Страхова компанія “ПЗУ Україна” протягом січня-вересня 2026 року залучила 3,134 млрд грн премій, що більше на 758 млн грн (+32%) порівняно з відповідним періодом минулого року.
Як повідомляється на сайті страховика, найбільший приріст платежів за підсумками звітного періоду було зафіксовано в сегменті ОСЦПВ за яким було зібрано 998 млн грн платежів ,що становить 32% від загального обсягу надходжень страховика, та на 27% більше, аніж в січні-вересні 2025 року, за полісами “Зелена картка” – 915 млн грн або 29% та на 39% перевищує відповідний показник за аналогічний період 2025 року.
У вказаному періоді збори за КАСКО склали понад 549 млн грн, що на 38% вище, ніж за дев’ять місяців 2025 року, або 18% від усіх премій.
Частка медичного страхування в портфелі компанії склала 6%, за договорами медичного страхування СК “ПЗУ Україна” за січень-вересень 2026 року зібрала 177 млн грн платежів. Обсяг надходжень СК “ПЗУ Україна” за іншими договорами страхування за результатами січня-вересня 2026 року склав 495 млн грн.
СК “ПЗУ Україна” має підтримку однієї з найбільших страхових груп Центральної та Східної Європи – PZU Group (до складу якої входить материнська компанія– PZU S.A.).
За даними Національного банку СК “ПЗУ Україна” займає 10 позицію по зібраних преміях за 2025 рік серед non-life страховиків України (47 компаній).
ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн” (Centravis Production Ukraine, Нікополь Дніпропетровської обл.), що входить до холдингу Centravis Ltd., за підсумками роботи в січні-вересні поточного року отримав чистий збиток у розмірі 137,198 млн грн, тоді як у аналогічному періоді минулого року був чистий прибуток 158,111 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, наявним у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, у III кварталі збиток склав 74,387 млн грн.
За цей період чистий дохід від реалізації товарів зріс на 2%, до 4 млрд 41,663 млн грн, у тому числі у III кварталі він був 1 млрд 34,852 млн грн.
Непокритий збиток на кінець вересня становив 880,251 млн грн.
У звіті констатується, що у третьому кварталі 2026 року єдиним акціонером компанії прийнято рішення про припинення ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн” шляхом перетворення у ТОВ. Зазначене рішення спрямоване на оптимізацію корпоративного управління, спрощення корпоративних процедур та зменшення адміністративних витрат, пов’язаних із функціонуванням акціонерної організаційно-правової форми. Станом на дату складання цього звіту процедура перетворення перебуває на стадії реалізації відповідно до вимог законодавства України.
Також зазначається, що з 1 липня 2026 року ЄС застосовує до імпорту сталі тарифні квоти відповідно до Регламенту (ЄС) 2026/1384; за ввезення понад квоту сплачується мито 50%. У категорії 22 (безшовні труби з нержавіючої сталі), до якої належить основна продукція компанії, Україні виділено окрему квоту 6524 т на рік, розподілену поквартально.
Щоб зменшити вплив квот, компанія щодня відстежує використання квоти за даними TARIC і разом із клієнтами планує графік відвантажень і розмитнення. У нових контрактах компанія застосовує умови Incoterms DAP або FCA замість DDP, за яких декларантом і платником імпортного мита є покупець. Також у нових контрактах вона передбачає право перенести поставку на наступний квартал без штрафних санкцій.
У середньостроковій перспективі компанія розширює продажі на ринках поза ЄС, зокрема на Близькому Сході та на ринках Америки; у 2026 році вона отримала сертифікацію API 5CRA для нафтогазового сектору. Паралельно компанія безпосередньо, через уряд України та галузеві асоціації обстоює відновлення квоти для України до рівня 2021 року, зокрема під час нового розподілу квот за країнами, який очікується з 1 січня 2027 року.
“Компанія моделює фінансові сценарії: експорт у межах квоти, експорт понад квоту з митом 50% і переорієнтація на інші ринки. Ці сценарії, а також вплив механізму коригування вуглецевих викидів на кордоні (CBAM), враховано в бюджеті на 2027 рік: з лютого 2027 року імпортери в ЄС купуватимуть сертифікати CBAM за ввезення 2026 року. Компанія оцінює вплив сценаріїв на оборотний капітал, зокрема через забезпечення сплати мита, яке у вигляді депозиту митниця ЄС вимагає після використання 90% квоти, а також на тест на зменшення корисності активів”, – говориться в звіті.
