ПрАТ “Кременчуцький завод металевих виробів” (Полтавська обл.) за підсумками роботи 2025 року знизило чистий прибуток на 87% порівняно з попереднім роком – до 742,947 тис. грн з 5 млн 568,961 тис. грн.
Згідно з порядком денним річних загальних зборів акціонерів, призначених на 30 березня поточного року в дистанційному режимі, за результатами фінансово-господарської діяльності товариства в 2025 році пропонується затвердити прибуток у розмірі 742тис. 947,69 грн.
При цьому пропонується отриманий у 2025 році прибуток залишити нерозподіленим.
Акціонери мають намір припинити достроково повноваження членів наглядової ради і обрати нових.
Як повідомлялось, за результатами фінансово-господарської діяльності компанії у 2024 році прибуток розміром 5 млн 568,961 тис. грн також пропонувалось залишити нерозподіленим.
Кременчуцький завод металевих виробів створено у 1994 році на базі державного підприємства “Кременчуцький завод спецметалоконструкцій та виробів зв’язку” шляхом його корпоратизації. У 2008 році Крюківський вагонобудівний завод (КВСЗ) придбав Кременчуцький завод металевих виробів.
За даними НДУ на четвертий квартал 2025 року, компанії AS Skinest Finants (Естонія), яка є акціонером КВСЗ, належить 75% ПрАТ “Кременчуцький завод металевих виробів”.
Статутний капітал компанії становить 1067,2 тис. грн, номінал акції – 0,05 грн.
Страхова компанія “ІНГО” (Київ) за підсумками 2025 року зібрала 5,05 млрд грн (близько $120 млн) валових страхових премій, що на 48% перевищує результат 2024 року і є найвищим показником за всю історію компанії, повідомляється в її інформації.
Найвище зростання серед напрямків показало ОСЦПВ по якому було зібрано 1,24 млрд грн проти 445 млн грн роком раніше (у 2,8 раза більше). Портфель майнового страхування (включаючи МАТ та відповідальність) склав 1,59 млрд грн (+70%), медичне страхування (ДМС) досягло 867 млн грн (+21%), автострахування КАСКО – також 867 млн грн (+17%).
За даними компанії, її частка на ринку майнового страхування збільшилася з 12,9% – до 17,6%, загальна ринкова частка – з 5% до 7%.
Як повідомив голова правління “ІНГО” Андрій Семченко, чистий прибуток компанії за 2025 рік склав 348 млн грн (+36% до 2024 року), активи зросли до 2,18 млрд грн (+44%), власний капітал – до 1,5 млрд грн (+21%). Страхові резерви становили 3,58 млрд грн (+40%). Комбінований коефіцієнт за рік – 96,1%.
Обсяг страхових виплат у 2025 році склав 2,21 млрд грн, що на 41% більше, ніж роком раніше.
Компанія сплатила до бюджетів усіх рівнів 223 млн грн податків (+39%). Кількість договорів страхування зросла на 17% – до 879 тис.
“Результат повністю відповідає стратегії компанії та фінансовим планам компанії по кожному напрямку. Це також стосується і обсягу зібраних премій, і рентабельності, й інвестиційної діяльності”, – повідомив Семченко.
Окремо в компанії відзначили участь у програмі страхування воєнних ризиків ЄБРР, розробленій спільно з міжнародним страховим брокером Aon. “ІНГО” стала одним із перших локальних страховиків-учасників і отримала найбільший серед українських страховиків ліміт покриття – EUR50 млн. За 2025 рік у рамках програми застраховано внутрішні вантажні перевезення, лізингові та автопарки, а також проміжне зберігання в портах на загальну суму близько EUR233 млн.
Компанія також повідомляє, що за минулий рік зросла частка договорів із фізичними особами у загальному портфелі.
