Споживчі ціни в Німеччині, гармонізовані зі стандартами Євросоюзу, у жовтні 2024 року збільшилися на 2,4% у річному вираженні після зростання на 1,8% місяцем раніше, свідчать попередні дані Федерального статистичного управління країни (Destatis). Порівняно з попереднім місяцем споживчі ціни збільшилися на 0,4%.
У вересні в щомісячному вираженні було відзначено падіння на 0,1%. Аналітики в середньому прогнозували підйом на 2,1% у річному вираженні та підйом на 0,2% у помісячному.
Споживчі ціни, розраховані за німецькими стандартами, у жовтні збільшилися на 2% у річному вираженні. Щодо вересня вони піднялися на 0,4%. Експерти очікували підйому на 1,8% у річному вираженні та підйому на 0,2% у помісячному.
http://relocation.com.ua/spozhyvchi-tsiny-v-nimechchyni-v-zhovtni-zrosly-na-2-4/
Україна і Китай працюють над відкриттям китайського ринку для українських гороху, м’яса птиці, кукурудзи та рибних продуктів, повідомила пресслужба Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
«Китай є важливим ринком збуту агропродукції для національних експортерів, тому за дорученням голови Держпродспоживслужби Сергія Ткачука триває постійна взаємодія служби та компетентного органу КНР. Наша мета – відкрити ще сім нових ринків. Це довготривалий процес узгодження, але крок за кроком ми досягаємо успіху», – сказав перший заступник голови Держспоживслужби Олег Осіян на зустрічі з представниками Генеральної митної адміністрації КНР (GACC).
Сторони обговорили проєкти двосторонніх міжнародних договорів щодо експорту гороху, пшеничного борошна, кормів для домашніх тварин, яловичини, кукурудзи, м’яса птиці, водних продуктів дикого вилову з України до Китаю. Кожен із зазначених документів перебуває на різному етапі опрацювання та узгодження.
«Поки що протокол щодо гороху перебуває на стадії завершення внутрішньодержавного узгодження в Україні, тексти направлено на розгляд до компетентного органу Китаю. Це один із ринків, що перебуває на фінальному етапі відкриття. Після підписання двостороннього протоколу для українського аграрного бізнесу відкриються нові можливості експорту гороху», – наголосив заступник голови Держспоживслужби – головний державний фітосанітарний інспектор України Вадим Чайковський.
Нагадується, що останнім українським товаром, для якого було відкрито вихід на ринок Китаю, став мед. Форма сертифіката здоров’я на його експорт була узгоджена на початку цього року.
Вимоги країн призначення експорту харчових продуктів тваринного та рослинного походження оприлюднено на офіційному веб-порталі Держпродспоживслужби.
«Наразі на розгляді китайських колег – проєкти протоколів щодо експорту м’яса птиці та риби. Держпродспоживслужба надіслала свої пропозиції щодо тексту протоколу восени. Протокол щодо водних продуктів дикого вилову вже пройшов внутрішньодержавне узгодження і перебуває на етапі фінального затвердження китайською стороною. Також проходять етап внутрішньодержавного узгодження тексти протоколів щодо яловичини та кормів для домашніх тварин», – розповів заступник голови Держпродспоживслужби – головний державний ветеринарний інспектор України Володимир Кустуров.
Представники Держпродспоживслужби та GACC детально обговорили кроки подальшого співробітництва, проєкти двосторонніх договорів, домовилися про продовження активної співпраці з розвитку міжнародної торгівлі між Україною та Китаєм.
Найбільший оператор мобільного зв’язку “Київстар” із 2022 року інвестував уже понад 1,9 млрд грн в енергонезалежність мережі та приступив до другої інвестиційної фази, в межах якої буде встановлено нові акумулятори на базових станціях і промислові генератори.
“Компанія “Київстар”, найбільший оператор електронних комунікацій України, продовжує посилювати інвестиції в забезпечення енергонезалежності. Від 2022 року, загальна сума інвестицій, спрямованих на підтримання безперебійної роботи мережі в умовах можливих відключень електроенергії, склала понад 1,9 млрд грн”, – ідеться в повідомленні пресслужби “Київстар” у середу.
