Заводи азотного холдингу Ostchem виробили 1,33 млн тонн мінеральних добрив за січень-вересень 2024 року, що на 15,3% нижче за аналогічний період 2023 року, зазначено в повідомленні холдингу в четвер.
Згідно з повідомленням, черкаський “Азот” виробив 1,06 млн тонн мінеральних добрив, що на 13,11% менше, ніж за аналогічний період минулого року, а “Рівнеазот” – 304,9 тис. тонн, на 12,2% менше.
При цьому падіння виробництва відбулося за всіма основними видами азотних добрив.
Обсяги виробництва аміачної селітри знизилися на 16,09% – до 547,6 тис. тонн. Випуск КАС, який раніше демонстрував найвищу динаміку зростання, впав на 11,68% до 417,9 тис. тонн. Найбільше падіння обсягів українського виробництва відбулося за такими видами добрив, як карбамід – на 20,17% до 263 тис. тонн, ВАС – на 48,9%, до 18,9 тис. тонн. Також знизилося виробництво товарного аміаку на 11,4% – до 43 тис. тонн.
“Сьогодні ми виробляємо стільки, скільки ринок готовий споживати. Наші заводи у 2024 році були завантажені нерівномірно і досі не працюють на повну потужність. Однак зараз почався гарячий сезон, і виробничі потужності навантажуються більше. Попри зростання цін на газ, блекаути, зростання імпорту з дружніх до Росії країн, ми чітко виконуємо наші виробничі плани. Українські добрива для агропромислового комплексу виробляються відповідно до комерційних контрактів, жодної поставки цього року не було зірвано”, – зазначив директор із виробництва Ostchem Сергій Павлючук.
Він додав, що черкаський “Азот” і “Рівнеазот” продовжують удосконалювати виробничий процес і впроваджувати сучасні технологічні рішення з енергозбереження. Зокрема, встановлення системи власної енергогенерації дало змогу скоротити витрати електроенергії на 40%.
Як повідомлялося, Group DF International 12 квітня 2024 року спільно з південнокорейською Hyundai Engineering підписали масштабну угоду про будівництво хімічного хаба в Рівному. Проєкт передбачає будівництво заводів із виробництва “зеленого” аміаку та водню на основі поновлюваних джерел електроенергії; нові підприємства та виробничі майданчики з виробництва азотних добрив і похідних хімічних продуктів.
Ostchem – азотний холдинг Group DF Дмитра Фірташа, що об’єднує найбільших виробників мінеральних добрив в Україні. До нього з 2011 року входять “Рівнеазот” і Черкаський “Азот” а також Сєверодонецький “Азот” і “Стирол”, які не працюють і перебувають на окупованих територіях.
ПрАТ “Черкаський «Азот»(Черкаси, Україна) – одне з найбільших українських хімічних підприємств. Проєктна виробнича потужність із вироблення аміаку становить 962,7 тис. тонн на рік, аміачної селітри – 970 тис. тонн на рік, карбаміду – 891,6 тис. тонн, КАС – мільйон тонн на рік.
ПрАТ “Рівнеазот” – одне з найбільших українських хімічних підприємств у Західній Україні. 12 квітня 2024 року Group DF спільно з південно-корейською Hyundai Engineering підписали угоду про будівництво хімічного хабу в м.Рівне. Проєкт передбачає будівництво заводів із виробництва зеленого аміаку та водню на основі відновлювальних джерел електроенергії; нові підприємства та виробничі майданчики з виробництва азотних добрив і похідних хімічних продуктів.
24 жовтня 2024 року Надзвичайний і Повноважний Посол Австрійської Республіки в Україні д-р Арад Бенкьо провів у Києві урочистий дипломатичний прийом з нагоди головного Національного свята Австрії, яке відзначається 26 жовтня щорічно з 1965 року. Цього дня 1955 року парламент Австрії ухвалив Федеральний конституційний закон про постійний нейтралітет, який визначає політику Альпійської Республіки – не брати участі у війні, не допускати створення військових баз іноземних держав на своїй території та ніколи в майбутньому не вступати в будь-які військові союзи. Хоча Австрія є членом Євросоюзу, країна відмовилася від членства в НАТО.
З цієї нагоди у столичному готелі Hilton Kyiv зібралися численні гості – партнери та друзі Австрії, щоб разом відсвяткувати цей особливий день. Це представники закордонних дипломатичних представництв в Україні, представники управління державних органів, зокрема заступник міністра закордонних справ України Євген Перебийніс, представники австрійських компаній України, освітяни.
Захід урочисто розпочався з виконання гімнів Австрійської Республіки, України та Європейського Союзу.
З вітальним словом до гостей звернулися Надзвичайний і Повноважний Посол Австрійської Республіки в Україні д-р Арад Бенджо та заступник Міністра закордонних справ України Євген Перебийніс.
24 січня 1992 року було встановлено дипломатичні відносини між Україною та Австрією.
24 січня 1992 року австрійське консульство в Києві було перетворено на Посольство. Австрія – єдина країна, яка не формалізувала дипломатичне визнання України, оскільки вважає, що факт членства України в ООН і низці міжнародних спеціалізованих організацій свідчить про визнання України з боку світового співтовариства в 1945 році.
