Чистий неконсолідований прибуток Райффайзен Банку (Київ) за січень-червень цього року становив 3 млрд 118,67 млн грн, що вп’ятеро перевищує цей показник за аналогічний період 2022 року, йдеться в неаудованому звіті банку на його сайті.
Згідно з ним, у другому кварталі цього року банк наростив фінрезультат до другого кварталу минулого року на 39,6% – до 1 млрд 57,54 млн грн.
Зазначається, що чистий процентний дохід Райффайзен Банку за січень-червень 2023 року зріс на 53,0% – до 7 млрд 907,76 млн грн, зокрема в другому кварталі – на 43,8%, до 3 млрд 955,68 млн грн.
Як випливає зі звіту, чистий комісійний дохід за шість місяців поточного року збільшився на 82,6% – до 1 млрд 267,64 млн грн, зокрема в другому кварталі – вдвічі, до 639,79 млн грн.
Водночас чистий прибуток від операцій з іноземною валютою знизився в першому півріччі на 12,8% – до 903,49 млн грн, а збиток від зменшення корисності збільшився на 7,9% – до 3 млрд 127,34 млн грн.
Згідно зі звітом, за січень-червень поточного року активи банку зросли на 5,84 млрд грн, або на 3,5% – до 172,10 млрд грн.
Таке зростання пояснюється значним збільшенням інвестицій у цінні папери – з 25,41 млрд грн до 34,17 млрд грн, готівки та коштів у НБУ – з 32,04 млрд грн до 38,15 млрд грн, а також кредитів та авансів банкам – з 39,08 млрд грн до 42,26 млрд грн.
Водночас кредити та аванси клієнтам знизилися з 61,69 млрд грн до 50,25 млрд грн.
Кошти клієнтів Райффайзен Банку за перше півріччя 2023 року збільшилися з 143,61 млрд грн до 146,50 млрд грн, а капітал банку зріс з 17,06 млрд грн до 20,17 млрд грн, зокрема нерозподілений прибуток – з 1,58 млрд грн до 3,14 млрд грн.
У пресрелізі у вівторок банк додав, що його валові доходи за шість місяців 2023 року зросли на 48% – до 10,4 млрд грн, сума сплачених податків становила 1,1 млрд грн, а портфель ОВДП зріс майже на 10 млрд грн.
“Динаміка кредитування Райфом відображає наявний попит на позики та кредитоспроможність клієнтів. Від початку 2023 року банк видав 48,2 млрд грн нових кредитів, з яких 32,6 млрд грн – галузям, що є критично важливими для країни (АПК, роздрібна торгівля, фармацевтика, постачання пального)”, – вказала фінустанова, уточнивши, що 13,5 млрд грн кредитів було спрямовано аграріям.
Зазначається, що станом на 30 червня 2023 року банк сформував 14,6 млрд грн резервів, а частка непрацюючих кредитів (NPL) становила 16,3% на кінець червня.
Уточнюється також, що кошти корпоративних клієнтів на кінець червня 2023 року становили 63,1 млрд грн і зросли рік до року на 14 млрд грн, або на 29%, тоді як кошти клієнтів роздрібного бізнесу збільшилися на 11,2 млрд грн, або на 16% – до 81,6 млрд грн.
Станом на кінець червня 2023 року рівень достатності капіталу Райффайзен Банку становив 25,38% за мінімального значення 10%, а рівень достатності капіталу першого рівня – 19,03% за мінімального значення 7%.
АТ “Райффайзен Банк” зареєстровано в Україні 1992 року і є найбільшим банком з іноземним капіталом в Україні, а за розміром загальних активів на початок червня посідав 4 місце серед 65 українських банків. З жовтня 2005 року банк став частиною австрійської банківської групи “Райффайзен Банк Інтернаціональ АГ”. Станом на 31 березня 2023 року група Райффайзен володіла 68,21% акцій банку, Європейський банк реконструкції та розвитку – 30%.
Екстремальна спека може призвести до скорочення запасу ходу електромобіля на 31%, йдеться у звіті компанії Recurrent Auto, що спеціалізується на тестуванні батарей для електрокарів.
