Світовий обсяг виробництва неіржавної сталі в 2025 році збільшився на 2,1% порівняно з попереднім роком – до 64,157 млн тонн з 62,821 млн тонн.
Такі дані наведено у пресрелізі Міжнародної організації виробників неіржавної сталі (The world stainless association, колишній Міжнародний форум неіржавної сталі – International Stainless Steel Forum, ISSF).
Згідно з інформацією, у четвертому кварталі 2025 року виробництво сягнуло 16,330 млн тонн, тоді як за цей період у 2024 році було вироблено 16,198 млн тонн.
При цьому випуск неіржавної сталі за 2025 рік в Європі зменшився на 1,9% – до 5,659 млн тонн. У США виробництво збільшилося на 7,6% – до 2,099 млн тонн.
В Азії (без урахування Китаю і Південної Кореї) виплавка неіржавки минулого року зросла на 2,7% – до 55,313 млн тонн, а у Китаї збільшилася на 3,6% – до 40,868 млн тонн.
В інших регіонах (Бразилія, РФ, ПАР, Великобританія та Україна) зафіксовано зниження виробництва на 11,3% – до 1,086 млн тонн.
Як повідомлялося, світовий обсяг виробництва неіржавної сталі у 2024 році збільшився на 7% порівняно із 2023 роком – до 62,621 млн тонн з 58,539 млн тонн, виробництво зросло у всіх основних регіонах.
При цьому випуск неіржавної сталі за 2024 рік в Європі зріс на 1,5% – до 6,088 млн тонн. У США виробництво збільшилося на 6,9% – до 1,950 млн тонн. В Азії (без урахування Китаю і Південної Кореї) виплавка неіржавки збільшилася на 6,4% – до 7,322 млн тонн, а в Китаї зросла на 7,5%, до 39,441 млн тонн. В інших регіонах (Бразилія, РФ, ПАР, Південна Корея та Індонезія) зафіксовано збільшення виробництва на 9,2% – до 7,820 млн тонн.
Світовий обсяг виробництва неіржавної сталі у світі 2023 року збільшився на 4,6% порівняно з 2022 роком – до 58,444 млн тонн. Загалом в Європі за цей рік виробництво неіржавної сталі скоротилося на 6,2% – до 5,902 млн тонн, у США – на 9,6%, до 1,824 млн тонн. Тим часом в Азії (без урахування Китаю і Південної Кореї) виплавка неіржавки зменшилася на 7,2% – до 6,880 млн тонн, а в Китаї зросла на 12,6% – до 36,676 млн тонн. В інших регіонах (Бразилія, РФ, ПАР, Південна Корея та Індонезія) було зафіксовано зниження виробництва на 5,2% – до 7,163 млн тонн.
Випуск неіржавної сталі у світі за 2022 рік знизився на 5,2% порівняно з 2021 роком – до 55,255 млн тонн. Водночас у Європі того року випуск упав на 12,4% – до 6,294 млн тонн, у США – на 14,8%, до 2,017 млн тонн. В Азії (без урахування Китаю і Південної Кореї) виплавка неіржавки зменшилася на 4,9% – до 7,411 млн тонн, а у Китаї на 2% – до 31,975 млн тонн. В інших регіонах було зафіксовано зниження виробництва на 9,1% – до 7,557 млн тонн.
ТОВ “Луцька аграрна компанія” (Avesterra Group) за підсумками 2025 року виробила 56,003 тис. тонн продукції, що на 6,8% більше порівняно з 2024 роком (52,448 тис. тонн), при цьому чистий дохід зріс на 28,2% — до 4,77 млрд грн, повідомила пресслужба компані агентству “Інтерфакс-Україна“.
Згідно з фінансовими показниками підприємства, чистий прибуток за рік становив 472,68 млн грн проти 408,63 млн грн роком раніше.
У пресрелізі групи зазначається, що за 2025 рік до бюджетів усіх рівнів сплачено близько 500 млн грн податків (за період повномасштабної війни — близько 1,5 млрд грн).
“Для нас визнання серед кращих платників податків – це підтвердження відповідального підходу до бізнесу. Avesterra Group і надалі працюватиме прозоро, підтримуючи продовольчу безпеку України”, — наголосила СЕО компанії Світлана Собіпан.
За даними голови профільного комітету Верховнвох Ради Данила Гетманцева, компанія увійшла до рейтингу лідерів за обсягами сплачених податків серед виробників м’яса.
За його даними, до переліку найбільших платників галузі у 2025 році також увійшли ТОВ “Глобинський м’ясокомбінат”, ТОВ “М’ясний майстер”, ТОВ “Козятинський м’ясокомбінат”, ТОВ “Агро-Рось”, ТОВ “Житомирський м’ясокомбінат”, ТОВ “М’ясо-ІФ”, ТОВ “Стовпинські ковбаси” та ТОВ “Дмитрук-Фудз”. Крім великих підприємств, високу податкову ефективність продемонстрували ФГ “Поляна М”, ПП “Галм’ясо”, а також низка фізичних осіб-підприємців.
