У першому півріччі 2023 року укладено угод оренди для 69 тис. кв. м офісів у Києві, що на 51% більше за аналогічний період 2022 року, випливає з дослідження CBRE.
“Це не ті обсяги, які ми бачили до війни. Але орендарі наростили активність на ринку на тлі привабливих знижок і можливості підвищити якість своїх офісів”, – повідомила старший консультант з офісної нерухомості CBRE Анастасія Качан на конференції “Аналітика українського ринку нерухомості: перше півріччя 2023 року”.
За її словами, більша частина категорій орендарів знизила активність у 2022-2023 рр. – FMCG, бізнес-послуги, оптова торгівля, медицина. Водночас є зростання запитів з боку компаній публічного сектору та недержавних громадських організацій. До війни ці орендарі давали до 5% угод оренди, зараз у них майже 30%. Що стосується IT-сектора, то він зміг зберегти лідерські позиції, торік його частка знизилася з 45% до 32%, зараз вона становить близько 47%.
Нова пропозиція незначна: за перше півріччя ринок офісної нерухомості поповнився лише 13 тис. кв. м, що на 86% менше за обсяг нової пропозиції першого півріччя 2022 року.
“Наразі тільки добудовуються об’єкти, розпочаті до війни, і, ймовірно, така ситуація триватиме досить довго, враховуючи рівень вакантності”, – повідомила Качан.
На кінець першого кварталу 2023 року вакантні 26,4% (+0,4% порівняно з початком 2023 року). При цьому вакантність в офісних центрах класу В зменшилася з 29,2% до 28%, у класі А зросла з 22,3 до 24%.
Експерт пояснила зростання вакантності в класі А насамперед виведенням наприкінці минулого року значного обсягу нової пропозиції класу А.
Ефективна прайм-ставка стабілізувалася на рівні $21/кв. м/міс.
Що стосується термінів договорів, то Качан зазначила готовність бізнесу планувати в середньостроковій перспективі в умовах війни.
“Минулого року частіше переукладали договори на три-шість місяців з очікуванням, що війна скоро закінчиться. У 2023 році умови фіксують “до кінця воєнного часу”, де прописують “воєнну ставку” і є домовленість, що після війни її буде переглянуто з урахуванням ринкових умов”,- повідомила Качан.
Навесні CBRE провела дослідження планів компаній на свої офіси. Більша частина, 56%, має намір зберегти обсяги, хтось домовляється про більш пільгові умови оренди, частина нічого не робить. 13% повідомили, що будуть частково скорочувати офіс, 12% розглядають переїзд у коворкінг, 12% закривають/відмовляються від офісу, 4% думають про суборендарів, 3% хочуть переїхати в дешевший офіс.
При цьому актуальна відвідуваність офісу коливається від 15-20% до 50+%, залежно від моделі бізнесу.
Фактори при виборі нового офісу залишилися незмінними. Топ-вимоги: обладнане бомбосховище, віддаленість від критичної інфраструктури, енергоавтономність.
“З огляду на невизначеність з енергозабезпеченням протягом опалювального сезону 2023 року, ми очікуємо зростання відвідуваності восени-взимку”, – повідомила Качан.
CBRE зі штаб-квартирою в Лос-Анджелесі (США) є найбільшою у світі консалтинговою та інвестиційною компанією у сфері комерційної нерухомості, дохід якої 2022 року становив $30,8 млрд. Згідно з рейтингом Fortune, входить до списку 500 найбільших у світі компаній.
Акції компанії CBRE Group Inc. торгуються на Нью-Йоркській фондовій біржі.
Український офіс CBRE відкрито в січні 2008 року, він є частиною афілійованої мережі компанії.
Державний бюджет України в четвер отримав через механізм Цільового фонду Світового банку $1,5 млрд пільгову позику під гарантії уряду Японії, повідомило Міністерство фінансів.
“Залучене фінансування буде спрямовано на відновлення економіки та зміцнення соціального захисту населення”, – наведено в релізі слова міністра фінансів Сергія Марченка, який подякував СБ і Японії за виділення коштів.
Мінфін нагадав, що з початку повномасштабного вторгнення Росії Україна отримала понад $581 млн пільгового фінансування від уряду Японії через Японське агентство міжнародного розвитку (JICA).
“У поточному році очікується, що уряд Японії надасть ще $2 млрд прямої бюджетної підтримки через Цільовий фонд Світового банку”, – додало міністерство.
Як раніше вказував Мінфін, станом на 21 липня цього року держбюджет України отримав фінансування від міжнародних партнерів в обсязі $23,6 млрд порівняно з $32,1 млрд торік за потреби на цей рік близько $42 млрд.
Відтоді до бюджету надійшли також EUR1,5 млрд шостого траншу макрофінансової допомоги ЄС.
Верховна Рада затвердила указ президента Володимира Зеленського про пролонгування терміну дії воєнного стану.
