“Укртелеком”, найбільший фіксований оператор України, за результатами січня-червня 2023 року отримав прибуток EBITDA понад 700 млн грн, а його рентабельність за EBITDA зросла до 27,8%, повідомила компанія в п’ятницю.
“Навіть у складних умовах робота під час повномасштабної війни “Укртелеком” демонструє стабільно високий рівень операційної ефективності… За результатами роботи в першому півріччі “Укртелеком” отримав загальний дохід у розмірі понад 2,5 млрд грн”, – ідеться в прес-релізі оператора зв’язку.
Повного квартального звіту поки що немає, проте за перше півріччя 2022 року “Укртелеком” відзвітував про рентабельність за EBITDA 24,3%, що з урахуванням заявленого загального доходу в 2,9 млрд грн дає змогу оцінити EBITDA за той період у 705 млн грн і говорити про утримання цього показника в першому півріччі 2023 року, незважаючи на зниження загального доходу приблизно на 14%.
У першому півріччі довоєнного 2021 року компанія отримала 3,4 млрд грн загального доходу (зростання на 10%), її EBITDA становила 1,1 млрд грн (+29%), а рентабельність за EBITDA – 31,3% (+4,5 відсоткових пункти).
У прес-релізі зазначається, що “Укртелеком” продовжує працювати, забезпечуючи доступ до послуг інтернету на рівні 88% від кількості населених пунктів, покритих мережею оператора до початку повномасштабного російського вторгнення. При цьому кількість абонентів оптичного інтернету зросла на 10%, як порівняти з аналогічним періодом минулого року, – до 320 тис.
“В умовах воєнного стану компанія продовжує задовольняти попит на підключення до оптичного інтернету, відповідно збільшується абонентська база користувачів, підключених оптикою”, – ідеться в повідомленні.
У 2023 році “Укртелеком” побудував уже 2,023 тис. км волоконно-оптичних ліній. До швидкісного оптичного інтернету під’єднано 80 медичних і 82 освітні установи, майже 20 бізнес-об’єктів. Загалом, станом на початок липня, оптику від “Укртелекому” мають понад 1,7 тис. освітніх і 1,28 тис. медичних закладів, також 550 територіальних громад.
“Незважаючи на складні економічні умови, “Укртелеком” продовжує ефективно розпоряджатися майном, що звільняється завдяки модернізації технологічної інфраструктури”, – наголосили в компанії.
Доходи за перше півріччя від комерційної оренди майна становили 230 млн грн, зазначено в повідомленні.
За попередніми даними, прямі збитки компанії від зруйнованих окупаційними військами РФ будівель, втраченого обладнання, телеком-мереж та інших активів на тимчасово-окупованих територіях становлять приблизно 700 млн грн, а загалом загальні руйнівні наслідки російської агресії для “Укртелекому” оцінюються у 2,8 млрд грн, що переважно зумовлено економічним знеціненням операційних активів.
“За час повномасштабної війни компанія втратила низку об’єктів нерухомості в тимчасово окупованих населених пунктах, чимало будівель ворогом пошкоджено та зруйновано”, – вказали в “Укртелекомі”.
Компанія також повідомляє про реорганізацію, в рамках якої для підвищення ефективності телеком-бізнесу, генерації нових можливостей для його розвитку, а також консолідації відповідальності за телеком-доходи було створено комерційну дирекцію, що об’єднала напрямки розвитку корпоративного та масового сегментів і міжоператорського телеком-бізнесу.
“У компанії реалізовуються нові важливі проєкти та рішення щодо вдосконалення та розвитку бізнесу… Реорганізація дасть змогу уніфікувати та підвищити ефективність бізнес-процесів, впровадити нові цікаві продукти, а також методи організації продажу та обслуговування клієнтів”, – наголошується в релізі.
Говориться також, що “Укртелеком” виконує свої зобов’язання перед державою, сплативши за січень-червень 2023 року понад 750 млн грн податків до бюджетів усіх рівнів.
Крім того, компанія реалізувала черговий проєкт із масштабної допомоги ЗСУ – понад 20 підрозділів Сил оборони було забезпечено майже 2,5 тис. спеціальних апаратно-програмних засобів. За час повномасштабної війни компанія в рамках ініціативи “Сталевий фронт” бізнесмена Ріната Ахметова відправила захисникам десятки БПЛА, серед них і безпілотні авіаційні комплекси “Валькірія” і “Лелека”. На потреби захисників спрямовано вже близько 65 млн грн фінансової допомоги, передано понад 230 автомобілів із корпоративного автопарку.
У лавах ЗСУ українську землю захищають більш ніж 370 співробітників “Укртелекому”.
Дію електронної системи “Електронна черга перетину кордону” (“еЧереда”) буде поширено на автобуси, що виконують міжнародні пасажирські перевезення, та легкові автомобілі.
Як повідомив представник Кабміну в парламенті Тарас Мельничук у телеграм-каналі, відповідні зміни до постанови №1349 щодо особливостей реалізації електронної системи “ечерга” уряд вніс на засіданні в п’ятницю.
Державна служба України з безпеки на транспорті (“Укртрансбезпека”) уточнила, що з 1 серпня на ПП “Ягодин-Дорогуськ” у тестовому режимі починає діяти електронна черга для пасажирських перевізників.
