“Кернел”, один із найбільших українських агрохолдингів і найбільших платників податків в агросекторі України, за підсумками 2025 року сплатив до бюджетів усіх рівнів 5,7 млрд грн податків і зборів, повідомила пресслужба компанії у четвер.
Згідно із повідомленням компанії, майже 2,4 млрд грн надійшло до місцевих бюджетів, близько 2,1 млрд грн — до державного бюджету, а 1,2 млрд грн становив єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Загалом від початку повномасштабного вторгнення компанія спрямувала до бюджетів України понад 19,5 млрд грн.
При цьому, згідно з фінансовим звітом компанії, у першому півріччі 2026 фінансового року (ФР, липень-грудень 2025 року) “Кернел” скоротив чистий прибуток на 33% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до $119 млн. Консолідована виручка становила $1,924 млрд, що на 1% менше показника першого півріччя 2025 ФР, а показник EBITDA знизився на 14% — до $247 млн.
“Аграрний сектор працює під постійним тиском воєнних ризиків. Проте для “Кернел” важливо зберігати стабільність виплат. Навіть при зниженні маржинальності ми продовжуємо забезпечувати значні надходження до бюджету”, — зазначив фінансовий директор компанії Сергій Волков.
У компанії додали, що сукупні втрати підприємств від військової агресії РФ лише за останній рік оцінюються у майже 135 млн грн. Водночас з 2022 року “Кернел” спрямував понад 4,5 млрд грн на підтримку Сил оборони України та громад.
Агрохолдинг “Кернел” – найбільший світовий виробник та експортер соняшникової олії, найбільший експортер зерна з України, оператор розгалуженої мережі логістичних активів та провідний виробник зернових та олійних культур в Україні. Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Зростання світових цін на нафту вже призвело до помітного подорожчання авіаційного гасу, а це посилює тиск на авіакомпанії й може позначитися на вартості квитків у літньому туристичному сезоні. Такого висновку дійшли в аналітичному коментарі Experts Club. На тлі ескалації на Близькому Сході Brent 18 березня піднімалася до $108,56 за барель, а днем раніше перевищувала позначку $100 за барель.
За даними IATA, глобальна середня ціна авіаційного палива за останній звітний тиждень зросла на 11,2% порівняно з попереднім тижнем і досягла $175 за барель. При цьому ще в грудневому прогнозі IATA виходила із середньої ціни авіагасу на 2026 рік на рівні $88 за барель за Brent по $62, тобто поточний ринок уже більш ніж удвічі перевищує базовий сценарій галузі.
Додатковий індикатор дає американський ринок: за даними AP, середня ціна jet fuel у США зросла до $3,99 за галон проти приблизно $2,50 два тижні тому. Reuters також зазначає, що у США ціни на авіагас зросли більш ніж на 50%, а в Європі частина авіакомпаній уже почала коригувати розклад і тарифи через подорожчання палива.
Як зазначають аналітики Experts Club, логіка ринку очевидна: авіаційне паливо залишається однією з найбільших статей витрат авіаперевізників поряд із персоналом, тому різке подорожчання гасу майже неминуче транслюватиметься в ціну перельотів, особливо на далекомагістральних і курортних напрямках. IATA прямо вказує, що jet fuel – одна з найбільших статей витрат авіакомпаній, а AP оцінює частку палива у витратах перевізників приблизно у 20-25%.
«Ми бачимо вже не просто зростання нафти як біржового активу, а пряму передачу цінового шоку в авіаційне паливо. Якщо нафта залишається вище $100 за барель, а гас тримається на екстремально високих рівнях, авіакомпанії будуть змушені або підвищувати тарифи, або скорочувати частину програм перевезень. Для туристичного ринку це означає дорожчий і менш передбачуваний літній сезон», – вважає засновник Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін.
За його словами, особливо вразливими виявляються масові туристичні маршрути, де перевізники працюють із тонкою маржею та високою ціновою чутливістю попиту. «Навіть якщо зростання цін на квитки буде нерівномірним, сам фактор дорогого палива змінює поведінку ринку: туроператори обережніше формують пакети, авіакомпанії переглядають сітку польотів, а туристи відкладають купівлю або обирають коротші поїздки. У такій ситуації літо 2026 року може стати сезоном високої волатильності – і за цінами, і за завантаженням напрямків», – зазначив Уракін.
Практичні сигнали цього процесу вже з’явилися. Reuters повідомило, що SAS вирішила скасувати близько 1 тис. рейсів у квітні на тлі різкого зростання цін на паливо, а AP пише, що низка міжнародних авіакомпаній уже запровадила паливні надбавки або підвищила базові тарифи. Це означає, що за збереження поточної кон’юнктури подорожчання авіаквитків може стати одним із ключових чинників тиску на світовий туристичний ринок у прийдешньому літньому сезоні.