Як повідомлялось, “Сентравіс” у I кв-2026 отримав чистий збиток у розмірі 61,012 млн грн, тоді як у аналогічному періоді минулого року був чистий прибуток 210,208 млн грн. За цей період чистий дохід від реалізації товарів зріс до 1 млрд 419,990 млн грн з 1 млрд 255,258 млн грн у I кв-2025.
“Сентравіс” у I півріччі отримав чистий збиток 62,811 млн грн, тоді як у аналогічному періоді минулого року був чистий прибуток 133,693 млн грн. Чистий дохід від реалізації товарів зріс на 11,3%, до 3 млрд 6,811 млн грн.
Згідно з річним звітом, “Сентравіс” у 2025 році зменшив чистий прибуток до 154,094 млн грн з 310,045 млн грн у 2024 році, чистий дохід від реалізації товарів зменшився до 5 млрд 519,669 млн грн з 5 млрд 226,606 млн грн. При цьому в 2025 році виручка в Україні склала 202,149 млн грн.
“Сентравіс” засновано 2000 року, входить до десятки найбільших виробників безшовних неіржавних труб у світі. Його основні виробничі потужності розташовані в Нікополі (Дніпропетровська обл.). У 2023 році відкрилася філія компанії в Ужгороді.
Холдинг Centravis Ltd. створено на базі ЗАТ “Нікопольський завод неіржавних труб”, сервісних і торговельних компаній ТОВ “Виробничо-комерційне підприємство “ЮВІС”. Його акціонерами є члени родини Атанасових.
За даними НДУ за серпень станом на 3 листопада 2026 року, у власності Centravis SA (Centravis AG, Centravis Ltd, Швейцарія) перебуває 100% акцій ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн”.
Зареєстрований капітал ПрАТ – 206,895 млн грн, номінальна вартість 1 акції – 1 грн.
Українські страхові компанії за січень-вересень 2026 року виплатили потерпілим у ДТП за кордоном понад EUR37,4 млн, що на 0,32% більше ніж за аналогічний період роком раніше.
Як повідомляється на сайті Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), за цей період українські водії оформили понад 1,1 млн міжнародних договорів страхування “Зелена картка”, що на 2,8% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Упродовж січня-вересня 2026 року чинності набули 1,111 млн договорів “Зелена картка”, за той самий період 2025 року їх було 1,081 млн.
Загальна сума страхових премій за новими договорами становила 4,15 млрд грн, що на 0,3% більше, ніж торік (4,14 млрд грн).
Середня вартість одного договору дещо знизилася – на 2,4%. Якщо за дев’ять місяців 2025 року вона становила 3,828 тис. грн, то у 2026 році – 3,737 тис. грн.
МТСБУ також повідомляє, що за звітний період зменшилась кількість достроково припинених договорів. За дев’ять місяців 2026 року їх було 21,109 тис. проти 26,167 тис. торік.
В інформації підкреслюється, що за вересень розпочали дію 138,5 тис. міжнародний договір страхування (+5,9%), страхові премії за цей місяць зросли на 2,7% і становили 505,1 млн грн.
По даним Бюро, протягом січня-вересня 2026 року міжнародні договори страхування укладали 12 страхових компаній. При цьому понад 72% усіх договорів припадає на п’ять.
Найбільшу кількість договорів заключила СК “ПЗУ Україна” – 242,4 тис., що на 43% більше ніж за аналогічний період минулого року, СГ “ТАС” – 198,4 тис (-5,7%), “УСГ” – 160,7 тис. (-27,4%), “Княжа ВІГ” – 117,5 тис. (+6,5%), “ВУСО” – 89,2 тис. (-0,3%).
Серед інших страховиків найбільше зросла кількість договорів у компанії “Інго” – на 38,5%, до 55, 3 тис. Також позитивну динаміку продемонстрували УТСК (+24,3%) та АРКС (+24,7%). Компанія “Перша” збільшила кількість укладених договорів на 19,1% – до 65,6 тис. За обсягом страхових премій вона посіла четверте місце серед усіх страховиків, зібравши 345,3 млн грн.
Що стосується виплат то на три страхові компанії – “ТАС”, “Українська страхова група” та “ПЗУ Україна” – припадає понад 59% усіх виплат.
