Група компаній “Нова пошта” планує до кінця року вийти на ринок ще шести країн Європейського Союзу, відкривши там перші свої відділення, повідомив співвласник “Нової пошти” В’ячеслав Клімов на Київському міжнародному економічному форумі, що відбувся цього тижня.
“У нас експансія відбувається. Уже вісім країн. До кінця цього року буде ще шість”, – сказав Клімов.
Як уточнили агентству “Інтерфакс-Україна” у прес-службі компанії, відділення Nova Post з’являться в Латвії, Естонії, Угорщині, Італії, Франції та Австрії.
На форумі Клімов зазначив, що у відділеннях Nova Post за кордоном робочими будуть дві мови – місцева та українська.
“Ми ухвалили тверде рішення, що у відділеннях Nova Post у Європі розмовлятимуть двома мовами. Це буде місцева мова і це буде мова українська”, – зазначив співвласник компанії.
На форумі він також повідомив, що група компанії щомісяця спрямовує близько 100 млн грн на місяць на потреби армії. Клімов уточнив, що 3249 співробітників компанії нині перебувають у ЗСУ, а від початку повномасштабного вторгнення 99 колег загинуло.
Як повідомлялося, Nova Post уже відкрила 62 відділення в Польщі, Литві, Чехії, Румунії, Німеччині та Молдові.
У мережу “Нова пошта” в Україні на початок липня 2023 року входило понад 10 тис. відділень і понад 14 тис. поштоматів.
До ГК входять українські та зарубіжні компанії, зокрема, “Нова пошта”, “НП Логістик”, платіжна система NovaPay і “Нова пошта Глобал”.
Німеччина надасть Україні додаткові 200 мільйонів євро на підтримку освіти, системи охорони здоров’я та питного водопостачання, а також реконструкцію міст.
Про це заявив уповноважений німецького уряду з питань відновлення України Йохен Фласбарт під час візиту в Україну, повідомляє Deutsche Welle (“Німецька хвиля”) з посиланням на DPA.
За даними міністерства економічного співробітництва та розвитку в Берліні, з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну Німеччина виділила близько 1,1 млрд євро на підтримку цивільного населення.
Фласбарт 20 жовтня повідомив у соцмережі Х про прибуття до Києва разом із федеральною міністеркою з навколишнього середовища Німеччини Штеффі Лемке.
В Україні запрацює Кліматичний офіс, відкритий за підтримки Європейського союзу та Міжнародної кліматичної ініціативи (IKI), повідомило Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.
Згідно з його повідомленням у Facebook у суботу, Кліматичний офіс у рамках Міжнародної конференції “United for Justice. United for Nature”, що проходила 20-21 жовтня в Києві, відкрили очільник Міндовкілля України Руслан Стрілець, єврокомісар Віргініюс Сінкявічюс і федеральний міністр довкілля, охорони природи, ядерної безпеки та захисту споживачів Німеччини Штеффі Лемке.
Зазначається, що він підтримуватиме уряд України в реалізації кліматичної політики, допомагатиме регіонам і бізнесу в реалізації проєктів із декарбонізації та адаптації, а також стане інструментом залучення “зелених” фінансів на післявоєнне відновлення України. Крім того, вказується, що саме офіс буде одним із ключових стейкхолдерів, які сприятимуть налагодженню співробітництва України за статтею 6 Паризької угоди і приєднанню до міжнародного вуглецевого ринку, та займатиметься розвитком системи торгівлі викидами в Україні.
За словами Стрільця, наведеними в повідомленні, це остання ланка, яка завершить розбудову кліматичного управління в Україні.
“Сьогодні проводиться титанічна робота, щоб наша країна стала членом Європейського Союзу і перебувала в межах CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism – ІФ-У). Уже наступного року плануємо запустити пілотну національну систему торгівлі викидами (СТВ). Ми дамо можливість виробникам спробувати здійснити операції на ринку СТВ і зрозуміти, як цей ринок працює”, – пояснив Стрілець один із напрямів роботи офісу.
За словами міністра, у 2025 році мають запровадити карбонові сертифікати, що дасть змогу Україні та її виробникам реалізувати надлишкові обсяги СО2, які не було емітовано.
“У 2026 році система торгівлі викидами запрацює в Україні повноцінно. Поки що нам потрібно провести верифікацію всіх наявних даних і показати світу наш потенціал щодо вільних квот. Ми готові ділитися вільними викидами і робити свій внесок у світовий кліматичний трек. Нашій країні важлива підтримка партнерів, і ми справді її відчуваємо від самого початку нашої боротьби за справедливість і мир”, – наголосив очільник Міндовкілля.
Як повідомлялося, в ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” на початку жовтня міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець заявив, що вважає за необхідне ухвалення закону про національну ВТВ уже наступного року, щоб запровадити її 2025 року й у такий спосіб уникнути перешкод для українського експорту, пов’язаних із початком дії з 1 січня 2026 року CBAM.
