Як повідомляє Еxperts.news, середній розмір мікрокредиту в Україні у другому кварталі 2026 року зріс до 9,17 тис. грн, що майже у 1,5 раза перевищує показник аналогічного періоду минулого року, свідчить аналіз аналітичного центру Experts Club на основі даних OpenDataBot.
У другому кварталі 2025 року середній розмір такої позики становив близько 6,29 тис. грн. Таким чином, за рік середній чек мікрокредиту збільшився приблизно на 2,9 тис. грн, або на 46%.
При цьому українці не стали суттєво частіше звертатися до мікрофінансових організацій. У середньому оформлюється близько 700 тис. мікрокредитів на місяць, а загальна кількість договорів за січень-червень 2026 року становила 4,196 млн.
Загальна сума виданих за перше півріччя мікропозик досягла 37,5 млрд грн.
Одночасно зростає накопичена заборгованість населення перед МФО. Станом на 1 липня вона становила 32,32 млрд грн – на 4,7 млрд грн, або 17%, більше, ніж на початку року.
Першоджерело: Опендатабот – дослідження ринку МФО за перше півріччя 2026 року
Масовані атаки на енергетичну інфраструктуру України показали: стабільна робота бізнесу та громад дедалі більше залежить від їхньої здатності забезпечувати себе резервними джерелами енергії. Особливо актуальним це питання стало минулої зими під час довготривалих блекаутів. Ця проблема надзвичайно гостра і для освітніх закладів, адже кожна година навчання, яку не втрачають через відключення електроенергії, є внеском у розвиток людського капіталу країни та підготовку покоління, що відбудовуватиме Україну.
Аби освітній процес не переривався, IDS Ukraine та її виробничі підрозділи – Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» і Миргородський завод мінеральних вод – спільно з органами місцевого самоврядування Моршина та Миргорода реалізують системний проєкт із забезпечення резервним живленням освітньої інфраструктури громад.
Проєкт триває два роки. Як пілотний він розпочався з Миргорода, де у 2025 році IDS Ukraine разом із Миргородським заводом мінеральних вод допомогли забезпечити резервним живленням дев’ять шкіл і дитячих садочків*. Цього року резервне живлення встановили в чотирьох навчальних закладах – двох ліцеях і двох гімназіях**. Тож Миргород став одним із перших міст в Україні, де всі навчальні заклади мають альтернативне джерело енергії. У них навчається 5519 дітей громади. Загальні інвестиції у проєкт становили 6,1 млн грн протягом двох років.
Цьогоріч проєкт масштабувався і на Моршинську громаду. Три навчальні заклади міста, в яких навчається 534 учні, вже обладнані резервними джерелами електроенергії. Заклади отримали 3 гібридні інвертори та 37 акумуляторних батарей. На першому етапі реалізації проєкту інвестиції компанії становили 3,1 млн грн.
Таким чином, загальна сума інвестицій у проєкт енергонезалежності шкіл і дитячих садочків Миргорода та Моршина від IDS Ukraine та її виробничих підрозділів – 9,2 млн грн.
«Сьогодні в українських школах формується покоління людей, від яких залежатимуть майбутнє відновлення, розвиток і конкурентоспроможність нашої країни. Саме тому сьогодні надзвичайно важливо забезпечити дітям можливість безперервно навчатися незалежно від зовнішніх обставин. Для IDS Ukraine підтримка освіти є не просто соціальною ініціативою, а внеском у майбутнє України. Коли ми допомагаємо школам залишатися стійкими до викликів, ми фактично інвестуємо в покоління, від якого залежатиме розвиток країни в наступні десятиліття», – зазначив Марко Ткачук, генеральний директор IDS Ukraine.
Для реалізації проєкту в обох містах вдалося відпрацювати усталену схему, в якій місцеві ради визначали першочерговий перелік навчальних закладів, що потребують енергоощадних рішень, а залучені підприємствами фахівці провели аудит для підбору оптимальних рішень. IDS Ukraine, Миргородський завод мінеральних вод і Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» профінансували закупівлю, доставку, інсталяцію та налаштування гібридних інверторів і акумуляторних блоків.
