Перший український міжнародний банк (ПУМБ) уклав із Національною установою розвитку (НУР) перший кредитний договір на EUR2,9 млн для фінансування українських підприємців і компаній, повідомив банк у понеділок.
Зазначається, що угоду 28 серпня підписали заступник голови правління ПУМБ Артур Загородников та голова правління НУР Андрій Гапон.
“Підписання першого кредитного договору з НУР є важливим практичним результатом партнерства, яке ми розпочали за державними пільговими програмами ще в лютому 2020 року і успішно продовжили в напрямку залучення коштів іноземних інвесторів кілька місяців тому”, – зазначив Загородников.
За умовами договору, НУР надаватиме ПУМБ фінансовий ресурс, який банк спрямовуватиме на кредитування фізосіб-підприємців, мікро-, малих і середніх приватних підприємств, що працюють та інвестують в Україні.
Кошти можна буде використовувати для інвестиційних проєктів, модернізації та розвитку виробництва, придбання обладнання і поповнення обігового капіталу.
За даними Нацбанку, станом на 1 липня 2026 року ПУМБ із загальними активами 248,63 млрд грн посідав 5-те місце серед 59 банків України. Кредитний портфель банку за перше півріччя зріс на 17,6% – до 115,4 млрд грн.
БИЗНЕС, ІНВЕСТИЦІЯ, КРЕДИТ, НУР, ПУМБ
Страхові компанії України у січні-червні 2026 року збільшили комісійні винагороди страховим посередникам за договорами обов’язкового страхування автоцивільної відповідальності (ОСЦПВ) на 58,6% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 2,589 млрд грн, по КАСКО – на 26,2%, до 2,330 млрд грн.
Як повідомляється на сайті Національного банку України (НБУ), скоротились винагороди посередникам за страхування по “Зеленій картці” – на 20,9%, до 642,751 млн грн, майна зросли – на 4,8%, до 516,8 млн грн, тоді як по ДМС – на 18,1%, до 423,9 млн грн, за послуги ассистансу виросли на 36,4% – до 324,5 млн грн., фінансових ризиків – на 4,3%, до 368,3 млн грн.
Крім того, за даними регулятора, витрати на проведення маркетингових та рекламних заходів щодо страхових продуктів по ОСЦПВ за перше півріччя 2026 року виросли на 4% – до 14,5 млн грн, по “Зеленій картці” – на 1,4%, до 2,3 млн грн, по КАСКО – на 16,8%, до 15,7 млн грн.
При цьому значно збільшилися витрати на обслуговування та забезпечення роботи офісу страховика за договорами ОСЦПВ – на 61,7%, до 81,8 млн грн, КАСКО – на 11,6%, до 64 млн грн, “Зеленої картки” – скоротились на 11,1%, до 12,7 млн грн, на страхування майна виросли на 36,6% – до 12,6 млн грн, ДМС – на 3,1%, до 16,06 млн грн.
Приведення фармацевтичного виробництва у відповідність до європейських вимог вимагає від українських фармацевтичних виробників значних інвестицій, що може призвести до підвищення собівартості продукції, вважає генеральний директор фармацевтичної компанії «Інтерхім» Анатолій Редер.
«Ми перебуваємо в тій парадигмі, в якій зараз рухається наша країна, – до європейських вимог. Ми маємо розуміти, що відповідність європейським стандартам, директивам ЄС, тим принципам і підходам, які зараз діють у Європі, вимагатиме від нас значних додаткових інвестицій – у виробництво, регуляторні процеси, дослідження тощо. Тобто йдеться про величезні додаткові витрати для того, щоб протягом досить короткого часу відповідати вимогам, які на сьогодні є нормою в Європейському Союзі. При поступовому переході до цих вимог, це треба визнати, суттєво зростатимуть витрати на виробництво», — сказав він в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
Як зазначив Редер, відповідність європейським стандартам, зокрема тим, що впроваджені в український закон про лікарські засоби, автоматично вимагатиме додаткових інвестицій, що так чи інакше призведе до зростання цін.
«Треба відкрито про це говорити. Виготовити таблетки з повітря неможливо. Якщо знадобиться додатковий контроль, знадобляться додаткові витрати. Сьогодні ми контролюємо всі серії виробленої продукції протягом усього терміну придатності, чого раніше не вимагалося, і це сотні й тисячі вироблених серій і, відповідно, величезні кошти. Додаткові точки контролю у виробництві, яких вимагає від нас законодавство Євросоюзу, — це додатковий парк приладів, додатковий персонал лабораторій, додаткові виробничі процеси, це об’єктивно масштабні інвестиції. Ці витрати неминуче вплинуть на зростання цін», — констатував він.
