Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Ставлення українців до країн Південної Америки — результати опитування

Опитування, проведене компанією Active Group у партнерстві з Experts Club, виявило, що серед країн Південної Америки найвищий рівень симпатії українців зафіксовано до Аргентини. Згідно з даними, оприлюдненими у квітні 2025 року, 8,4% респондентів висловили повністю позитивне ставлення до цієї країни, а ще 29,3% — здебільшого позитивне. Таким чином, Аргентина має найвищий позитивний баланс у регіоні — 34,6%. 
На другому місці за рівнем підтримки опинилася Бразилія з сумарно 33,3% позитивних оцінок (6,4% — повністю позитивне, 26,9% — здебільшого позитивне) та балансом у 23,9%. Чилі демонструє доволі стриману симпатію: 4,3% опитаних поставилися до неї повністю позитивно, 15,1% — здебільшого позитивно, що дає баланс у 13,3%.
Перу, Болівія та Уругвай опинилися на рівні або трохи вище 10% позитивного балансу. Особливо примітно, що для Болівії цей показник становить 8,6%, незважаючи на доволі високий рівень нейтрального ставлення — 70,5%.
Ситуація значно гірша для Колумбії, яка має найнижчий у регіоні баланс — мінус 4,5%. 18,1% респондентів висловили здебільшого негативну думку, що суттєво переважає над сумарними 14,6% позитивного сприйняття. Венесуела також має негативний баланс — мінус 2,1%, переважно через політичну нестабільність та негативні асоціації в медіапросторі.
Більшість країн Південної Америки сприймаються українцями переважно нейтрально. У Парагваю, Суринаму, Гаяни та Уругваю рівень нейтрального ставлення коливається від 71% до 74%. Це свідчить про слабкий емоційний контакт та недостатню присутність цих країн в інформаційному полі України.
«Країни Латинської Америки здебільшого залишаються за межами активного українського інтересу, що створює як виклик, так і можливості. Там, де рівень нейтральності високий, є простір для дипломатії, культурного обміну та побудови позитивного іміджу», — коментує Максим Уракін, кандидат економічних наук та засновник Experts Club.

 

, , , ,

Україна формує нову стратегію охорони здоров’я: підсумки Національного форуму охорони здоров’я – 2025

22 травня 2025 року НУОЗ України імені П. Л. Шупика прийняв у себе Національний форум охорони здоров’я України – 2025.

В заході взяли участь Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко, голова Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький, командувач Медичних сил ЗСУ Анатолій Казмірчук та в. о. Президента НАМН України, директор ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені Миколи Амосова НАМН України» Василь Лазоришинець, голова Національної служби здоров’я України Наталія Гусак, Міський голова Львова Андрій Садовий, міжнародні та українські експерти, директори департаментів і закладів охорони здоров’я, ректори закладів вищої медичної освіти.

Форум, який був організований Українською федерацією професійних медичних об’єднань, став майданчиком для відкритої розмови між представниками держави, експертами й медичною спільнотою щодо ключових викликів у системі охорони здоров’я.

“Форум — це простір, де ставлять правильні запитання та разом шукають відповіді. Ми часто говоримо про реформу, але рідко зупиняємось, щоб озирнутись назад: що вдалося реалізувати, а що потребує перегляду. І саме з таких розмов починаються важливі зміни. У нас є стратегічні документи, основний з яких Стратегія розвитку системи охорони здоров’я на період до 2030 року. Важливо, щоб вони не залишались на папері. Моє прохання до спільноти — працювати за цими документами”, — зазначив Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

“Ми пропонуємо створити в рамках Національного форуму постійний дискусійний майданчик для напрацювання пропозицій щодо вдосконалення Стратегії та забезпечення захисту інтересів як лікарів, так і пацієнтів. Закликаємо всіх об’єднати зусилля для здорового майбутнього України”, – зауважив В’ячеслав Камінський, ректор НУОЗ України імені П. Л. Шупика.

Фінансовий захист — як пацієнтів, так і медичних працівників – став одним із ключових акцентів Форуму. За словами Міністра, ці два напрями мають бути рівнозначними в державній політиці.

