Як повідомляє Сербський Економіст, Уряд Угорщини оголосив нафтопровід «Угорщина — Сербія» та супутню інфраструктуру пріоритетним інвестиційним проєктом, що має прискорити адміністративні процедури та будівельні роботи. Будапешт розглядає проект як частину ширшої стратегії щодо тіснішої координації енергетичних і паливних ринків Угорщини, Сербії та Словаччини. Угорська сторона виходить з того, що це має підвищити стійкість регіонального енергопостачання та знизити залежність від зовнішніх ризиків.
У матеріалах угорських ЗМІ йдеться, що мета уряду — ввести систему в повноцінну експлуатацію у 2027 або 2028 році. Новий маршрут має створити додаткову основу для постачання нафти в регіон на тлі збереження вразливості діючих поставок.
Тема є особливо чутливою для регіону після проблем із постачанням нафтопроводом «Дружба», ділянка якого на території України була пошкоджена в січні. На цьому тлі Будапешт останніми тижнями пов’язує питання енергетичної безпеки з ширшою регіональною політикою.
Для Сербії прискорення проекту важливе як з точки зору диверсифікації маршрутів поставок, так і в контексті триваючої невизначеності навколо NIS та імпорту нафти. Новий нафтопровід може стати одним із ключових інфраструктурних проектів в енергетиці країни.
https://t.me/relocationrs/2509
ПрАТ “Дружківський завод металевих виробів” (ДЗМВ, Донецька обл.) за підсумками роботи у 2025 році наростило чистий прибуток на 6,7% у порівнянні з 2024 роком – до 16,716 млн грн.
Згідно з оголошенням компанії у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) про проведення 27 квітня дистанційно загальних зборів акціонерів, на порядку денному – дев’ять питань. Планується, зокрема, розглянути звіт наглядової ради товариства за 2025 рік, затвердити результати фінансово-господарської діяльності за минулий рік та розподіл прибутку, визначення основних напрямків діяльності на 2026 рік.
Акціонери також нададуть попередню згоду на вчинення товариством значних правочинів, затвердять статут, положення “Про загальні збори акціонерів” та “Про наглядову раду” товариства в новій редакції.
Крім того, збори оберуть членів наглядової ради.
Проєктами рішень, копія яких є в агентстві “Інтерфакс-Україна”, з питання порядку денного про розподіл прибутку пропонується затвердити суму чистого прибутку за 2025 рік у розмірі 16,716 млн грн, який залишити без розподілу.
Пропонується також обрати наглядову раду терміном на три роки у кількості чотирьох особ у персональному складі: Валерій Маліков, Антон Маліков, Андрій Шаповалов та Олексій Спиридонов.
Чистий прибуток ДЗМІ у 2024 році становив 15,671 млн грн, у 2023-му – 24,049 млн грн, у 2022-му – 33,832 млн грн.
ПрАТ “Дружківський завод металевих виробів” спеціалізується на виробництві метизної продукції: болтів, гайок, заклепок для загального машинобудування, кріплень для верхньої будови залізничних колій, високоміцних кріплень для будівельних і мостових конструкцій. У травні 2022 року на підприємстві було видано наказ про припинення дії трудових договорів у зв’язку з військовою агресією Росії і неможливістю здійснення виробничо-господарської діяльності. Пізніше компанія змінила юридичну адресу з Донецької області, м.Дружківка на Дніпропетровська обл., м.Дніпро.
За даними НДУ на четвертий квартал 2025 року, у власності фізособи Олексія Спиридонова перебувало 14,9949% акцій підприємства, Олени Міщенко-Солоної (резидентка Іспанії) – 13,0304%, Ірини Міщенко – 24,5167%, Сергія Попкова – 5,8611%, Антона Малікова – 9,75%, Олени Малікової – 8,25%, Валерія і Дмитра Малікових – по 9,774%.
Статутний капітал підприємства – 3,323 млн грн, номінальна вартість 1 акції – 0,05 грн.
