Українські підприємства, згідно з даними митних органів, у січні-червні поточного року знизили ввезення свинцю та виробів із нього на 3,9% – до $560 тис. (у червні – $137 тис.).
Експорт свинцю і виробів з нього знизився за звітний період на 30,8% – до $5,404 млн (у червні – $1,070 млн),
Основне застосування свинець наразі знаходить у виробництві свинцево-кислотних акумуляторних батарей для автомобільної промисловості. Крім того, свинець застосовується для виготовлення куль і деяких сплавів.
Україна в січні-червні 2024 року наростила імпорт нікелю та виробів на 68,3% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до $12,954 млн (у червні – $1,880 млн),
Україна за 2023 рік знизила імпорт нікелю та виробів на 74,2% порівняно з 2022 роком – до $15,391 млн
Експорт нікелю та виробів склав у 2023 році $532 тис., тоді як за 2022 рік він був $1,268 млн.
Нікель застосовується для виробництва нержавіючої сталі, для нікелювання. Також нікель застосовується під час виробництва акумуляторів, у порошковій металургії та в хімреактивах.
ПрАТ “Фармацевтична фірма “Дарниця” створить представництво в Узбекистані, повідомила компанія в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
При цьому уточнюється, що, згідно з рішенням НР “Дарниці”, ухваленим 12 липня, представництво буде створено “у зв’язку з постійним розвитком”.
Як повідомлялося, за підсумками 2023 року “Дарниця” збільшила частку експорту до 4%. Компанія експортує продукцію в 17 країн. Зокрема, завдяки підтвердженню стабільності ліків у південній кліматичній зоні та комплаєнсу в Австралії компанія може розширювати співпрацю з Новою Зеландією, Малайзією, Єменом і країнами Південної Африки. Водночас із 2016 року “Дарниця” припинила експорт у РФ, а після 24 лютого 2022 року і в Білорусь.
У червні 2023 року “Дарниця” зареєструвала один зі своїх препаратів в Австралії, відомій, за словами компанії, одними з найсуворіших регуляторних правил у світі.
За підсумками 2023 року вона збільшила чистий дохід від основної діяльності на 32,8% порівняно з 2022 роком – до 6,969 млрд грн. Основними факторами збільшення доходу компанія назвала нові продукти і підвищення ціни продажів.
“Дарниця” – лідер фармринку України в натуральному вираженні. Компанія присутня на ринку понад 90 років і випускає ліки 180 брендів у 15 різних формах. Стратегічні напрямки розвитку портфеля – кардіологія, неврологія, вирішення проблем болю. Згідно з даними Єдиного держреєстру юридичних осіб та фізосіб-підприємців, кінцевим бенефіціаром компанії є Гліб Загорій.
COP29 відіграє ключову роль у розвитку зеленої енергетики в Азербайджані. Цей захід надасть нашій країні унікальну можливість продемонструвати своє відповідальне ставлення до використання природних ресурсів, розвиваючи зелену енергетику.
Про це заявив АЗЕРТАДЖ голова Українсько-азербайджанської бізнес-асоціації “Терезі” Джалал Гусейнов.
За його словами, Азербайджан зможе показати свою прихильність до сталого розвитку та інвестування в екологічно чисті технології.
“Це не тільки знижує залежність від традиційних джерел енергії, а й сприяє залученню міжнародних інвестицій, обміну досвідом та зміцненню співробітництва в галузі кліматичної політики. Таким чином, проведення COP29 буде важливим кроком у напрямку сталого та екологічно чистого майбутнього Азербайджану”, – наголосив Дж.Гусейнов.
Він зазначив, що наша країна активно працює над розвитком альтернативної енергетики: “Нещодавно було підписано угоду про енергокабель з Азербайджану до ЄС, що дасть змогу країнам Східної Європи, зокрема й Україні, підключитися до цієї системи. Цей договір відкриває нові можливості для співпраці у сфері зеленої енергетики.
Інвестиції Азербайджану в проєкти зеленої енергетики мають великий потенціал, особливо в умовах знищення енергетичної інфраструктури України внаслідок російської агресії та дефіциту вироблення електроенергії під час війни. Ці інвестиції допоможуть не тільки відновити, а й модернізувати енергетичну систему України, роблячи її більш стійкою та екологічно чистою”.
Джалал Гусейнов сказав, що крім того, Азербайджан може стати транзитером газу із Середньої Азії, через територію України: “Про це нещодавно заявив Президент України Володимир Зеленський. Участь і досвід Азербайджану в розробці нових газових родовищ в Україні також розглядається, що свідчить про глибокі та перспективні економічні зв’язки між нашими країнами”.
Україна почала експортувати органічне просо до США, повідомила сертифікаційна компанія “Органік Стандарт” у Facebook.
“Продукцію сертифіковано відповідно до стандарту COR (Canadian Organic Regime), але сертифікат на імпорт до США видано через електронну систему Integrity, що підтверджує еквівалентність органічних вимог стандартів Канади та США”, – уточнюється в повідомленні.
Подібні відправки на практиці демонструють, як одним сертифікатом відповідно до стандарту COR з урахуванням еквівалентності можна охопити одразу два великих ринки – США та Канаду, – пояснили в сертифікаційному органі.
ТОВ “Органік Стандарт” – перший український сертифікаційний орган, що здійснює інспекцію та сертифікацію органічного виробництва. Створено 2007 року в рамках українсько-швейцарського проєкту “Органічна сертифікація та розвиток органічного ринку в Україні”.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” за підсумками роботи в січні-червні поточного року з урахуванням асоційованих компаній і спільних підприємств збільшила сплату податків і зборів до бюджетів усіх рівнів в Україні на 56% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 9,9 млрд грн.
Згідно з пресрелізом компанії в понеділок, найбільша за обсягом відрахувань – плата за користування надрами, яка зросла більш ніж утричі порівняно з першим півріччям 2023 року – до 2,9 млрд грн. На другому місці – єдиний соціальний внесок у розмірі 1,8 млрд грн, що збільшився на 19%. Замикає трійку найбільших виплат 1,7 млрд грн податку на доходи фізичних осіб, що на 16% перевищує показники першого півріччя 2023 року.
Водночас українські підприємства “Метінвесту” в січні-червні 2024 року сплатили 1,4 млрд грн податку на прибуток, що на 26% більше, ніж у січні-червні 2023 року. Плата за землю зросла на 7%, до 631 млн грн, екологічний податок – на 22%, до 368 млн грн.
Генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков констатував, що за час війни група подолала багато викликів, проте чимало випробувань ще попереду.
“Наші зусилля з перебудовування бізнесу для роботи в нових умовах і вміння перетворити проблеми на можливості принесли свої результати – податкові виплати зростають. Це наш внесок у підтримку економіки України та регіонів поблизу лінії фронту, де працюють підприємства компанії. Ми спрямовуємо значні ресурси на допомогу армії та мирному населенню, продовжуємо будувати плани на мирне майбутнє і готові брати участь у післявоєнному відродженні країни”, – наголосив топ-менеджер.
Як повідомлялося, “Метінвест” у першому кварталі 2024 року майже вдвічі збільшив сплату податків до бюджету України – до 4,2 млрд грн. У 2023 році компанія сплатила до українського бюджету 14,6 млрд грн.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, в основному, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
