Державна компанія з імпорту та експорту послуг військового та спеціального призначення “Укрспецекспорт” у січні-вересні 2023 року отримала чистий прибуток у розмірі 88,28 млн грн, що майже втричі більше, ніж за той самий період 2022 року (22,21 млн грн).
Згідно з проміжним фінзвітом держкомпанії в системі розкриття НКЦПФР, при цьому чистий дохід зріс на 91,9% – до 22 млрд 028 млн грн.
Від операційної діяльності компанія отримала 196,08 млн грн прибутку – у 2,3 раза більше, а валовий прибуток збільшився вдвічі – до 1 млрд 113 млн грн.
Водночас, згідно зі звітом компанії до НКЦПФР, у першому півріччі поточного року “Укрспецекспорт” наростив чистий прибуток у 3,5 раза до січня-червня-2022 – до 66,75 млн грн за зростання чистого доходу в 2,8 раза – до 15 млрд 159 млн грн.
Таким чином, за підсумками третього кварталу чистий прибуток держкомпанії зріс у 7,3 раза до липня-вересня 2022 року – до 21,53 млн грн, чистий дохід збільшився на 14,8% – до 6 млрд 869,5 млн грн.
Як повідомлялося, за рішенням уряду, у березні 2022 року “Укрспецекспорт” і дві його “доньки”: спеціалізована зовнішньоторговельна фірма “Прогрес” і зовнішньоторговельне підприємство “Спецтехноекспорт” – тимчасово виключили зі складу держконцерну “Укроборонпром” і передали до сфери управління Міноборони.
За даними НКЦПФР, 2022 року держкомпанія скоротила чистий прибуток майже у 2,5 раза до 2021 року – до 49,87 млн грн, а чистий дохід зріс у 12 разів – до 24 млрд 174 млн грн.
На початок поточного року в компанії працювало 366 осіб (роком раніше – 427).
Агропромислова група “Овостар Юніон”, один із провідних виробників яєць і яєчних продуктів в Україні, за 9 місяців 2023 року наростила продажі основної продукції в доларовому еквіваленті приблизно на 42,4% завдяки зростанню цін на яйця і рідкі яєчні продукти та збільшенню реалізації рідких яєчних продуктів.
Як ідеться в операційному звіті на Варшавській фондовій біржі в четвер, порівняно з 9 місяцями минулого року яєць було вироблено на 3,5% менше – 1 148 млн, з яких реалізовано в шкаралупі 734 млн яєць (-10,9%). Водночас експорт у яєчному сегменті зріс до 280 млн із 223 млн, а його частка в продажах яєць – до 38% із 27%.
При цьому середня ціна реалізації яєць у шкаралупі в доларовому вираженні зросла до $0,114/яйце з $0,076/яйце роком раніше.
Згідно з повідомленням, за звітний період “Овостар” наростив переробку яєць на 4,4% – до 354 млн яєць. Випуск сухих і рідких яєчних продуктів склав 1906 тонн і 9374 тонн відповідно, тоді як роком раніше цей показник був на рівні 2239 тонн і 7609 тонн.
Обсяг реалізації сухих яєчних продуктів становив 1822 тонни, що на 13,1% більше, ніж роком раніше, з них 1300 тонн, або 71%, було відправлено на експорт, тоді як роком раніше цей показник становив 1083 тонни і 67% відповідно.
Реалізація рідкої яєчної продукції зросла на 20,4% – до 9053 тонн, з них 44% або 3 986 тонн відправлено на експорт, тоді як за дев’ять місяців 2022 року “Овостар” експортував 41% виробленої рідкої яєчної продукції, або 3 117 тонн.
Уточнюється, що середня ціна реалізації сухих яєчних продуктів трохи знизилася – до $8,59/кг із $8,63/кг у січні-вересні 2022 року, тоді як середня ціна продажу рідких яєчних продуктів зросла на 31% – до $2,40/кг.
Такі показники виводять на обсяг реалізації основної продукції за січень-вересень цього року в $168,3 млн, що на 42,4% перевищує показник січня-вересня-2022. За підсумками півріччя зростання продажів становило 56,1%, першого кварталу – 68,1%.
Компанія також повідомила про зростання поголів’я птиці на 8,5% – до 7,42 млн, зокрема курей-несучок – на 9,2%, до 6,28 млн.
“Не дивлячись на триваючу війну в Україні, за 9 місяців 2023 року Групі вдалося збільшити поголів’я на 8% рік до року. Керівництво проводить роботу з приведення структури виробництва і продажів у відповідність до ринкової ситуації, що призвело до хороших операційних показників”, – прокоментував результати генеральний директор компанії Борис Бєліков.
