Криворізький залізорудний комбінат (КЗРК) за підсумками роботи в січні-червні поточного року наростив чистий збиток на 9,4% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до 1 млрд 407,383 млн грн.
Згідно з проміжним звітом КЗРК, наявним у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, за цей період дохід від звичайної діяльності знизився до 336,132 млн грн з 1 млрд 250,939 млн грн.
Непокритий збиток на кінець червня-2026 становив 876,156 млн грн.
Як повідомлялось, КЗРК у першому кварталі наростив чистий збиток у 4,4 раза у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до 378,948 млн грн з 85,925 млн грн. За цей період дохід від звичайної діяльності знизився до 135,457 млн грн з 705,526 млн грн.
КЗРК за січень-вересень 2025 року наростив чистий збиток у 3,2 раза порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 1 млрд 487,217 млн грн, чистий дохід за цей період знизився на 41,6% – до 1 млрд 601,822 млн грн.
Річний звіт за 2025 рік наразі не оприлюднено.
КЗРК завершив 2024 рік з чистим збитком 2 млрд 14,015 млн грн, тоді як у 2023 році він складав 63,411 млн грн. Чистий дохід у 2024 році складав 3 млрд 443,081 млн грн, у 2023-му – 5 млрд 577,923 млн грн.
Раніше повідомлялось, що ТОВ “Твій енергопостачальник” (Київ) 23 травня 2025 року звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство КЗРК через заборгованість у оплаті за використану е/е. Господарський суд Дніпропетровської області ухвалив рішення про відкриття провадження про банкрутство КЗРК 9 червня поточного року.
КЗРК спеціалізується на підземному видобутку залізної руди. У його складі – чотири шахти: “Покровська” (колишня “Жовтнева”), шахта “Криворізька” (“Батьківщина”), “Козацька” (раніше – “Гвардійська”) і “Тернівська” (раніше – рудоуправління ім.Орджонікідзе, потім ім.Леніна).
За даними НДУ на перший квартал 2026 року, основним акціонером КЗРК є компанія Starmіll Lіmіted (Кіпр), якій належить 99,8812% його акцій. Оперативний контроль на комбінаті до введення процедури банкротства здійснювала група “Приват”.
У травні 2023 року Україна запровадила санкції проти десятків пов’язаних із російськими фізособами іноземних компаній, які володіють великими активами в Україні, зокрема КЗРК. Частину цих активів вже було заарештовано, однак санкції відкривали шлях до їхньої конфіскації. Відповідний указ президента №279 від 12 травня опубліковано на сайті глави держави. Зокрема, до переліку юросіб увійшла компанія Starmіll Lіmіted, якій належить 99,89% КЗРК під оперативним контролем групи “Приват”.
Статутний капітал підприємства – 1 млрд 991,233 млн грн.
Національна збірна України вперше бере участь у Міжнародній олімпіаді зі штучного інтелекту IOAI, третій фінал якої проходить в Астані з 2 до 8 серпня 2026 року. На змагання прибули понад 500 школярів зі 108 країн.
Україна не брала участі у перших двох IOAI, що відбулися у 2024 році в болгарському Бургасі та у 2025 році в Пекіні.
До складу української команди увійшли четверо учасників із Києва та Ірпеня. Один із фіналістів представляє Архітектурно-інженерний колегіум А+.
Відбір до національної команди пройшли понад 2,2 тис. школярів з усієї України. Програма включала тестування базових цифрових навичок і медіаграмотності, перевірку знань у галузі штучного інтелекту, машинного навчання та роботи з даними, іспит із технічної англійської мови та практичний тур.
Після основних етапів 50 найкращих учасників пройшли тритижневу підготовку з викладачами зі штучного інтелекту. Підсумковий склад збірної визначили за результатами навчання, тестів, практичних завдань і співбесід.
Офіційним національним координатором IOAI в Україні виступає освітній холдинг A+, який отримав акредитацію міжнародної олімпіади у листопаді 2025 року. Національним координатором проєкту є Олександр Шаповалов, міжнародним координатором — Олександра Гришко, академічним директором — Віталій Сандул, головою наукового комітету — Василь Оріщук.
Генеральним партнером української збірної став девелопер KAN Development, партнером олімпіади в Україні — освітня IT-платформа ITVDN.
Олімпіада передбачає індивідуальні та командні змагання. Учасники працюють із практичними завданнями зі штучного інтелекту та машинного навчання, аналізують дані, створюють моделі й перевіряють їхню якість. Кожна країна може направити до двох команд, до кожної з яких входять не більше чотирьох школярів і керівник.
Перший командний тур пройшов 3 серпня після офіційної церемонії відкриття. Фінальний етап командного конкурсу та церемонія нагородження відбудуться 7 серпня.
В індивідуальних турах учасники працюють по шість годин. За підсумками першого етапу командного конкурсу організатори визначають десять найкращих збірних, які отримують право продовжити змагання у фіналі.
Загалом для участі в IOAI 2026 спочатку зареєструвалися 103 країни й території та понад 120 команд. Після відкриття організатори повідомили про делегації зі 108 держав і територій. Різниця пов’язана з остаточним складом учасників, які прибули до Астани.
