До складу конкурсних комісій по відбору на керівні та адміністративні посади мають входити професіонали з релевантними компетенціями, вважає адвокат та член конкурсної комісії з відбору керівництва САП Олексій Шевчук.
“Конкурсні комісії — не про гасла. Там потрібні компетенції: право, управління, комплаєнс, доброчесність, процедура, вміння працювати з доказами, вміння ставити правильні питання й фіксувати позиції”, – сказав він в інтерв’ю “Судово-юридичній газеті”.
Шевчук зазначив, що типовою є ситуація, коли “частина публічних активістів не має профільної освіти, релевантного досвіду, управлінських навичок і, відверто кажучи, часто — підтвердженої історії професійної роботи”.
“Це не образа і не ярлик. Це практичний критерій. Проблема в тому, що ми майже не бачимо там так званих “лідерів громадської думки”, які роками закликають “змінювати систему”. Коли доходить до відповідального рівня — подати документи, пройти співбесіди, взяти на себе юридичні ризики й дисципліну роботи — багатьох просто немає”, – підкреслив він.
Шевчук зазначив, що беручи участь в комісії щодо адміністративних посад у САП він “фактично представляє адвокатуру як частину системи правосуддя”.
“Адвокатура — не сторонній спостерігач, а інституція, яка щоденно працює в процесах і бачить, як дотримуються (або порушуються) права сторони захисту. Конкурс на адміністративні посади в САП — складний, чутливий і з високими ставками, бо йдеться про керівні функції і стандарти роботи органу”, – сказав він.
Українські виробники яєць в 2025 році експортували 2,05 млрд штук яєць, що на 65,5% більше, ніж роком раніше, при цьому грошова виручка збільшилася в 2,8 рази до $201,9 млн, повідомила Асоціація птахівників України (АПУ).
У галузевому об`єднанні зауважили, що найактивнішими покупцями українських яєць протягом 2025 року були Іспанія (16,4%), Великобританія (11,9%), Чехія (10,3%), Польща (10,0%), Хорватія (8,7%), і Ізраїль (7,8%).
Експорт яєчних продуктів у 2025 році становив 8,2 тис. тонн і приніс Україні $47,8 млн, що більше попереднього року на 2,6% і 40,3% відповідно. Найбільшими імпортерами цього продукту були Латвія (24%), Італія (23,8%), Польща (17,2%) та Данія (12,6%).
“Україна змогла посилити торговельну присутність на європейському ринку яєць і яєчних продуктів, частка країн ЄС за підсумками 2025 року досягла 73,4% і 92,6% відповідно від загального обсягу експорту цих товарів. Значне скорочення виробництва яєць в країнах ЄС внаслідок складної епізоотичної ситуації протягом минулого року і необхідність для відновлення тривалого періоду, призвело до зростання цін на європейському ринку та сприяло підвищеному попиту на українську продукцію”, – пояснили в АПУ.
За інформацією асоціації, український сектор виробництва яєць поступово відновлюється після значного скорочення поголів’я та втрати виробничих потужностей на сході і півдні України на початку війни.
“Через значне скорочення населення, його низьку купівельну спроможність, експорт відіграє визначальну роль у збалансуванні внутрішнього ринку та забезпечення продовольчої безпеки країни”, – підкреслило бізнес-об`єднанні і нагадало, що українські виробники продукції птахівництва наразі працюють у надзвичайно складних умовах воєнного стану, зумовлених безпековими ризиками, енергетичною кризою (відключення електроенергії), розривом логістичних ланцюгів і різким зростанням собівартості виробництва.
Конкурсні комісії по відбору на керівні та адміністративні посади визначають чи працюватимуть в Україні професійні та відповідальні інституції, вважає адвокат та член Конкурсної комісії з відбору керівництва САП Олексій Шевчук.
“Конкурсні комісії — це не декорація. Це механізм, який визначає, чи буде країна мати професійні й відповідальні інституції, чи продовжить жити в режимі “вічного перезапуску” без результата”, – сказав він в інтерв’ю “Судово-юридичній газеті”.
Шевчук зазначив, що “сьогодні критично важливо, щоб запрацювали конкурсні комісії і щодо ВККС, і щодо адміністративних посад у САП, і в інших ключових секторах”.
“Без цього ми фактично погоджуємося на блокування державної машини.
Професійні спільноти мають не тільки делегувати кандидатів, а й публічно вимагати дотримання процедур, строків і прозорості. Якщо ми вже подали кандидатів і виконали свою частину, ми маємо право ставити прямі питання тим, хто затягує або блокує наступний крок”, – сказав він.
В Єврокомісії очікують, що в найближчі дев’ять років споживання вина в Європі буде знижуватися щорічно на 0,9%, наводить газета «Фігаро» дані доповіді ЄК. Так, згідно з документом, до 2035 року споживання вина європейськими громадянами старше 16 років скоротиться з 21,2 л на рік на душу населення до 19,3 л.