Міжнародна консалтингова компанія Henley & Partners опублікувала рейтинг кар’єрних можливостей для експатів — Henley Opportunity Index 2026, який охоплює 15 країн із розвиненими програмами інвестиційної міграції.
Згідно з даними дослідження, до рейтингу увійшли такі країни: Швейцарія, Сінгапур, Австралія, Велика Британія, США, Канада, Австрія, Об’єднані Арабські Емірати, Нова Зеландія, Гонконг, Італія, Латвія, Мальта, Португалія та Греція.
Лідером рейтингу стала Швейцарія з підсумковим показником 86 балів зі 100. Далі йдуть Сінгапур (81), Австралія (80), Велика Британія та США (по 79), Канада (78), Австрія (69) та ОАЕ (68). Дев’яте місце розділили Гонконг та Італія (по 65 балів), а десяту позицію — Латвія та Мальта (по 62 бали).
У нижній частині списку знаходяться Португалія (61 бал) та Греція (59 балів), які замикають рейтинг.
Автори дослідження зазначають, що індекс не є глобальним порівнянням усіх країн світу, а являє собою вибірку юрисдикцій, що пропонують найбільш розвинені програми отримання посвідки на проживання або громадянства через інвестиції чи заслуги.
Рейтинг формується на основі шести рівнозначних критеріїв: рівень потенційного доходу, можливості кар’єрного зростання, доступ до роботи в провідних компаніях, якість освіти, економічна мобільність та загальний рівень комфорту проживання. Для розрахунку використовуються дані національних статистичних органів, а також міжнародних організацій, включаючи МВФ, ОЕСР та МОП, і глобальних рейтингів ринку праці.
Газові та пропанові плити залишаються значним джерелом забруднення повітря в житлових будинках і помітно посилюють довгостроковий вплив діоксиду азоту (NO₂) на домогосподарства. До такого висновку дійшла група дослідників під керівництвом Стенфордського університету у статті, опублікованій у грудні 2025 року в журналі PNAS Nexus.
Йдеться про дослідження Integrating indoor and outdoor nitrogen dioxide exposures in US homes nationally by ZIP code, в якому автори об’єднали дані про зовнішнє забруднення повітря з оцінками викидів від газових плит всередині житла. За їхніми розрахунками, середній сумарний довгостроковий вплив NO₂ для домогосподарств із газовими плитами в США становить близько 10 ppbv, тоді як для домогосподарств з електричними плитами — близько 8 ppbv, причому у найбільш інтенсивних користувачів газових плит показник може досягати 18 ppbv і вище.
Автори зазначають, що приблизно для 22 млн осіб у США рівень довгострокового впливу NO₂ опустився б нижче рекомендованого Всесвітньою організацією охорони здоров’я орієнтира, якби вони скоротили використання газових і пропанових плит або перейшли на електричні. Дослідження також вказує, що газові плити відповідають за понад 99% випадків перевищення короткострокового орієнтира ВООЗ щодо NO₂ у житлових приміщеннях.
За даними Стенфорда, ризик особливо високий для невеликих будинків і квартир, а також для домогосподарств, де плити використовуються інтенсивно і де вентиляція недостатня. В університеті підкреслюють, що в міру поліпшення якості зовнішнього повітря саме внутрішні джерела забруднення, включаючи кухонні прилади, стають все більш важливим фактором для здоров’я.
Діоксид азоту пов’язаний із підвищеним ризиком астми, хронічних захворювань легенів, передчасних пологів, діабету та раку легенів, йдеться у роз’ясненнях Стенфорда та супровідних матеріалах до публікації. На цьому тлі дослідники вважають, що перехід на електричні плити здатний помітно зменшити шкідливий вплив забруднення повітря всередині житла.
ФК «Ліберті Фінанс» вважає незаконним рішення Національного банку України щодо відкликання ліцензій і в судовому порядку вимагатиме їхнього відновлення
У зв’язку з повідомленням Національного банку України від 24.03.2026 р. про відкликання у ФК «Ліберті Фінанс» ліцензії на діяльність фінансової компанії та ліцензії на здійснення готівкових валютних операцій вважаємо за необхідне донести до відома громадськості наступне.