Як повідомлялося, 2022 року “Овостар” знизив виробництво яєць на 9% – до 1,55 млрд шт., продажі – на 6%, до 1,08 млрд шт. При цьому продажі сухих яєчних продуктів скоротилися на третину – до 2,13 тис. тонн, рідких – на 26%, до 10,62 тис. тонн.
Компанія у 2022 році отримала $6,09 млн чистого прибутку, що в 3,7 раза більше, ніж у 2021 році. Її виручка за минулий рік збільшилася на 1,7% – до $135,63 млн.
У першому півріччі 2023 року “Овостар” отримав $20,63 млн чистого прибутку, тоді як аналогічний період 2022 року завершив із чистим збитком $19,78 млн. Його виручка за шість місяців цього року збільшилася на 56,8% – до $88,69 млн переважно завдяки зростанню цін на її продукцію.
Найбільший український мобільний оператор “Київстар” зосередиться на розвитку технології LTE. (Long Term Evolution – бездротова мережа з підвищеними вимогами і пропускною спроможністю від 10 Мбіт/с), до 2026 року рівень покриття в Україні буде доведено до 98%.
“Наша мета – досягнення покриття по населенню по LTE 98% до 2026 року. Зараз по-різному, залежно від регіону. Але, наприклад, у Київській області це 97%, а на трасі Київ-Чоп 95%”, – повідомив президент “Київстару” Олександр Комаров журналістам.
Він уточнив, що підвищення покриття навіть на 1% вимагає величезних зусиль і будівництва сотень нових сайтів (майданчиків), зокрема й greenfield (з нуля, – ІФ-У).
“Київстар” реалізовує проєкт “LTE everywhere” в Україні, зокрема й за кошти інвестицій $600 млн від материнської компанії VEON, уточнив Комаров.
“Ми вважаємо, що це буде ключова технологія на найближчі 5-7 років. Вона буде передавати найбільшу кількість інтернету або даних наших споживачів. Тому ми реалізовуємо зараз цей проект, і основний його фокус – це покриття”, – уточнив президент “Київстару”.
За його словами, у фокусі уваги “Київстару” – три ключові напрямки: розвиток мережі, розвиток технологій, поліпшення якості зв’язку. Зокрема, “Київстар” розвиває технологію PON (сучасна технологія високошвидкісного передавання даних оптоволоконними лініями зв’язку, що передбачає підключення всіх абонентських пристроїв через один оптичний кабель і дає можливість одночасно користуватися кількома телекомунікаційними послугами: інтернетом, телебаченням і телефоном, – ІФ-У).
Комаров зазначив, що оскільки нові технології вимагають збільшення кількості сайтів, завдяки будівництву їхня кількість уже досягла довоєнного рівня.
“Як я говорив, ми дійсно будуємо в рази більше, ніж наші конкуренти – більше і швидше. Я вам скажу так: незважаючи на втрату 7% мережі (через повномасштабне вторгнення РФ – ІФ-У) ми на сьогоднішній день обслуговуємо таку саму кількість сайтів, як було до війни. Ту частину, яку ми втратили, ми вже повністю відновили”, – сказав Комаров.
“Київстар” – найбільший український оператор електронних комунікацій, який станом на вересень обслуговував 24 млн абонентів мобільного зв’язку і понад 1,1 млн абонентів “Домашнього інтернету”. Компанія надає послуги з використанням широкого спектра мобільних і фіксованих технологій, зокрема 4G, Big Data, Cloud solutions, сервіси для кіберзахисту, цифрове ТБ.
Акціонер “Київстар” – міжнародна група VEON, акції якої котируються на фондових біржах NASDAQ (Нью-Йорк) і Euronext (Амстердам).
Кількість об’єктів в активній стадії реалізації в Київській області за рік зросла на 8,3%, до 221, у столиці знизилася на 4%, до 175, повідомив засновник M4U Володимир Даниленко агентству “Інтерфакс-Україна”.
Згідно з аналітичними даними компанії M4U, 2023 року ціни на первинному ринку нерухомості змінилися несуттєво.
“У жовтні-2023 середня вартість квадратного метра первинної нерухомості в Києві становить 61,8 тис. грн. Це всього на 2,2% більше, ніж у жовтні минулого року, і на 0,3% менше, ніж на початку поточного року. У Київській області середня ціна квадратного метра зросла до 32,3 тис. грн, що на 2,3% вище порівняно з відповідним періодом минулого року і на 1,8% щодо показників початку року”, – повідомив Даниленко.