Як повідомляє проєкт Інтерфакс-Україна Культура, у Києві на території ВДНГ 11 квітня відкриється міжнародна імерсивна виставка, присвячена творчості нідерландського художника Вінсента ван Гога, повідомиляють організатори.
“Відвідувачі зможуть буквально опинитися всередині картин Ван Гога завдяки масштабним проєкціям, музиці та цифровим технологіям”, — зазначають організатори.
Експозиція працюватиме у павільйоні №7 і триватиме до 26 липня. Виставка займатиме простір понад 2 тис. кв. м і поєднуватиме цифрові інсталяції, VR-ефекти та класичну експозицію з історією життя митця.
Серед особливостей — відтворена спальня художника, а також можливість побачити відомі роботи, зокрема “Зоряну ніч” і “Соняшники”, у форматі 360°.
“Це можливість зануритися у світ Ван Гога і відчути його мистецтво по-новому”, — наголошують організатори.
Зазначається, що виставка вже була представлена у низці міст світу, зокрема у Нью-Йорку, Лос-Анджелесі, Берліні та Дубаї, де її відвідали мільйони глядачів.
Як повідомлялося, картину пензля Вінсента ван Гога “Пейзаж із селянським будинком” було продано на міжнародній виставці мистецтва та антикваріату TEFAF у Маастріхті за $13,5 млн.
Україна посіла 111-те місце у World Happiness Report 2026 із показником 4,658 балів за шкалою оцінки життя. Рейтинг опубліковано 19 березня, і він охоплює 147 країн.
Топ-10 най«щасливіших» країн за версією World Happiness Report 2026 виглядає так: Фінляндія, Ісландія, Данія, Коста-Ріка, Швеція, Норвегія, Нідерланди, Ізраїль, Люксембург, Швейцарія.
У нижній частині рейтингу опинилися Афганістан, Сьєрра-Леоне, Малаві, Зімбабве, Ботсвана, Ємен, Ліван, ДР Конго, Єгипет і Танзанія.
Згідно з методологією доповіді, рейтинг будується на основі середніх оцінок життя за 2023–2025 роки, отриманих в опитуваннях Gallup World Poll, а сам звіт публікується дослідницьким центром Wellbeing Research Centre Оксфордського університету у партнерстві з Gallup та Мережею рішень ООН у сфері сталого розвитку.
Як повідомляє Сербський Економіст, княгиня Катаріна Т. Караджорджевич опинилася в центрі фінансового скандалу у Великій Британії після того, як приватний інвестор заявив про втрату 50 тис. фунтів стерлінгів у проекті, в який він вклав кошти, довіряючи їй та її діловій партнерці. Про це повідомила британська Daily Mail.
За даними публікації, йдеться про британського дерматолога Робіна Рассел-Джонса, який познайомився з княгинею в Лондоні. Незабаром після цього її близька соратниця і бізнес-партнерка Шерон Реа запропонувала йому вкласти 50 тис. фунтів у нібито міжнародний проєкт з обіцяною прибутковістю до 4 млн фунтів. Як стверджувалося, ініціатива нібито мала підтримку міжнародних інститутів, включаючи Міжнародний валютний фонд.
Однак пізніше проект виявився фіктивним, а вкладені кошти зникли. Інвестор звернувся до суду і виграв справу, але гроші йому досі не повернули. Згідно з судовим рішенням, Шерон Реа повинна погашати борг частинами — по 100 фунтів на місяць.
Видання зазначає, що співпраця княгині Катаріни з Реа тривала не менше п’яти років. За цей час вони просували низку міжнародних ініціатив, зокрема проекти з будівництва лікарень та організацію серії благодійних концертів Tsunami of Sound, однак, за даними публікації, жоден із цих проектів у підсумку не був реалізований.
Коли в інвестора виникли сумніви щодо достовірності проекту, він намагався зв’язатися з княгинею Катаріною і перевірити інформацію про її партнерку, але відповіді не отримав. На запити ЗМІ сама княгиня також не відповіла, тоді як деякі її знайомі припускають, що її могли ввести в оману.
Династія Караджорджевичів — сербська та югославська королівська династія, що бере свій початок від вождя Першого сербського повстання Карагеоргія. Представники династії правили Сербією в XIX — на початку XX століття, а потім Королівством сербів, хорватів і словенців та Королівством Югославія в 1921–1941 роках.
https://t.me/relocationrs/2466
Як повідомляє Fixygen, ПрАТ «Хорольський механічний завод» проведе загальні збори акціонерів 17 квітня 2026 року. На тлі опублікованих на початку березня корпоративних планів ці збори виглядають особливо важливими, оскільки раніше повідомлялося про намір підприємства спрямувати майже 20,2 млн грн на дивіденди з чистого прибутку 2025 року в розмірі 85,85 млн грн.
Хорольський механічний завод зареєстрований у жовтні 1995 року в Полтавській області, керівником залишається Михайло Міщенко.
