Прем’єр-міністр Чехії Андрій Бабіш заявив, що нинішній розвиток міжнародної ситуації може призвести світ до третьої світової війни, і закликав Європу приділяти більше уваги дипломатичному врегулюванню війни Росії проти України.
Про це Бабіш заявив 17 вересня, виступаючи з вступною промовою на міжнародному оборонному саміті IISS Prague Defence Summit 2026 у Празі. Факт виступу підтверджують уряд Чехії та організатор конференції — Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS).
«Я не боюся сказати це вголос. Шлях, яким зараз іде світ, не веде до безпеки. Він веде прямо до воріт пекла. Він веде нас до третьої світової війни», — заявив Бабіш, слова якого наводить чеське агентство ČTK.
За словами чеського прем’єра, у європейській дискусії про безпеку занадто багато уваги приділяється військовій складовій і недостатньо — пошуку дипломатичного вирішення. Він зазначив, що Європа разом із США має домагатися прямих переговорів між президентом України Володимиром Зеленським і президентом РФ Володимиром Путіним з метою припинення війни.
При цьому Бабіш підкреслив, що вважає Росію агресором. Як повідомляє чеська преса, прем’єр заявив, що дії Путіна є «абсолютно неприйнятними», однак дипломатія, на його думку, має залишатися одним із основних інструментів припинення війни.
Бабіш також звернув увагу на тривалість війни. За його словами, станом на 17 вересня повномасштабна російська агресія проти України триває вже 1666 днів — на 99 днів довше, ніж Перша світова війна. Прем’єр заявив, що війни в Україні та на Близькому Сході мають не лише військові, а й серйозні економічні наслідки, зокрема зростання витрат на енергію, продовольство та тиск на європейську промисловість.
Водночас Бабіш виступив не за відмову від посилення оборони Європи, а запропонував створити спільну європейську систему протиракетної оборони Euro Patriot. За його задумом, країни Європи могли б об’єднати промислові та технологічні можливості за аналогією зі створенням Airbus і розробити власну систему захисту від балістичних ракет та безпілотників.
«Ми маємо вчитися на війні в Україні та шукати рішення, насамперед у сфері захисту від балістичних ракет», — заявив чеський прем’єр. На його думку, такий проєкт одночасно посилив би європейський внесок у НАТО та створив додаткові можливості для європейського, зокрема чеського, оборонного комплексу.
IISS Prague Defence Summit відбувається в Празі 16–18 вересня 2026 року. У ньому беруть участь політичні та військові керівники, представники міжнародних організацій, оборонної промисловості та експерти. Основними темами конференції є розвиток європейських оборонних можливостей, військова мобільність, закупівлі озброєння, протиракетна оборона та майбутнє трансатлантичного співробітництва.
Правління Національного банку України (НБУ) очікувано підвищило облікову ставку на 0,5 процентного пункту — до 16% річних і назвало причинами такого рішення стійкий фундаментальний ціновий тиск, вторинні ефекти від шоків пропозиції та посилення середньострокових проінфляційних ризиків.
«Це рішення підтримає привабливість гривневих активів і стійкість валютного ринку, що дозволить зберегти контрольованість інфляційних очікувань і повернути інфляцію на траєкторію стійкого зниження до цільового показника 5% на горизонті політики», – зазначив регулятор у прес-релізі в четвер.
Він нагадав, що в серпні споживча інфляція прискорилася до 8,1% у річному обчисленні та дещо перевищила траєкторію липневого прогнозу НБУ. Регулятор пояснив це насамперед сильнішим, ніж очікувалося, подорожчанням палива на тлі ескалації війни на Близькому Сході та вищими темпами зростання окремих адміністративних тарифів через наслідки російських атак на критичну інфраструктуру.
Центробанк очікує, що в найближчі місяці інфляція може бути дещо вищою, ніж передбачав попередній прогноз, проте у 2027 році повернеться на траєкторію уповільнення.
Регулятор також зазначив, що в липні-серпні обсяги офіційного зовнішнього фінансування виявилися меншими, ніж очікувалося, через що міжнародні резерви зменшилися. Водночас за умови виконання Україною зобов’язань за програмами підтримки значна частина фінансування має бути поповнена в наступні місяці.
Серед інших ризиків Нацбанк назвав можливе виникнення додаткових бюджетних потреб на оборону та відновлення, а також посилення тиску на заробітну плату через дефіцит робочої сили. Водночас погіршення ситуації з безпекою може охолодити споживчий попит і ринок праці, що матиме дезінфляційний ефект.
«Якщо в найближчі місяці погіршення ситуації з безпекою призведе до помітного охолодження споживчого попиту та ринку праці, НБУ розгляне можливість пом’якшення монетарних умов», – йдеться в прес-релізі.
Як повідомлялося, наприкінці січня 2026 року Нацбанк знизив облікову ставку з 15,5% до 15% річних і після цього утримував її на цьому рівні на трьох засіданнях поспіль. На попередньому засіданні в липні регулятор несподівано для ринку підвищив ставку на 0,5 п.п. – до 15,5% річних і анонсував можливе ще одне підвищення до кінця року.
Підсумки обговорення членами Комітету з монетарної політики питання про підвищення облікової ставки до 16% річних НБУ оприлюднить 28 вересня.
Наступне засідання правління Нацбанку з питань монетарної політики відбудеться 29 жовтня 2026 року.
Як повідомляє Experts Club, країни Євросоюзу у 2025 році видали громадянам третіх країн близько 3,9 млн перших дозволів на проживання, що на 10,1 %, або 355,35 тис., більше, ніж у 2024 році.
Це стало максимальним показником з початку ведення порівняльної статистики Eurostat у 2008 році.