У 2026 році компанія зосередиться на підтриманні збалансованої структури портфеля, подальшому розвитку роздрібного сегмента та участі у міжнародних програмах перестрахування воєнних ризиків. Окремим завданням залишається збереження операційної ефективності та виконання фінансових планів.
Страхова компанія “ІНГО” заснована у 1994 році, компанія входить до трійки найбільших страховиків країни за активами та преміями, має репутацію фінансово стійкого партнера й суспільно важливої установи для економіки України.
29 грудня 2025 року рейтингове агентство IBI-Rating підтвердило для компанії довгостроковий кредитний рейтинг на рівні uaAA та рейтинг фінансової стійкості на рівні uaAA.ifr, обидва з прогнозом “у розвитку”.
Світовий обсяг виробництва неіржавної сталі в 2025 році збільшився на 2,1% порівняно з попереднім роком – до 64,157 млн тонн з 62,821 млн тонн.
Такі дані наведено у пресрелізі Міжнародної організації виробників неіржавної сталі (The world stainless association, колишній Міжнародний форум неіржавної сталі – International Stainless Steel Forum, ISSF).
Згідно з інформацією, у четвертому кварталі 2025 року виробництво сягнуло 16,330 млн тонн, тоді як за цей період у 2024 році було вироблено 16,198 млн тонн.
При цьому випуск неіржавної сталі за 2025 рік в Європі зменшився на 1,9% – до 5,659 млн тонн. У США виробництво збільшилося на 7,6% – до 2,099 млн тонн.
В Азії (без урахування Китаю і Південної Кореї) виплавка неіржавки минулого року зросла на 2,7% – до 55,313 млн тонн, а у Китаї збільшилася на 3,6% – до 40,868 млн тонн.
В інших регіонах (Бразилія, РФ, ПАР, Великобританія та Україна) зафіксовано зниження виробництва на 11,3% – до 1,086 млн тонн.
Як повідомлялося, світовий обсяг виробництва неіржавної сталі у 2024 році збільшився на 7% порівняно із 2023 роком – до 62,621 млн тонн з 58,539 млн тонн, виробництво зросло у всіх основних регіонах.
При цьому випуск неіржавної сталі за 2024 рік в Європі зріс на 1,5% – до 6,088 млн тонн. У США виробництво збільшилося на 6,9% – до 1,950 млн тонн. В Азії (без урахування Китаю і Південної Кореї) виплавка неіржавки збільшилася на 6,4% – до 7,322 млн тонн, а в Китаї зросла на 7,5%, до 39,441 млн тонн. В інших регіонах (Бразилія, РФ, ПАР, Південна Корея та Індонезія) зафіксовано збільшення виробництва на 9,2% – до 7,820 млн тонн.
Світовий обсяг виробництва неіржавної сталі у світі 2023 року збільшився на 4,6% порівняно з 2022 роком – до 58,444 млн тонн. Загалом в Європі за цей рік виробництво неіржавної сталі скоротилося на 6,2% – до 5,902 млн тонн, у США – на 9,6%, до 1,824 млн тонн. Тим часом в Азії (без урахування Китаю і Південної Кореї) виплавка неіржавки зменшилася на 7,2% – до 6,880 млн тонн, а в Китаї зросла на 12,6% – до 36,676 млн тонн. В інших регіонах (Бразилія, РФ, ПАР, Південна Корея та Індонезія) було зафіксовано зниження виробництва на 5,2% – до 7,163 млн тонн.
Випуск неіржавної сталі у світі за 2022 рік знизився на 5,2% порівняно з 2021 роком – до 55,255 млн тонн. Водночас у Європі того року випуск упав на 12,4% – до 6,294 млн тонн, у США – на 14,8%, до 2,017 млн тонн. В Азії (без урахування Китаю і Південної Кореї) виплавка неіржавки зменшилася на 4,9% – до 7,411 млн тонн, а у Китаї на 2% – до 31,975 млн тонн. В інших регіонах було зафіксовано зниження виробництва на 9,1% – до 7,557 млн тонн.