На базових станціях “Київстар” станом на жовтень 2024 року встановлено 124 тис. нових літієвих акумуляторів. Роботу ключових об’єктів мережі підтримують 2390 генераторів. Понад 68% мережі оператора електронних комунікацій уже має чотиригодинне резервне живлення, ідеться в повідомленні пресслужби.
Для послуги “Домашній інтернет” встановлено близько 50 тис. джерел безперебійного живлення у 24 тис. багатоквартирних будинків у 92 містах.
“Також компанія планує провести повторне резервування фіксованого зв’язку потужними батареями і продовжує розгортання послуги за технологією GPON, а з 2025 року будуватиме мережу винятково за цією технологією”, – повідомили в пресслужбі “Київстар”.
Крім того, компанія розпочала другу фазу інвестицій, яка передбачає встановлення 113 тис. нових акумуляторів на базових станціях і 1427 промислових генераторів. Процес встановлення додаткового обладнання вже розпочався на технологічних майданчиках на всій території країни, уточнили в пресслужбі.
Мета “Київстару” – забезпечити 25% мережі можливістю роботи від генераторів і досягти шестигодинного резервування для всіх ключових об’єктів. Особливу увагу приділено критично важливим об’єктам, визначеним РНБО, які забезпечено генерувальними потужностями для підтримання зв’язку впродовж щонайменше трьох діб у випадках повномасштабних блекаутів, зазначили в компанії.
Раніше президент “Київстар” Олександр Комаров повідомив, що в другому кварталі 2025 року компанія планує збільшити час автономної роботи до шести годин на 30% мережі. Він сказав, що в автономному режимі до чотирьох годин може працювати до 65% мережі.
Станом на червень 2024 року “Київстар” обслуговував понад 23 млн абонентів мобільного зв’язку та понад 1,1 млн абонентів фіксованого інтернету “Домашній Інтернет”.
Компанія надає послуги з використанням широкого спектра мобільних і фіксованих технологій, зокрема 4G, Big Data, Cloud solutions, сервіси для кіберзахисту, цифрове ТБ.
Виручка “Київстар” у квітні-червні зросла на 9,5% порівняно з квітнем-червнем 2023 року – до 9,425 млрд грн, а в доларах – на 0,4%, до $236 млн. EBITDA становила 5,585 млрд грн або $140 млн. Операційний прибуток (EBIT) у квітні-червні цього року становив 4,16 млрд грн, що на 10,5% краще за показник квітня-червня-2023 і майже вдвічі – за показник січня-березня-2024. Загальний операційний дохід від надання послуг мобільного зв’язку “Київстару” у другому кварталі зріс на 8,7% – до 8,77 млрд грн, зокрема від передавання даних – на 10,8%, до 5,18 млрд грн, тоді як дохід від послуг фіксованого зв’язку – на 16,4%, до 0,56 млрд грн.
Акціонер “Київстар” – міжнародна Група VEON, акції якої розміщені на фондових біржах NASDAQ (Нью-Йорк) і Euronext (Амстердам). У червні VEON повідомила про збільшення обсягу інвестицій в Україну з нинішніх $600 млн до $1 млрд протягом п’яти років.
Джерело: https://interfax.com.ua
Швидкість руху дорогами української столиці з 1 листопада обмежується до 50 км/год на всіх восьми ділянках, де у весняно-літній період було дозволено їздити зі швидкістю до 80 км/год, повідомляють на сайті Київської міської державної адміністрації.
Йдеться про ділянки на Набережному шосе (від Поштової площі до Придніпровського шосе), Придніпровському шосе, Столичному шосе (до вул. Академіка Заболотного), просп.Бажана (від Південного мостового переходу до Харківської площі), просп. Шухевича (від Північного мосту до вул. Бальзака), просп. Бандери (від Оболонського проспекту до Північного мосту), вул. Набережно-Рибальській (від Гаванського мосту до вул. Електриків), автошляху Р-69 (від вул. Озерної до межі Києва, за винятком ділянки біля світлофорного об’єкта).