Експерти Recurrent проаналізували показники акумуляторів 7,5 тис. машин і встановили, що при температурі повітря 27 градусів за Цельсієм запас ходу знижується відносно максимального майже на 2,8%, за 32 градусів – на 5%, а за 38 градусів падіння може досягати 31%.
Водночас дані щодо динаміки витрачання заряду в умовах 38-градусної спеки мають вкрай обмежений характер і потребують уточнення, заявили в компанії, додавши, що в разі потреби скоригують показник на основі наступних замірів.
Використання кондиціонера, своєю чергою, знижує запас ходу лише незначною мірою. При цьому зниження температури в салоні на 7 градусів потребує менших витрат енергії, ніж її підвищення на 10 градусів.
Агрохолдинг “Континентал Фармерз Груп” розпочав посів озимих культур під урожай-2024 року, під який планує виділити 97,8 тис. га, повідомила прес-служба агрохолдингу.
Згідно з повідомленням, традиційно першим “Континентал” сіє озимий ріпак, під який буде відведено 34,8 тис. га. Погодні умови сприяють посівним роботам: завдяки опадам у ґрунті достатньо вологи.
“Застосовуємо різні виробничі технології відповідно до типу сівалок, які є. Це і пряма сівба одразу після збирання пшениці та ячменю сівалками Horsch Focus, і традиційна суцільна сівба. Також плануємо використовувати сівалки точного посіву з міжряддям 35 см”, – зазначив операційний директор “Контінентал Фармерз Груп” Костянтин Шитюк.
За його словами, посів озимого ріпаку розпочали відповідно до запланованих термінів. Компанія повністю забезпечена насінням, мінеральними добривами, засобами захисту та паливно-мастильними матеріалами.
Посів ріпаку в агрохолдингу мають намір завершити до 20 чисел серпня, після чого розпочнуть посів озимих пшениці та ячменю, під які буде відведено 49,7 тис. га і 13,1 тис. га відповідно.
Темпи посіву озимих пшениці та ячменю залежатимуть від швидкості збирання культур-попередників. У регіонах, де працює “Континентал”, вегетацію ярих культур (сої, соняшнику, кукурудзи) буде пролонговано через затримку в розвитку. Причиною цього є погодні умови та досить пізні строки посіву, пояснили в агрохолдингу.
Крім того, на полях “Континентал” триває збирання ранніх зернових, яке прибрано з 65% запланованих площ.
“Повністю завершено обмолот озимого ячменю, залікова врожайність якого склала 6,39 т/га, що вище планової. До завершення наближається збирання озимого ріпаку. Залікова врожайність культури також вища за планову і становить 3,74 т/га”, – констатували в агрохолдингу.
Агрохолдинг “Мрія” і компанія CFG, об’єднані під назвою “Контінентал Фармерз Груп”, працюють як єдиний бізнес із листопада 2018 року, коли “Мрія” уклала угоду з міжнародним інвестором Salic UK про продаж активів.
Salic заснована 2012 року. Її єдиним акціонером є Державний інвестиційний фонд Саудівської Аравії, який інвестує у виробництво сільськогосподарської та тваринницької продукції.
Приймання заявок на компенсацію за зруйноване через війну житло стартувало в “Дії” 1 серпня, повідомила пресслужба Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури (Мінвідновлення).
“Відсьогодні власники житла, чиє житло було знищено, зможуть подати заявку на отримання компенсації для придбання нової квартири або будинку. Зробити це можна через застосунок “Дія”, – ідеться в пресрелізі.
Компенсації виплачуватимуть одноосібним власникам житла, яке було зруйноване через бойові дії після 24 лютого 2022 року, не підлягає відновленню та розміщене на неокупованій території й не в зоні активних бойових дій. Крім того, у реєстрі має бути зареєстровано інформаційне повідомлення про знищене майно, подане його власником.
Заявки розглядатимуть комісії, раніше створені при органах місцевого самоврядування для опрацювання заявок “еВідновлення”, зазначається в повідомленні.
