Вихід українського пшеничного борошна на ринок Китаю є стратегічно важливим кроком, однак розраховувати на негайний початок масових відвантажень не варто, повідомив директор спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський.
“Відкриття ринку на міждержавному рівні означає появу правової та технічної основи, але це не сигнал до негайного старту експорту. Швидких комерційних поставок поки що не буде. Підписання протоколу – лише перший крок, який визначає вимоги до виробництва та контролю, формуючи умови для роботи в майбутньому», – навела його слова прес-служба асоціації у Facebook.
Однією з найжорсткіших вимог Пекіна залишається повна простежуваність продукції. Йдеться про контроль усього ланцюжка: від конкретного поля, де виростили пшеницю, до кінцевої партії борошна.
На переконання керівника об’єднання, побудова такої системи контролю – це системна робота, яку неможливо завершити за кілька тижнів. Окрім технічних бар’єрів, на заваді експортерам стоять складна логістика та економіка.
Як зазначив Рибчинський, ринок КНР залишається специфічним через високі ввізні мита та ПДВ. Ситуацію ускладнюють ризики безпеки для української портової інфраструктури, що здорожує морські перевезення та робить формування великих партій товару складним завданням.
У союзі «Борошномели України» впевнені: сам факт узгодження протоколу є знаком якості для вітчизняної системи контролю. Це підтверджує відповідність борошна стандартам одного з найвимогливіших ринків світу, що в перспективі дасть можливість диверсифікувати збут продукції з високою доданою вартістю.
Як повідомляє Сербський економіст, перемога угорської опозиції на парламентських виборах та майбутня зміна уряду в Будапешті додали невизначеності щодо угоди про вихід російських акціонерів з NIS (Naftna industrija Srbije) — компанії, яка управляє єдиним НПЗ Сербії в Панчево і, за оцінками, забезпечує близько 80% потреб країни в паливі.
Йдеться про переговори щодо придбання угорською MOL пакета 56,15% в НІС, що належить структурам «Газпрому» (44,9% у Gazprom Neft і 11,3% у Gazprom). У січні MOL оголосила про підписання рамкової обов’язкової угоди (Heads of Agreement) щодо цієї угоди, а також про те, що розглядає участь ADNOC (ОАЕ) як міноритарного партнера.
Ключовий фактор — терміни, встановлені американським OFAC. У березні MOL повідомляла, що отримала від OFAC продовження ліцензії на переговори до 22 травня 2026 року. Паралельно НІС домагається продовження окремих дозволів, що дозволяють продовжувати операційну діяльність та імпорт сировини на час переговорів.
Питання ціни залишається чутливим: офіційно параметри угоди не розкривалися. Президент Сербії Олександр Вучич раніше говорив про діапазон до 1 млрд євро за пакет 56,15%, тоді як низка ЗМІ та аналітичних публікацій наводили вищі оцінки.
Чому угорські вибори стали фактором ризику
Сама угода є корпоративною і вимагає регуляторних погоджень, зокрема з боку OFAC та Сербії. Однак зміна влади в Угорщині впливає на політичний фон та швидкість управління. Новий лідер Петер Мадяр публічно заявив про намір сформувати уряд у стислі терміни (зокрема називав дату початку роботи 5 травня), тобто за кілька тижнів до дедлайну 22 травня. У такій конфігурації будь-які додаткові перевірки на рівні держави, суперечки щодо прозорості умов або просто перебудова взаємодії відомств можуть спричинити затримки.
Найбільш ймовірний базовий сценарій — сторони спробують вкластися в термін або запросити у OFAC додаткове продовження ліцензії, якщо до фінального закриття будуть близькі. Учасники ринку вже бачили практику продовжень у цій історії.
Негативний сценарій — затягування переговорів без зрозумілого розв’язання. Тоді ризики для НІС стають не юридичною абстракцією, а питанням стабільності постачання: санкційний режим США націлений саме на вихід російських мажоритарних власників, а будь-які збої з ліцензіями ускладнюють логістику та фінансування закупівель сировини й операцій.
