Вихід українського пшеничного борошна на ринок Китаю є стратегічно важливим кроком, однак розраховувати на негайний початок масових відвантажень не варто, повідомив директор спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський.
“Відкриття ринку на міждержавному рівні означає появу правової та технічної основи, але це не сигнал до негайного старту експорту. Швидких комерційних поставок поки що не буде. Підписання протоколу – лише перший крок, який визначає вимоги до виробництва та контролю, формуючи умови для роботи в майбутньому», – навела його слова прес-служба асоціації у Facebook.
Однією з найжорсткіших вимог Пекіна залишається повна простежуваність продукції. Йдеться про контроль усього ланцюжка: від конкретного поля, де виростили пшеницю, до кінцевої партії борошна.
На переконання керівника об’єднання, побудова такої системи контролю – це системна робота, яку неможливо завершити за кілька тижнів. Окрім технічних бар’єрів, на заваді експортерам стоять складна логістика та економіка.
Як зазначив Рибчинський, ринок КНР залишається специфічним через високі ввізні мита та ПДВ. Ситуацію ускладнюють ризики безпеки для української портової інфраструктури, що здорожує морські перевезення та робить формування великих партій товару складним завданням.
У союзі «Борошномели України» впевнені: сам факт узгодження протоколу є знаком якості для вітчизняної системи контролю. Це підтверджує відповідність борошна стандартам одного з найвимогливіших ринків світу, що в перспективі дасть можливість диверсифікувати збут продукції з високою доданою вартістю.
Як повідомляє Сербський економіст, перемога угорської опозиції на парламентських виборах та майбутня зміна уряду в Будапешті додали невизначеності щодо угоди про вихід російських акціонерів з NIS (Naftna industrija Srbije) — компанії, яка управляє єдиним НПЗ Сербії в Панчево і, за оцінками, забезпечує близько 80% потреб країни в паливі.
Йдеться про переговори щодо придбання угорською MOL пакета 56,15% в НІС, що належить структурам «Газпрому» (44,9% у Gazprom Neft і 11,3% у Gazprom). У січні MOL оголосила про підписання рамкової обов’язкової угоди (Heads of Agreement) щодо цієї угоди, а також про те, що розглядає участь ADNOC (ОАЕ) як міноритарного партнера.
Ключовий фактор — терміни, встановлені американським OFAC. У березні MOL повідомляла, що отримала від OFAC продовження ліцензії на переговори до 22 травня 2026 року. Паралельно НІС домагається продовження окремих дозволів, що дозволяють продовжувати операційну діяльність та імпорт сировини на час переговорів.
Питання ціни залишається чутливим: офіційно параметри угоди не розкривалися. Президент Сербії Олександр Вучич раніше говорив про діапазон до 1 млрд євро за пакет 56,15%, тоді як низка ЗМІ та аналітичних публікацій наводили вищі оцінки.
Чому угорські вибори стали фактором ризику
Сама угода є корпоративною і вимагає регуляторних погоджень, зокрема з боку OFAC та Сербії. Однак зміна влади в Угорщині впливає на політичний фон та швидкість управління. Новий лідер Петер Мадяр публічно заявив про намір сформувати уряд у стислі терміни (зокрема називав дату початку роботи 5 травня), тобто за кілька тижнів до дедлайну 22 травня. У такій конфігурації будь-які додаткові перевірки на рівні держави, суперечки щодо прозорості умов або просто перебудова взаємодії відомств можуть спричинити затримки.
Найбільш ймовірний базовий сценарій — сторони спробують вкластися в термін або запросити у OFAC додаткове продовження ліцензії, якщо до фінального закриття будуть близькі. Учасники ринку вже бачили практику продовжень у цій історії.
Негативний сценарій — затягування переговорів без зрозумілого розв’язання. Тоді ризики для НІС стають не юридичною абстракцією, а питанням стабільності постачання: санкційний режим США націлений саме на вихід російських мажоритарних власників, а будь-які збої з ліцензіями ускладнюють логістику та фінансування закупівель сировини й операцій.
Для Белграда це перетворює тему на питання енергобезпеки. Сербська влада раніше сигналізувала, що зацікавлена збільшити частку держави в НІС, а при погіршенні сценарію можуть знадобитися більш жорсткі рішення щодо структури власності, щоб вивести компанію з-під санкційного тиску і не допустити шоку для ринку палива.
https://t.me/relocationrs/2628
За даними Fixygen, ПрАТ «Одеський коньячний завод» проведе загальні збори акціонерів 29 квітня 2026 року в дистанційному форматі. На порядку денному — затвердження результатів діяльності за 2025 рік, фінансової звітності та інших питань управління.
Одеський коньячний завод — один із найстаріших виробників алкогольної продукції в Україні, заснований у XIX столітті. Підприємство відоме брендами коньяків і вин. За даними розкриття інформації, контрольний пакет акцій належить міжнародній групі Global Spirits, пов’язаній з українським бізнесменом Євгеном Черняком. Частка ключового бенефіціара оцінюється як контрольна (понад 50%).
Китайська влада заявила про пакет заходів щодо «розширення обмінів та співпраці» з Тайванем, який включає прискорення відновлення регулярних прямих пасажирських авіарейсів через Тайванську протоку та пом’якшення окремих торговельних обмежень, зокрема щодо допуску на материковий ринок частини тайванської агро- та рибної продукції.
Згідно з повідомленнями, Пекін має намір «прискорити повне відновлення» регулярних прямих рейсів, включаючи маршрути до/з міст Урумчі, Сіань, Харбін, Куньмін і Ланьчжоу, а також розширити заходи підтримки для продажу тайванської сільськогосподарської та рибної продукції на материку при дотриманні карантинних вимог.
Окремим пунктом у заявлених ініціативах названо плани щодо поглиблення інфраструктурної «інтеграції» з тайваньськими островами Цзіньмень і Мацзу — зокрема, підтримка проєктів зі спільного використання ресурсів (вода, електроенергія, газ) та просування будівництва морських мостів «за наявності умов».
У Тайбеї на тлі цих заяв підкреслили, що будь-які рішення з офіційних питань перетину протоки повинні прийматися через уряд Тайваню, а не через партійні або неформальні канали, назвавши ініціативи Пекіна політично мотивованими.