IDS Ukraine комплексно підходить до вирішення питання енергонезалежності як інфраструктури громад, так і своїх виробничих потужностей. У 2025 році введено в експлуатацію сонячну електростанцію на Миргородському заводі мінеральних вод, наступний етап – пілотний запуск власної сонячної генерації на заводі «Оскар» у Моршині. Паралельно компанія розробляє комплексну енергетичну стратегію з горизонтом планування до 2031 року.
IDS Ukraine – українська група компаній, заснована в 1996 році. Група компаній володіє торговельними марками «Моршинська», «Миргородська», «Аляска» та «Аква Лайф».
IDS Ukraine є лідером ринку бутильованих вод і має значний вплив на формування та розвиток галузі. Загальна сума капітальних інвестицій, у тому числі у виробництво, за останні 5 років сягає 2,3 млрд грн. IDS Ukraine є найбільшим платником податків і зборів у галузі. Податковий внесок за 2025 рік складає 1,3 млрд грн, що на 12,7% більше порівняно з 2024 роком. Компанія надає роботу понад 3 000 осіб і відіграє значущу роль як основний роботодавець для таких невеликих міст, як Миргород і Моршин.
Валютні інтервенції Національного банку України (НБУ) на міжбанківському ринку у серпні залишилися близькими до липневого рівня, збільшившись на $24,7 млн, або на 0,5%, – до $4,82 млрд, свідчать дані регулятора на сайті.
Водночас у серпні офіційний курс гривні щодо долара зміцнився на 0,3%, або на 14 коп., – до 44,5505 грн/$1 на кінець місяця.
Обсяг інтервенцій Нацбанку на міжбанківському ринку минулого тижня зріс порівняно з попереднім на 6,5%, або на $77,9 млн, – до $1,27 млрд.
За даними НБУ, чисті інтервенції у серпні зросли на 78,6%, або на $2,12 млрд, рік до року.
У січні-серпні регулятор продав валюти майже на $33,0 млрд, що на 39,0%, або на $9,25 млрд, більше, ніж за аналогічний період минулого року.
За 28 днів серпня середньоденне негативне сальдо операцій юросіб із купівлі-продажу валюти збільшилося до $169,5 млн зі $151,8 млн у липні.
На ринку валютообмінних операцій населення цей показник зріс із $19,4 млн у липні до $25,9 млн у серпні.
NBU, ВАЛЮТА, ГРИВНЯ, долар, Інтервенція
Як повідомляє Fixygen, стабільні монети поступово перетворюються з переважно біржового інструменту на засіб звичайних платежів.
У липні витрати через платіжні картки, пов’язані зі стабільними монетами, вперше перевищили 1 млрд доларів за місяць, свідчать дані Paymentscan, наведені Reuters.
RedotPay прогнозує, що до 2028 року обсяг безпосередньо карткових платежів у стабільних монетах може сягнути $50 млрд на рік.
Особливо швидко технологія поширюється в Латинській Америці та Африці, де доларові стабільні монети використовуються як засіб заощадження, міжнародних переказів та доступу до доларової платіжної системи.
RedotPay вже обслуговує понад 8 млн користувачів, а річний обсяг операцій її клієнтів перевищує $14 млрд з урахуванням поповнень рахунків та карткових платежів.
Головна зміна полягає в тому, що користувачеві вже не обов’язково сприймати USDT або USDC як криптовалюту. Він може зберігати цифрові долари та розраховуватися звичайною Visa або Mastercard, тоді як конвертація відбувається всередині платіжної інфраструктури.
При цьому Банк міжнародних розрахунків залишається скептично налаштованим. Голова BIS Пабло Ернандес де Кос 28 серпня заявив, що стейблкоіни поки що не є достатньо надійною платіжною системою глобального масштабу через ризики фінансової стабільності, AML та фрагментації грошової системи.
