Верховна Рада в четвер підтримала в другому читанні та в цілому законопроєкт №9346-1 із правками до Бюджетного кодексу України про забезпечення передбачуваності бюджетної політики та посилення боргової стійкості, повідомила голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа.
За її словами, ухвалення закону дострокове означає виконання нового структурного маяка (№10) за програмою розширеного фінансування EFF із Міжнародним валютним фондом, а також запуск виконання маяка №12 – перегляд Середньострокової стратегії управління боргом із граничним терміном її публікації до кінця вересня цього року.
Підласа уточнила, що ухвалений закон наказує подавати до кожного законопроєкту про внесення змін до держбюджету експертний висновок Мінфіну і розглядати такі законопроєкти в Раді за наявності висновків Мінфіну щодо їхньої підтримки.
Крім того, він відновлює визначені статтею 52 Бюджетного кодексу більш жорсткі умови внесення змін до закону про державний бюджет, залишивши винятком в умовах воєнного стану перегляд видатків сектору безпеки та оборони, зазначила депутатка.
Ще однією нормою ухваленого закону є відновлення з 1 січня 2024 року середньострокового бюджетного планування через складання Бюджетної декларації, яке було зупинено в березні минулого року у зв’язку з повномасштабним вторгненням РФ, вказала Підласа.
Вона додала, що закон обмежує у 2023-2028 роках обсяг державних гарантій, що надаються за рішеннями Кабінету міністрів, 3% планових доходів загального фонду держбюджету, а граничний обсяг держгарантій, що надаються на підставі міжнародних договорів, визначатиметься законом про держбюджет.
Насамкінець документ доручає відновити цього року розробку Стратегії управління державним боргом на 2024-2026 роки, також зупинену через повномасштабне вторгнення, передбачивши її подання Мінфіном на розгляд уряду до 25 жовтня 2023 року і затвердження урядом у місячний строк із дня ухвалення закону про державний бюджет на 2024 рік.
Національний банк підвищив прогноз міжнародних резервів України на кінець поточного року до $38,3 млрд із $34,5 млрд у квітневому прогнозі.
Згідно з оновленими оцінками НБУ, представленими на брифінгу в четвер, на кінець наступного року міжнародні резерви України сягнуть $42,6 млрд, а ще за рік – $44,1 млрд, тоді як у квітні Нацбанк давав скромніші оцінки – відповідно $36,1 млрд і $37,1 млрд.
НБУ очікує, що цього року зовнішнє фінансування тільки держбюджету становитиме $42 млрд, а наступного року оцінює таку потребу ще в $37 млрд.
За його прогнозами, така масштабна фінансова зовнішня підтримка дасть змогу повністю перекрити негативне сальдо поточного рахунку, яке цього і наступного року НБУ оцінює відповідно в $11 млрд, $17,2 млрд і $16,1 млрд.
Як повідомлялося, у зв’язку зі значним надходженням зовнішнього фінансування міжнародні резерви України зросли за червень на 4,5% – до рекордного в історії країни рівня $39,00 млрд.
Природні пожежі в Греції в четвер досягли околиць столиці, повідомляє Associated Press.
Як зазначається, зокрема, вогонь у районі столичного передмістя Кіфісья поширювався швидко через посилення вітру. Однак для гасіння цієї пожежі задіяли кілька вертольотів і пожежних бригад. У підсумку її вдалося загасити.
Тим часом у центральній частині Греції, в районі міста Волос, поширення лісових пожеж поки що не зупинили. Через них закрили частину однієї з найбільш завантажених автомагістралей. Рух залізничного транспорту здійснюється з перебоями.
Пожежники на Родосі 10-й день ведуть боротьбу з бурхливими пожежами. Повідомляють також про нові осередки загоряння в лісах на о. Евбея.
Прем’єр Греції Кіріакос Міцотакіс у четвер заявив про необхідність вживати більше заходів для боротьби зі зміною клімату.
“Зміна клімату може бути і реальність, але це не може бути виправданням. Нашій країні треба вживати більше заходів, щоб бути готовою пом’якшувати, наскільки це можливо, ефект цієї реальності, яку ми вже починаємо відчувати і яка може спричинити драматичні наслідки на багато аспектів нашого економічного і соціального життя”, – сказав він.
Роботи на будівельних майданчиках відновили в середньому 75% житлових комплексів (ЖК) в Україні, при цьому 82% відновили продажі, свідчить статистика порталу “ЛУН”.
Згідно з дослідженням, представленим на конференції “Аналітика українського ринку нерухомості: перше півріччя 2023 року”, дедалі більше девелоперів відновлюють будівництво. На сьогодні 75% ЖК відновили роботи на будмайданчиках, тоді як наприкінці минулого року цей показник становив 69%.
Лідерами з відновлення будівельних робіт виступають західні та центральні області України, де кількість активних будмайданчиків становить 88-96%. При цьому в Києві відновили будівництво 62% житлових комплексів, в області – 68%. Низькі темпи відновлення будівельних робіт показують Харківська (19%), Миколаївська (35%), Запорізька (32%) області.