У рамках Форуму відбулася урочиста церемонія нагородження молодих лікарів віком до 40 років. Відзнаку «Майбутнє медичної професії» від Української федерації професійних медичних об’єднань отримали 28 талановитих фахівців з різних регіонів України.

Нагородження провели ректор НУОЗ України імені П. Л. Шупика В’ячеслав Камінський, голова правління ГО «МедГлобал Україна» Олександра Козловська та генеральний секретар УФПМО Ігор Шкробанець. Кожен номінант отримав пам’ятний знак та можливість пройти майстер-клас від досвідчених наставників для вдосконалення професійних навичок.

Форум став важливим кроком до поглиблення діалогу між усіма учасниками системи охорони здоров’я — з фокусом на потребах пацієнтів, підтримці медичних працівників і впровадженні рішень, які справді змінюють медицину в країні. За підсумками Форуму його учасники домовилися сформувати резолюцію.

Джерело: https://interfax.com.ua/news/press-release/1074188.html

,

Ставлення українців до країн Східної Азії та Океанії: Японія та Австралія — у фаворі, Китай — в аутсайдерах

Згідно з новими соціологічними даними, оприлюдненими компанією Active Group спільно з Experts Club у квітні 2025 року, громадська думка українців щодо країн Південної та Східної Азії та Океанії суттєво варіюється. У фаворі опинилися Японія, Австралія та Нова Зеландія, тоді як Китай та деякі країни Південно-Східної Азії демонструють або негативний, або нейтральний баланс.


Найвищу позитивну оцінку серед країн регіону отримала Японія — 62,4% українців ставляться до неї позитивно, зокрема 26,9% повністю позитивно, а 39,1% здебільшого позитивно. За нею йдуть Австралія і Нова Зеландія з однаковим чистим балансом у 60,7%. В Австралії 23% респондентів обрали повністю позитивний варіант, у Новій Зеландії — стільки ж, тоді як понад 40% у кожній з країн отримали оцінку “здебільшого позитивно”.
Південна Корея з 15,1% повністю позитивних оцінок і 34,6% здебільшого позитивних має цілком достойний баланс у 35,7%, хоча і нижчий за лідерів. Тайланд (36,4% позитивного сприйняття) та Сінгапур (33,8%) також утримують відносно високі позиції завдяки стабільному іміджу, пов’язаному з туризмом і розвитком.
Натомість у країн, таких як Індонезія, Малайзія, В’єтнам, Камбоджа, Лаос і М’янма, переважають нейтральні оцінки — понад 60%, що свідчить про обмежене уявлення або інформаційний вакуум. В усіх цих країнах позитивний баланс не перевищує 10%.
Китай, попри економічну вагу, має один із найгірших іміджів серед українців у регіоні: 15,9% висловили здебільшого позитивну думку, але при цьому 35,5% оцінили Китай нейтрально, а негативний баланс склав –23,2%. Це відображає певну недовіру, що сформувалася на тлі геополітичних подій та інформаційного фону.
«Особливо цікавим є той факт, що навіть економічно важливі партнери України, такі як Китай (найбільший торгівельний партнер) отримують низькі рейтинги підтримки серед українців. Це свідчить про те, що українське суспільство ставить моральну підтримку вище за реальну торгівлю та не визнає «нейтралітету», якщо той не супроводжується гуманітарними жестами», — коментує Максим Уракін, кандидат економічних наук та засновник Experts Club.
Отже, результати свідчать про те, що для країн регіону, зокрема Південно-Східної Азії, існує значний потенціал покращення іміджу в Україні — за рахунок культурної дипломатії, туристичного маркетингу та економічної співпраці.

 

, , , ,

Державна митна служба України шукає страховика для ОСАГО

Державна митна служба України 22 травня оголосила тендер на послуги з обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСАГО). За даними системи електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість придбання послуг становить 70 тис. грн. Кінцевий термін подання пропозицій – 30 травня.

 

, ,

Join UP! запускає франчайзинг у Балтії та Казахстані

Український туроператор Join UP! у 2024 році планує запуск франчайзингу на ринках країн Балтії та Казахстану, повідомила керівник офісу продаж Join UP! Марина Дайнеко в інтерв’ю агенству “Інтерфакс-Україна“.

