Мінфін США опублікував на своєму сайті правила, покликані обмежити американські інвестиції в технології, які можуть бути використані у військовій сфері Китаю і деяких інших країн.
«Країни, що викликають заклопотаність, використовують інвестиції США таким чином, що це може призвести до прискорення розроблення чутливих технологій і продуктів, які підривають інтереси нашої національної безпеки», – ідеться в повідомленні Білого дому з приводу публікації правил.
Правила забороняють громадянам США інвестувати в технології, які можуть загрожувати національній безпеці Америки, і вимагають повідомляти Мінфін про низку відповідних транзакцій.
У Білому домі зазначили, що «адміністрація прагне забезпечити безпеку Америки, перешкоджаючи Китайській Народній Республіці розвивати ключові технології, які мають вирішальне значення для модернізації її збройних сил».
У правилах згадуються напівпровідники, мікроелектроніка, квантові інформаційні технології, штучний інтелект, оскільки ці технології можуть стати основою для нових продуктів у військовій сфері.
«Інвестиції США, включно з такими нематеріальними вигодами, як управлінська допомога та доступ до інвестиційних і кадрових мереж, що часто супроводжують потоки капіталу, не повинні використовуватися для надання допомоги зацікавленим країнам у розвитку їхнього військового, розвідувального та кібернетичного потенціалу», – заявив помічник міністра фінансів з інвестиційної безпеки Пол Розен, якого цитує Мінфін.
Опосередкована вартість будівництва житла в Україні зросла в третьому кварталі на 2,1% порівняно з попереднім кварталом, випливає із затверджених Міністерством розвитку громад і територій показників опосередкованої вартості будівництва житла в регіонах України.
Відповідний документ встановлює опосередковані показники вартості будівництва житла, розраховані на 1 жовтня. Згідно з ним, середній показник в Україні становить 22,6 тис. грн/кв. м.
За даними міністерства, опосередкована вартість будівництва 1 кв. м житла в Києві в третьому кварталі зросла до 26,4 тис. грн, у Київській області – до 22,6 тис. грн, у Львівській області – до 22,5 тис. грн, у Закарпатській – 19,6 тис. грн, Івано-Франківській – 20,3 тис. грн, Одеській – 21,7 тис. грн. Також високі показники встановлено в Харківській і Донецькій областях – 23,8 тис. грн/кв. м.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” у січні-вересні поточного року з урахуванням асоційованих компаній і спільних підприємств наростила перерахування до бюджетів усіх рівнів в Україні на 38% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 15,2 млрд грн.
Згідно з пресрелізом компанії у вівторок, в умовах повномасштабної війни “Метінвест” залишається опорою економіки країни.
Серед найбільших за обсягом відрахувань – плата за користування надрами, що зросла в 2,8 раза порівняно з першим-третім кварталами 2023 року – до 4,2 млрд грн. Також група збільшила сплату єдиного соціального внеску на 16% – до 2,8 млрд грн. Крім того, “Метінвест” перерахував до бюджету 2,5 млрд грн податку на доходи фізичних осіб, що на 11% перевищує показники трьох перших кварталів 2023 року.
Плата за землю в січні-вересні 2024 року зросла на 6% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 948 млн грн, а екологічний податок – на 21%, до 543 млн грн. Водночас виплати податку на прибуток скоротилися на 32%, до 1,9 млрд грн.
“В умовах війни сплата податків критично важлива для підтримки української економіки. Головне завдання нашої компанії – посилювати обороноздатність країни всіма доступними способами: бути надійним роботодавцем, інвестором, виробником сталевої продукції для фронту і постачальником амуніції та техніки для ЗСУ. Тільки спільними зусиллями ми зможемо створити міцну основу для перемоги України та забезпечити мирне майбутнє для українців”, – зазначив генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков.
Як повідомлялося, “Метінвест” у першому півріччі 2024 року збільшив сплату податків до держбюджету в півтора раза – до 10 млрд грн. У 2023 році компанія перерахувала до держбюджету 14,6 млрд.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, здебільшого, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно ним керують.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Україна та ЄС домовилися про збільшення можливості імпорту електричної енергії в зимові місяці до 2,1 ГВт, повідомило Міністерство енергетики України у вівторок.
«З 1 грудня максимальна потужність імпорту е/е з країн ЄС буде збільшена з поточних 1,7 до 2,1 ГВт. Це підвищить стійкість української енергосистеми в умовах злочинних російських обстрілів і руйнувань інфраструктури. Вдячний європейським партнерам, зокрема єврокомісару Кадрі Сімсон, за послідовну позицію та дієві кроки для підтримки нашої енергосистеми напередодні зими», – зазначив цитований прес-службою міністр енергетики Герман Галущенко.
Україна також додатково матиме можливість на гарантовані 250 МВт потужності перетоків з ЄС у режимі аварійної допомоги.