“Якщо ми створимо свою національну ВТВ, яка буде повністю відповідати європейській, зокрема й ціна на викиди CO2, або інтегруємо нашу ВТВ з європейською, то CBAM нам абсолютно не страшний. Тому, що ми будемо вже в цьому CBAM всередині його кордонів. Тепер ті, хто захоче постачати продукцію нам, будуть платити. Фактично наше завдання – пересунути кордон СВАМ і опинитися всередині цього проєкту”, – сказав Стрілець.
Міжнародна кліматична ініціатива (IKI) – інструмент Федерального міністерства довкілля, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини (BMU) з міжнародного фінансування пом’якшення наслідків зміни клімату та збереження біорізноманіття.
Інститут довкілля Стокгольма (SEI) запускає проєкт із розроблення для України дорожньої карти досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року, повідомив керівник команди з екологічної політики та стратегії інституту Бернардас Падегімас.
“Почнемо активно працювати над проєктом, будемо обговорювати його на різних рівнях. Мета – допомогти Україні досягти кліматичної нейтральності через “зелений” перехід і відновлення”, – сказав Падегімас на міжнародній конференції високого рівня United for justice United for Nature в Києві.
За його словами, розробка проєкту фінансується урядом Швеції.
Згідно з представленою ним презентацією, дорожня карта, зокрема, має бути розроблена до червня 2025 року.
Як зазначив Падегімас, далі на основі дорожньої карти передбачається “напрацювання низки конкретних проєктів за участю конкретних донорів”, і цей процес планується завершити в березні 2026 року.
Падегімас зазначив, що розроблення дорожньої карти для України базуватиметься на принципах “зеленого” переходу, ухвалених у Європі, а сама вона міститиме цілі України та механізми їх досягнення в коротко-, середньо- і довгостроковій перспективі.
Він додав, що до розроблення карти буде залучено чимало експертів, зокрема, у напрямі “зеленого” розвитку.
Як повідомлялося, глава Офісу президента Андрій Єрмак, виступаючи на міжнародній конференції “United for justice. United for nature”, заявив, що український план відновлення довкілля, яке постраждало внаслідок повномасштабної російської агресії, має бути відображений у відповідній резолюції Генеральної асамблеї ООН.
Як зазначив міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець на цій самій конференції, правоохоронці розслідують понад 2,5 тис. злочинів проти довкілля внаслідок воєнної агресії РФ, загальні збитки екології становлять на сьогодні EUR55 млрд.
Криворізький залізорудний комбінат (КЗРК) у січні-вересні поточного року знизив виробництво товарної залізної руди підземного видобутку на 28,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1,8 тис. тонн.
За даними підприємства, у вересні шахта “Покровська” виробила 35 тис. тонн руди, “Криворізька” – 35 тис. тонн, “Козацька” – 25 тис. тонн і “Тернівська” – 40 тис. тонн, загалом на комбінаті у вересні виробництво становило 135 тис. тонн.
Як повідомлялося, КЗРК у 2022 році знизив виробництво товарної залізної руди підземного видобутку на 32,8% порівняно з попереднім роком – до 2,888 млн тонн.
КЗРК спеціалізується на підземному видобутку залізної руди. У складі КЗРК чотири шахти: “Покровська” (колишня “Жовтнева”), шахта “Криворізька” (“Родіна”), “Козацька” (раніше – “Гвардійська”) і “Тернівська” (раніше – рудоуправління ім. Орджонікідзе, потім ім. Леніна).
Компанії Starmill Limited належить 99,88% акцій комбінату.
Раніше повідомлялося, що певною часткою в КЗРК володіє група СКМ, тоді як група “Метінвест” жодного стосунку до КЗРК не має. При цьому група СКМ є тільки інвестором, а оперативний контроль на комбінаті здійснює група “Приват”.
Японія з квітня 2024 року запускає нову програму підтримки українських біженців, спрямовану на адаптацію українців у Японії, зокрема шляхом вивчення мови та культури країни, повідомляє The Japan Times.
“Агентство імміграційних служб заявило 20 жовтня, що у квітні воно запустить програму, покликану допомогти іноземним громадянам, які залишають зони конфлікту, пристосуватися до життя в Японії… Програму розробили здебільшого для допомоги українським евакуйованим, що мешкають у Японії, кількість яких перевищує 2500 осіб”, – ідеться в повідомленні The Japan Times.
Програма спрямована на сприяння адаптації українців у Японії. Зокрема, в її рамках можна долучитися до курсів, тривалістю шість місяців або один рік з вивчення японської мови, а також ознайомитися із законами та звичаями країни.
Також японське Агентство імміграційних служб продовжить надавати грошові виплати з метою покриття витрат на проживання біженців з України. Однак це стосується лише тих, хто не має спонсорів.
Крім того, з 1 грудня 2023 року в Японії почне діяти рішення уряду, згідно з яким іноземці, які знайшли притулок від війни в країні, отримають дозвіл на довгострокове перебування в Японії з можливістю працевлаштування.
