Ексмажоритарний власник агрохолдингу “Агро-Регіон”, ексміністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавічус після продажу активу групі “Кернел” зосередиться на інвестиціях в український технологічний сектор та проєкти, пов’язані з майбутньою відбудовою країни.
“Наступного дня після закриття угоди я вже інвестував в українську технологічну компанію. Думаю, відповідний прессреліз з’явиться найближчими тижнями. Ми з дружиною хочемо залишатися дуже активними людьми, тому на пенсію я не збираюся. Навпаки, зараз ми повинні дивитися на ті українські компанії, які стануть критично цікавими саме тоді, коли розпочнеться масштабна відбудова”, – сказав він під час Business Breakfast на Forbes Ukraine.
За словами Абромавічуса, зміна фокусу з аграрного сектору на IT та інфраструктурні проєкти є логічним кроком після майже 20-річного циклу інвестування в “Агро-Регіон”. Він зазначив, що наразі ринок технологій в Україні демонструє високу стійкість, а майбутня відбудова створить попит на активи у сферах, що забезпечуватимуть відновлення економіки.
Інвестор додав, що попри вихід з агробізнесу, він планує залучати іноземний капітал в Україну, орієнтуючись на компанії з високим потенціалом зростання.
Деталі нової угоди у технологічному секторі наразі не розголошуються до офіційного завершення інвестиційного раунду.
Абромавічус також оприлюднив низку перспективних напрямків для інвестування в Україну. Він зауважив, що держава вже стала “чемпіоном світу по агротеку та мілітарі-теку”, тож у ці галузі треба інвестувати. Окрему увагу бізнесмен приділив інфраструктурі і зазначив, що хоча логістика була кроком, “де всі хотіли бути присутніми”, наразі через падіння цін там “вже інша гра”.
На його думку, інвесторам варто фокусуватися на активах, які будуть затребувані під час відбудови, та софтверних компаніях.
“Мені дуже подобаються технологічні компанії… ми повинні їхати до України і дивитися на них”, – резюмував він.
Айварас Абромавічус — литовсько-український підприємець, ексміністр економічного розвитку і торгівлі України (2014-2016 рр.) та ексголова наглядової ради “Укроборонпрому” (2019-2020 рр.), який тривалий час був ключовим партнером інвестиційної компанії East Capital. Наразі Абромавічус через підконтрольні інвестиційні структури володіє частками у низці українських IT-стартапів та технологічних компаній, а також зберігає інтереси у сфері нерухомості та консалтингу.
Угода з продажу 100% групи компаній “Агро-Регіон” (акціонери — Айварас Абромавічус та Ларс Ерік Хоканссон) групі Enselco Андрія Веревського стала однією з найбільших M&A-транзакцій в аграрному секторі України з лютого 2022 року. Ексклюзивним фінансовим радником продавців виступила інвестиційна компанія Dragon Capital, юридичний супровід забезпечила фірма OMP. В результаті поглинання активів із земельним банком 41 тис. га у Київській, Чернігівській, Житомирській та Хмельницькій областях, група “Кернел” (через Enselco) сукупно збільшила свій земельний фонд до 550-600 тис. га.
Група “Агро-Регіон” є високотехнологічним інтегрованим бізнесом, що включає три операційні кластери та близько 200 тис. тонн елеваторних потужностей. Компанія спеціалізується на вирощуванні кукурудзи, пшениці, соняшнику, ріпаку та сої із щорічним урожаєм на рівні 200 тис. тонн. За даними YouControl, до моменту транзакції контрольним пакетом акцій холдингу (53,6%) через Garna Stockholm Holding AB володів Айварас Абромавічус, частка Ларса Еріка Хоканссона становила 44,28%. Угода була закрита після отримання всіх необхідних регуляторних погоджень, ставши знаковим інвестиційним сигналом для галузі в умовах воєнного стану.