Водночас у деяких компаній суми відшкодування суттєво зросли порівняно з минулим роком. Наприклад, “ПЗУ Україна” збільшила виплати на 92,5% – із EUR3 до 5,8 млн. У “Вусо” зростання становило 85,5% – із EUR0,8 до 1,5 млн. Натомість у “ТАС” сума виплат зменшилася на 9,4%.
Мажоритарний акціонер агрохолдингу “Кернел” Namsen Limited, який належить CEO агрохолдингу Андрію Веревському, у третій з п’яти періодів обов’язкового викупу акцій на вимогу міноритарних акціонерів (sell-out), який тривав з 30 вересня по 29 жовтня, викупив за затвердженою Люксембурзьким регулятором CSSF справедливою ціною PLN19,93 ($5,09 за поточним курсом) за акцію 174,923 тис. акцій.
Згідно повідомленню “Кернел” на Варшавській фондовій біржі (WSE), угода відбулася 2 листопада поза біржою.
Раніше під час оголошення про sell-out зазначалося, що предметом продажу є 14 млн 182,214 тис. акцій, які торгуються на WSE, і становлять приблизно 4,83% статутного капіталу компанії та приблизно 4,83% загальної кількості голосів на загальних зборах акціонерів. Namsen уточнював, що це всі акції “Кернел”, що не належать покупцеві або самому агрохолдингу, який володіє 300 тис. власних акцій.
У перший період sell-out було викуплено 1 млн 204,776 тис. акцій, або біля 0,41% від статутного капіталу, у другий – 1 млн 27,948 тис. акцій, або 0,35%, у третій – біля 0,06% від статутного капіталу.
Якщо офіційне оголошення про sell-out 7 серпня призвело до зростання ціни на біржі на 2,21% – до PLN19,44, то наразі їх ціна складає PLN19,68 за акцію, що відповідає капіталізації PLN5 млрд 778,8 млн (біля $1,472 млрд).
Згідно із умовами викупу, він здійснюється через брокера Q Securities S.A. в п’ять періодів, які завершуються в 29 день кожного місяця до кінця викупу і в кожен з яких, окрім останнього, Namsen готовий придбати мінімум 2 млн 836,443 тис. акцій, тоді як в останній – всі. При цьому пріоритет був у 14 акціонерів, які володіють 311,57 тис. акціями та вже на початок серпня подали покупцеві запити на їхній викуп.
Як повідомлялося, ціна sell-out, визначена GrantThornton та затвердженя регулятором, виявилася на 2,5% більшою за першу таку оцінку від компанії KPMG – PLN19,45, оголошену у липні минулого року. Оцінка GrantThornton зроблена на ту ж дату, що і початкова оцінка KPMG – 28 травня 2025 року.
В наведеній в оцінці діаграмі курсу акцій за останні п’ять років найменша ціна в PLN6,34 була у вересні 2023 року, найвища – PLN64,1 – восени 2021 року. На початку 2025 року на надіях про швидке врегулювання війни, які не справдилися, ціна досягала PLN28,9 за акцію.
GrantThornton, як і раніше KPMG, наголосила, що розглянула різні підходи та методи оцінки та визначила ціну із використанням трьох методів з різними вагами, тоді як KPMG встановила її на основі середньозваженої ціни, розрахованої протягом 12 місяців (VWAP 12 місяців).
У звіті було наведено ціни акцій за іншими підходами: від PLN15,47 за методом дисконтованих грошових потоків згідно прогнозу менедженту до PLN24,55 на базі середнього мультиплікатора EV/EBITDAV серед взятих для порівняння компаній.
У вересні четверо міноритарних акціонерів “Кернел” оскаржили в Адміністративному суді Люксембургу (Tribunal administratif) рішення регулятора CSSF про встановлення ціни sell-out на рівні PLN19,93 за акцію, але інформація про вердикт суду наразі відсутня.
Як раніше вказувало агентство, 28 січня 2025 року Namsen Веревського повідомила, що стала мажоритарним акціонером “Кернел” з 95,06% акціонерного капіталу, тоді як 4,83% перебували в обігу на WSE.
Наприкінці квітня деякі міноритарні акціонери повідомили мажоритарія про здійснення свого права на sell-out. У липні того ж року був оголошений попередній sell-out за ціною PLN19,45, тоді як примусовий викуп акцій на вимогу мажоритарія наразі заблокований через розгляд скарг міноритарїів у суді.