Міжнародну олімпіаду зі штучного інтелекту було засновано у 2024 році. Перший турнір у Болгарії зібрав 41 команду з 32 країн, другий у Китаї — близько 300 школярів із понад 50 держав. Четверта IOAI має відбутися в Сінгапурі у 2027 році.
Дебют України на IOAI відбувається на тлі розвитку національної системи змагань зі штучного інтелекту. Український відбір був відкритий для школярів та учнів коледжів віком від 14 до 20 років, а участь у всіх його етапах була безкоштовною.
Олімпіадні змагання зі ШІ відрізняються від традиційної інформатики. Учаснику недостатньо написати програму: необхідно підготувати та проаналізувати дані, обрати метод машинного навчання, навчити модель, перевірити її точність і обґрунтувати отриманий результат.
Участь в IOAI дає Україні змогу порівняти рівень підготовки своїх школярів із командами провідних технологічних держав і розпочати формування власної системи підготовки молодих фахівців зі штучного інтелекту.
Географічна структура зовнішньої торгівлі України (експорт) січні-лютому 2026 року, млн. Долл США
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що 8,4 млн громадян України перебувають за кордоном.
«Понад 8,4 мільйона наших громадян на сьогодні перебувають за межами України. Наш обов’язок – зробити так, щоб кожен із них знав: Україна про нього пам’ятає і готова захищати його права», – написав Лубінець у Telegram у вівторок.
Як повідомляє «Сербський економіст», український агрохолдинг МХП інвестував понад 100 млн євро в модернізацію та розвиток виробничих потужностей у Сербії, повідомив посол Сербії в Україні Андон Сапунджі в інтерв’ю виданню Mind.
МХП працює на сербському ринку через компанію Perutnina Ptuj Topiko, що спеціалізується на виробництві та переробці м’яса птиці.
Продукція підприємства реалізується на внутрішньому ринку Сербії, а також експортується до Боснії та Герцеговини, Чорногорії, Албанії та Північної Македонії.
МХП придбало понад 90% акцій словенської Perutnina Ptuj у 2019 році. Загальна вартість інвестицій у придбання групи склала близько 221 млн євро. Офіційно угода щодо купівлі контрольного пакета акцій була завершена в лютому 2019 року.
Оскільки угода була оформлена через словенську компанію, ці кошти не увійшли до статистики прямих українських інвестицій у Сербію. Офіційно їхній сукупний обсяг з 2010 року до першого кварталу 2026 року оцінювався лише приблизно в 9 млн євро.
МХП залишається найбільшим прикладом присутності великого українського бізнесу в Сербії. Інші українські компанії, що працюють у країні, переважно належать до малого та середнього бізнесу.
Після придбання Perutnina Ptuj українська група почала розширювати власну виробничу базу в Сербії. Зокрема, компанія побудувала сім сучасних майданчиків для вирощування бройлерів у Бачка-Тополі. МХП називає Сербію найбільшим ринком Perutnina Ptuj на Балканах.
МХП засновано у 1998 році і є міжнародною компанією у сфері харчових та агротехнологій. Штаб-квартира групи розташована в Києві, виробничі активи знаходяться в Україні, Іспанії та країнах Південно-Східної Європи. У компанії працює понад 39 тис. осіб, її продукція експортується до більш ніж 70 країн. Засновником і генеральним директором МХП є Юрій Косюк.
Виручка МХП у 2025 році склала $3,766 млрд, EBITDA — $569 млн, чистий прибуток — $187 млн. Акції групи котируються на Лондонській фондовій біржі з 2008 року.
Заборгованість за теплопостачання стала основною причиною відкриття виконавчих проваджень щодо комунальних платежів в Україні у першому півріччі 2026 року. За шість місяців було відкрито 46 186 тис. проваджень щодо боргів за опалення. На них припадає 42,5%, або, округлено, 43%, усіх нових комунальних боргів, повідомила компанія Opendatabot.
На другому місці — заборгованість за водопостачання — 19,416 тис. проваджень, або 17,9%.
Ще 12 648 тис. справ, або 11,7%, пов’язані з оплатою послуг з утримання житла. На газопостачання припадає 11 538 тис. проваджень, або 10,6%, на електроенергію — 9 947 тис., або 9,2%.
Через борги за вивіз відходів було відкрито 7 020 тис. проваджень, ще 1 806 тис. припало на інші види комунальних послуг.
Найчисленнішою групою боржників стали українці віком від 46 до 60 років — на них припало 38 119 тис. проваджень, або 35,1%.
На людей старше 60 років припало 27 695 тис. справ, або 25,5%, а на громадян у віці від 36 до 45 років — 26 076 тис., або 24%. Частка боржників молодше 35 років становила близько 15%.
Жінки фігурували в 60 141 тис. нових проваджень, тобто більш ніж у половині справ. Найбільша кількість проваджень щодо однієї особи у 2026 році зафіксована у мешканки Миколаївської області 1952 року народження — 15 справ, усі через заборгованість за електроенергію.
Загалом у січні-червні в Україні було відкрито 108,561 тис. проваджень щодо комунальних боргів. З них 70,206 тис., або 65%, на початок липня залишалися відкритими та несплаченими.
ВОДОПОСТАЧАННЯ, Комунальний борг, теплопостачання, УКРАЇНА, ЭЛЕКТРОЭНЕРГИЯ
