу компаній входить також вінницьке ТОВ “Поліемос Груп”, що займається друкування продукції та наданням в оренду нерухомого майна.
За даними НКЦПФР на четвертий квартал 2025року, данська Duka Trade ApS володіє 53,5101% акцій АТ, ще 28% належать мешканці Данії Тіні Файн (Tina Fyhn), майже 18,49% – Анатолію Кульову, який теж володіє 100% “Поліемос Груп”.
Згідно з даними ресурсу YouControl, в січні-вересні 2025 року компанія отримала 24,8 млн грн чистого прибутку (майже на рівні того самого періоду 2024 року) за зростання чистого доходу на 20,7% – до 242,9 млн грн.
Статутний капітал компанії – 1,685 млн грн.
Державний Ощадбанк (Київ) завершив 2025 рік із чистим прибутком 16,1 млрд грн, що більш ніж удвічі перевищує показник 2024 року в 7,9 млрд грн, повідомила фінустанова в четвер.
“У 2025 році ми довели, що державний банк може бути не лише фінансово стійким, а й залишатися лідером довіри клієнтів… Результати роботи у минулому році дали нам змогу посилити банк і створити ресурс для подальшого розвитку”, – зазначив голова правління Ощадбанку Юрій Каціон.
За даними фінустанови, її прибуток до оподаткування у 2025 році перевищив 19 млрд грн проти 18,7 млрд грн у 2024 році.
Ощадбанк уточнив, що одним із ключових чинників зростання фінансового результату стало розширення кредитування реального сектору: у роздрібному сегменті кредитний портфель зріс до 26,7 млрд грн (+26%), у мікро-, малому та середньому бізнесі – до 30,2 млрд грн (+16%), у корпоративному бізнесі – до 71,3 млрд грн (+12%).
Процентні доходи від кредитів торік збільшилися на 23% і перевищили 20 млрд грн, чистий процентний дохід – на 28%, до 31,1 млрд грн, загальний операційний дохід – на 25%, до 38,8 млрд грн, зазначили в банку.
Зобов’язання Ощадбанку станом на кінець 2025 року становили 467,7 млрд грн, при цьому кошти клієнтів зросли за рік на 68,5 млрд грн (+18%).
Водночас банк додав, що внесок у фінрезультат зробила робота з проблемною заборгованістю, зокрема врегулювання NPL у межах проєкту з ТОК Gulliver.
За інформацією банку, частка ОВДП в активах у 2025 році скоротилася до 38% з 45%, що відображає зміщення акценту в бік кредитування реального сектору.
Банк повідомив, що обслуговує близько 6 млн активних клієнтів і є лідером кредитування юридичних осіб із часткою ринку близько 14%. Станом на 1 січня 2026 року кредитний портфель Ощадбанку становив – 128,2 млрд грн (+15,4%).
Згідно з даними Нацбанку, станом на 1 січня 2026 року Ощадбанк посідав друге місце (514,65 млрд грн) за чистими активами серед 60 банків.
У 2025 році система державних архівів України виготовила майже 53 млн цифрових копій документів, що стало одним із найвищих показників за всю історію незалежності. Про це повідомляється під час презентації публічного звіту Державної архівної служби України в Українському кризовому медіа-центрі.
Як зазначив голова Укрдержархіву Анатолій Хромов, попри виклики повномасштабної війни архівна система продемонструвала стійкість і динамічний розвиток, а цифровізація стала ключовим напрямом роботи.
“Майже 53 млн скан-копій документів створено протягом року, а загальний обсяг матеріалів, доступних онлайн через Міжархівний пошуковий портал, зріс до близько 20 млн цифрових копій. Це значно розширює можливості громадян і дослідників працювати з документами дистанційно”, – повідомив Хромов.
За його словами, Україна продовжує нарощувати темпи цифровізації архівної спадщини та співпрацює з міжнародними партнерами. Зокрема, упродовж року було підписано меморандуми з Інститутом національної пам’яті Словаччини та Національним архівом Швеції, а також оновлено домовленості з міжнародною організацією FamilySearch International.
“Ці кроки відкривають нові можливості для обміну копіями документів, реалізації спільних дослідницьких проєктів та інтеграції українських архівів у міжнародний архівний простір”, – наголосив керівник відомства.
