Президент США Дональд Трамп і прем’єр Австралії Ентоні Албаніз підписали в понеділок угоду про спільні проекти з видобутку рідкоземельних металів.
«У найближчі півроку США і Австралія спільно інвестують понад $3 млрд у проекти з критично важливих металів, при цьому вартість ресурсів, які можна буде видобути, оцінюється в $53 млрд», – йдеться в прес-релізі Білого дому.
У ньому не уточнюється, де саме планується здійснювати видобуток.
Крім того, плануються інвестиції Пентагону в будівництво в Західній Австралії заводу з переробки галію потужністю 100 тонн на рік, зазначили в адміністрації США.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club проаналізував світовий ринок рідкісноземельних металів світу та України, відео доступне тут – https://youtu.be/UHeBfpywpQc?si=0L-2nSUrLlIbqVZ5?si=Fk6Oi_13NKpEW81K
Корабель Starship першим здійснить політ до Місяця, Китай не виграє місячну гонку, заявив засновник компанії-розробника SpaceX Ілон Маск.
SpaceX «рухається блискавично в порівнянні з рештою космічної галузі», – написав він у соцмережі Х. На думку Маска, Starship стане першим кораблем, який здійснить повноцінну місячну місію.
Планується, що корабель висадить людей на Місяць в рамках програми NASA Artemis у 2027 році. Маск хоче сертифікувати Starship для польотів з людьми вже наступного року. Китай планує здійснити пілотовану посадку корабля на Місяць у 2030 році.
Багаторазова ракетна система SpaceX складається з космічного корабля Starship і ракети-носія Super Heavy. Її висота перевищує 120 метрів. Вона вища за будь-яку іншу ракету, коли-небудь створену в світі. Носій Super Heavy удвічі потужніший, ніж створена NASA для пілотованих польотів на Місяць важка ракета Space Launch System (SLS).
Ракета вже запускалася в тестовий орбітальний політ 11 разів, п’ять з них закінчилися невдачею.
Кількість СТО-партнерів СК «Експрес Страхування» (Київ) у вересні 2025 року зросла ще на дві станції – до 138 по всій Україні.
Як повідомляється в інформації компанії на її сайті, до мережі компаній приєдналися СТО, розташовані в Одеській та Черкаській областях.
Всього протягом 2024-2025 років кількість партнерських СТО компанії зросла на 80 станцій.
Розвиток партнерської мережі – це частина стратегічного курсу СК «Експрес Страхування» на забезпечення сервісу та виконання зобов’язань згідно з новим Законом про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності, який набрав чинності з 1 січня 2025 року.
СК «Експрес Страхування» заснована в 2008 році і входить до складу групи компаній «УкрАВТО». Спеціалізується на автомобільному страхуванні. Стабільно висока швидкість врегулювання подій в СК забезпечена оптимальною взаємодією з партнерськими СТО.
З квітня 2012 року СК «Експрес Страхування» є асоційованим членом Моторного транспортного страхового бюро України.
Національний банк України (НБУ) минулого тижня скоротив продаж доларів на міжбанківському ринку на $131,6 млн, або на 17,9% – до $602,7 млн, тоді як ослаблення гривні сповільнилося до 12,8 коп. з 37,4 коп. тижнем раніше.
Як свідчить інформація Нацбанку, за перші чотири дні минулого тижня середньоденне від’ємне сальдо купівлі та продажу юридичними особами валюти зросло до $74,2 млн з $36,6 млн за такий самий період тижнем раніше і сумарно склало $297 млн.
У той же час на готівковому ринку, навпаки, було зафіксовано зменшення купівлі валюти населенням: з суботи по четвер негативне сальдо склало $21,3 млн проти $29,6 млн на позаминулому тижні. Купівля безготівкової валюти всі ці дні перевищувала її продаж.
Офіційний курс гривні до долара, який розпочав минулий тиждень з позначки 41,6027 грн/$1, за три дні ослаб до 41,7607 грн/$1, але завершив тиждень на рівні.
На готівковому ринку курс долара за минулий тиждень змінювався по траєкторії 41,7565 грн/$1 офіційного, а загальне ослаблення гривні склало близько 25 коп до рівнів: купівля – близько 41,70 грн/$1, а продаж – близько 41,80 грн/$1.
Наприкінці минулого тижня агентство Bloomberg повідомило про тиск з боку Міжнародного валютного фонду щодо збільшення темпів девальвації гривні, але інформація про вплив цього фактора поки що відсутня, хіба що в перший день торгів цього тижня гривня ще трохи подешевшала – до 41,7624 грн/$1.
“Валютний ринок України, як і раніше, перебуває під впливом стратегії контрольованої гнучкості з боку Національного банку України… З початку жовтня гривня плавно слабшає до долара. У схожому ритмі змінюється курс на готівковому ринку«, – охарактеризували ситуацію експерти великого учасника ринку готівкового валютообміну КИТ Group.