Як повідомляє Сербський Економіст, 2025 року влада Чорногорії видала громадянам України 679 дозволів на тимчасове перебування і роботу, що становить 1,67% від загальної кількості 40 567 дозволів, випливає з річного звіту Заводу з працевлаштування Чорногорії (ZZZCG) з посиланням на дані МВС.
Загалом 2025 року в Чорногорії було видано 40 567 дозволів іноземцям – на 2 548 (6,7%) більше, ніж 2024 року. Із них 27 689 припали на квоту, 12 878 – видано поза квотою.
Іноземні працівники прибули зі 107 країн.
Дозволи на тимчасове перебування і роботу в Чорногорії у 2025 році за громадянством (від більшого до меншого)
Туреччина – 10 346 (25,50%)
Сербія – 8 148 (20,09%)
Росія – 7 429 (18,31%)
Азербайджан – 2 513 (6,19%)
Албанія – 2 098 (5,17%)
Боснія і Герцеговина – 1 902 (4,69%)
Косово – 1 543 (3,80%)
Північна Македонія – 766 (1,89%)
Україна – 679 (1,67%)
Білорусь – 469 (1,16%)
Індія – 364 (0,90%)
Мексика – 257 (0,63%).
Сербський Економіст зазначає, що 6 найбільших країн-джерел робочої сили забезпечили 79,96% усіх виданих дозволів.
https://t.me/relocationrs/2327
Банки України у 2025 році видали 8,282 тис. іпотечних кредитів на суму 15,69 млрд грн, що на 4,3% більше, ніж у 2024 році, коли було видано 8,807 тис. кредитів на 15,05 млрд грн, тоді як кількість виданих кредитів зменшилася на 6,0%, свідчать результати опитування Національного банку України (НБУ).
“Якість іпотечного портфеля залишається високою: частка непрацюючих кредитів становить лише 13%”, – прокоментував результати регулятор.
Згідно з даними Нацбанку, у грудні 2025 року в Україні було видано 952 іпотечні кредити на 1,96 млрд грн, що на 28,3% більше, ніж у листопаді, коли було видано 743 кредити на 1,52 млрд грн.
Як уточнює НБУ, із 38 опитаних банків іпотечні кредити в грудні минулого року видавали 14 фінустанов. Більшість угод укладали на первинному ринку житла: 539 у грудні на суму 1,13 млрд грн проти 434 у листопаді на суму 0,91 млрд грн.
На вторинному ринку житла було укладено 413 угод на 0,83 млрд грн, тоді як у листопаді – 309 на 0,61 млрд грн.
Середньозважена ефективна ставка на первинному ринку житла у грудні 2025 року зменшилася до 8,11% річних (8,14% у листопаді), на вторинному ринку – до 8,66% (9,42%).
Дані опитування свідчать, що найбільше кредитів у грудні 2025 року видано в Києві та Київській області – 538 на 1,18 млрд грн (60,1% загального обсягу), далі йдуть Львівська – 47 на 103 млн грн, Одеська – 40 на 78 млн та Волинська – 38 на 69 млн грн – області.
Як повідомлялося, банки-партнери державної програми доступної іпотеки “єОселя” у 2025 році видали сумарно 7 769 кредитів на суму майже 15 млрд грн, зокрема 4 881 кредит – на житло “першого продажу”, в тому числі на 1,499 тис. квартир у будинках на стадії будівництва.
Сьогодні, 25 лютого, у кінотеатрі “Оскар” у ТРЦ Gulliver у Києві відбудеться прем’єрний показ нового фільму режисера Джима Джармуша “Батько мати сестра брат” (Father Mother Sister Brother) до початку широкого прокату, повідомляє пресслужба.
Стрічка є володарем головної нагороди Венеційського кінофестивалю – “Золотого лева”.
У фільмі зіграли Том Вейтс, Адам Драйвер, Маїм Бялік, Шарлотта Ремплінґ, Кейт Бланшетт, Вікі Кріпс, Індія Мур та Лука Саббат.