Як повідомлялося, Avesterra Group має намір наростити поголів’я птиці у 2,5 раза – до 10 млн голів разової посадки (наразі – 4,1 млн голів). Для забезпечення нових потужностей кормами планується модернізувати наявний або побудувати новий комбікормовий завод, а також розширити земельний банк з 3 тис. га до 25 тис. га. Стратегія розвитку також передбачає створення власної інкубації та формування батьківського стада для замикання повного циклу виробництва.
Групу Avesterra Group створено у січні 2025 року. До її складу увійшли “Володимир-Волинська птахофабрика” та “Луцька аграрна компанія”. У червні 2025 року Avesterra запустила на Волині новий переробний завод площею 30 тис. кв. м, інвестиції у який склали EUR60 млн.
Avesterra Group володіє інфраструктурою зі 100 пташників, забійного цеху та семи філій у найбільших містах України. Фінансова звітність компанії щорічно проходить міжнародний аудит. Бізнесом у рівних частках володіє родина Добкіних.
“Володимир-Волинська птахофабрика” займає близько 5% українського ринку курятини. Має сім філій: Харків, Київ, Одеса, Дніпро, Вінниця, Львів та Володимир. Інфраструктура фабрики складається з 100 пташників, забійного цеху та комбікормового заводу. Підприємство також має власний земельний фонд із 3 тис. га, на яких вирощує зернові й зернобобові для виготовлення комбікормів, а також технічні культури. На фабриці працює понад 1500 осіб.
Національний поштовий оператор “Укрпошта” розпочав аукціони з продажу 20 невикористовуваних об’єктів нерухомості загальною площею 32,8 тис. квадратних метрів зі стартовою ціною більше 200 млн грн, повідомив генеральний директор компанії Ігор Смілянський у четвер.
Згідно з його повідомленням у Телеграм, виставлені на майданчику Прозорро.Продажі об’єкти охоплюють від маленького приміщення в селі на Закарпатті до сортувального центру у Львові площею 5,6 тис. квадратних метрів.
Глава компанії очікує прибуток від продажу в десятках мільйонів гривень, що піде на інвестиції, а також економію на утриманні цих об’єктів та сплаті податків понад 3 млн грн.
“Кошти, які будуть отримані від продажу, згідно з рішенням акціонера “Укрпошти” Міністерства розвитку громад та територій, одразу будуть спрямовані на інвестиції в основні фонди”, — зазначив Смілянський.
Гендиректор “Укрпошти” уточнив, що виставлений на аукціон сортувальний центр, який був побудований у 1920-х роках у самому центрі Львова біля залізничного вокзалу, має стартову ціну для інвесторів 56,9 млн грн.
Напередодні “Укрпошта” також завершила другий аукціон з продажу на “Прозорро.Продажі” 716 одиниць списаного транспорту, отримавши 9 млн грн, та готується розпочати останній продаж ще близько 250 авто.
У четвертому кварталі 2025 року “Укрпошта” отримала чистий прибуток 257,9 млн грн, що на 69,2% перевершило показник аналогічного періоду 2024 року за рахунок додаткового доходу від продажу майна підприємства, який становив 168 млн грн.
Національний поштовий оператор збільшив у четвертому кварталі виторг на 10,7 млн грн проти відповідного періоду 2024 року – до 3 млрд 601,6 млн грн.
Україна має активізувати присутність у Субсахарській Африці та перейти від експорту сировини до інвестицій у переробку, оскільки поточні поставки становлять лише $280 млн на рік за обсягу ринку $10 трлн, заявив керівник Українсько-африканської торговельної місії Артем Гудков на конференції Forbes Agro в Києві в четвер.
“Загальний обсяг африканського ринку становить по ВВП порядка $10 трлн за паритетом купівельної спроможності. Для України це величезний потенціал і можливість вибороти свою суб’єктність. Проте станом на зараз загальний обсяг українського експорту до Субсахарської Африки сановить всього $280 млн на рік на 1,2 млрд людей. Ми постачаємо туди менше, ніж у сусідню Болгарiю”, – наголосив він.
Гудков розповів, що РФ веде проти України продовольчу війну на цьому континенті і запровадила політику “все або нічого”. За його словами, якщо окремі країни планують закуповувати агропродукцію у когось, крім РФ, агресор погрожує взагалі припинити постачання в регіон.
За словами керівника торговельної місії, РФ уже переходить до тотального контролю логістики. Зокрема, агресор веде переговори з урядом Танзанії про будівництво власного переробного терміналу в порту Дар-ес-Салам, що дасть йому можливість диктувати умови постачання пшениці та кукурудзи на всьому східному узбережжі Африки.
Гудков вважає, що час “простого імпорту” закінчився, тому українському агробізнесу потрібно інтегруватися в ланцюги формування доданої вартості безпосередньо в регіоні. Африканські уряди та бізнес дедалі більше зацікавлені в трансфері українських технологій, а не лише в закупівлі сировини.
Він нагадав про європейську програму Global Gateway, яка передбачає EUR150 млрд на фінансування проєктів в Африці. На думку Гудкова, український бізнес може стати стейкхолдером цих коштів, експортуючи не сировину, а обладнання, елеватори та інженерні рішення.