ТОВ “Луцька аграрна компанія” (Avesterra Group) за підсумками 2025 року виробила 56,003 тис. тонн продукції, що на 6,8% більше порівняно з 2024 роком (52,448 тис. тонн), при цьому чистий дохід зріс на 28,2% — до 4,77 млрд грн, повідомила пресслужба компані агентству “Інтерфакс-Україна“.
Згідно з фінансовими показниками підприємства, чистий прибуток за рік становив 472,68 млн грн проти 408,63 млн грн роком раніше.
У пресрелізі групи зазначається, що за 2025 рік до бюджетів усіх рівнів сплачено близько 500 млн грн податків (за період повномасштабної війни — близько 1,5 млрд грн).
“Для нас визнання серед кращих платників податків – це підтвердження відповідального підходу до бізнесу. Avesterra Group і надалі працюватиме прозоро, підтримуючи продовольчу безпеку України”, — наголосила СЕО компанії Світлана Собіпан.
За даними голови профільного комітету Верховнвох Ради Данила Гетманцева, компанія увійшла до рейтингу лідерів за обсягами сплачених податків серед виробників м’яса.
За його даними, до переліку найбільших платників галузі у 2025 році також увійшли ТОВ “Глобинський м’ясокомбінат”, ТОВ “М’ясний майстер”, ТОВ “Козятинський м’ясокомбінат”, ТОВ “Агро-Рось”, ТОВ “Житомирський м’ясокомбінат”, ТОВ “М’ясо-ІФ”, ТОВ “Стовпинські ковбаси” та ТОВ “Дмитрук-Фудз”. Крім великих підприємств, високу податкову ефективність продемонстрували ФГ “Поляна М”, ПП “Галм’ясо”, а також низка фізичних осіб-підприємців.
Як повідомлялося, Avesterra Group має намір наростити поголів’я птиці у 2,5 раза – до 10 млн голів разової посадки (наразі – 4,1 млн голів). Для забезпечення нових потужностей кормами планується модернізувати наявний або побудувати новий комбікормовий завод, а також розширити земельний банк з 3 тис. га до 25 тис. га. Стратегія розвитку також передбачає створення власної інкубації та формування батьківського стада для замикання повного циклу виробництва.
Групу Avesterra Group створено у січні 2025 року. До її складу увійшли “Володимир-Волинська птахофабрика” та “Луцька аграрна компанія”. У червні 2025 року Avesterra запустила на Волині новий переробний завод площею 30 тис. кв. м, інвестиції у який склали EUR60 млн.
Avesterra Group володіє інфраструктурою зі 100 пташників, забійного цеху та семи філій у найбільших містах України. Фінансова звітність компанії щорічно проходить міжнародний аудит. Бізнесом у рівних частках володіє родина Добкіних.
“Володимир-Волинська птахофабрика” займає близько 5% українського ринку курятини. Має сім філій: Харків, Київ, Одеса, Дніпро, Вінниця, Львів та Володимир. Інфраструктура фабрики складається з 100 пташників, забійного цеху та комбікормового заводу. Підприємство також має власний земельний фонд із 3 тис. га, на яких вирощує зернові й зернобобові для виготовлення комбікормів, а також технічні культури. На фабриці працює понад 1500 осіб.
Національний поштовий оператор “Укрпошта” розпочав аукціони з продажу 20 невикористовуваних об’єктів нерухомості загальною площею 32,8 тис. квадратних метрів зі стартовою ціною більше 200 млн грн, повідомив генеральний директор компанії Ігор Смілянський у четвер.
Згідно з його повідомленням у Телеграм, виставлені на майданчику Прозорро.Продажі об’єкти охоплюють від маленького приміщення в селі на Закарпатті до сортувального центру у Львові площею 5,6 тис. квадратних метрів.