Головним чинником зростання стала трудова міграція. Кількість перших дозволів, пов’язаних із роботою, збільшилася за рік на 179,7 тис., або на 16,1%, і сягнула близько 1,3 млн. На роботу припало 33,6 % усіх виданих перших дозволів на проживання.
Кількість дозволів за сімейними обставинами зросла на 14,1 % — приблизно до 1,1 млн, або 28,1 % від загальної кількості.
Ще близько 600 тис. дозволів на проживання, або 15,5%, були пов’язані з освітою. Їхня кількість зросла на 9%.
Близько 22,8% дозволів було видано з інших підстав, включаючи міжнародний захист. У цій категорії кількість дозволів на проживання скоротилася на 0,9%.
Найбільшою групою отримувачів перших дозволів стали громадяни України — 335,1 тис., далі йшли Індія з 227,6 тис. та Марокко з 202,1 тис.
Лідером серед країн ЄС за загальною кількістю нових дозволів стала Іспанія, яка видала 635,4 тис. дозволів на проживання.
Дані не включають осіб, які мають тимчасовий захист, зокрема мільйони українців, які покинули країну після початку повномасштабної війни.
Як повідомляє Еxperts Club, громадяни України у 2025 році отримали 335,1 тис. перших дозволів на проживання в країнах Євросоюзу, посівши перше місце серед громадян усіх держав за межами ЄС, свідчать дані Eurostat.
На українців припало 8,7% усіх перших дозволів на проживання, виданих у ЄС громадянам третіх країн. Друге місце посіли громадяни Індії — 227,6 тис., або 5,9%, третє — Марокко з 202,1 тис., або 5,2%.
Порівняно з 2024 роком кількість перших дозволів на проживання, виданих українцям, збільшилася на 13,6%. Роком раніше їх було близько 295 тис. Таким чином, попри продовження дії механізму тимчасового захисту, потік українців, які переходять або спочатку оформлюють інші підстави для легального проживання в ЄС, залишається значним.
Основною причиною отримання першого дозволу на проживання українцями була робота. За даними Eurostat, приблизно дві третини дозволів, виданих українським громадянам у 2025 році, були пов’язані з працевлаштуванням.
Головним напрямком залишалася Польща: на її частку припало 72% усіх перших дозволів на проживання, виданих українцям у ЄС.
При цьому Eurostat окремо наголошує, що ці показники не включають осіб, які користуються тимчасовим захистом у зв’язку з повномасштабним вторгненням Росії в Україну. Тимчасовий захист враховується в окремій статистиці, тому 335,1 тис. дозволів відображають інші підстави проживання — насамперед роботу, сім’ю, освіту та інші категорії.
Загалом країни ЄС у 2025 році видали близько 3,9 млн перших дозволів на проживання громадянам третіх країн.
Eurostat, EXPERTS CLUB, дозвіл на проживання, ЄС, Міграція, УКРАЇНА
В Україні станом на вересень 2026 року зареєстрована 1 101 діюча компанія тютюнової галузі, свідчать дані Єдиного державного реєстру, наведені Опендатаботом.
За перші вісім місяців 2026 року було зареєстровано 39 нових компаній, тоді як припинили діяльність вісім підприємств. Таким чином, чистий приріст становив 31 компанію.
За аналогічний період минулого року кількість компаній збільшилася на 35.
Незважаючи на продовження зростання, нинішні темпи залишаються значно нижчими за довоєнні. У 2021 році чистий приріст кількості підприємств тютюнового сектору становив 82 компанії.
Фінансові показники галузі також демонструють зростання обороту. 41 компанія, яка надала порівнянну звітність за перше півріччя 2025 і 2026 років, збільшила сукупну виручку на 10% — до 198,18 млрд грн.
При цьому чистий прибуток знизився на 8% і становив 6,5 млрд грн.
Водночас частка прибуткових підприємств зросла. У першому півріччі 2026 року позитивний фінансовий результат показали 29 із 41 компанії, або 71%, проти 63% роком раніше.
Загалом фінансову звітність за перше півріччя поточного року подали 50 компаній галузі. Роком раніше таких підприємств було на 13 більше.
Джерело: Опендатабот.
Виробництво шпалер основним підприємством галузі, яке надає дані асоціації «УкрБумага», у серпні 2026 року скоротилося на 39,6% порівняно з серпнем минулого року — до 0,96 млн умовних шматків.
Статистика щодо цього сегменту ґрунтується на даних найбільшого українського виробника — підприємства «Слов’янські шпалери — КФТБ».
Значне зниження у серпні також зафіксовано у виробництві шкільних та канцелярських зошитів. Їхній випуск становив 11,43 млн штук, що на 17,6% менше, ніж роком раніше.
Особливо помітним стало місячне падіння: порівняно з липнем виробництво зошитів скоротилося одразу на 59,7%. Така динаміка частково може бути пов’язана з сезонністю виробництва та формуванням запасів продукції до початку навчального року.
При цьому ситуація в окремих сегментах паперової галузі залишається неоднорідною. Виробництво туалетного паперу в серпні зросло на 4% — до 49 млн рулонів, тоді як випуск картону скоротився на 3,1%, а гофротари — на 11%.
Загальний обсяг товарної продукції підприємств галузі у серпні досяг 2,75 млрд грн, збільшившись на 17,5% порівняно з аналогічним місяцем минулого року, незважаючи на скорочення фізичних обсягів випуску низки основних видів продукції.
Асоціація «УкрБумага» об’єднує виробників та учасників українського ринку целюлозно-паперової продукції. За даними самої асоціації, до її складу входять 32 підприємства, включаючи виробників, дистриб’юторів та постачальників макулатури.
Джерело: асоціація «УкрБумага».