Експерт зазначив, що український досвід роботи в умовах війни є унікальним для африканських країн, які також стикаються з безпековими ризиками. Наразі місія вже обговорює потенціал реалізації українських агропереробних кластерів на території континенту.
“У нас є можливість наш економічний фронт теж розвернути в атаку. Росія активно експортує продукти харчування. Якщо на нафту ми вплинути не можемо, то руйнувати їхні продовольчі зв’язки здатні через власну експансію”, — резюмував керівник місії.
Українсько-африканська торговельна місія сприяє виходу вітчизняних підприємств на ринки Субсахарської Африки, фокусується на експорті технологій переробки, сільгосптехніки та створенні спільних виробництв.
Російські війська протягом 2025 року завдали близько 1200 комбінованих ударів по залізничній інфраструктурі України, що є однією з трьох ключових проблем сезону для експорту агропродукції, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи АТ «Укрзалізниця» (УЗ) Валерій Ткачов.
«Для нас найбільшим болем є те, що під ударами ворога гинуть наші працівники. За час повномасштабної війни загинуло вже понад 1000 залізничників. Це найважчий виклик, який неможливо виміряти тільки технічними показниками», – сказав він на конференції Forbes Agro в Києві в четвер.
Першою системною проблемою Ткачов назвав фактор безпеки. Тільки за минулий рік ворог здійснив 1200 атак на енергетичні об’єкти залізниці, рухомий склад і центри управління, намагаючись повністю зупинити рух експортних вантажів.
Другою критичною проблемою Ткачов назвав обмеження зовнішнього електроживлення мережі через удари по енергетиці, що безпосередньо знижує пропускну здатність ключових магістралей. Зокрема, після обстрілів Колосівського ходу на півдні та Кам’янце-Подільського вузла на заході «Укрзалізниця» змушена масово переходити на використання тепловозів. Це призводить до істотного уповільнення руху поїздів, обмеження ваги поїздів і зростання собівартості перевезень через високу вартість дизельного палива в порівнянні з електроенергією
Третій блок проблем у роботі «Укрзалізниці», за словами Ткачова, охоплює економіко-політичні бар’єри. Це, зокрема, стосується обмежень на західних сухопутних переходах з боку сусідніх країн і низької затребуваності дунайських портів. Незважаючи на наявність альтернативних шляхів через Рені та Ізмаїл, агробізнес поки віддає перевагу портам Великої Одеси, що створює нерівномірне навантаження на інфраструктуру.
Заступник директора департаменту УЗ запевнив, що залізнична мережа зберігає стійкість, проте її ефективність поки що критично залежить від стабільності енергосистеми та ситуації з безпекою на південних підходах до морських терміналів.
Агрохолдинг ІМК станом на кінець 2025 року скоротив свій кредитний портфель до $18 млн і планує до кінця 2026 року зменшити цей показник до $10 млн, повідомив генеральний директор компанії Олександр Вержиховський на конференції Forbes Agro в Києві в четвер.
“Ми завжди мали доступ до фінансування від міжнародних та українських банків і активно користувалися цими можливостями. Я згадую часи 2021 року, коли ми від українських комерційних банків могли отримувати кредитування під 3-4% річних у валюті. Звісно, після початку повномасштабного вторгнення таких умов фінансові інституції пропонувати не можуть, тому ми поступово скорочуємо кредитний профіль”, — сказав він.
За словами гендиректора, компанія проходить тривалі етапи зниження боргового навантаження. Для розуміння динаміки він зазначив, що у 2014 році кредитний профіль холдингу складав $140 млн. Станом на кінець 2025 року цю цифру було зменшено до $18 млн. Згідно з планами компанії, за умови стабільної ситуації, до кінця 2026 року кредитний портфель планується скоротити взагалі до $10 млн.
На тлі скорочення кредитування ІМК перейшла на використання самостійно зароблених коштів для інвестицій у вагонний парк та приведення компанії у відповідність до екологічних вимог. При цьому у 2023 році холдинг став однією з небагатьох компаній, що залучили новий кредит від ЄБРР у розмірі $11 млн на купівлю 75 зерновозів для розвитку альтернативних шляхів експорту. Наразі ці вагони переважно забезпечують внутрішню логістику.
Вержиховський також підкреслив, що співпраця з міжнародними фінансовими інституціями (МФК, ЄБРР) залишається для ІМК важливим фактором для підвищення статусу компанії та якості корпоративного управління.
Агрохолдинг “ІМК” – інтегрована група компаній, що працює в Сумській, Полтавській та Чернігівській областях (північ і центр України) у сегментах рослинництво, елеватори та склади. Земельний банк – близько 120 тис. га, потужності зберігання – 554 тис. тонн за врожаю 2023 року 1,002 млн тонн.
“ІМК” у січні-вересні 2025 року збільшив чистий прибуток на 43% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до $67,5 млн. Виручка агрохолдингу за звітний період скоротилася на 16% – до $118,6 млн, тоді як валовий прибуток зріс на 6%, до $93,2 млн, а нормалізована EBITDA – на 24%, до $88 млн.