На цьому етапі компенсації виплачуватимуть у вигляді електронних житлових сертифікатів на придбання житла. Мінвідновлення також розробляє механізм виплати коштів для будівництва нових приватних будинків на земельній ділянці одержувача компенсації.
Раніше в травні стартувала програма державної допомоги “еВідновлення”, що передбачає надання допомоги на поточний ремонт житла, пошкодженого внаслідок війни.
Зі старту програми 10 травня українці вже подали понад 31 тис. заявок для отримання грошової допомоги на дрібний ремонт пошкодженого житла. При органах місцевого самоврядування створено 520 комісій, які розглядають заявки, обстежують пошкоджене житло та ухвалюють рішення про призначення допомоги, яку можна спрямувати на ремонт.
Як повідомлялося з посиланням на дані KSE Institute, за рік війни в Україні пошкоджено або зруйновано близько 153,8 тис. житлових будинків, із них 136 тис. приватних будинків, 17,5 тис. – багатоквартирних.
Господарський суд Києва скасував запис у Єдиному держреєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у якому містилася інформація про те, що президентом Всеукраїнської громадської організації “Федерація боксу України” (ФБУ) став Кирило Шевченко замість Володимира Продивуса.
Згідно з інформацією держреєстру судових рішень, таке рішення суд ухвалив 21 червня, розглянувши позов Продивуса.
Згідно з матеріалами судового засідання, Шевченка обрано президентом ФБУ на позачерговій конференції федерації, що відбулася 22 лютого 2022 року, відповідний запис у держреєстрі було зроблено 15 червня 2022 року.
Зі свого боку, Продивус на своїй сторінці у Facebook назвав рішення про обрання Шевченка президентом ФБУ “рейдерським захопленням Федерації боксу”.
Він також підкреслив, що не планує повертатися на посаду глави ФБУ, главу федерації буде обрано найближчим часом.
“Я за своєю роботою на міжнародному рівні не зможу і не бачу можливим обійняти посаду президента Федерації боксу України, є чимало достойних представників боксерської сім’ї, в яких є такі амбіції і компетентність. Про офіційну дату виборів буде повідомлено пізніше”, – написав він.
Зі свого боку, у розміщеному на сайті федерації зверненні Шевченко зазначив, що “опоненти незаконно змінили запис єдиного держреєстру”.
“Мною одразу було подано апеляційну скаргу, яку прийняли і призначили колегію суддів для подальшого розгляду моєї справи”, – повідомив він.
ТОВ “СП “Нібулон” (Миколаїв), один із найбільших операторів на зерновому ринку України, з 1 серпня 2023 року перейшла на електронний документообіг у взаємодії з постачальниками та формуватиме всі документи за договірними зобов’язаннями в програмі “Кабінет постачальника”, повідомила пресслужба компанії.
За словами директора з торгівлі “Нібулона” Володимира Славинського, перехід постачальників на електронний документообіг – це добровільний вибір кожного контрагента.
“Уже зараз можна відзначити, що до 10% залишаться працювати в паперовому форматі. У будь-якому разі, ми в “Нібулоні” продовжуємо дотримуватися традиції високої якості документального оформлення торговельних операцій. У цьому сенсі акредитація постачальника “Нібулоном”, чи то паперова, чи то цифрова, буде для нього умовним “квитком” у світ глобальної торгівлі”,- зазначив Володимир Славинський.
На сьогодні в системі вже зареєстровано 1800 постачальників на 2023/24 маркетинговий рік.
ТОВ “СП “Нібулон” створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання сільгоспкультур, потужності для одноразового зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію в більш ніж 70 країн світу.
Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Втрати “Нібулона” від повномасштабного військового вторгнення РФ досягли $400 млн. Наразі зернотрейдер працює на 30% потужностей, створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель і почав виробництво на своїх судноверфях у Миколаєві першого судна для розмінування міжнародних водних шляхів.
Нещодавно зернотрейдер залучив EUR27 млн від Експортно-інвестиційного фонду Данії (EIFO) на збільшення потужностей філії “Бессарабський” в Ізмаїлі, де буде побудовано елеватор і борошномельний завод.
