Виклики української економіки пов’язані з нестачею страхування і вже очевидно, що це перешкоджає залученню інвесторів, які насамперед думають про захист своїх капіталів.
Таку думку висловила спеціальний представник США з економічного відновлення України Пенні Пріцкер на Конференції з відновлення України (URC2024) у Берліні в середу.
“Ми всі розуміємо: для того щоб приходили приватні інвестори, потрібне страхування. Про це насамперед думає інвестор”, – сказала вона.
За словами Пріцкер, вона та її команда сприйняли це як заклик до дії Він і був підтриманий Американською корпорацією з фінансування міжнародного розвитку (DFC) і глобальним перестрахувальним брокером Aon, які знайшли практичні інноваційні рішення в цьому питанні. DFC вже сьогодні надає продукт страхування, розроблений для малих і середніх підприємств.
“Ми спеціально побудували таку модель страхування, яку можна масштабувати. Однак для того, щоб цей сектор в Україні процвітав, необхідно багато гравців. Я закликатиму інші організації страхування, міжнародні інституції подумати, як вони можуть долучитися до цієї моделі. Я впевнена: цей механізм принесе в Україну необхідний капітал для її економічного зростання і коли триває війна, і коли буде мир, і коли почнеться відновлення”, – підкреслила вона.
За словами виконавчого директора DFC Скотта Нейтана, до початку війни корпорація мала в Україні великий портфель, зокрема і зі страхування ризиків. Наразі для підтримки приватного сектору та економіки країни одним із важливих наборів у її портфелі інструментів є страхування політичних ризиків, за якими за останній рік було закрито домовленості на $350 млн за трьома контрактами в сільському господарстві, на виробництві та у сфері освіти.
“Разом із нашим партнером АРКС ми як DFC можемо надати $50 млн на страхування військових ризиків, ризиків від авіанальотів тощо різним клієнтам. Це можуть бути невеликі поліси, які можуть перейти до більших”, – зазначив він.
При цьому Нейтан повідомив, що спільно з Aon розробляються проєкти, які можна буде масштабувати. Незабаром про один такий проєкт буде оголошено.
“Практично ми допомагаємо місцевим страховим компаніям створювати потенціал для країни. Страхування – це механізм мобілізації капіталів у країні, і ми сподіваємося запропонувати такий інноваційний інструмент. Це тільки початок, тільки частина наших спільних зусиль інвестувати в майбутнє України, закладати фундамент для майбутніх інвестицій, коли почнеться її відновлення і реконструкція. Важливо, щоб економіка працювала щодня вже зараз, у період війни, і для цього необхідно створити потенціал на ринку страхування. Це – ключ до успіху”, – сказав він.
За словами президента Aon Еріка Андерсена, дуже важливим є надання захисту українськими страховими компаніями, а також – наявність механізму об’єднаних ресурсів, щоб надавати страхування в системі охорони здоров’я, для малих бізнесів тощо.
“Ми говоримо про те, що хотіли брати участь і вкласти наш капітал через DFC, через місцевих страховиків.
Ми працюємо в Україні давно, це велика програма страхування, і ми хочемо, щоб цей капітал отримали компанії, які працюють у країні”, – зазначив він.
Обсяг перевезення вантажів у контейнерах в Україні в січні-травні 2024 року сягнув найвищого значення за останні сім років і перевищив довоєнні показники, випливає з аналітичної записки «Укрзалізниці» (УЗ), підготовленої до наради на тему інтермодальних перевезень.
“За п’ять місяців 2024 року обсяг перевезень вантажів у контейнерах порівняно з аналогічним періодом 2023 року зріс на 60% і становив 116,129 тис. TEU (20-футових контейнерів). Показник є найвищим за останні сім років і перевищує обсяг перевезень за аналогічний період 2021 року на 10%”, – ідеться в документі.
Зазначається, що 2021 року близько 16% обсягів перевезених у контейнерах припадало на транзит, який зараз практично відсутній.