Він додав, що в столиці кількість новобудов в активній стадії будівництва продовжує знижуватися: рік тому їх було 185, на початку року 182, зараз 175. Як і раніше, найбільше житлових комплексів в активній стадії будівництва і продажів розташовано в Голосіївському (28 ЖК), Печерському (27) і Шевченківському (25) районах Києва. Найменше – у Деснянському (10), Святошинському та Оболонському (по 11) районах. Більшість пропозицій на ринку зосереджено в ціновому діапазоні 36-44 тис. грн./кв. м, серед них традиційно переважають пропозиції квартир комфорт-класу.
“Якщо ми подивимося графік зміни ціни протягом року, то помітимо незначну корекцію практично у всіх класах. Зниження вартості квадратного метра почалося в березні, але наприкінці літа-початку осені ціни почали відновлюватися до рівня початку року”, – повідомив Даниленко.
Приміром, квадратний метр нерухомості економ-класу за рік подорожчав на 5,2%, до 35,64 тис. грн, однак порівняно з квітнем цього року подешевшав на 1%.
У комфорт-класі зміни зовсім незначні: +1% за рік і лише +0,7% за півроку, зараз 45,1 тис. грн. У бізнес-класі нерухомість сьогодні коштує в середньому 73,9 тис. грн/кв. м – на 2,2% менше, ніж роком раніше, і на 6,3%, ніж на початку цього року.
У сегменті елітної нерухомості (142,6 тис. грн/кв. м) також триває зниження цін: на 2% порівняно з аналогічним періодом минулого року, на 2,8% порівняно з початком 2023-го. Найбільше зниження в цьому сегменті спостерігалося навесні, відтоді квадратний метр подорожчав на 2,9%.
За словами Даниленка, причини такої корекції традиційні для останнього часу: незначна зміна курсу (що впливає на частину пропозиції, де ціни прив’язані до курсу валюти), яка припала на квітень-липень, реакція забудовників на зменшення попиту протягом і після травневих ударів.
“Минулого року основною причиною зростання цін було зростання собівартості, коригування кошторисів проєктів. Цього року і валюти, і економічна ситуація в Україні загалом більш стабільні, а ринкові чинники зростання ціни відсутні. Ба більше, переважна більшість девелоперів, прагнучи залучити клієнтів, пропонує більші або менші знижки на нерухомість. Це призводить до періодичних коливань цін, наприклад у сегментах “бізнес” і “еліт”, де маржа дозволяє такі акції”, – повідомив він.
Експерт констатував, що ринок поступово змінюється під впливом реалій воєнного часу. Відповіддю на збільшення запитів на більш бюджетне житло, зокрема з ремонтом, імовірно, стане переорієнтація частини попиту на найближчі передмістя, як це було в 2014-2015 роках.
У Київській області кількість об’єктів в активній стадії реалізації за рік зросла на 8,3%, до 221. Однак це ще нижче довоєнних показників – у січні 2022 року таких об’єктів було 263.
“Відновлювати роботи дещо активніше, порівняно зі столичними, девелоперам передмістя допомагає участь у програмі “еОселя”. У Київській області набагато більше об’єктів, які відповідають критеріям програми, а завдяки більш доступній ціні вони мають більший попит, зокрема у внутрішньо переміщених українців”, – пояснює Даниленко.
Середня ціна квадратного метра в Київській області зросла до 32,3 тис. грн, що на 2,3% вище за ціни відповідного періоду минулого року і на 1,8% – за ціни початку року.
Згідно з дослідженням M4U, на відміну від Києва, в області більшість сегментів нерухомості демонструють висхідний тренд. Єдиний виняток – бізнес-клас, але й там за останні три місяці вартість квадратного метра зростала – до 35,2 тис. грн (менше на 4,9% ніж рік тому, але на 3% вище, ніж у липні-2023).
Квадратний метр економ-класу в передмісті подорожчав до 28,3 тис. грн, або на 5,3% порівняно з жовтнем минулого року, а за останні півроку – на 0,9%. У комфорт-класі (31,6 тис. грн) за рік зростання середньої ціни становило 5,6%, за півроку – 4,1%. У сегменті нерухомості, що позиціонується як елітна (45,8 тис. грн), за рік ціна зросла на 3,6%, з них на 1,9% за останні півроку.
Більшість квартир продається в ціновому діапазоні 26-32 тис. грн за квадратний метр. Як і в Києві, більшість із них належать до комфорту класу. Найбільше нових ЖК будується і продається в Ірпені (39 ЖК), Софіївській Борщагівці (20) і Бучі (14).
“Позначається орієнтація клієнтів на оптимальне поєднання ціни з одного боку, оцінки ризиків і сервісів ЖК – з іншого. Ймовірно, тенденцією найближчого року-півтора років буде пошук оптимальних форматів будівництва, що поєднують у собі швидкість, універсальність проєктних рішень і відносно невисоку собівартість. Очікуємо, що це будуть проєкти в комфорт-класі та соціальне житло”, – прогнозує експерт.