Вони додали, що на міжбанківському ринку в жовтні помітне зростання попиту, і НБУ змушений збільшувати інтервенції. На думку експертів, цей тренд, з одного боку, є сезонним, адже восени зростає потреба компаній у валюті для здійснення платежів, з іншого, додатковим фактором впливу на гривню стало посилення обстрілів енергетичної та газової інфраструктури України, що призводить до зростання обсягів імпорту газу та енергетичного обладнання.
«Короткостроково (1–1,5 тижні): базовий діапазон 41,4–41,9 грн/$1 з імовірним тяжінням до верхньої межі прогнозу», – такий прогноз курсу на готівковому ринку дали в «КИТ Group».
У середньостроковій перспективі (2–3 місяці), на думку її експертів, курс буде перебувати в діапазоні 41,30–42,00 грн/$1. Вони вважають, що якщо ФРС піде на жовтневе зниження ставки, а ризики торговельної війни між США і Китаєм послаблять свій вплив, фундаментальний рух долара на міжнародному ринку може піти до зміцнення, що також буде впливати і на курс в Україні. Однак внутрішньоукраїнський контекст очікувань продовження масштабних обстрілів інфраструктури та погіршення ситуації в енергетиці, а також висока потреба в зростанні обсягів імпорту можуть зіграти на більш швидке зміцнення долара на українському валютному ринку.
“Довгостроково (6+ місяців): сценарій поступової девальвації гривні зберігається. За умови ритмічного надходження міжнародної допомоги орієнтир — 43,20–44,40 грн/$1 до середини 2026 року з урахуванням поточного контексту ситуації в Україні«, — йдеться в коментарі »КИТ Group”.
Джерело: https://bank.gov.ua/ua/markets
https://interfax.com.ua/news/projects/1113033.html
Кабінет міністрів України виділив із резервного фонду державного бюджету 6 млрд грн для здійснення заходів, пов’язаних із зміцненням обороноздатності держави.
Згідно з розпорядженням уряду №1135 від 18 жовтня, кошти виділені на здійснення заходів, пов’язаних із зміцненням обороноздатності держави та запобіганням виникненню надзвичайних ситуацій техногенного характеру, зокрема для будівництва захисних споруд об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору, підсектору залізничного транспорту сектору транспорту і пошти (захист тягових підстанцій із рівнем первинної напруги 150 (110) кВ) та сектору систем життєзабезпечення критичної інфраструктури (постачання теплової енергії, водопостачання та водовідведення).
Міністерству розвитку громад та територій (для акціонерного товариства “Українська залізниця”) виділено 800,5 млн грн; обласним державним адміністраціям (для обласних військових адміністрацій) — 5,2 млрд грн.
Як повідомлялося раніше, кошти підуть на укріплення енергетичних, транспортних і життєво важливих систем – від генераторів та акумуляторних станцій до будівництва інженерного захисту, що дозволить швидше зводити захисні споруди, оперативно відновлювати пошкоджені об’єкти й забезпечувати безперебійну роботу енергетики.
Членкіня наглядової ради АТ “Кременчуцький завод дорожніх машин” (Кредмаш, Полтавська обл.) Олена Степаненко збільшила свій пакет акцій товариства до 20% з 4%, зокрема, за рахунок прямого відчуження 15,97% акцій, що належали голові наглядової ради – президенту “Кредмаша” Миколі Данилейку, померлому у квітні 2025 року.
Згідно з інформацією компанії у системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), крім того, зі складу акціонерів вийшов Борис Мунтян, якому належало 5,07% акцій АТ “Кредмаш”. Мунтян до 2002 року обіймав посаду директора “Кредмашу”, на якій його змінив Данилейко.
Олена Миколаївна Степаненко – ймовірно донька Миколи Данилейка ( в інтерв’ю місцевій пресі він розповідав, що має доньку Олену – ІФ-У).
Станом на перший квартал поточного року, за даними НКЦПФР, у складі акціонерів АТ “Кредмаш”, яким належить більше 5% статутного капіталу, також керівник підприємства Олександр Тверезий (10,21%) та ТОВ “КДМ Інвест” (9,81%), кінцевими бенефіциарами якого, за даними opendatabot, є Олександр Тверезий та Олена Степаненко (по 49,95%).
У складі акціонерів АТ “Кредмаш” також ТОВ “Євроавтоматизація” (9,6%), кінцевим бенефіциаром якого вказаний Олег Оксак.
“Кредмаш” спеціалізується на розробці та виготовленні асфальто- і ґрунтозмішувальних установок, запасних частин до будівельної та дорожньої техніки, автоцистерн, автобітумовозів, чавунного і сталевого лиття.
Завод 2024 року скоротив чистий дохід від реалізації продукції на 23% порівняно з 2023 роком – до 143,65 млн грн, збиток скоротився майже на 23% – до 13,08 млн грн.
Як повідомлялося, у довоєнному 2021 році завод реалізував продукцію на 1,2 млрд грн. У червні 2022 року внаслідок ворожого ракетного обстрілу Кременчука було частково зруйновано промислові об’єкти заводу.