Агрохолдинг “Кернел” до війни займав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експорту (близько 12%). Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
“Кернел” у 2026 фінансовому році (ФР, завершився 30 червня) збільшив чистий прибуток на 35% – до $322 млн, його виручка зросла на 7% – до $4,404 млрд.
Як повідомляє Fixygen, Європейське управління з цінних паперів і ринків (ESMA) вимагає від криптовалютних компаній, авторизованих відповідно до регламенту MiCA, припинити надання клієнтам у Європейському Союзі послуг, пов’язаних зі стейблкоїнами, які не відповідають європейським нормативним вимогам.
Національні наглядові органи повинні вимагати врегулювання виявлених залишкових позицій орієнтовно до 8 січня 2027 року.
Позиція ESMA поширюється не лише на біржову торгівлю, а й на обмін криптоактивів, виконання клієнтських ордерів, консультаційні послуги, перекази, управління портфелями та зберігання цифрових активів.
Регулятор наголошує, що авторизовані постачальники криптовалютних послуг не повинні створювати можливості для нового придбання або збільшення позицій у стейблкоїнах, що не відповідають MiCA.
Водночас на перехідному етапі допускаються окремі операції, необхідні для продажу, конвертації, виведення чи безпечного зберігання раніше придбаних активів.
Такі послуги повинні мати обмежений характер, здійснюватися протягом визначеного часу та перебувати під контролем національних регуляторів.
Документ стосується насамперед токенів, прив’язаних до вартості активів, та електронних грошових токенів, які не виконують вимог європейського регулювання.
MiCA передбачає спеціальні правила для емітентів стейблкоїнів, зокрема щодо резервування активів, розкриття інформації, управління ризиками та захисту власників токенів.
Завершення загальноєвропейського перехідного періоду для постачальників криптовалютних послуг 1 липня 2026 року стало важливим етапом формування єдиного регульованого ринку цифрових активів у ЄС.
Для міжнародних криптовалютних бірж нові вимоги означають необхідність адаптувати перелік доступних торговельних інструментів, платіжних сервісів та операцій зі зберігання активів для європейських клієнтів.
Для емітентів стейблкоїнів це посилює економічне значення відповідності MiCA, оскільки можливість доступу до клієнтів через регульовані європейські платформи дедалі більше залежить від правового статусу токенів.
Водночас ESMA не оголошувала загальної заборони на використання всіх доларових стейблкоїнів. Обмеження стосуються конкретних активів та послуг, які не відповідають нормативним вимогам.
Подальше впровадження MiCA може сприяти перерозподілу попиту між емітентами та посиленню позицій компаній, які отримали необхідні дозволи для роботи на європейському ринку.
Українські аграрії завершили збирання пшениці, отримавши 26,26 млн тонн зерна з площі 5,12 млн га, що на 15,3% перевищує показник урожаю 2025 року, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства України 3 листопада.
Середня врожайність пшениці у 2026 році становила 51,3 ц/га проти 45,1 ц/га торік, збільшившись на 13,7%.
Площа збирання пшениці водночас зросла лише на 1,4%, або приблизно на 70,7 тис. га. Таким чином, основним чинником збільшення валового виробництва стало підвищення врожайності.
Позитивну динаміку продемонстрував і ячмінь. Його валовий збір досяг 6,60 млн тонн із площі 1,48 млн га, що приблизно на 22,8% більше показника на кінець жовтня минулого року.
Середня врожайність ячменю збільшилася з 39,7 до 44,5 ц/га. Водночас площі його вирощування розширилися приблизно на 9,8%.
Завершено також збирання гороху. За даними міністерства, намолочено 834,1 тис. тонн із 302,2 тис. га, а середня врожайність становила 27,6 ц/га.
Порівняно з показником 2025 року валовий збір гороху збільшився на 26,2%, а врожайність – приблизно на 13%.
Загалом урожай трьох основних ранніх зернових і зернобобових культур – пшениці, ячменю та гороху – становив близько 33,69 млн тонн.
Зростання врожайності цих культур є важливим для забезпечення внутрішнього продовольчого ринку, роботи борошномельної та комбікормової промисловості, а також формування експортних ресурсів України.
При цьому пшениця залишається найбільшою зерновою культурою України за вже зібраним валовим обсягом у 2026 році, хоча подальше збирання кукурудзи може змінити співвідношення між культурами.
Джерела: Мінагрополітики, дані від 3 листопада 2026 року; офіційна статистика жнив 2025 року.
