Ціни на соєві боби на експортному ринку України на початку березня досягли $437-447/т СРТ-порт, що є найвищим показником для цього сектору з лютого 2024 року, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
“Український ринок продовжує отримувати підтримку від світового сектору сої, зокрема через певну затримку збирання та поставок сої в Бразилії на тлі ускладнення погодних умов, а також через зростання котирувань сої в Чикаго під впливом подальшого підвищення цін на соєву олію в США”, — зазначило агентство.
Аналітики зауважили, що на внутрішньому ринку зберігається тенденція до підвищення цін через високу конкуренцію між переробними підприємствами та експортерами. Ціни попиту за останній період зросли на 200-500 грн/тонна залежно від регіону та потреби у сировині.
Водночас експерти прогнозують можливе зниження експортних цін найближчим часом внаслідок збільшення пропозиції нового врожаю з Південної Америки. Проте факторами підтримки високих рівнів, на їхню думку, залишаться воєнні дії на Близькому Сході, волатильність ринку нафти та посилення попиту на сою з боку Китаю.
Індекс очікувань ділової активності (ІОДА) у лютому 2026 року зріс до 45,9 пункту з 41,3 пункту в січні, проте був нижчим за показник лютого 2025 року (46,9 п.), повідомив на сайті Національний банк України (НБУ).
«Невизначеність щодо тривалості бойових дій, руйнування енергетики та інфраструктури, зростання витрат і вартості електроенергії, дефіцит кадрів і сезонність стримували економічну активність і негативно впливали на настрої бізнесу», – йдеться в прес-релізі регулятора.
Разом з тим підтримку настроям бізнесу забезпечували споживчий попит, надходження міжнародної фінансової допомоги та уповільнення інфляції. В результаті підприємства всіх опитаних секторів у лютому переглянули оцінки ділової активності в бік поліпшення порівняно з січнем.
Найвищі оцінки поточної економічної діяльності в лютому продемонстрували підприємства промисловості, хоча вони і залишилися стриманими на тлі нестачі електроенергії, дефіциту працівників і зростання виробничих витрат: секторальний індекс склав 46,9 проти 41,7 у січні (у лютому 2025 року – 50,2).
«Промисловці послабили очікування щодо скорочення випуску і нових замовлень, у тому числі експортних, а також незавершеного виробництва, тоді як оцінки в частині залишків готової продукції були дещо песимістичнішими», – зазначив НБУ.
Другими за рівнем оцінок минулого місяця були підприємства будівництва: секторальний індекс зріс до 46,6 з 37,9 у січні (у лютому 2025 року – 44,7).
«Будівельники, готуючись до старту сезону, істотно поліпшили оцінки поточної активності, хоча вони залишилися стриманими через складні погодні умови і дефіцит електроенергії, в той же час очікувалося збільшення обсягів нових замовлень», – підкреслив центробанк.
Оцінки підприємств сфери послуг у лютому також покращилися: секторальний індекс підвищився до 45,4 з 42,1 у січні (у лютому 2025 року – 42,2).
«У секторі послуг очікували більш повільних темпів скорочення обсягів наданих послуг і нових замовлень, незважаючи на ускладнену логістику і зростання витрат на оплату праці, опалення та електроенергію в зимовий період», – йдеться в прес-релізі.
Найбільш стриманими минулого місяця залишалися оцінки підприємств торгівлі: секторальний індекс підвищився до 45,0 з 40,0 у січні (у лютому 2025 року – 49,2).
«Торговельні компанії послабили очікування щодо скорочення товарообігу і закупівель, в той же час стали більш оптимістичними щодо запасів товарів для продажу, зберігши очікування щодо зниження торговельної маржі», – повідомляє НБУ за підсумками опитування підприємств.
З огляду на очікуване прискорення темпів зростання закупівельних цін, респонденти всіх секторів були налаштовані на подальше підвищення цін і тарифів на власну продукцію та послуги.
Ситуація з кадрами відрізнялася за секторами: приріст персоналу планували тільки в будівництві, тоді як у промисловості, торгівлі та сфері послуг очікували скорочення, найбільше – у промисловості.
Відзначається, що опитування проводилося з 3 по 20 лютого 2026 року. У ньому взяли участь 598 підприємств: 43,3% – компанії промисловості, 25,6% – сфери послуг, 25,3% – торгівлі, 5,9% – будівництва. За розміром: 30,9% – великі підприємства, 29,3% – середні, 39,8% – малі.
При цьому 33,9% опитаних підприємств здійснюють експортні та імпортні операції, 8,9% – тільки експортні, 18,4% – тільки імпортні, 38,8% – не здійснюють зовнішньоекономічних операцій.
Україна за першу половину 2025-2026 маркетингового року (МР, вересень-лютий) експортувала 270 тис. тонн цукру, повідомила Національна асоціація цукровиків України “Укрцукор” у Телеграм-каналі.
У галузевому об`єднанні уточнили, що основними напрямами українського експорту в цей період став Ліван із часткою 29%. До трійки найбільших споживачів також увійшли Сирія (17%) та країни Європейського Союзу (14%).
Крім того, значні обсяги українського цукру було відвантажено до Північної Македонії (6%) та Мавританії (5%).
Як повідомлялося, сезон цукроваріння-2025 Україна завершила з показником 1,72 млн тонн цукру. Попри скорочення посівних площ на 23% (до 199 тис. га) обсяг виробництва впав лише на 4% завдяки рекордній врожайності у 58 тонн/га та високій цукристості сировини (17,6%). Вихід цукру склав 15,17%.
