Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.) у 2025 році спрямував майже 57 млн грн на соціальні проєкти та благодійну допомогу.
Згідно із пресрелізом підприємства в понеділок, упродовж 2025 року АМКР продовжувало реалізацію соціальних і благодійних ініціатив, спрямованих на підтримку місцевих громад, ветеранів, родин загиблих працівників та постраждалих від війни.
Значну частину допомоги під час війни становлять прямі виплати та підтримка працівників та їхніх родин: 25 млн грн спрямовано родинам загиблих працівників, ще 5,9 млн грн – на допомогу співробітникам, які постраждали внаслідок ворожих обстрілів. Обсяг коштів, спрямованих підприємством на благодійні проєкти, склав понад 9,2 млн грн. Серед ключових соціально-благодійних проєктів 2025 року: ремонт урологічного відділення Першої міської лікарні; допомога в облаштуванні прикордонної інфраструктури; підтримка Криворізького міського краєзнавчого музею у створенні Дзвіниці пам’яті, присвяченої загиблим захисникам України.
Окремим і пріоритетним напрямом соціальної роботи АМКР залишається підтримка ветеранів і військовослужбовців, а також їхніх родин. У 2025 році продовжив роботу Координаційний центр, який надає інформаційну та консультаційну підтримку демобілізованим працівникам. Протягом року проведено 97 індивідуальних інтерв’ю з ветеранами. Для оперативного інформування та комунікації з ветеранами функціонує телеграм-канал “Ветеран АМКР”, до якого станом на кінець року підключилися 254 учасники.
Підприємство зберегло програму додаткового медичного страхування, яка включає санаторно-курортне лікування, стоматологічні послуги та психологічну підтримку. У 2025 році 71 ветеран пройшов лікування та реабілітацію, з них 19 – санаторно-курортне лікування. Стоматологічну допомогу (невідкладну, планову, протезування та імплантацію) отримали 69 осіб. Також продовжувалося безоплатне надання фізіотерапевтичних процедур військовослужбовцям і демобілізованим працівникам. Крім того, у 2026 році продовжує надавати соціальні пільга у вигляді 10% знижки на харчування в їдальнях підприємства.
Важливим напрямом роботи залишається адаптація та створення робочих місць для ветеранів. У 2025 році було створено п’ять робочих місць з урахуванням індивідуальних потреб ветеранів, а також адаптовано одне робоче місце для працівника з інвалідністю II групи. Підприємство продовжує впроваджувати інклюзивні практики, зокрема, забезпечення доступності робочих місць, гнучкі умови праці для працівників, які проходять лікування чи реабілітацію, а також навчання керівників і колективів роботі з ветеранами та людьми з інвалідністю.
АМКР також співпрацює з центром зайнятості щодо отримання компенсацій за облаштування робочих місць для осіб з інвалідністю. У 2025 році підприємство отримало компенсацію фактичних витрат на облаштування робочого місця для працівника-ветерана з інвалідністю II групи. Окрім цього, триває взаємодія з комунальним некомерційним підприємством “Сервісний офіс “Ветеран”.
Підтримка громад, ветеранів, родин загиблих та соціально вразливих категорій залишається для АМКР важливою частиною відповідальності перед містом і країною, особливо в умовах триваючої війни.
Генеральний директор АМКР Мауро Лонгобардо констатував, що з початку війни підприємство спрямувало близько 767 млн грн на соціальні та благодійні ініціативи.
“Підтримка наших людей залишається для нас безумовним пріоритетом. Зокрема, за цей період 119,40 млн грн було виділено родинам загиблих працівників, ще 11,39 млн грн підприємство спрямувало на допомогу співробітникам, які постраждали внаслідок ворожих обстрілів”, – зазначив СЕО і додав, що компанія працює у надзвичайно складних умовах.
Як повідомлялось, АМКР у 2025 році наростив сплату податків і зборів до бюджетів усіх рівнів майже на 28%, ніж у 2024 році, – до 8,5 млрд грн. З них 1,8 млрд грн надійшли до держбюджету та 2,6 млрд грн – до місцевих бюджетів.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури та катанки. Підприємство має повний виробничий цикл, його виробничі потужності розраховані на щорічний випуск понад 6 млн тонн сталі, більш ніж 5 млн тонн прокату і понад 5,5 млн тонн чавуну.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
Віково-статева піраміда населення України на 2024 рік (тис. Осіб)
Open4Business.com.ua
Україна у січні 2026 року скоротила експорт яловичини та великої рогатої худоби (ВРХ) на тлі сезонного затишшя, подорожчання логістики та зниження попиту, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ) із посиланням на дані Державної митної служби.
У галузевому об`єднанні зазначили, що експорт ВРХ живою вагою у січні становив близько 958 тонн, що на 36% менше порівняно з груднем 2025 року і на 33% — проти січня 2025-го. Валютний виторг в цьому сегменті впав до $1,82 млн, що на 46% менше за показник грудня 2025 року.
Експорт свіжої або охолодженої яловичини в січні цього року скоротився на 32% порівняно з груднем — до 292 тонн, проте суттєво перевищує обсяг січня минулого року, коли він становив 21 тонну. Виторг за цей товар у звітному періоді становив $2,22 млн.
Натуральні обсяги експорту мороженої яловичини становили 966 тонн, що на 34% менше порівняно з груднем і на 31% — проти січня 2025 року. Грошова виручка становила майже $4,62 млн.