Джим Джармуш – один із провідних режисерів американського незалежного кіно, відомий, зокрема, за фільмами “Виживуть тільки коханці” та “Кава та сигарети”.
Передпрем’єрний показ у Києві дасть змогу глядачам побачити стрічку раніше офіційного виходу в український прокат.
https://interfax.com.ua/news/culture/1147265.html
Проєкт “Земельний банк” виставив на аукціони суборенди у системі “Prozorro.Продажі” 21 земельну ділянку у шести областях України для закладення багаторічних насаджень, повідомив проєкт у Facebook.
Згідно з повідомленням, термін суборенди пропонованих ділянок для закладки садів становить 25 років, їхні площі варіюються від 0,14 га до 91,40 га.
Найбільшу кількість лотів представлено у Закарпатській області — 10 ділянок площею від 0,40 до 26,87 га. Торги розпочнуться 27 лютого.
У Миколаївській області до суборенди пропонується п’ять ділянок, із яких одна є найбільшим лотом під закладку саду (від 17,58 до 91,40 га, аукціони з 11 березня). У Полтавській області пропонують взяти в суборенду три ділянки площею від 3,61 до 21,80 га (торги 12 та 18 березня). По одній ділянці виставлено у Сумській (27,74 га, 13 березня), Київській (2,26 га, 23 березня) та Дніпропетровській (0,14 га, 6 березня) областях.
Як повідомлялося, проєкт “Земельний банк” від часу старту 1 жовтня 2024 року реалізував на аукціонах понад 60,7 тис. га державних земель у 19 областях України, з яких 57,4 тис. га вже передано в користування фермерам.
Молочні підприємства всіх категорій в Україні за підсумками січня 2026 року виробили 421,2 тис. тонн молока-сировини, що на 11,8% менше порівняно з груднем 2025 року та на 7% менше відносно січня минулого року, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ) з посиланням на попередні дані Державної служби статистики.
У галузевій асоціації пояснили, що скорочення обсягів виробництва у січні спричинене тривалими блекаутами та обмеженими можливостями переробних підприємств приймати сировину в періоди відключень електроенергії.
Водночас, у промисловому секторі зафіксовано зростання: сільгосппідприємства виробили 269,9 тис. тонн молока, що на 4% більше порівняно з січнем 2025 року. Частка підприємств у загальній структурі виробництва становила 64%.
Натомість у господарствах населення зафіксовано суттєвий спад – до 151,3 тис. тонн, що на 21,7% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року та на 26,7% менше відносно грудня.
За даними Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, негативна динаміка у секторі домогосподарств зумовлена подальшим скороченням поголів’я корів і дефіцитом електроенергії через обстріли, що здорожчує процес переробки. Загалом у 2025 році виробництво молока в Україні становило 6,8 млн тонн (на 4% менше ніж у 2024-му).
Попри загальні виклики, у січні 2026 року промислове виробництво молока зросло у 13 областях. Найвищі показники приросту продемонстрували Рівненська (+26%), Львівська (+15%), Івано-Франківська (+14%) та Тернопільська (+12%) області. У Волинській області обсяги збільшилися на 9%. Також позитивна динаміка зафіксована в Житомирській, Київській, Хмельницькій, Вінницькій, Миколаївській, Черкаській, Чернігівській та Полтавській областях.
Бізнес-об`єднання зауважило, що фермери вимушені витрачати більше грошей на власну генерацію електроенергії. Через багатогодинні блекаути виникли перебої з відвантаженням молока-сировини з молочно-товарної ферми (МТФ) на молокопереробні підприємства.
“В умовах кризи МТФ можуть переглянути інвестиційні плани на 2026 рік, оскільки проблематично нарощувати виробництво молока-сировини під час блекаутів, а суттєве відновлення попиту на молочні продукти на внутрішньому ринку в короткостроковій перспективі малоймовірно”, – прогнозують в Асоціації виробників молока.