Державне підприємство «Міжнародний аеропорт “Бориспіль” (Київ) 31 оголосило про намір укласти з СК “Країна” (Київ) договір на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ), повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro.
Як зазначається, очікувана вартість закупівлі послуг становить 172,950 тис. грн, цінова пропозиція компанії 65,161 тис. грн. У тендері брала участь СК «ВУСО» з пропозицією 118,7 тис. грн.
СК «Країна» працює на страховому ринку України з 1994 року. Має ліцензії на здійснення 23 видів страхування. Регіональна мережа страховика складається з 98 об’єктів по всій території країни.
В уряді єдності Південної Африки існують розбіжності, а Україна стала спусковим гачком у новій коаліції, яка не має зовнішньополітичної згуртованості.
Цього року Південна Африка пережила низку перших подій. Найважливіша з них – прихід до влади Уряду національної єдності (GNU). До його складу увійшли колись домінуючий Африканський національний конгрес (АНК), колишній опозиційний Демократичний альянс (ДА) і кілька менших партій. Ця коаліція є першою у своєму роді в сучасній Південній Африці.
Але не минуло й чотирьох місяців після її створення, як головні партнери по коаліції зіткнулися через Україну. Міністр внутрішніх справ Леон Шрайбер спровокував розбрат, коли підписав взаємну угоду з Києвом про безвізові поїздки для власників дипломатичних паспортів.
Політик з DA назвав Україну «цінним союзником і другом» і пояснив, що з нетерпінням чекає, коли президент Кирило Рамафоса поставить свій підпис. Те, що відбулося після цього, зробило очевидним, що Шрайбер діяв за власною ініціативою.
Прес-секретар Рамафоси, який очолює GNU і АНК, заявив: «Незрозуміло, як міністр може оголошувати про підписання міжнародної угоди без попереднього офіційного схвалення».
Ця заява Вінсента Магвенії викликала припущення про ще більш критичну реакцію президента за лаштунками.
Відомо, що два провідні партнери по коаліції мають різні погляди на зовнішню політику.
«Між АНК і ПДС немає єдності в питаннях зовнішньої політики, немає дискусій, і тому розбіжності будуть виходити назовні», – сказав DW політолог Даніель Сілке.
За його словами, обидві партії все ще ведуть боротьбу, щоб перевірити, наскільки вони можуть відрізнити себе одна від одної.
На думку Сілке, час оголошення про візову угоду з Україною підриває історичні зв’язки між АНК і Москвою, які існували ще до початку війни Росії в Україні.
Не було жодних сумнівів, що Рамафоса поїде до Росії на саміт БРІКС. Росія була «цінним союзником» Південної Африки, Рамафоса. Пізніше Шрайбер використає ці самі слова для позначення України.
У Рамафоси теплі стосунки з президентом Росії Володимиром Путіним. Це викликало різку критику з боку голови DA Джона Стенхаузена. За словами Стеенхайзена, DA не визнає авторитарний режим, особливо той, який бере участь у суперечливому військовому конфлікті, законним союзником.
Жоден міністр кабінету міністрів ПАР не супроводжував Рамафосу на саміті БРІКС у Казані.
В інтерв’ю Південноафриканській телерадіомовній корпорації (SABC) політолог Лесіба Теффо (Lesiba Teffo) не знайшла причин для занепокоєння з приводу висловлювань голови DA.
«Для мене це не є несподіванкою, DA ніколи не займала проросійську позицію в своїй історії, щоб прийняти Росію, партія в основному орієнтується на Захід, Сполучені Штати», – сказала Теффо.
DA вважається дружньою до бізнесу та активною у взаємодії із західними урядами. АНК, з іншого боку, підтримує тісніші відносини зі своїми партнерами в країнах БРІКС – Росією, Бразилією, Індією та Китаєм, а віднедавна – з Ефіопією, Єгиптом, Іраном та Об’єднаними Арабськими Еміратами (ОАЕ).
АНК застосовує політику неприєднання відтоді, як прийшов до влади після десятиліть визвольного руху проти апартеїду.
На думку Теффо, АНК і ДД повинні проявити більше зрілості. «Вони просто повинні примиритися з тим, що їм доведеться працювати разом».
В принципі, АНК підтримує угоду з Україною – попередній міжпартійний уряд АНК навіть ініціював ці плани. Речник президента Вінсент Магвеня визнав, що переговори з Україною про безвізовий режим розпочалися ще у 2020 році, але через пандемію виникли затримки.
«Угода полегшить поїздки наших високопосадовців, які беруть участь у переговорах щодо мирної формули», – сказав він. Про швидке підписання угоди також було оголошено на сайті президента ще до того, як Шрайбер зробив цей крок публічним. Однак деякі домовленості з Україною все ще мали бути остаточно узгоджені до запланованого підписання. Україна хотіла отримати безвізовий режим для всіх своїх громадян.
Молеці Мбекі, голова Південноафриканського інституту міжнародних відносин (SAIIA) і брат колишнього президента Табо Мбекі, вважає розбіжності всередині GNU дещо перебільшеними.