Для Белграда це перетворює тему на питання енергобезпеки. Сербська влада раніше сигналізувала, що зацікавлена збільшити частку держави в НІС, а при погіршенні сценарію можуть знадобитися більш жорсткі рішення щодо структури власності, щоб вивести компанію з-під санкційного тиску і не допустити шоку для ринку палива.
https://t.me/relocationrs/2628
Результати дослідження громадської думки, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, свідчать про помітну зміну у ставленні українців до США. Загалом 44,1% респондентів оцінюють країну позитивно, тоді як негативне ставлення становить 24,7%. У порівнянні з серпнем 2025 року зафіксовано зниження позитивних оцінок (з 50,3%) і водночас зростання негативних (з 18,0%), що вказує на посилення критичності у сприйнятті.
Структура відповідей демонструє, що позитивне ставлення має переважно помірний характер. Частка «повністю позитивного» становить 9,8%, тоді як «здебільшого позитивного» — 34,3%. Це означає, що позитивне сприйняття США зберігається, але воно менш виражене, ніж у випадку окремих європейських партнерів.
Водночас значною є частка нейтральних оцінок — 28,2%, що свідчить про неоднозначність сприйняття та відсутність чіткої позиції у частини респондентів. Такий рівень нейтральності зазвичай характерний для ситуацій, коли громадська думка перебуває у стані переоцінки або реагує на зміну зовнішніх факторів.
Негативний сегмент є суттєвим і продовжує зростати. 21,7% опитаних обрали варіант «здебільшого негативне», а ще 3,0% — «повністю негативне». Це означає, що негативне ставлення до США поступово набуває більшої ваги в загальній структурі оцінок. Частка тих, хто не визначився, також становить 3,0%.
Динаміка змін між 2025 і 2026 роками свідчить про чіткий тренд: зменшення позитиву супроводжується зростанням негативу. На відміну від стабільних або позитивно зростаючих оцінок щодо деяких інших країн, у випадку США відбувається поступове зміщення балансу в бік більш критичного сприйняття.
З аналітичної точки зору це означає, що ставлення до США в українському суспільстві стає менш однозначним. Зберігається значна частка позитиву, однак вона вже не домінує настільки впевнено, як раніше. Зростання негативних оцінок і високий рівень нейтральності формують більш складну і неоднорідну картину.
«Ми фіксуємо, що показники щодо США змінюються більш динамічно, ніж у випадку багатьох інших країн. Це свідчить про високу чутливість громадської думки до політичного контексту та інформаційного середовища. У таких умовах навіть короткострокові зміни можуть досить швидко впливати на баланс оцінок», – зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Загалом результати дослідження показують, що США залишаються важливим, але вже не однозначно позитивно сприйнятим партнером. Зростання критичності та зниження рівня підтримки вказують на перехід до більш зваженого і диференційованого ставлення, яке може і надалі змінюватися залежно від розвитку міжнародної ситуації.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, США входять до п’ятірки найбільших торговельних партнерів України з обсягом торгівлі понад $5,6 млрд. При цьому імпорт із США значно перевищує український експорт, що формує від’ємне сальдо двосторонньої торгівлі.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, США, УКРАЇНА
За даними Fixygen, ПрАТ «Одеський коньячний завод» проведе загальні збори акціонерів 29 квітня 2026 року в дистанційному форматі. На порядку денному — затвердження результатів діяльності за 2025 рік, фінансової звітності та інших питань управління.
Одеський коньячний завод — один із найстаріших виробників алкогольної продукції в Україні, заснований у XIX столітті. Підприємство відоме брендами коньяків і вин. За даними розкриття інформації, контрольний пакет акцій належить міжнародній групі Global Spirits, пов’язаній з українським бізнесменом Євгеном Черняком. Частка ключового бенефіціара оцінюється як контрольна (понад 50%).