Основною номенклатурою в контейнерах залишаються зернові вантажі – 39%, а також чорні метали – 15%; макухи – 7%; олія – 6%; смоли синтетичні – 4%; цукор – 3%, хімікати – 2%.
За вказаний період близько 25% вантажів у контейнерах перевозилося в імпортному напрямку, 61% – в експортному, 14% – у внутрішньому.
УЗ з березня 2023 року пропонує користувачам транспортних послуг новий інтермодальний сервіс, який об’єднує перевезення контейнерних поїздів, контрейлерних поїздів і поїздів комбінованого транспорту.
Станом на 12 червня 2024 року УЗ перевезено 412 інтермодальних поїздів: 72 інтермодальні поїзди в напрямку польських і румунських портів і 340 таких поїздів у напрямку українських портів.
Також повідомляється про зміни в умовах надання послуги. Згідно з ними, оператори інтермодального поїзда можуть за один день перенести дату його відправлення, а оператори, які перебувають за межами України, зможуть використовувати фітингові платформи УЗ за внутрішніми ставками.
ПрАТ «Юрія» (Черкаси), виробник молочної продукції під ТМ «Волошкове поле», інвестувала в модернізацію виробничих потужностей своїх підприємств EUR1,6 млн і ввело в роботу нову лінію з виробництва глазурованих сирків, повідомив генеральний директор підприємства Андрій Табалов.
“Це одна з найбільших інвестицій підприємства у 2024 році в обсязі EUR 1,6 млн євро. Литовська автоматизована лінія «PAKMA» дасть змогу виробляти додаткові 4 тисячі сирків щогодини. І дасть змогу підвищити потужність виробництва глазурованих сирків на 40%. Ця масштабна інвестиція була запланована в рамках модернізації ПрАТ «Юрія» на 2024 рік і є свідомим рішенням у такий нелегкий для країни час, – написав він у Facebook.
Як повідомлялося, виробник молочної продукції під ТМ «Волошкове поле» 2023 року інвестував EUR1,5 млн в установку лінії «Тетрапак», щоб подвоїти виробництво ультрапастеризованого молока, яке має намір реалізовувати на внутрішньому ринку та експортувати.
Підприємство 2023 року отримало 46,773 млн грн чистого збитку порівняно з 85,34 млн грн чистого прибутку роком раніше. Дохід підприємства скоротився на 1,35% до 1,6 млрд грн, активи в 1,5 раза до 1,048 млрд грн, боргові зобов’язання на 24,7% до 1,279 млрд грн. При цьому чисельність персоналу зросла на 14 осіб до 913 співробітників.
ПрАТ «Юрія» – правонаступник Черкаського гормолокозаводу з проектною потужністю 25 тонн переробки сировини на день.
Компанія має дочірні підприємства «Юрія-2» – мережу фірмових магазинів і кіосків у Черкасах і «Юрія-транс» – автотранспортне підприємство, що доставляє сировину і матеріали на переробку, продукцію в торгові точки, а також надає інші транспортні послуги.
Сировинною зоною підприємства є Черкаська, Кіровоградська, Полтавська, Київська та Вінницька області. Збір молока здійснюється в більш ніж 200 населених пунктах.
Бенефіціарами підприємства є Олександр та Андрій Табалови.
Інсульти в Україні під час війни помолодшали на 10-15 років, констатував міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
“Я можу зараз зайти в дискусію і показати цифри зростання інсультів, до якого призводить саме стресові ситуації, в яких ми перебуваємо. Ми вже сьогодні можемо підтвердити дослідження минулих років, що країні, де триває війна, інсульти молодшають на 10-15 років”, – сказав він на Конференції з відновлення України (URC2024) у Берліні у вівторок.
Ляшко зазначив, що «такі захворювання отримує зовсім інша вікова категорія».
Україна за дев’ять місяців 2023-2024 макетингового року (починається в липні) експортувала майже 3,8 млн тонн соняшникового шроту, що на 23% більше, ніж за аналогічний період минулого сезону. Як повідомило інформаційно-аналітичне агентство «АПК-Інформ», цей показник став максимальним значенням для вересня-травня за останні чотири роки.