“Зараз в Україні за цією моделлю працюють понад 100 агентств, у Молдові – чотири, з яких два відкрилося вже цього року. В Польщі продовжуємо розвивати франчайзинг, зараз на підписанні договори як з поляками, так і з українцями. І цього року ми з франчайзингом виходимо в Казахстан і країни Балтії”, – сказала вона.

Як повідомлялося, туристична компанія Join UP! LLC створена в 2013 році, статутний капітал – 72 млн 671 тис. грн. Кінцеві бенефіціари – Юрій та Олександр Альби. Згідно з даними сервісу “Опендатабот”, за підсумками 2024 року дохід туроператора зменшився до 376 тис. грн із 16 млн 639 тис. грн у 2023 році, а чистий збиток – до 217 млн 451 тис. з 233 млн 341 тис. відповідно.

Міжнародна експансія бренду охоплює вісім ринків: країни Балтії, Казахстан, Молдову, Польщу, Румунію та Чехію. Завершується підготовка до запуску роботи у Словаччині та Угорщині. Торік бренд також відкрив у Польщі, в Катовіце, перше на міжнародному ринку франчайзингове агентство.

 

, , ,

Виробник склотари КЗС купує пивзавод “Хмельпиво”

Великий виробник скляної тари ТОВ “Костопільський завод скловиробів” (КЗС, Рівненська обл.) знаходиться у процесі придбання ПрАТ “Хмельницький обласний пивзавод” (“Хмельпиво”, ТМ “Проскурівське”, “Хмельницьке”) – регіонального виробника пива.

Як повідомив Антимонопольний комітет України (АМКУ) у четвер, він надав дозвіл КСЗ на набуття контролю над ПрАТ “Хмельпиво”.

Згідно із даними системи розкриття Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), основним акціонером “Хмельпива” з пакетом 78,0286% є директор підприємства Олександр Лисюк.

Товариство скликало на 13 червня позачергові збори акціонерів, на яких буде відкликана наглядова рада на чолі з Лисюком, а замість неї обрана нова на чолі із головою Ради Федерації роботодавців України Дмитром Олійником, якому належить 19,46% КЗС, а разом із родиною – 49,53%.

У складі наглядової ради запропоновано залишити Олександра Мазура, а замість Надії Кравець затвердити Юрія Мацака.

“Хмельпиво” у 2024 році збільшило виручку на 2,8% – до 146,41 млн грн та скоротило чистий прибуток на 3,9% – до 76,86 млн грн. На збори 8 квітня цього року виносилося питання спрямувати весь прибуток на технічне переоснащення товариства.

Його власний капітал на початок цього року складав 547,97 млн грн, грошові кошти – 326,04 млн грн, активи – 559,4 млн грн, кількість працівників – 125.

“Костопiльський завод скловиробів” є одним з найбільших промислових підприємств Рiвненщини та входить до п’ятірки найбільших виробників скляної тари в Україні. Компанія завершила 2024 рік з чистим прибутком 76,5 млн грн, що у 6,6 раза менше аналогічного показника 2023 року, її чистий дохід скоротився на 18% – до 1 млрд 467,8 млн грн.

Основною продукцією КСЗ є тара для напоїв (91% виробленої минулого року продукції), а частка флаконів становила 9%. За даними заводу, в минулому році на експорт було поставлено 51% реалізованої продукції (755,3 млн грн), зокрема, у Польщу, Угорщину, Румунію, Болгарію, Словаччину, Молдову, Литву, Латвiю, Естонію.

КЗС повідомляло, що планує щорічно нарощувати обсяги виробництва склотари на 10-15% i вiдповiдно збільшувати рівень її реалiзацiї. Станом на початок 2025 року на заводі працювало 503 особи.

За даними YouControl, Олійник володіє 19,46% ТОВ “КЗС”, члени його родини Тетяна, Кирило та Іван Олійники – відповідно 16,27% та по 6,9%, ще 22% належить болгарській “Фішерман Інвестментс”, 9,06% – Андрію Рибицькому, по 4,85% – Анатолію Кучеруку, Леоніду Смілянцю, Андрію Філімонюку та приватному підприємству – фірма “Сава”.

,