1. ФК «Ліберті Фінанс» висловлює незгоду з відповідним рішенням Національного банку України та вважає його незаконним.
2. Компанія здійснює діяльність виключно у правовому полі та в межах виданих регулятором ліцензій. Інформація щодо проведення співробітниками ФК «Ліберті Фінанс» двох безліцензійних операцій, що використана регулятором для обґрунтування свого рішення, не відповідає дійсності. Подібні ситуації в наших відділеннях з обслуговування клієнтів принципово неможливі завдяки прозорій моделі організації роботи.
3. На момент відкликання ліцензій ФК «Ліберті Фінанс» знаходиться у процесі активного судового оскарження попередніх рішень НБУ, що відбувається в Київському адміністративному суді.
4. Ми переконані у своїй правоті, тому будемо захищати ділову репутацію ФК «Ліберті Фінанс» і вимагати відновлення відкликаних ліцензій у судовому порядку.
Попри поточну ситуацію та регуляторний тиск наша компанія гарантує повне та своєчасне виконання своїх зобовʼязань перед клієнтами.
Усі договори та контракти, які були укладені до моменту оприлюднення рішення НБУ, залишаються чинними.
ФК «Ліберті Фінанс» має достатній рівень ліквідності для забезпечення фінансової стабільності та проведення всіх необхідних розрахунків у повному обсязі.
Наша позиція є послідовною, а подальші кроки будуть спрямовані на захист законних інтересів ФК «Ліберті Фінанс» та наших клієнтів.
Акціонери СК «ВУСО» (Київ) на зборах, які відбудуться 29 квітня, планують ухвалити рішення про спрямування на виплату дивідендів 20,013 млн грн із залишку чистого нерозподіленого прибутку за 2024 рік, що становить 98,811 млн грн.
Як повідомила компанія в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), решту нерозподіленого прибутку за 2024 рік у розмірі 78,799 млн грн залишити нерозподіленим.
У порядку денному зборів зазначається, що виплата дивідендів буде здійснюватися з розрахунку 0,73 грн на одну акцію. Виплата дивідендів буде здійснюватися в повному обсязі безпосередньо акціонерам у встановленому законодавством порядку протягом шести місяців з дня прийняття відповідного рішення загальними зборами акціонерів.
Крім того, акціонери планують затвердити результати фінансово-господарської діяльності (річну фінансову звітність) за 2025 рік. І прибуток, отриманий товариством у 2025 році, залишити нерозподіленим.
Як повідомлялося, акціонери СК «ВУСО» на зборах з 4 по 9 грудня 2025 року прийняли рішення про спрямування на виплату дивідендів 20,013 млн грн підтвердженого нерозподіленого прибутку за 2024 рік у розмірі 118,824 млн грн. Решту прибутку за 2024 рік у розмірі 98,811 млн залишити нерозподіленим.
СК «ВУСО» заснована у 2001 році. Є членом МТСБУ та УФС, учасником Угоди про пряме врегулювання збитків та членом Ядерного страхового пулу.
У 2024 році компанія зібрала 3,462 млрд грн валових премій, що на 29,3% більше, ніж за 2023 рік, чисті премії компанії зросли на 25,55% — до 3,105 млрд грн, а чисті зароблені премії — на 15,83%, до 2,737 млрд грн. Виплатила клієнтам 1,414 млрд грн, що на 45,40% перевищує обсяг страхових виплат і відшкодувань за 2023 рік.
Активи страховика на 1 січня 2025 року зросли на 25,76% — до 1,917 млрд грн, власний капітал — на 22,45%, до 755,839 млн грн, зобов’язання збільшилися на 28,01% — до 1,161 млрд грн,
грошові кошти та їх еквіваленти — на 36,09%, до 758,730 млн грн.