За даними Міжнародної організації виноградарства і виноробства, головний споживач вина в Європі – Франція, за нею слідують Італія, Німеччина та Іспанія. Згідно з дослідженням 2023 року асоціації Vin et Societe, у Франції вже значно знизилося споживання вина: якщо в 1960-х рр. показник становив 127 л на рік на душу населення, то, за останніми даними, на душу населення у Франції припадає 40 л на рік.
В ЄК пояснюють таку тенденцію тим, що «споживачі стурбовані станом здоров’я, а також тим, що національна політика закликає до помірного споживання алкоголю». Крім того, зниження споживання може бути пов’язане зі «зміною звичок і уподобань споживачів». Також часто перевага віддається якості, а не кількості.
Україна відкрила три нових ринки для експорту великої рогатої худоби (ВРХ) до Алжиру, повідомила прес-служба Держпродспоживслужби. Згідно з повідомленням, Держпродспоживслужба спільно з Міністерством закордонних справ України, українськими дипломатичними установами та профільними міністерствами погодили з ветеринарною службою Міністерства сільського господарства, розвитку сільських територій та рибальства Алжирської Народної Демократичної Республіки три форми ветеринарних документів.
Йдеться, зокрема, про форму ветеринарного сертифіката здоров’я для експорту м’ясної та племінної великої рогатої худоби, а також великої рогатої худоби для відгодівлі.
“Відкриття трьох нових напрямків експорту великої рогатої худоби до Алжиру є важливим результатом системної роботи Держпродспоживслужби. В цілому з початку року вже відкрито 5 нових ринків для української продукції тваринного походження, що створює додаткові можливості для вітчизняних виробників і сприяє зміцненню позицій України на міжнародній арені торгівлі”, – підкреслив глава Держпродспоживслужби Сергій Ткачук.
У відомстві підкреслили, що відкриття зазначених напрямків експорту є важливим кроком у поглибленні торговельно-економічного співробітництва між Україною та Алжиром і підтверджує відповідність української продукції ветеринарним вимогам країни-імпортера.
Узгоджені форми ветеринарних сертифікатів вже оприлюднені на офіційному веб-порталі Держпродспоживслужби в розділі «Міжнародне співробітництво» – «Ветеринарія та безпека» – «Сертифікати на експорт з України» за посиланням https://dpss.gov.ua/mizhnarodne-spivrobitnictv/veterinariya-ta-bezpechnist/sertifikati-na-eksport-z-ukrayini.
Як повідомляє Сербський Економіст, влада Суботиці видала дозвіл на підготовчі роботи, що передують будівництву виробничого комплексу мегазаводу з випуску літій-залізо-фосфатних (LFP) батарей.
Інвестором проекту вказана компанія ElevenEs d.o.o. Subotica. Отриманий дозвіл стосується саме підготовки території – підготовки ґрунту, знесення існуючих об’єктів і створення супутньої інфраструктури. Для будівництва самих виробничих і допоміжних об’єктів буде потрібно окремий дозвіл.
Згідно з опублікованими даними, комплекс планується на кадастровій ділянці 36916/1 (Donji Grad) на землі площею 178 001 кв. м, що перебуває у приватній власності інвестора. Загальна брутто-площа майбутніх об’єктів заявлена на рівні 24 607 кв. м. Попередня вартість підготовчих робіт оцінюється в 116,55 млн динарів (без ПДВ), а старт можливий після набрання рішення чинності та подання повідомлення про початок робіт.
Проект мегазаводу LFP батарей в Суботиці, який раніше називали першою фабрикою такого типу в Європі, був анонсований в 2023 році. За більш ранніми оцінками, сумарні інвестиції можуть скласти близько 1 млрд євро, а зайнятість – близько 1 тис. осіб; у першій фазі найму ElevenEs планувала вийти приблизно на 350 співробітників. При цьому в 2025 році в галузевих повідомленнях також фігурував орієнтир інвестицій EUR 700 млн у дві фази і близько 1 тис. робочих місць – в контексті декларації підтримки, підписаної компанією з представниками Єврокомісії та Агентства розвитку Сербії.
Заявлена потужність підприємства в Суботиці – 1-2 ГВт-год на рік (в залежності від виробничої програми), з денним випуском 3 000-8 000 батарей (в залежності від типу). Планується виробництво призматичних LFP-елементів формату blade (з бічними виводами), без нікелю і кобальту – для систем стаціонарного накопичення енергії (вітер, сонце та ін.) і електротранспорту, включаючи автобуси і вантажівки.
Для економіки Сербії проект важливий як елемент вбудовування в європейський ланцюжок поставок накопичувачів енергії – сегмента, який прискорюється разом із зростанням ВДЕ та електромобілів. LFP-технологія зазвичай розглядається ринком як більш доступна і термостабільна альтернатива батареям з нікелем і кобальтом, що підвищує привабливість локального виробництва для масових застосувань і енергосистем.