“Основним імпортером українського шроту в поточному сезоні залишається Євросоюз із часткою 45% (39% у попередньому МР). Експорт шроту у вересні-травні 2023/24 МР у даному напрямку збільшився на 41%, тоді як до Китаю скоротився на 12%”, – зазначили аналітики.
Експерти нагадали, що Європейський Союз затвердив «захисне мито», яке набуває чинності 1 липня, на імпорт більшості зернових, олійних і продуктів переробки російського та білоруського походження в розмірі EUR95/тонна продукції, що імпортується в ЄС.
“В олійному секторі найбільше це може вплинути на ринки шротів. Обсяги експорту даної продукції російського походження в Євросоюз були значними і переорієнтувати їх на інші ринки буде досить проблематично. Але, з огляду на географічне наближення до глобального світового імпортера – азіатського ринку, частину обсягів може бути переорієнтовано в цьому напрямі, зокрема, до Китаю”, – прогнозують вони.
Вони звернули увагу, що в новому сезоні очікується загострення конкуренції на китайському ринку, що може призвести до подальшого скорочення на ньому частини українського соняшникового шроту на користь російського.
Водночас ця ситуація може позитивно вплинути на обсяги відвантаження українського соняшникового шроту на європейський ринок. Країни ЄС поточного сезону збільшили імпорт українського продукту на 6%, до 1,2 млн тонн (за липень-травень 2023/24 МР – дані Єврокомісії), проте обсяг імпорту російського продукту за цей же період теж збільшився на третину – до 775 тис. тонн.
«Захисне мито» ЄС також може добре позначитися на українському ринку ріпакового шроту, особливо напередодні старту переробки ріпаку. Так, для цього сектора Євросоюз є ключовим ринком реалізації з часткою близько 73%, і де український продукт доволі серйозно конкурує з російським і білоруським. Зокрема, частка російського ріпакового шроту в загальному імпорті країнами ЄС цього продукту становить у поточному сезоні 41%, білоруського – майже 32% і тільки близько 21% – це український шрот”, – резюмували в “АПК-Інформ”.
Через погодні умови на ранок середи залишаються знеструмленими 237 населених пунктів у Житомирській, Київській, Сумській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській областях і в Києві, ще 490 населених пунктів без світла з інших причин, зокрема й через бойові дії, повідомила НЕК «Укренерго» в Телеграм.
За даними Міністерства енергетики, найбільше населених пунктів – 117 – без світла в Київській області, ще 46 – у Чернігівській, 42 – у Хмельницькій, 14 – у Черкаській, 13 – у Житомирській і 5 – у Сумській. Загалом, за його інформацією, без світла 38 тис. абонентів.
Згідно з інформацією «Укренерго», триває процес під’єднання споживачів у Сумській області, де під час нічної атаки дронів було пошкоджено один з енергооб’єктів. За даними Міненерго, РФ атакувала дронами підстанцію обленерго на прикордонній території Сумської області, внаслідок чого знеструмлено 1016 абонентів у 14 населених пунктах.
Водночас, як зазначає «Укренерго», вдалося оперативно відновити електропостачання споживачів у Херсоні, які знеструмлювалися через вимкнення кількох енергооб’єктів в області під час повітряної тривоги. Під час огляду було виявлено пошкодження будівель та обладнання одного з них.
Загалом в енергосистемі зберігається дефіцит, унаслідок якого графіки погодинних відключень, як і анонсувалося раніше, застосовуватимуться з 15:00 до 23:00.
Водночас на сьогодні заплановано рекордний обсяг імпорту з Румунії, Словаччини, Польщі, Угорщини, Молдови – 29 796 МВт-год із максимальною потужністю в окремі години до 1 689 МВт, що відповідає максимально можливому значенню. Останній рекорд було зафіксовано в суботу – 29,1 тис. МВт-год.