Глава компанії очікує прибуток від продажу в десятках мільйонів гривень, що піде на інвестиції, а також економію на утриманні цих об’єктів та сплаті податків понад 3 млн грн.
“Кошти, які будуть отримані від продажу, згідно з рішенням акціонера “Укрпошти” Міністерства розвитку громад та територій, одразу будуть спрямовані на інвестиції в основні фонди”, — зазначив Смілянський.
Гендиректор “Укрпошти” уточнив, що виставлений на аукціон сортувальний центр, який був побудований у 1920-х роках у самому центрі Львова біля залізничного вокзалу, має стартову ціну для інвесторів 56,9 млн грн.
Напередодні “Укрпошта” також завершила другий аукціон з продажу на “Прозорро.Продажі” 716 одиниць списаного транспорту, отримавши 9 млн грн, та готується розпочати останній продаж ще близько 250 авто.
У четвертому кварталі 2025 року “Укрпошта” отримала чистий прибуток 257,9 млн грн, що на 69,2% перевершило показник аналогічного періоду 2024 року за рахунок додаткового доходу від продажу майна підприємства, який становив 168 млн грн.
Національний поштовий оператор збільшив у четвертому кварталі виторг на 10,7 млн грн проти відповідного періоду 2024 року – до 3 млрд 601,6 млн грн.
Україна має активізувати присутність у Субсахарській Африці та перейти від експорту сировини до інвестицій у переробку, оскільки поточні поставки становлять лише $280 млн на рік за обсягу ринку $10 трлн, заявив керівник Українсько-африканської торговельної місії Артем Гудков на конференції Forbes Agro в Києві в четвер.
“Загальний обсяг африканського ринку становить по ВВП порядка $10 трлн за паритетом купівельної спроможності. Для України це величезний потенціал і можливість вибороти свою суб’єктність. Проте станом на зараз загальний обсяг українського експорту до Субсахарської Африки сановить всього $280 млн на рік на 1,2 млрд людей. Ми постачаємо туди менше, ніж у сусідню Болгарiю”, – наголосив він.
Гудков розповів, що РФ веде проти України продовольчу війну на цьому континенті і запровадила політику “все або нічого”. За його словами, якщо окремі країни планують закуповувати агропродукцію у когось, крім РФ, агресор погрожує взагалі припинити постачання в регіон.
За словами керівника торговельної місії, РФ уже переходить до тотального контролю логістики. Зокрема, агресор веде переговори з урядом Танзанії про будівництво власного переробного терміналу в порту Дар-ес-Салам, що дасть йому можливість диктувати умови постачання пшениці та кукурудзи на всьому східному узбережжі Африки.
Гудков вважає, що час “простого імпорту” закінчився, тому українському агробізнесу потрібно інтегруватися в ланцюги формування доданої вартості безпосередньо в регіоні. Африканські уряди та бізнес дедалі більше зацікавлені в трансфері українських технологій, а не лише в закупівлі сировини.
Він нагадав про європейську програму Global Gateway, яка передбачає EUR150 млрд на фінансування проєктів в Африці. На думку Гудкова, український бізнес може стати стейкхолдером цих коштів, експортуючи не сировину, а обладнання, елеватори та інженерні рішення.
Експерт зазначив, що український досвід роботи в умовах війни є унікальним для африканських країн, які також стикаються з безпековими ризиками. Наразі місія вже обговорює потенціал реалізації українських агропереробних кластерів на території континенту.
“У нас є можливість наш економічний фронт теж розвернути в атаку. Росія активно експортує продукти харчування. Якщо на нафту ми вплинути не можемо, то руйнувати їхні продовольчі зв’язки здатні через власну експансію”, — резюмував керівник місії.
Українсько-африканська торговельна місія сприяє виходу вітчизняних підприємств на ринки Субсахарської Африки, фокусується на експорті технологій переробки, сільгосптехніки та створенні спільних виробництв.