Окремим напрямом роботи залишається історико-документальний проєкт “Український мартиролог ХХ століття”, який уже містить інформацію про понад 155 тис. репресованих осіб і спрямований на відновлення історичної справедливості та збереження національної пам’яті.
У Держархівслужбі підкреслюють, що оцифрування документів має стратегічне значення в умовах війни, оскільки дозволяє не лише забезпечити доступ до інформації, а й зберегти культурну та історичну спадщину країни від можливих втрат.
Як повідомлялося, Президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо осіб і структур, причетних, зокрема, до викрадення культурних цінностей і документів Національного архівного фонду України.
https://interfax.com.ua/news/culture/1147369.html
Копальня “Суха Балка” (Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи DCH Олександра Ярославського, на шахті “Ювілейна” підготувала новий блок покладу залізної руди “Головний” із запасами сировини 126 тис. тонн.
“Гірники шахти “Ювілейна” підготували до видобутку новий блок 30-34, розташований на горизонті -1420 м першого підповерха покладу “Головний”. Запаси блока становлять 126 тис. тонн високоякісної сировини з вмістом заліза 58,75%”, – повідомляється у корпоративній газеті DCH Steel в четвер.
Крім того, повідомляється, що рудник “Суха Балка” та Дніпровський метзавод (ДМЗ) у 2025 році сплатили майже 650 млн грн податків і зборів до бюджетів усіх рівнів. Так, рудник перерахував до зведеного бюджету 359,1 млн грн. Найбільшу частку в структурі платежів становила рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин – 157,3 млн грн. Крім того, сплачено 78,2 млн грн єдиного соціального внеску (ЄСВ), 69,1 млн грн податку на доходи фізосіб, 20,5 млн грн орендної плати за землю та 19,2 млн грн військового збору тощо.
ДМЗ у 2025 році спрямував до державного та місцевих бюджетів 290,5 млн грн. Зокрема, сплачено 103,5 млн грн орендної плати за землю, 68,1 млн грн ЄСВ, 64,5 млн грн податку на доходи фізичних осіб, 30 млн грн податку на додану вартість та 17,9 млн грн військового збору.
Копальня “Суха Балка” – одне з провідних підприємств гірничодобувної галузі в Україні. Видобуває залізну руду підземним способом. До складу рудника входять шахти “Ювілейна” та ім. Фрунзе.
Група DCH у травні 2017 року придбала рудник у групи Evraz.
Потреба у відновленні та реконструкції телекомунікаційного, цифрового та медійного секторів України становить $7,1 млрд протягом 2026–2035 років, а загальний збиток оцінюється в $2,5 млрд, йдеться у звіті щодо оцінки збитків і потреб (Rapid Damage and Needs Assessment, RDNA5), які виникли внаслідок широкомасштабного російського вторгнення.
Зазначається, що серед пріоритетів у відновленні – ремонт частково пошкодженої телекомунікаційної та поштової інфраструктури, розширення систем резервування, таких як резервне живлення та супутникове з’єднання.
Згідно з документом, потреби у відновленні телекомунікаційної сфери зосереджені у прифронтових та густонаселених областях, зокрема на Донецьку, Запорізьку, Київську та Харківську області разом припадає понад 65%. Щодо збитків, то на Донецьку, Запорізьку, Херсонську та Харківську області припадає 55% загальної шкоди.
“Збитки відображають втрачені доходи приватних операторів та постачальників поштових послуг, збільшення експлуатаційних витрат через ремонт та додаткові витрати на резервні генератори електроенергії”, – йдеться у звіті.
“Разом пошкодження та втрати порушили доступ до інформації, освіти та державних послуг”, – констатується у документі.
Звіт RDNA5 підготовлено спільно зі Світовим банком, Єврокомісією та ООН. Він охоплює період з 24 лютого 2022 року до 31 грудня 2025 року. Згідно з ним загальна вартість відновлення в Україні становить $588 млрд протягом наступного десятиліття, що майже втричі перевищує прогнозований номінальний ВВП України за 2025 рік. Роком раніше оцінка потреб складала $524 млрд, ще за рік до того – $486 млрд, ще роком раніше – $411 млрд.
Оцінка RDNA5 оцінює пряму шкоду Україні $195 млрд порівняно зі $176 млрд у оцінці RDNA4 та $152 млрд у оцінці RDNA3.