Як повідомляє Fixygen, зворотний викуп, який вже давно використовують публічні компанії для підтримки акцій, стає одним із головних інструментів криптовалютного ринку.
У 2026 році криптопроєкти вже спрямували близько $640 млн на викуп власних токенів, що є історичним максимумом, підрахувала Financial Times.
Для порівняння: за весь 2025 рік цей показник становив близько $545 млн, а в 2024 році — лише $366 тис.
Майже 90% нинішніх викупів припадає на Hyperliquid і pump.fun.
Hyperliquid спрямовує на придбання HYPE практично весь дохід, який отримує платформа. На тлі такої політики вартість токена зросла приблизно на 70%.
Економічна логіка схожа на викуп акцій (stock buyback): компанія або протокол використовує грошовий потік для скорочення кількості токенів у вільному обігу та збільшення економічної цінності тих, що залишилися.
Однак між токеном і акцією існує принципова різниця. Акція представляє частку в компанії, тоді як права власника токена можуть бути значно слабшими або взагалі не передбачати юридичного права на прибуток.
Тому сам по собі buyback не гарантує зростання. Деякі проєкти продовжили дешевшати навіть після запуску програм зворотного викупу.
Проте поява ринку buyback вартістю 640 мільйонів доларів свідчить про те, що криптовалютна галузь поступово запозичує інструменти класичного корпоративного фінансування.
Запорізьке комунальне підприємство «Запоріжжяелектротранс» 31 серпня оголосило тендер на страхування життя, здоров’я та працездатності водіїв, машиністів та чергових з реєстрації пасажирів – контролерів автомобільного та міського електричного транспорту від нещасних випадків.
Як повідомляється в системі електронних державних закупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг становить 98,9 тис. грн.
Кінцевий термін подання тендерних пропозицій – 8 вересня.
Представники українських підприємств водопровідно-каналізаційного господарства вивчають можливості автоматизації, цифровізації та підвищення енергетичної стійкості інфраструктури на рішеннях Schneider Electric.
У серпні в Києві відбулася спеціалізована конференція Schneider Electric, присвячена технологіям для підприємств водопостачання та водовідведення. Про участь у заході, зокрема, повідомило комунальне підприємство «Чорноморськводоканал» Одеської області.
Основними напрямами обговорення стали автоматизація виробничих процесів, цифровізація систем водопостачання, підвищення енергоефективності та забезпечення надійного електроживлення критичної інфраструктури.
Для українських водоканалів енергетична складова має принципове значення, оскільки насосні станції, очисні споруди, системи водопідготовки та каналізаційні об’єкти безпосередньо залежать від стабільного електропостачання.
Водночас модернізація галузі відбувається в умовах обмежених фінансових можливостей комунальних підприємств.
Портфель Schneider Electric для сфери водопостачання включає системи автоматизації, диспетчеризації та управління електроживленням, контролери, SCADA, системи управління електродвигунами, цифрову аналітику та спеціалізовані рішення EcoStruxure.
Зокрема, компанія пропонує EcoStruxure Water Advisor, EcoStruxure Asset Advisor, EcoStruxure Automation Expert, EcoStruxure Power Monitoring Expert та телеметричні системи SCADAPack.
Такі технології дозволяють об’єднувати дані насосних станцій, очисних споруд, електричного обладнання та мереж у єдину систему моніторингу.
За даними Schneider Electric, цифровізація водоканалів допомагає працювати з кількома ключовими проблемами галузі – втратами води, високою вартістю енергії, старінням інфраструктури, незапланованими зупинками обладнання та необхідністю швидше виявляти аварії.
В українських умовах до цього додається необхідність підвищення енергостійкості. Сучасний водоканал фактично має одночасно мати автоматизоване управління технологічними процесами та можливість продовжувати роботу у разі порушення зовнішнього електропостачання.
Для цього потрібна комплексна архітектура: резервні джерела живлення, автоматичне перемикання навантаження, управління електродвигунами та насосами, моніторинг енергоспоживання, SCADA і системи дистанційного контролю.
Саме поєднання автоматизації та енергоменеджменту поступово стає одним із ключових напрямів модернізації комунальної інфраструктури України.
Показово, що сам «Чорноморськводоканал» у серпні також приймав представників міжнародної програми SPARC, які проводили аудит раніше наданого підприємству енергетичного обладнання. Це свідчить про те, що модернізація комунальної інфраструктури дедалі частіше поєднує міжнародну технічну допомогу з впровадженням сучасних систем управління та контролю.
Schneider Electric працює в Україні з 1994 року та постачає рішення для енергетики, промисловості, будівель, дата-центрів і критичної інфраструктури.
SchneiderElectric, Автоматизація, водоканал, ЕНЕРГЕТИКА, УКРАЇНА
