NovaSklo планує розпочати будівництво заводу з виробництва флоат-скла в Київській області в березні 2026 року.
Як повідомив агентству Інтерфакс-Україна CEO NovaSklo, засновник інвестиційної компанії EFI Group Ігор Ліскі на полях конференції з відновлення URC-2025, інвестиції в проект становлять понад 240 млн євро.
Проект реалізується за підтримки UkraineInvest та Міністерства економіки України.
Проект передбачає, зокрема, будівництво заводу потужністю 24,8 млн м2 скла на рік. Підприємство дозволить скоротити залежність від імпорту листового скла і буде виробляти продукцію на експорт.
Ліскі зазначив, що проект може окупитися за 6-7 років.
Він повідомив, що для реалізації проекту на полях конференції підписано меморандум між NovaSklo і трьома провідними європейськими виробниками обладнання – Horn Glass Industries AG (Німеччина), Zippe Industrieanlagen GmbH (Німеччина) і Bottero S.p.A. (Італія), які, зокрема, виступатимуть основними постачальниками технології та обладнання.
За словами Ліски, NovaSklo вже оформила земельну ділянку для виробництва, купила ліцензію на видобуток піску.
Коментуючи ризики, пов’язані з будівництвом промислового об’єкта в Україні, Ліски зазначив, що «це важливий символічний проект, тому що він якраз є символом відновлення України».
“Розбите скло, розбиті вікна – це завжди символ занепаду і війни. Новий завод, який виробляє скло високого рівня, – це символ того, що ми, українці, маємо майбутнє, і ми будемо відновлювати Україну з кращим склом, за кращою технологією. Ми повинні робити все, що від нас залежить, щоб Україна мала інше майбутнє”, – сказав він.
Ліскі зазначив, що проект фіналізує підписання контрактів з фінансовими інститутами щодо кредитування.
«Це хороший маржинальний проект, тому що зараз все скло імпортується, великі витрати на транспортування. Цей проект ефективний і маржинальний. Ми думаємо, що окупність буде 6-7 років», – сказав він.
Експерти прогнозують зростання цін на каву до 40% у 2025 році. Основними причинами називають посуху в Бразилії та аномальні дощі у В’єтнамі, найбільших країнах-виробниках кави, повідомили в FAO та Міжнародній організації кави.
У 2024 році вартість арабіки зросла на 69%, досягнувши рекордних рівнів і перевищивши 4,30 долара за фунт на біржі ICE на початку 2025 року. Посуха в Бразилії призвела до зниження врожаю на 10-11%, що викликало дефіцит, а у В’єтнамі врожай скоротився на 10-20% через посухи і сильні дощі. Міжнародна організація кави попереджає, що стабілізації ринку не варто очікувати до 2026-2028 років.
Очікується, що роздрібні ціни на каву зростуть на 10-20%, що призведе до подорожчання кави в кафе і в роздрібній упаковці. Це посилить інфляційний тиск, оскільки зростання цін на каву доповнює зростання вартості інших продуктів харчування. Експерти відзначають, що виробникам доведеться інвестувати в стійкі до посухи сорти і нові системи зрошення. Також фіксується зростання витрат в ланцюжку поставок, включаючи подорожчання добрив, логістики і кредитних ресурсів.
За даними FAO, у 2023 році світове виробництво кави склало близько 11 млн тонн, з яких на частку Бразилії припадає 31%, В’єтнаму – 18%, Індонезії – близько 7%. Споживання кави в світі зростає приблизно на 2% щорічно і оцінюється в 177 млн мішків на рік.
Згідно з відкритими даними, лідерами зі споживання кави на душу населення є Фінляндія (близько 12-13 кг на рік), Норвегія (близько 10 кг), Ісландія (9,8 кг), Данія (8,7 кг), Нідерланди (8,4 кг), Швеція (8,2 кг), Швейцарія (7,9 кг), Бельгія (6,8 кг), Люксембург (6,5 кг) і Канада (6,5 кг).
Зростання цін на каву в 2025 році може стати серйозним випробуванням як для виробників, так і для споживачів, а також посилить інтерес до сталого виробництва і розширення поставок з метою стабілізації ринку в умовах мінливого клімату.
США продовжують займати лідируючу позицію серед покупців українського переробленого чавуну: у I півріччі 2025 року на частку американського ринку припало понад 77% валютної виручки від експорту цієї продукції.