Ставлення українців до Індії характеризується переважанням нейтральних оцінок та відносно низьким рівнем чітко сформованих позитивних або негативних позицій. За результатами соціологічного опитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, 55,5% респондентів визначили своє ставлення як нейтральне, що робить Індію однією з країн із найменш визначеним емоційним сприйняттям серед українців.
Частка позитивних оцінок становить 17,9%, що трохи більше, ніж 16,0% у серпні 2025 року. Водночас негативне ставлення знизилося з 26,3% до 23,5%, що свідчить про певне пом’якшення критичних оцінок.
У деталізованій структурі відповідей 4,2% опитаних обрали варіант «повністю позитивне» ставлення до Індії, ще 13,8% — «здебільшого позитивне». Натомість 19,6% респондентів зазначили «здебільшого негативне» ставлення, а 4,0% — «повністю негативне». Ще 3,0% опитаних не змогли визначитися з відповіддю.
Висока частка нейтральних оцінок свідчить про обмежену присутність Індії в українському інформаційному та суспільному просторі. Для значної частини респондентів ця країна не є об’єктом постійної уваги або активної взаємодії, що ускладнює формування чіткої позиції. Водночас помітне зниження негативних оцінок може вказувати на поступове зменшення критичного сприйняття.
Динаміка змін між серпнем 2025 року та березнем 2026 року є відносно помірною. Зростання позитивних оцінок і одночасне скорочення негативних сигналізує про певне вирівнювання ставлення, однак не змінює загальної картини: Індія залишається країною, яку українці сприймають радше нейтрально, ніж емоційно.
Важливо також відзначити, що співвідношення позитивних і негативних оцінок залишається близьким, хоча й з незначною перевагою негативу. Це означає, що за відсутності активної інформаційної чи економічної взаємодії громадська думка формується повільно і не має чітко вираженого вектора.
«Ставлення до Індії є показовим прикладом того, як формується нейтральне сприйняття у випадках обмеженої взаємодії. Коли країна не має постійної присутності в інформаційному полі або практичних проєктів співпраці, громадська думка залишається розмитою. Саме тому для посилення позитивного сприйняття важливо розвивати економічні та гуманітарні зв’язки, які створюють відчуття реального партнерства», — зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Таким чином, результати опитування свідчать, що Індія поки що не входить до кола країн із чітко сформованим позитивним іміджем в Україні. Водночас наявна динаміка відкриває можливості для поступового покращення сприйняття за умови активнішої взаємодії між країнами.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Індія посідає п’ятнадцяте місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною, який становить $2,62 млрд. Водночас імпорт індійських товарів більш ніж удвічі перевищує експорт з України, що зумовлює від’ємне сальдо двосторонньої торгівлі.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ИНДИЯ, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Китайська влада заявила про пакет заходів щодо «розширення обмінів та співпраці» з Тайванем, який включає прискорення відновлення регулярних прямих пасажирських авіарейсів через Тайванську протоку та пом’якшення окремих торговельних обмежень, зокрема щодо допуску на материковий ринок частини тайванської агро- та рибної продукції.
Згідно з повідомленнями, Пекін має намір «прискорити повне відновлення» регулярних прямих рейсів, включаючи маршрути до/з міст Урумчі, Сіань, Харбін, Куньмін і Ланьчжоу, а також розширити заходи підтримки для продажу тайванської сільськогосподарської та рибної продукції на материку при дотриманні карантинних вимог.
Окремим пунктом у заявлених ініціативах названо плани щодо поглиблення інфраструктурної «інтеграції» з тайваньськими островами Цзіньмень і Мацзу — зокрема, підтримка проєктів зі спільного використання ресурсів (вода, електроенергія, газ) та просування будівництва морських мостів «за наявності умов».
У Тайбеї на тлі цих заяв підкреслили, що будь-які рішення з офіційних питань перетину протоки повинні прийматися через уряд Тайваню, а не через партійні або неформальні канали, назвавши ініціативи Пекіна політично мотивованими.