Створена в лютому 2020 року українська proptech-компанія M4U спеціалізується на розробленні та впровадженні комплексних інтелектуальних рішень у сфері девелопменту нерухомості.
Найбільший український мобільний оператор “Київстар” має намір інвестувати до $10 млн у створення екосистеми сервісів для пацієнтів у сфері здоров’я на базі компанії Helsi (ТОВ “Хелсі Україна”).
“У фокусі нашої уваги – розвиток цифрових сервісів на базі телеком-сервісу, який ми надаємо клієнтам. Яскравий приклад – інвестиції в компанію Helsi. Ми інвестували в невелику компанію, яка на першому етапі була інформаційною системою для лікувальних установ і пацієнтів. Що ми робимо зараз? Ми інвестуємо кошти, щоб на базі цього зв’язку побудувати екосистему сервісів для пацієнтів у сфері здоров’я. Інвестиції в Helsi – це до $10 млн”, – сказав президент “Київстару”.
Він уточнив, що фінансування буде виділено в рамках загальних інвестицій близько $600 млн від материнської компанії VEON.
За словами Комарова, компанія активно розвиває сервіси телемедицини, скористатися якими змогли вже понад 1,1 млн осіб у першій половині 2023 року. Найближчим часом планується запуск функціоналу, за допомогою якого пацієнти зможуть відстежувати результати аналізів у застосунку та зможуть записатися на сезонну вакцинацію.
Раніше повідомлялося, що “Київстар” після купівлі контрольного пакета Helsi (ТОВ “Хелсі Україна”) у серпні 2022 року інвестував у розвиток компанії $3 млн.
Helsi – медична інформаційна система і провідний цифровий провайдер у сфері охорони здоров’я, відомий як постачальник SaaS-рішень медичної інформаційної системи для 1,3 тис. державних і приватних клінік. “Киїстар” придбав 69,99% у серпні минулого року за 555,74 млн грн.
Кількість співробітників компанії збільшилася майже вдвічі до 240 за останній рік. У другому кварталі 2023 року Helsi збільшила кількість зареєстрованих користувачів до 25,4 млн пацієнтів, проти 25 млн кварталом раніше.
Станом на середину жовтня 2023 року, кількість активних унікальних користувачів у застосунку зросла до 1,1 млн, а включно з вебверсією – до понад 2 млн українців, що дорівнює довоєнним показникам.
Від початку року в Helsi впроваджено нові сервіси: невідкладні медичні консультації, чат із лікарем та обмін медичними документами онлайн, пошук лікарів і медичних закладів поблизу, календар вакцинації, сервіс отримання медичних довідок.
Державний Укргазбанк уклав нові кредитні угоди за державною програмою “Доступні кредити 5-7-9%” на 110 млн грн із провідним виробником кабельної продукції в Україні – групою “Укркабель”, повідомили у прес-службі фінустанови.
“Кредитні кошти загальною сумою 110 млн грн підуть на ведення поточної господарської діяльності, зокрема придбання сировини і матеріалів для виробництва кабельно-провідникової продукції та ритмічного завантаження нового обладнання, яке також було частково профінансовано банком”, – сказано в повідомленні.
Зазначається, що угоди укладено в рамках продовження 3-річної співпраці за держпрограмою.
У банку зазначають, що підприємства групи “Укркабель” активно співпрацювали з Коцюбинською селищною радою, Ірпінською міською радою та кількома військовими частинами як під час окупації Київщини, так і під час відновлення.
Згідно з інформацією банку, “Укркабель” активно співпрацює з виробниками та постачальниками електроенергії, якою забезпечують населення під час відключень світла по всій території країни.
За інформацією на сайті компанії, ТОВ “ПП “Укркабель” (Коцюбинське, Київська обл.) здатне виготовляти 150 тис. км кабелю на рік, загальна площа території заводу становить 60 тис. м/кв, зокрема виробничих потужностей – 28 тис. м/кв. За даними OpenDataBot, кінцевими бенефіціарами є Володимир Довбенко (33,34%), а також Галина Бондар і Олег Мельник (по 33,33%).
За даними Національного банку України, станом на 1 вересня 2023 року Укргазбанк за розміром загальних активів посідав 4-те місце (168,6 млрд грн) серед 64 банків, що діють у країні, його чистий прибуток за перше півріччя становив 2,6 млрд грн.
Мережа держбанку за третій квартал скоротилася на одне відділення і тепер охоплює 218 структурних підрозділів на території країни.