Загалом у місті буде демонтовано 105 дорожніх знаків, які дозволяли рухатися зі швидкістю до 80 км/год. Під час проведення робіт можливе короткочасне часткове обмеження руху на зазначених вулицях.
«Звертаємо увагу, що на вулицях, біля яких розташовані школи та дитячі садки з виходом на дорогу, швидкість обмежена до 30 км/год. Також обмеження швидкості діють на ділянках доріг, де проводяться ремонтні роботи», – підкреслили в КМДА.
Кількість магазинів опитаних українських ритейлерів у січні-вересні 2024 року зросла на 9,5%, або 1925 торговельних об’єктів, у лідерах Київська, Дніпропетровська та Львівська області, випливає з дослідження Асоціації ритейлерів України.
“Кількість магазинів, які працюють, за дев’ять місяців поточного року продовжує демонструвати позитивну динаміку. Так, за січень-вересень 2024 року було відкрито 1925 магазинів і закрито з різних причин 649. Відповідно, за цей період чистий приріст становив 1276 торговельних об’єктів. Нагадаємо, за перші шість місяців 2024 року додалося 837 магазинів”, – ідеться в повідомленні асоціації.
За її даними, найбільше магазинів зосереджено в Києві та області – 5266 торговельних об’єктів. Там же і найбільший приріст торговельних точок: за дев’ять місяців кількість магазинів, що працюють, зросла на 473 магазини, з урахуванням закритих – на 328.
Друге місце посідає Дніпропетровська область із 2075 магазинами, що працюють. Водночас в регіоні відновили або запустили роботу 180 торговельних точок і закрилося 64 магазини за звітний період.
На третьому місці за концентрацією роздрібної торгівлі – Львівська область, де налічується 1947 торговельних об’єктів. Також на 124 нових магазинів за дев’ять місяців припадає 56 закритих.
Згідно з дослідженням, до п’ятірки найбільш насичених магазинами регіонів входять також Одеська (1316 магазинів) і Харківська (1215) області. У цих регіонах у січні-вересні зафіксовано 98 і 97 нових активних торговельних точок відповідно, закрито – 41 і 77.
Як зазначає асоціація, у зазначених п’яти регіонах сконцентровано понад половину (54%) усіх магазинів, що працюють, опитаних ритейлерів (108 компаній).
Федеральний уряд Німеччини підтвердив збільшення обсягів імпорту українських зернових останніми роками і водночас спростував негативний вплив їх на свій ринок, повідомило баварське галузеве видання Wochenblatt.
“Імпорт зерна зростав із 2022 року, коли почалася російська війна проти України. Імпорт фуражного та продовольчого зерна з України до ФРН досяг свого піку за останні роки – близько 741 тис. тонн. За перші півроку 2024 року обсяги наблизилися до 490 тис. тонн”, – пише видання.
Найбільшу частку в імпорті займає кукурудза. У січні-червні 2024 року Німеччина імпортувала близько 447 тис. тонн кукурудзи, тоді як у 2023 році це було 619 тис. тонн. Водночас у 2023 році імпорт пшениці сягав майже 106 тис. тонн, але від початку 2024 року до липня 2024 року було зареєстровано лише близько 16,5 тис. тонн. До вторгнення РФ в Україну імпорт пшениці коливався в межах 6000-2000 тонн.
У федеральному уряді також наголосили, що не мають інформації про будь-які відхилення від вимог і нормативів під час перевірок українського зерна офіційною інспекцією харчових продуктів і кормів ФРН. Як зазначають у федеральному уряді, харчові продукти та корми, імпортовані до ЄС із третіх країн, таких як Україна, мають відповідати вимогам законодавства про харчові продукти та корми, що діють у ЄС.
Наведені дані містяться у відповіді федерального уряду на запитання парламентської фракції “Альтернатива для Німеччини”.