Згідно з даними Державної митної служби, за січень-червень Україна збільшила експорт чавуну на 47,5% в натуральному вираженні — до 883,2 тис. тонн проти 598,9 тис. тонн за той самий період 2024 року. У грошовому вираженні експорт зріс на 54,6% — до $349,4 млн.
Основні напрямки поставок у I півріччі:
США — 77,36% експортної виручки;
Італія — 11,96%;
Туреччина — 4,91%.
Раніше, з 12 березня 2025 року, адміністрація президента США Дональда Трампа ввела 25%-ві мита на українську металопродукцію, за винятком чавуну. Це дозволило українським експортерам зберегти конкурентні позиції на американському ринку і, як видно зі статистики, наростити поставки.
За підсумками 2024 року Україна експортувала 1,29 млн тонн переробленого чавуну на $500,3 млн, з яких 72,6% припало на США. Таким чином, у 2025 році США не тільки зберігають статус ключового торговельного партнера в цьому сегменті, але й посилюють своє значення для українського металургійного сектора.
Впевненість трейдерів у тому, що Трамп не буде діяти відповідно до погроз про введення мит, призвела до зростання індексу Лондонської фондової біржі до 8979 пунктів
Індекс FTSE 100, що включає найцінніші компанії Лондонської фондової біржі, піднявся до рекордного рівня, оскільки інвестори не звертають уваги на побоювання з приводу торгових воєн Дональда Трампа.
У четвер індекс FTSE 100 наблизився до позначки в 9000 пунктів, піднявшись до 8979 пунктів, що перевищує його попередній рекорд в 8908 пунктів.
Акції в Лондоні зросли на тлі глобального ралі, оскільки трейдери стали впевнені, що Трамп або досягне угод з торговими партнерами США, або знову відкладе або скасує загрозу введення мит.
Акції гірничодобувних компаній лідирували в списку зростання FTSE 100: Anglo American, Glencore і Rio Tinto зросли приблизно на 3,8%.
Вікторія Сколар, глава відділу інвестицій Interactive Investor, сказала: «Сировинні товари стимулюють зростання FTSE 100: мідь знаходиться в плюсі, а золото зростає на тлі ослаблення долара США».
FTSE 100 завершив день на новому рекордному рівні 8975 пунктів, піднявшись за день на 108,6 пункту, або 1,23%.
Індекс акцій «блакитних фішок» зріс більш ніж на 9% в 2025 році, оговтавшись від різких втрат на початку квітня, коли ринки обвалилися після того, як Трамп оголосив про введення нових мит в рамках так званого «дня звільнення», а потім відновився після того, як він відклав їх введення.
Виробник дорогоцінних металів Fresnillo став лідером FTSE 100 цього року: з 1 січня його акції зросли на 140% на тлі зростання цін на золото і срібло.
Ціна акцій британської оборонної компанії Babcock цього року подвоїлася, а акції виробника зброї BAE Systems зросли на 63% з початку року завдяки очікуванням зростання витрат на оборону на тлі триваючої війни між Росією та Україною.
Акції зросли цього тижня, незважаючи на оголошення Трампом про введення нових тарифів на імпорт з 1 серпня, які були відкладені з 9 липня.
Кріс Бошамп, головний ринковий аналітик IG, сказав, що інвестори перебувають у «захопленому літньому настрої».
«Можливо, найбільш примітним є явна байдужість ринку до ескалації торгових напружень. 50-відсоткове мито Трампа на імпорт міді та погрози на адресу Бразилії викликали слабку реакцію. Багато хто тепер розглядає такі заяви як політичну позу, яку Тако підсумував так: Трамп завжди здається», — сказав він.
Німецький індекс DAX також досяг рекордного рівня в четвер. З початку року він зріс більш ніж на 23% завдяки планам канцлера Німеччини Фрідріха Мерца щодо збільшення державних витрат для стимулювання інвестицій і зростання економіки.
FTSE 100 вважається індикатором оптимізму щодо світової економіки, оскільки багато найбільших компаній, зареєстрованих у Лондоні, мають глобальну орієнтацію.
Сюзанна Стрітер, глава відділу грошей і ринків Hargreaves Lansdown, сказала: «FTSE 100 переповнений транснаціональними компаніями, які чутливі до перспектив світової економіки. З так званою «торгівлею Тако» в повному розпалі, він виграє від більш оптимістичних настроїв».
Вона додала: «Інвестори очікують, що Трамп «здасться» і не буде виконувати свої погрози».