В інтерв’ю телерадіокомпанії Newzroom Afrika Мбекі сказав, що міністри кабінету повинні дотримуватися існуючого протоколу спілкування і оголошувати рішення через офіційні урядові канали, незалежно від того, чи влаштовує це прокурора чи ні.
Даніель Сілке, політичний аналітик, вважає, що суперечки щодо України відображають загальне невдоволення всередині GNU. Але від альянсу очікують, що він проводитиме послідовну національну зовнішню політику.
АНК, схоже, роздратований тим, що те, що було національною політикою, зараз ставиться під сумнів ПДД.
«З точки зору коаліційної угоди, АНК очікував, що як більша партія, він і надалі визначатиме зовнішньополітичний курс ПАР, який, очевидно, є набагато більш дружнім до Росії, ніж політика DA», – сказав Сілке в інтерв’ю DW.
За словами Сілке, розбіжності з політичних питань всередині GNU, ймовірно, триватимуть і після закінчення медового місяця коаліції АНК-ДП, очолюваної АНК-ДП.
Південна Африка перебуває у глибокій економічній кризі з високим рівнем безробіття, зростанням цін, періодичними відключеннями електроенергії та занедбаною інфраструктурою. Погляди АНК і DA часто розходяться, коли обговорюються рішення.
«Зовнішня політика може створювати напруженість, але GNU не зазнає поразки через це», – сказав Сілке.
Джерело: https://www.dw.com/en/ukraine-throws-up-cracks-in-south-africas-unity-government/a-70648424
Споживчі ціни в Німеччині, гармонізовані зі стандартами Євросоюзу, у жовтні 2024 року збільшилися на 2,4% у річному вираженні після зростання на 1,8% місяцем раніше, свідчать попередні дані Федерального статистичного управління країни (Destatis). Порівняно з попереднім місяцем споживчі ціни збільшилися на 0,4%.
У вересні в щомісячному вираженні було відзначено падіння на 0,1%. Аналітики в середньому прогнозували підйом на 2,1% у річному вираженні та підйом на 0,2% у помісячному.
Споживчі ціни, розраховані за німецькими стандартами, у жовтні збільшилися на 2% у річному вираженні. Щодо вересня вони піднялися на 0,4%. Експерти очікували підйому на 1,8% у річному вираженні та підйому на 0,2% у помісячному.
http://relocation.com.ua/spozhyvchi-tsiny-v-nimechchyni-v-zhovtni-zrosly-na-2-4/
Україна і Китай працюють над відкриттям китайського ринку для українських гороху, м’яса птиці, кукурудзи та рибних продуктів, повідомила пресслужба Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
«Китай є важливим ринком збуту агропродукції для національних експортерів, тому за дорученням голови Держпродспоживслужби Сергія Ткачука триває постійна взаємодія служби та компетентного органу КНР. Наша мета – відкрити ще сім нових ринків. Це довготривалий процес узгодження, але крок за кроком ми досягаємо успіху», – сказав перший заступник голови Держспоживслужби Олег Осіян на зустрічі з представниками Генеральної митної адміністрації КНР (GACC).
Сторони обговорили проєкти двосторонніх міжнародних договорів щодо експорту гороху, пшеничного борошна, кормів для домашніх тварин, яловичини, кукурудзи, м’яса птиці, водних продуктів дикого вилову з України до Китаю. Кожен із зазначених документів перебуває на різному етапі опрацювання та узгодження.
«Поки що протокол щодо гороху перебуває на стадії завершення внутрішньодержавного узгодження в Україні, тексти направлено на розгляд до компетентного органу Китаю. Це один із ринків, що перебуває на фінальному етапі відкриття. Після підписання двостороннього протоколу для українського аграрного бізнесу відкриються нові можливості експорту гороху», – наголосив заступник голови Держспоживслужби – головний державний фітосанітарний інспектор України Вадим Чайковський.
Нагадується, що останнім українським товаром, для якого було відкрито вихід на ринок Китаю, став мед. Форма сертифіката здоров’я на його експорт була узгоджена на початку цього року.
Вимоги країн призначення експорту харчових продуктів тваринного та рослинного походження оприлюднено на офіційному веб-порталі Держпродспоживслужби.
«Наразі на розгляді китайських колег – проєкти протоколів щодо експорту м’яса птиці та риби. Держпродспоживслужба надіслала свої пропозиції щодо тексту протоколу восени. Протокол щодо водних продуктів дикого вилову вже пройшов внутрішньодержавне узгодження і перебуває на етапі фінального затвердження китайською стороною. Також проходять етап внутрішньодержавного узгодження тексти протоколів щодо яловичини та кормів для домашніх тварин», – розповів заступник голови Держпродспоживслужби – головний державний ветеринарний інспектор України Володимир Кустуров.
Представники Держпродспоживслужби та GACC детально обговорили кроки подальшого співробітництва, проєкти двосторонніх договорів, домовилися про продовження активної співпраці з розвитку міжнародної торгівлі між Україною та Китаєм.