За словами голови асоціації “Укрцукор” Яни Кавушевської, галузь залишається експортоорієнтованою, проте напрямки поставок адаптуються до умов квотування в ЄС. Експортний потенціал на 2026 рік оцінюється у 700 тис. тонн, а внутрішнє споживання очікується на рівні 900 тис. тонн.
Лідерами виробництва у минулому сезоні стали “Радехівський цукор” (32% ринку), “Астарта” (21%) та “УкрПромінвест-Агро” (15%).
Згідно з прогнозами асоціації, у 2026 році посівні площі під цукровим буряком можуть скоротитися до 170 тис. га, що призведе до зниження виробництва цукру до 1,3 млн тонн.
Проти повного блокування месенджера Telegram виступають 76% українців, підтримують таку ідею лише 16%, про це свідчать результати опитування Соціологічної групи Рейтинг (Rating Group), проведеного наприкінці лютого 2026 року.
«Нещодавно в публічному просторі поновилася дискусія про блокування (обмеження) роботи месенджера Telegram… В цілому 67% українців є більш-менш активними користувачами Telegram. Найчастіше ним користуються молоді респонденти, мешканці Києва та обласних центрів, громадяни з високим рівнем доходів», – йдеться в дослідженні.
Так, згідно з результатами, отриманими соціологами, більшість українців не бачить загрози від месенджера для себе особисто, але відносно частіше визнають ризики для національної безпеки.
«Абсолютна більшість респондентів (72%) вважає, що Telegram ніяк не впливає на їхню особисту безпеку. Всього 8% вважають, що користування месенджером негативно впливає на особисту безпеку, а 15% – що позитивно», – свідчать дані дослідження.
Згідно з даними про вплив Telegram на національну безпеку, думки респондентів розходяться.
«Близько третини (35%) висловлюють думку, що ніякого впливу немає, а ще чверть не може дати відповідь. У той же час кожен четвертий респондент (28%) вважає, що Telegram негативно впливає на національну безпеку», – пишуть соціологи.
Дослідження проводилося 26-28 лютого 2026 року. Метод опитування: CATI (Computer-Assisted Telephone Interview) – телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера. Розмір вибірки: 1000 респондентів.
Формат вибірки: випадкова вибірка мобільних телефонних номерів (населення України віком від 18 років і старше у всіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму і Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв’язок). Результати зважені з використанням актуальних даних Державної служби статистики України.
Репрезентативність: вибірка репрезентативна за віком, статтю та типом населеного пункту (похибка – не більше 3,1% з довірчою ймовірністю 0,9).
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у січні-лютому поточного року знизила відвантаження прокату на 1,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 406 тис. тонн з 413,3 тис. тонн.
Згідно з його пресрелізом у вівторок, виплавка сталі за перші два місяці становила 460 тис. тонн (у січні-лютому 2025 – 478,3 тис. тонн), чавуну – 502,9 тис. тонн (553,1 тис. тонн).
У лютому “Запоріжсталь” виробила 253 тис. тонн чавуну, 225,6 тис. тонн сталі, відвантажила 189,8 тис. тонн прокату.
Як повідомлялося, “Запоріжсталь” у 2025 році збільшила випуск прокату на 15,2% порівняно з попереднім роком – до 2 млн 794,6 тис. тонн з 2 млн 426,7 тис. тонн. Виплавка сталі становила 3 млн 212,2 тис. тонн (у 2024 році – 2 млн 890,8 тис. тонн), чавуну – 3 млн 567,8 тис. тонн (3 млн 106,3 тис. тонн).
“Запоріжсталь” у 2024 році збільшила випуск прокату на 18,1% порівняно з 2023 роком – до 2 млн 426,7 тис. тонн з 2 млн 54,7 тис. тонн, сталі – на 17,2%, до 2 млн 890,8 тис. тонн, чавуну – на 14,2%, до 3 млн 106,3 тис. тонн.
“Запоріжсталь” у 2023 році наростила випуск прокату на 57,2% порівняно з 2022 роком –до 2 млн 54,7 тис. тонн, сталі на 65,4% – до 2 млн 466,9 тис. тонн, чавуну – на 35,3%, до 2 млн 718,9 тис. тонн.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” є спільним підприємством групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і Smart Steel Limited (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Україна візьме участь у Лондонському книжковому ярмарку (The London Book Fair), який відбудеться із 10 по 12 березня, повідомляє Український інститут книги (УІК).
“Лондонський книжковий ярмарок – одна із найбільших та найпрестижніших бізнес-подій книжкового світу, в якій щороку беруть участь понад 1000 експонентів та відвідують близько 30 тис. осіб. Ярмарок традиційно пройде у експоцентрі Olympia”, – йдеться в повідомленні Інституту.
Зазначається, що Україна в Лондоні буде представлена національним стендом, який організовує УІК.
Зокрема, у межах національного стенда свої книги представлять 12 видавництв та літературна агенція: Саміт-Книга, Artbooks, Навчальна книга – Богдан, Видавничий Дім ОРЛАНДО, Видавництво Старого Лева, Віват, Видавництво Ukraїner, CREATIVE PUBLISHING, Ukrainian Fashion Publishing, Ранок, Creative Women Publishing, Freimut Books та Літературна агенція OVO.
У відомстві повідомили, що офіційне відкриття стенда за участі заступниці міністерки культури України Богдани Лаюк, посла України у Сполученому Королівстві Великої Британії і Північної Ірландії Валерія Залужного та директорки Лондонського книжкового ярмарку Емми Лове заплановане на 16:30 10 березня.
Як повідомлялося, в 2025 році український національний стенд в межах Лондонського книжкового ярмароку був представлений 14 українськими видавницями та літературними агенціями, 199 найменуваннями українських видань.