За даними “ЛУН”, на 25 липня продажі відкрили 82% новобудов із 1772 проєктів, які продавалися до початку повномасштабного вторгнення. Цей показник відповідає даним червня, і є найвищим з 24 лютого 2022 року.
Найактивніше продажі відкриваються в західних областях України: у Закарпатській області продаються 98% житлових комплексів, Івано-Франківській – 97%, Львівській – 94%. Високі показники також у Черкаській, Кіровоградській, Житомирській, Вінницькій областях (понад 90% відкритих продажів). У Києві та області показник становить 79% і 80% відповідно.
Найменше ЖК, що продаються, у Миколаївській області (67%), Запорізькій (40%) і Харківській (19%).
При цьому частина девелоперів завершили продажі під час повномасштабної війни. За даними “ЛУН”, в Україні було розпродано 218 житлових комплексів, найбільше у Львівській області (46), Києві та Київській області (20 і 25 відповідно), а також в Одеській (23), Івано-Франківській (20) та Закарпатській (14) областях.
ПАТ “Укргазвидобування” (Київ) 27 липня оголосило тендер на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель ProZorro, очікувана вартість закупівлі послуг становить 4,424 млн грн.
Кінцевий термін подання документів – 4 липня.
У першому півріччі 2023 року укладено угод оренди для 69 тис. кв. м офісів у Києві, що на 51% більше за аналогічний період 2022 року, випливає з дослідження CBRE.
“Це не ті обсяги, які ми бачили до війни. Але орендарі наростили активність на ринку на тлі привабливих знижок і можливості підвищити якість своїх офісів”, – повідомила старший консультант з офісної нерухомості CBRE Анастасія Качан на конференції “Аналітика українського ринку нерухомості: перше півріччя 2023 року”.
За її словами, більша частина категорій орендарів знизила активність у 2022-2023 рр. – FMCG, бізнес-послуги, оптова торгівля, медицина. Водночас є зростання запитів з боку компаній публічного сектору та недержавних громадських організацій. До війни ці орендарі давали до 5% угод оренди, зараз у них майже 30%. Що стосується IT-сектора, то він зміг зберегти лідерські позиції, торік його частка знизилася з 45% до 32%, зараз вона становить близько 47%.
Нова пропозиція незначна: за перше півріччя ринок офісної нерухомості поповнився лише 13 тис. кв. м, що на 86% менше за обсяг нової пропозиції першого півріччя 2022 року.
“Наразі тільки добудовуються об’єкти, розпочаті до війни, і, ймовірно, така ситуація триватиме досить довго, враховуючи рівень вакантності”, – повідомила Качан.
На кінець першого кварталу 2023 року вакантні 26,4% (+0,4% порівняно з початком 2023 року). При цьому вакантність в офісних центрах класу В зменшилася з 29,2% до 28%, у класі А зросла з 22,3 до 24%.
Експерт пояснила зростання вакантності в класі А насамперед виведенням наприкінці минулого року значного обсягу нової пропозиції класу А.
Ефективна прайм-ставка стабілізувалася на рівні $21/кв. м/міс.
Що стосується термінів договорів, то Качан зазначила готовність бізнесу планувати в середньостроковій перспективі в умовах війни.
“Минулого року частіше переукладали договори на три-шість місяців з очікуванням, що війна скоро закінчиться. У 2023 році умови фіксують “до кінця воєнного часу”, де прописують “воєнну ставку” і є домовленість, що після війни її буде переглянуто з урахуванням ринкових умов”,- повідомила Качан.
Навесні CBRE провела дослідження планів компаній на свої офіси. Більша частина, 56%, має намір зберегти обсяги, хтось домовляється про більш пільгові умови оренди, частина нічого не робить. 13% повідомили, що будуть частково скорочувати офіс, 12% розглядають переїзд у коворкінг, 12% закривають/відмовляються від офісу, 4% думають про суборендарів, 3% хочуть переїхати в дешевший офіс.
При цьому актуальна відвідуваність офісу коливається від 15-20% до 50+%, залежно від моделі бізнесу.
Фактори при виборі нового офісу залишилися незмінними. Топ-вимоги: обладнане бомбосховище, віддаленість від критичної інфраструктури, енергоавтономність.
“З огляду на невизначеність з енергозабезпеченням протягом опалювального сезону 2023 року, ми очікуємо зростання відвідуваності восени-взимку”, – повідомила Качан.
CBRE зі штаб-квартирою в Лос-Анджелесі (США) є найбільшою у світі консалтинговою та інвестиційною компанією у сфері комерційної нерухомості, дохід якої 2022 року становив $30,8 млрд. Згідно з рейтингом Fortune, входить до списку 500 найбільших у світі компаній.
Акції компанії CBRE Group Inc. торгуються на Нью-Йоркській фондовій біржі.
Український офіс CBRE відкрито в січні 2008 року, він є частиною афілійованої мережі компанії.