“Скорочення експорту в січні ймовірно пов’язано з посиленням обстрілів портової інфраструктури, що призвело до подорожчання логістики через страхування ризиків та зміну маршрутів. Крім того, на ринку спостерігалося традиційне для початку року зниження попиту після активних закупівель наприкінці 2025-го”, — зазначив аналітик асоціації Георгій Кухіашвілі, слова якого наведено в повідомленні.
За даними АВМ, імпорт яловичини також продемонстрував падіння. Зокрема, закупівлі охолодженого м’яса скоротилися до 6 тонн (-54% проти попереднього місяця), мороженого — до 81 тонни (-18%).
Зовнішньоторговельне сальдо у січні 2026 року залишилося позитивним і становило $7,82 млн, резюмували в АВМ.
Зростання витрат на сировину та енергоресурси призвело до подорожчання хліба та борошна в Україні в середньому на 40% за останні два роки, повідомляє спілка “Борошномели України”.
Згідно з аналітичним звітом об’єднання, оприлюдненим на ресурсі “АПК-Інформ”, динаміка зростання цін була стабільно високою: у 2024 році хліб подорожчав на 20-22%, а в 2025-му — ще на 19-23%. Аналогічне зростання на 40% за дворічний період зафіксовано і на пшеничне борошно.
За даними асоціації, ціна на хліб пшеничний вищого ґатунку за рік зросла на 44% — до 63,5 грн/кг, на житній хліб — на 45%, до 50,6 грн/кг, на батон — на 34%, до 30,9 грн/кг.
“Наразі реальні ціни продажу борошна нижчі за декларативні на 10-15% і практично зрівнялися з собівартістю. При середній вартості пшениці 2 класу 10 300 грн/тонна та витратах на переробку не нижче 2500 грн/тонна рентабельність у 3% є для борошномелів великим досягненням”, — зазначається у звіті.
Експерти зазначають, що на відміну від хлібопеків, які можуть компенсувати низьку прибутковість соціальних сортів за рахунок преміальної та дрібноштучної продукції, борошномели позбавлені такої можливості через малі обсяги продажів фасованого борошна.
При цьому “Борошномели України” відзначили ріст тренду в Україні на домашнє випікання хліба.
“Населення дедалі активніше використовує домашнє приготування хліба. Це значно дешевше, смачніше та входить у моду”, – зазначили в галузевому об`єднанні і додали, що преміальний хліб під ТМ “Цар хліб” і ТМ “Кулиничі”, який відзначається чудовими смаковими якостями, коштує понад 100 грн за 1 кг і є недоступним продуктом для багатьох жителів України.
Експорт борошна з України за підсумками 2025 року скоротився до 66,8 тис. тонн, що стало мінімальним значенням із 2006 року, йдеться у звіті спілки “Борошномели України”, оприлюдненому виданням “АПК-Інформ”.
Згідно з наведеними даними, цей показник на 36,6% нижчий за рівень довоєнного 2021 року (105,3 тис. тонн) та на 15,3% поступається обсягам 2022 року (78,9 тис. тонн).
“Війна практично перекрила можливість нашим борошномелам додатково заробляти на міжнародному ринку. Проблеми з логістикою призвели до того, що ми втратили практично всі звичні ринки. Залишилася тільки Молдова і з’явилася можливість експорту до Євросоюзу, куди йде більше половини всього обсягу”, — зазначається в документі.
В асоціації підкреслили, що наразі поставки здійснюються винятково залізничним і автомобільним транспортом. При цьому експерти наголосили: до відкриття українських портів можливості конкурувати на світовому ринку з іншими експортерами не буде, як і надії на зростання обсягів зовнішньої торгівлі.
За даними “Борошномелів України”, зафіксований обсяг експорту борошна в 66,8 тис. тонн є найнижчим показником з 2006 року, коли на зовнішні ринки було поставлено всього близько 10,5 тис. тонн цієї продукції.
Уряд Швеції оголосив про завершення періоду «громадянства з мінімальними умовами» і підготував пакет змін, який підвищує вимоги до претендентів на шведський паспорт.
Згідно з повідомленням уряду, базовий термін проживання для подання на громадянство планується збільшити з п’яти до восьми років. Також пропонується ввести більш жорсткі вимоги до «способу життя», вимогу самозабезпечення, знання шведської мови та основ устрою суспільства, а також скоротити застосування повідомного порядку, щоб більше заявників підпадали під нові умови.
У частині фінансового критерію уряд прямо вказує орієнтир – вимогу самозабезпечення на рівні приблизно 20 тис. шведських крон на місяць. Основна частина змін, за планом, повинна вступити в силу 6 червня 2026 року, при цьому окремі елементи, пов’язані з мовними тестами, можуть вводитися пізніше.
За даними Статистичного управління Швеції (SCB), у 2024 році в країні проживало 2 200 238 осіб, народжених за межами Швеції – близько 20% населення.
Якщо говорити про структуру новоприбулих, то в 2024 році до Швеції іммігрували 116 197 осіб. Найбільшою групою стали вихідці з України – 28 065 осіб, далі в статистиці виділяється «Швеція» (рееміграція, тобто повернення тих, хто раніше виїхав) – 11 907. Серед найбільш помітних груп також фігурують Індія (5 801), Німеччина (3 647), Китай (3 558), Сирія (2 985), Польща (2 844), Пакистан (2 477), Туреччина (2 107), Іран (1 972), а також Росія (1 721) та Ірак (1 500).
