ПрАТ «Страхова компанія »ПЗУ Україна” (Київ) отримала за 2025 рік чистий прибуток у розмірі 330,931 млн грн, тоді як 2024-й завершив із чистим збитком 21,749 млн грн, повідомляють у проміжних даних страховика, розміщених у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Зазначається, що 2025 року компанія зібрала 2,884 млрд грн чистих премій, що на 41,9% більше, ніж 2024 року (2,033 млрд грн),
Підписані премії за рік зросли на 27,7% – до 2,772 млрд грн.
У 2025 році компанія здійснила виплати відшкодувань на 2,739 млрд грн, що на 23,5% більше, ніж у 2024 році. Валовий прибуток за рік склав 145,042 млн грн, тоді як у 2024 році було зафіксовано валовий збиток у розмірі 184,743 млн грн.
Фінансовий результат до оподаткування склав 391,019 тис. грн, витрати на прибуток 60,088 млн грн.
СК «ПЗУ Україна» має підтримку однієї з найбільших страхових груп Центральної та Східної Європи – PZU Group, до складу якої входить материнська компанія ПрАТ «СК ПЗУ Україна» – PZU S.A.
За даними Національного банку України, «ПЗУ Україна» займає 11 позицію за зібраними преміями за 9 місяців 2025 року серед non-life страховиків України.
Metinvest B.V. (Нідерланди), материнська компанія гірничо-металургійної групи “Метінвест”, в умовах війни в січні-вересні 2025 року знизила капітальні інвестиції на 11% порівняно із аналогічним періодом 2024 року – до $142 млн з $159 млн.
Згідно з презентацією на основі проміжного звіту Metinvest B.V. за 9 міс.-2025, опублікованою у вівторок, за цей період у металургійний сегмент було спрямовано 56% від загального обсягу інвестицій (за 9 міс.-2024 – 31%), у гірничорудний сектор – 43% (64%). Корпоративні накладні витрати становили 1% (4%).
Як зазначається, інвестиції спрямовувались відповідно до пріоритетів групи та зміненої конфігурації її операційних активів.
Капітальні витрати на технічне обслуговування становили 72% від загального обсягу інвестицій (на 11 відсоткових пункти менше, ніж за 9 міс.-2024), тоді як частка інвестицій у стратегічні проекти зросла до 28% (на 11 в.п. більше).
Оцінивши в 2025 році свої потенційні траєкторії розвитку, “Метінвест” отримав кілька ключових результатів, зокрема, вирішив модернізувати флагманський залізорудний актив – Північний ГЗК (ПГЗК). Група відновила ключову ініціативу щодо згущення відходів збагачення на комбінаті. Проєкт спрямовано на підтримку обсягів виробництва, а також допомагає зменшити обсяги хвостів (відходів – ІФ-У), зменшити операційні та капітальні витрати, знизити вплив на навколишнє середовище. Це також зміцнило прихильність групи до будівництва заводу з виробництва “зеленої” сталі в Італії за проектом Adria, який планується реалізувати спільно з компанією Danieli.
Крім того, “Метінвест” підписав базову інженерну угоду на проєкт виробництва окатишів DR з Primetals Technologies для модернізації виробничої лінії Lurgi 552-A на ПГЗК – це є ключовим кроком у розширенні портфеля окатишів для підтримки виробництва “зеленої” сталі.
Група продовжила інвестувати в локальні енергетичні рішення, включаючи газопоршневі генератори загальною потужністю 29 МВт, для зниження енергетичних ризиків воєнного часу.
У презентації пояснюється, що проєкт “Адрія” – спільна ініціатива компаній “Метінвест” та Danieli зі створення найсучаснішого заводу “зеленої” сталі в Пйомбіно (Італія). Він передбачає будівництво цеху електродугових злитків з комплексом безперервного лиття та прокатки з використанням оптимізованої, найсучаснішої та перевіреної технології. Очікується, що перший рулон на новому заводі буде випущено у 2028 році.
Як повідомлялось, “Метінвест” у першому півріччі-2025 знизив капінвестиції на 28% порівняно із аналогічним періодом 2024 року – до $91 млн з $127 млн. У металургійний сегмент було інвестовано $52 млн (у першому півріччі-2024 – $38 млн), у гірничорудний сектор – $38 млн ($83 млн).
“Метінвест” у 2024 році знизив капінвестиції на 17% порівняно із 2023 роком – до $235 млн з $284 млн. При цьому в металургійний сегмент було інвестовано $81 млн (у 2023-му – $65 млн), у гірничорудний сектор – $146 млн ($213 млн).
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європи. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Як повідомляє Сербський Економіст, італійський виробник автокомпонентів і електромобілів Tazzari розглядає можливість інвестицій у Сербію і планує почати вкладення вже у 2026 році, повідомила в Болоньї віце-прем’єр і міністр економіки Сербії Адріана Месарович.