В Україні з 1 вересня працюватимуть понад 11,6 тис. закладів дошкільної освіти, з них 1,1 тис. – у змішаному форматі і 1,2 тис. – дистанційно, повідомляє Міністерство освіти і науки.
“В Україні з 1 вересня працюватиме 11 622 заклади дошкільної освіти: 9 301 – очно, 1 111 – у змішаному форматі, 1 210 – дистанційно. Цьогоріч навчання у ЗДО розпочинають 712 987 дітей. Усі садочки, які працюють очно або у змішаному форматі, мають доступ до укриття”, – йдеться в повідомленні міністерства.
Водночас, зазначається, що динаміка забезпечення дитсадків укриттями є суттєвою.
Так, якщо у 2022 році укриття мали 56,1% дитячих садків, то зараз 83% мають укриття безпосередньо на території або на відстані до 100 метрів.
У відомстві розповіли, що у 2026 році вперше передбачено державну субвенцію на облаштування укриттів у закладах дошкільної освіти загальним обсягом 1 млрд грн, із яких понад 972 млн грн розподілено на 18 проєктів у дев’яти областях.
“Відповідно до закону “Про застосування англійської мови в Україні” та закону “Про дошкільну освіту” з 1 вересня 2026 року вивчення англійської мови у старших групах (для дітей віком 5-6 років) стане обов’язковою складовою освітнього процесу в усіх закладах дошкільної освіти”, – нагадали в Міносвіти.
Там зазначили, що вивчення англійської мови в садочку – це насамперед м’яке знайомство з мовою через гру, а не “уроки” в класичному розумінні.
Зокрема, для дітей віком 5-6 років оптимальна тривалість занять становить 20-25 хвилин зі зміною активностей кожні 5-7 хвилин – це дає змогу підтримувати увагу та інтерес дітей.
Як повідомляє «Сербський економіст», у першому півріччі 2026 року Сербія стала найбільшим джерелом іноземного капіталу, спрямованого на придбання нерухомості в Чорногорії, свідчать дані Центрального банку Чорногорії (CBCG).
За січень-червень іноземні інвестори вклали в нерухомість Чорногорії 237,77 млн євро, що на 3,89% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Загалом валовий приплив прямих іноземних інвестицій у країну склав 457,37 млн євро, тому на нерухомість припало близько 52 % усіх надходжень ПІІ.
Лідером стала Сербія — 55,75 млн євро, або 23,45 % усіх іноземних вкладень у чорногорську нерухомість.
Друге місце посіла Німеччина — 22,9 млн євро, третє — США з 20,84 млн євро. Зі Швейцарії на купівлю нерухомості надійшло 18,5 млн євро, з Туреччини — 16,34 млн євро.
На цьому тлі особливо помітно подальше зменшення ролі російського капіталу. За перше півріччя з Росії на купівлю чорногорської нерухомості надійшло всього 5,37 млн євро, що відповідає лише десятому місцю. Вище за Росію в рейтингу тепер знаходяться, зокрема, Польща та Бельгія.
Ця тенденція формувалася вже минулого року. У першому кварталі 2025 року Росія вперше випала з п’ятірки найбільших ринків покупців нерухомості Чорногорії й посіла шосту позицію. За підсумками всього 2025 року обсяг інвестицій з Росії в усі галузі чорногорської економіки знизився до 33,98 млн євро, з яких близько 17,8 млн євро припало на нерухомість. Для порівняння: ще у 2020–2024 роках російський капітал традиційно входив до числа найбільших джерел іноземних інвестицій країни.
При цьому говорити безпосередньо про «громадян Сербії» чи «росіян, які придбали нерухомість» на підставі цих цифр не зовсім коректно. Методологія CBCG враховує країну, з якої надійшов платіж, а вона може не збігатися з громадянством кінцевого покупця або бенефіціара. Наприклад, громадянин Росії може оплачувати об’єкт з рахунку в Сербії, ОАЕ чи іншій країні. Тому дані насамперед показують зміну географії фінансових потоків на ринку нерухомості.