“З вівторка, 1 серпня, рух автобусів регулярних рейсів через МАПП “Ягодин – Дорогуськ” буде можливий тільки за записом в Електронній черзі перетину кордону на сайті”, – ідеться в повідомленні відомства в телеграм-каналі.
Зазначається, що запис в “еЧередь” для пасажирських перевізників відкривається 31 липня.
У відомстві уточнили, що водій автобуса може продовжити чергу один раз на 4, 6, 8 або 10 годин, якщо йому знадобилося більше часу на дорогу. Водночас дані про водія або транспортний засіб можна змінити один раз без втрати місця в черзі.
В “Укртрансбезпеці” додали, що графік руху автобусів залишиться незмінним. Зареєстрованим перевізникам слід приїжджати в пункт пропуску в передбачений автобусним маршрутом час.
У тестовому періоді Система не пропонуватиме час в’їзду на пункт пропуску для автобусів.
Як повідомлялося, проєкт “Електронна черга перетину кордону” реалізують Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури у співпраці з Міністерством цифрової трансформації, “Укртрансбезпекою”, Держагентством відновлення та розвитку інфраструктури, Держмитницею та Держприкордонслужбою за підтримки USAID/UK aid проєкту “Прозорість і підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS”.
Міністр сільського господарства та розвитку села Роберт Телуш запевнив Сейм, що після 15 вересня буде продовжено заборону на імпорт українського зерна до Польщі, повідомляє polskieradio.pl.
“Прем’єр-міністр Матеуш Моравецький і віце-прем’єр-міністр Польщі Ярослав Качинський чітко заявили: після 15 вересня українське зерно не в’їде до Польщі. Ми оберігатимемо польське сільське господарство”, – повідомив Телуш.
У середині вересня припиняє діяти заборона на імпорт пшениці, кукурудзи, насіння соняшнику та ріпаку з України в Польщу, Словаччину, Болгарію, Румунію та Угорщину.
П’ять сусідніх з Україною країн виступають за продовження заборони щонайменше до кінця року.
Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що Польща збереже існуючу заборону навіть без згоди Єврокомісії.
Як повідомлялося, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль вважає намір Польщі й надалі блокувати експорт українського зерна в умовах агресії РФ “недружнім і популістським кроком”, який “сильно вдарить по світовій продовольчій безпеці та економіці України”. Він закликав Європейську Комісію забезпечити безперешкодний експорт українського продовольства до ЄС.
Перший віцепрем’єр – міністр економіки і торгівлі Юлія Свириденко зі свого боку припустила, що Україна може запровадити дзеркальні заходи проти деяких продуктів із Польщі.
Зміна видатків зведеного бюджету у 2021-2023 році (%)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Зміна доходів зведеного бюджету у 2021-2023 році (%)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
ПрАТ “Виробниче об’єднання “Стальканат” (Одеса) за підсумками роботи в першому півріччі поточного року скоротило чистий прибуток на 28,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 164,360 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, чистий дохід за цей період знизився на 6,9% – до 1 млрд 574,849 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець червня 2023 року становив 340,116 млн грн.
Як повідомлялося, “Стальканат” у січні-березні поточного року збільшив чистий прибуток у 2,2 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 77,304 млн грн, знизивши чистий дохід на 3,2% – до 701,047 млн грн.
“Стальканат” у 2022 році отримав чистий прибуток 325,073 млн грн, тоді як 2021 рік завершив із чистим збитком 309 тис. грн. Чистий дохід у 2022 році становив 3 млрд 227,799 млн грн, тоді як у 2021 році його не було, оскільки підприємство на той момент перебувало в процесі створення внаслідок виділення зі складу ПрАТ “Стальканат-Силур”.
Середня чисельність працівників підприємства за 2022 рік – 916 осіб, за 2021 рік – 16 осіб.
Загальні збори акціонерів, що відбулися 3 вересня 2021 року, ухвалили рішення виділити зі складу ПрАТ “ВО “Стальканат-Силур” і створити нову компанію – ПрАТ “Стальканат” з передачею йому відповідно до затвердженого розподільчого балансу частини майна, прав та обов’язків. Активи ПрАТ “Стальканат” складали виходячи з розподільчого балансу та акта приймання-передачі від 31 грудня 2021 року.
Компанія була зареєстрована 6 грудня 2021 року.
ПрАТ “ВО “Стальканат-Силур” (Одеса) раніше мало дві філії – в Одесі та в Харцизьку Донецької області на НКТ. Керівництво компанії 1 грудня 2016 року офіційно повідомило про зупинку філії компанії в Харцизьку – відповідне оголошення було опубліковано в газеті “Урядовий кур’єр”. Пізніше керівництво ПрАТ “ВО “Стальканат-Силур” заявило про захоплення філії компанії в Харцизьку на НКТ, направило відповідну заяву в Національну поліцію.
За даними компанії на кінець 2022 року, у Давида Немировського (Україна) перебуває 50,0001% акцій ПрАТ “Стальканат”, в Антона Міхаленка – 23,7%, в Едері Лірона (обидва – Ізраїль) – 23,1%, у Віталія Дубовича (Україна) – 3,1999%.
Статутний капітал ПрАТ “Стальканат” – 17,736 млн грн, номінальна вартість однієї акції – 0,17 грн.