Як нагадали в Міненерго, необхідність ухвалення важливого для України рішення про збільшення пропускної спроможності імпорту обговорювали на зустрічі президента України Володимира Зеленського з президенткою Європейської Комісії Урсулою фон дер Ляєн у вересні в Києві.
АТ «ОТП БАНК» пропонує українському бізнесу низку програм для забезпечення всіма видами децентралізованих джерел генерації енергії, які дозволять компаніям стати енергетично незалежними та легше пережити взимку можливі перебої з електроенергією. Про це розповів начальник управління розвитку продажів середнім корпоративним клієнтам ОТП БАНК Валерій Терно під час організованого «Фінансовим клубом» круглого столу, присвяченого обговоренню готовності бізнесу до енергетичних викликів.
«Найбільше шансів легше пережити зиму в умовах дефіциту електроенергії мають ті компанії, які системно готуються до роботи в умовах відключень, пропрацьовуючи енергопроєкти під кожну свою точку. Банк готовий допомогти, кредитуючи проєкти із забезпечення підприємств всіма видами децентралізованих джерел генерації: сонячні панелі із системами накопичення та зберігання енергії, потужні дизельні або газопоршневі (когенераційні) генератори, а також вітрові електростанції й біогазові установки. Маємо досвід щодо оцінки та реалізації проєктів з використанням усіх зазначених технологій», – сказав В.Терно.
ОТП БАНК тісно співпрацює з постачальниками обладнання в рамках партнерських програм, і це дає змогу клієнтам отримати індивідуальні умови й комплексні рішення від технічних питань до кредитування проєктів будь-якої складності. Програми спільного фінансування з міжнародними партнерами, зокрема, з Європейським банком реконструкції та розвитку (EBRD), дозволяють позичальникам отримати додаткову перевагу у вигляді кешбеку до 15% від вартості проєкту. Є можливість фінансування у межах державної програми «Доступні кредити 5-7-9%», а якщо компанія не підпадає під критерії програми, Банк в межах реалізації Меморандуму щодо кредитування проєктів з відновлення енергетичної інфраструктури запропонує спеціальні умови під пільгову ставку 13,5%.
В ОТП БАНК розробили спеціалізовані програми для швидкого прийняття рішення щодо фінансування енергопроєктів (попереднє рішення за 3 робочі дні) з мінімальним першим внеском (від 20% від вартості проєкту та від 0% при наявності альтернативної застави) на термін до 5 років.
Ознайомитись з переліком пропозицій та продуктів Банку можна за посиланням.
Уряд Японії надасть Україні кредит 471,9 млрд єн ($3,08 млрд за поточним курсом) у рамках ініціативи G7 “Надзвичайні кредити для прискорення доходів України” (ERA), повідомляє Kyodo news у понеділок.
Зазначено, що на 28 жовтня країни G7 досягли остаточної угоди щодо початку надання допомоги Україні на суму близько $50 млрд і розподілу цих коштів, зокрема ЄС надасть кредит EUR18,115 млрд.
Уточнюється, що кожна країна G7 укладе індивідуальну кредитну угоду з Україною, розподіляючи кредити частинами в період з 1 грудня 2024 року до кінця 2027 року. Їх буде погашено за рахунок доходів, одержаних від заморожених активів Росії, і Україна фактично не виплачуватиме їх.
Як повідомлялося, G7 у Вашингтоні 25 жовтня заявила про досягнення консенсусу щодо колективного надання Україні кредитів на суму $50 млрд. Раніше в тій справі США зазначили, що нададуть у рамках ERA $20 млрд. Потім ЄС підтвердив плани надати Україні близько EUR18 млрд протягом 2025 року у вигляді нової макрофінансової допомоги, умови якої прив’язані до Ukraine Facility.
Велика Британія 22 жовтня також повідомила, що надає Україні військовий кредит на GBP2,26 млрд (майже $3 млрд за поточним курсом) для закупівлі необхідного військового обладнання в рамках ERA.
Канада ще в червні, одразу після рішення G7 про ініціативу ERA, анонсувала виділення в її рамках CAD5 млрд ($3,6 млрд за поточним курсом).
Єврокомісія нагадала, що консенсусу серед членів G7 сприяло створення ЄС спеціального Ukraine Loan Cooperation Mechanism (ULCM), до якого надходитимуть надзвичайні доходи від заморожених російських суверенних активів та інші добровільні внески, зроблені державами-членами або третіми країнами. Потім ці ресурси будуть спрямовані для погашення основної суми боргу й відсотків за відповідними двосторонніми кредитними угодами України з кредиторами.
МВФ в оновленій за підсумками п’ятого перегляду програмі розширеного фінансування EFF зазначив, що за умови завершення війни наприкінці 2025 року Україні із зазначених $50 млрд для підтримки бюджету знадобиться $33,1 млрд: наступного року – $19,1 млрд, 2026 року – $9,2 млрд і 2027 року – $4,9 млрд.
У негативному сценарії продовження війни до середини 2026 року бюджету України для покриття дефіциту потрібні будуть усі $50 млрд.