За її словами, представники компанії приїдуть до Сербії в найближчі 15 днів для продовження переговорів. Міністр також заявила, що компанія випускає литі алюмінієві деталі для двигунів, а серед її клієнтів – Ducati, Lamborghini, Maserati і Ferrari.
Месарович додала, що Tazzari цікавлять умови доступу на зовнішні ринки, включно з угодами про вільну торгівлю, які Сербія уклала з низкою країн.
Tazzari Group заснована 1963 року і спеціалізується на технологіях алюмінієвого лиття та постачанні полегшених компонентів для автомобільної та мотоциклетної галузей; група також розвиває напрямок власних легких електромобілів (проект Tazzari Zero).
https://t.me/relocationrs/2214
Центральна виборча комісія (ЦВК) пропонує врегулювати порядок включення до списків виборців військовослужбовців, які виконують завдання в місцях тимчасового перебування підрозділів, за поданням командирів у день голосування.
«Передбачається можливість організації голосування за місцем перебування для військовослужбовців, які включені до списку виборців спеціальної виборчої дільниці, але в день виборів виконують службові завдання і не мають можливості прибути до приміщення для голосування», – йдеться в повідомленні на сайті в середу.
Також пропонується вдосконалити правове регулювання голосування військовослужбовців, які несуть службу в добовому наряді або перебувають на чергуванні, та інші суміжні питання. Крім того, комісія акцентує на необхідності широкого і професійного опрацювання питання забезпечення пасивного виборчого права для військовослужбовців.
З Азербайджану до України відправився черговий вантаж з енергообладнанням, наданим організаціями, підприємствами та небайдужими громадянами Азербайджанської Республіки в рамках ініціативи Міністерства закордонних справ України «Тепло для України» (#WarmthforUkraine), ініційованої міністром закордонних справ Андрієм Сібігою.
Про це повідомив посол України в Азербайджанській Республіці Юрій Гусєв.
За його словами, допомога спрямована насамперед на підтримку Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС), а також низки постраждалих громад. Вантаж включає:
17 генераторів різної потужності, 4 портативні системи живлення, 3 теплові гармати. «Це не просто техніка – це тепло, світло і можливість працювати, відновлюватися і підтримувати один одного в умовах щоденних російських терористичних обстрілів енергетичної інфраструктури», – підкреслив посол.
Гусєв висловив щиру подяку Азербайджану, його вищому керівництву, підприємствам, організаціям і всьому азербайджанському народу за послідовну і конкретну підтримку України в складний час.
“Така допомога надзвичайно цінна. Вона ще раз підтверджує дружбу наших народів і міцність українсько-азербайджанського стратегічного партнерства”, – підкреслив дипломат.
МЗС України продовжує роботу з залучення подібної допомоги і вже координує з партнерами наступну партію необхідного енергообладнання.
Українська компанія отримала сертифікат відповідності на власну розробку — легку машину розмінування з дистанційним керуванням UDM VORMELA, повідомило Міністерство економіки, навколишнього середовища та сільського господарства.
Згідно з технічними характеристиками, машина здатна очищати від 1500 до 2500 кв. м території за годину, залежно від типу ґрунту та щільності рослинності. Глибина обробки — до 25 см. Основним робочим органом машини є молотковий мульчер, який захищає платформу від підриву протипіхотних мін, ручних гранат і артилерійських осколкових боєприпасів. Корпус машини виготовлений з броньованої сталі Mars 500.
UDM VORMELA вагою 6 тонн не вимагає спеціального транспорту для перевезення. Модель має дві конфігурації шасі (колеса з суцільнолитої гуми або накидні гусениці) і може оснащуватися додатковим навісним обладнанням: скейлетним і звичайним ковшами, палетним навантажувачем і поворотним відвалом.
Виробник зазначив, що, незважаючи на використання іноземних комплектуючих (двигун John Deere, гідравліка Poclain), машина має високий рівень локалізації. Компанія планує подати документи на участь у державній програмі «Зроблено в Україні», що дозволить покупцям отримувати 15% кешбеку.
Сервісне обслуговування та ремонт техніки будуть здійснюватися на території України.
Як повідомлялося, станом на кінець грудня 2025 року можливості сектора зросли до 294 машин для розмінування. Значна частина цієї техніки вже виробляється всередині країни, а ще дев’ять вітчизняних машин знаходяться на різних етапах сертифікації. Всього в секторі працюють 132 сертифікованих оператори протимінної діяльності.
Зараз в Україні потенційно замінованими залишаються близько 137 тис. кв. км території, з яких тільки 15-20% вимагають безпосереднього розмінування.