Відповідний законопроєкт № 9532 народні депутати підтримали в цілому 347 голосами на пленарному засіданні в четвер, повідомив член фракції “Голос” Ярослав Железняк у своєму Телеграм-каналі.
Термін дії воєнного стану в Україні продовжено на 90 діб із 05.30 ранку 18 серпня 2023 року.
Як повідомлялося, Верховна Рада 2 травня затвердила указ президента, продовживши термін воєнного стану до 18 серпня.
Готельний ринок України стабілізувався в умовах війни з найбільшою активністю на заході країни і повільним відновленням у Києві, випливає з дослідження EY Ukraine.
“Ми можемо констатувати, що ринок стабілізувався в нових реаліях. У Львові, Буковелі та загалом на заході України дуже позитивні показники і досить низькі в Києві. У столиці завантаженість готелів 15-25%, тоді як до початку війни нормальний показник був на рівні 50-60%”, – розповів керівник напрямку консультаційних послуг у сфері нерухомості EY Ukraine Ростислав Хома на конференції “Аналітика українського ринку нерухомості: перше півріччя 2023 року”.
Згідно з дослідженням компанії, у Львові та Буковелі завантаження готелів у червні 2023 року становило близько 50-60%, тоді як у Києві – близько 25%. Водночас завантаження в столиці демонструє помірне зростання із січня 2023 року, а червень показав найвищий показник завантаження в Києві після початку повномасштабної війни.
“Наразі ми поки що не бачимо підстав для різкої зміни рівня завантаження в Києві з огляду на поточну ситуацію”, – зазначив Хома.
У першому півріччі основний дохід готелів становив дохід безпосередньо від проживання, тоді як категорія food&beverage і конференц-функції приносили менше коштів.
За словами експерта, подальше відновлення та розвиток готельного ринку залежить від військової та макроекономічної ситуації в країні.
“Якщо війна закінчиться швидко, то є більш позитивні очікування за рахунок можливого відновлення авіаперевезень, потенційного збільшення іноземних туристів. Однак мине певний час, поки туристи переконаються, що їхати в Україну безпечно. Однак, у разі затяжної війни акцент доведеться робити на внутрішній туризм. Враховуючи обмеження щодо виїзду чоловіків за кордон, внутрішній туризм буде ключовим драйвером попиту в середньо- та довгостроковій перспективі”, – резюмував Хома.
Президент України Володимир Зеленський підписав закон №8401, який скасовує 2%-й єдиний податок і повертає документальні перевірки та контроль PPO, повідомив голова профільного парламентського комітету Данило Гетманцев.
“Законопроєкт 8401 став законом. Користуйтеся”, – написав він у телеграм.
Як повідомлялося, Верховна Рада 30 червня ухвалила закон №8401, один із важливих структурних маяків програми з МВФ, про скасування 2%-го єдиного податку з 1 серпня і повернення документальних перевірок і контролю РРО.
Пізніше народні депутати з міжфракційного об’єднання “Розумна політика”, а також фракцій “Слуга народу” і “Батьківщина” зареєстрували у Верховній Раді три проєкти постанов про скасування результатів голосування за цей документ у другому читанні й загалом, однак їх було відхилено.
ArcelorMittal збільшила в II кварталі 2023 року EBITDA на 44% порівняно з I кварталом, до $2,6 млрд, йдеться в повідомленні компанії.
Сталевиробник звертає увагу на поліпшення ринкових умов, а також позитивний ефект від M&A угод (придбання Pecem у Бразилії та консолідація ArcelorMittal Texas HBI). За шість місяців EBITDA зросла до $4,4 млрд з $3,9 млрд роком раніше.
Операційний прибуток минулого кварталу підвищився на 62% до I кварталу, до $1,9 млрд. У січні-червні операційний прибуток становив $3,1 млрд порівняно з $8,9 за шість місяців 2022 року.
Чистий прибуток у квітні-червні становив $1,86 млрд (зростання на 70%), за перше півріччя показник знизився на 63%, до $2,96 млрд.
Виручка збільшилася минулого кварталу на 0,6% до I кварталу, становивши $18,6 млрд. За січень-червень виручка ArcelorMittal зменшилася на 16%, до $37,1 млрд, здебільшого через зниження обсягу постачань металу і падіння середньої ціни реалізації на 14,7%.
Capex ArcelorMittal у квітні-червні становив $1,06 млрд (9$938 млн кварталом раніше), орієнтир щодо capex у 2023 році становить $4,5-5 млрд.
У другому кварталі компанія наростила на 1,4% випуск сталі порівняно з попереднім кварталом, до 14,7 млн тонн, за півроку – скоротила на 5,5%, до 29,2 млн тонн.
Відвантаження металу в минулому кварталі впало на 2%, склавши 14,2 млн тонн, у січні-червні зниження склало 3,4% (до 28,7 млн тонн).
Видобуток компанією жовруди за квартал скоротився на 4,5% і залишив 6,4 млн тонн, за шість місяців було вироблено 13,1 млн тонн проти 14,2 млн тонн жовруди роком раніше.
