Ціни на нафту еталонних марок незначно опускаються вранці у вівторок після зниження напередодні.
Ціна жовтневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:00 кв. становить $84,34 за барель, що на 12 центів (0,14%) нижче за показник на закриття попередньої сесії. У понеділок ці контракти подешевшали на $0,34 (0,4%) – до $84,46 за барель.
Котирування ф’ючерсів на нафту WTI на вересень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) до зазначеного часу знизилися на 2 центи (0,02%) і склали $80,7 за барель. За підсумками минулої сесії вони опустилися на $0,53 (0,7%) – до $80,72 за барель.
Негативними факторами для ринку останніми днями є побоювання з приводу повільного зростання китайської економіки і зміцнення курсу долара на очікуваннях нових підвищень ставки Федрезерву.
“Загалом попит і ціни на нафту стримуються за рахунок уповільнення зростання світової економіки та глобальної рецесії в обробному секторі”, – зазначив президент Prestige Economics Джейсон Шенкер.
Водночас прогнози ОПЕК, як і раніше, передбачають зростання попиту на нафту у світі більш ніж на 2% у 2023 і 2024 роках, зазначив Шенкер. Крім того, дані Міненерго США вказують на зниження запасів сировини в річному вираженні.
Питання про необхідність підтримки переробної галузі, зокрема виробників біогазу, порушив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський на зустрічі із заступником директора місії USAID в Україні Теодорою Делл, повідомила прес-служба Мінагрополітики.
“Сторони обговорили реалізацію спільних проєктів в аграрній галузі України. Міністр подякував за підтримку реформи меліорації, внаслідок чого фермери активно створюють нові ОВК, отримують допомогу у відновленні зрошувальних систем. Також ішлося про необхідність додаткових проєктів із підтримки переробної галузі, зокрема виробників біогазу”, – йдеться в повідомленні.
За словами Сольського, ця перспективна галузь має отримати додатковий поштовх до активнішого розвитку.
Делл, своєю чергою, зазначила, що місія USAID з перших днів повномасштабного вторгнення Росії підтримує Україну й обов’язково продовжить це робити й надалі.
Грецька Республіка підтримує набуття Україною членства в НАТО, коли члени Альянсу дійдуть згоди та будуть виконані умови, як зазначено в декларації Вільнюського саміту НАТО, ідеться у Спільній декларації України та Греції щодо євроатлантичної інтеграції України.
Згідно з текстом документа, Україна та Грецька Республіка вітають значні досягнення України в просуванні на шляху євроатлантичної інтеграції, зокрема щодо досягнення сумісності з НАТО, яку демонструють українські Збройні Сили на полі бою, а також підтверджують свою прихильність до зміцнення спільних зусиль на підтримку інтеграції України до Альянсу та імплементації стандартів НАТО.
Зазначається, що Греція продовжуватиме підтримувати потужну та ефективну політичну й матеріальну підтримку України з боку Альянсу, спрямовану на забезпечення спроможності України ефективно захищати свою територію на суші, на морі та в повітрі.
Грецька Республіка продовжуватиме надавати військову, технічну, оборонну та гуманітарну підтримку Україні, а також зобов’язується брати участь разом із міжнародними організаціями, союзниками та партнерами у відновленні та відбудові України після війни.
Греція підтримує набуття Україною членства в НАТО, коли члени Альянсу дійдуть згоди і будуть виконані умови, як зазначено в декларації Вільнюського саміту НАТО.
Крім того, сторони декларують, що безпека України є життєво важливою для стабільності євроатлантичного регіону, та повністю підтримують Раду “Україна-НАТО” як майданчик для подальшого посилення та розширення поточного співробітництва з метою сприяння реалізації шляху України до євроатлантичної сім’ї.
Своєю чергою, наголошується, що Україна високо цінує всю важливу практичну допомогу, що надається Грецькою Республікою та народом Грецької Республіки з метою зміцнення обороноздатності України.
З повним текстом Спільної декларації можна ознайомитися на сайті Офісу президента України.
У межах робочого візиту до Греції президент України Володимир Зеленський провів зустріч із президенткою Греції Катериною Сакелларопулу, повідомляє пресслужба глави держави в понеділок увечері.
Глави держав обговорили поточний стан справ на передовій і безпекову ситуацію в регіоні з огляду на продовження російської агресії проти України.
Зеленський подякував Греції та особисто Катерині Сакелларопулу за надання підтримки нашій державі з початку повномасштабного вторгнення.
Президент України відзначив особливу увагу лідера Греції до потреб українських громадян, які знайшли тимчасовий притулок у цій країні. Він окремо подякував грецькій стороні за програму оздоровлення українських дітей, які постраждали від російської агресії.
Глава Української держави висловив сподівання на долучення Греції до відновлення постраждалих регіонів України.
“Знаємо про особливу роль Одеси в історії Греції та очікуємо на залучення вашої країни до відновлення міста та Одеської області. Пропоную Греції взяти патронат над цим регіоном”, – зазначив Зеленський.
Агрохолдинг “Кернел”, один із найбільших в Україні, практично завершив збирання озимої пшениці на площі 60 тис. га та озимого ріпаку з 10 тис. га, відзначає зростання врожайності з них і прогнозує зростання виробництва всіх культур у сезоні-2023, йдеться в повідомленні компанії на Варшавській фондовій біржі.
Згідно з повідомленням, у сезоні-2023 площі агрохолдинг розширив площі в 1,7 раза під озимою пшеницею, а під озимим ріпаком – удвічі порівняно з торішніми показниками. Сприятливі погодні умови дали змогу отримати більший урожай цих культур: врожайність озимої пшениці сягнула 6,6 т/га, що є суттєво вищою, ніж у роком раніше, коли вона становила 4,6 т/га; озимого ріпаку – 3,3 т/га порівняно з 2,5 т/га роком раніше.
“Кернел” також відвів під ярі культури значні площі, зокрема, 120 тис. га під соняшник, 84 тис. га під кукурудзу і 65 тис. га сою.
“Ризики для ярих культур групи (кукурудза, соняшник і соя) наразі обмежені, тому група очікує отримати врожайність, близьку до історичних середніх показників”, – зазначили в агрохолдингу.
“Кернел” оцінює перспективи врожаю в Україні як “загалом сприятливі” і прогнозує збільшення виробництва зернових та олійних культур порівняно з попереднім роком.
Говорячи про перспективи збуту вирощеної продукції у 2024 фінансовому році, базовий сценарій агрохолдингу передбачає експорт тільки через порти річки Дунай і внутрішні шляхи через схильність сільськогосподарської інфраструктури до руйнувань, спричинених регулярними ракетними ударами Росії.
“Кернел” уже забезпечив деякі потужності для експорту соняшникової олії та шроту, але поки що не забезпечив стабільний і економічно ефективний варіант перевалки зерна. Агрохолдинг повідомив про необхідність додаткових інвестицій, які будуть спрямовані на нарощування потужностей для експорту зерна і зниження логістичних витрат.
“Прогноз прибутку на 2024 фінансовий рік на початку сезону передбачає значне зниження EBITDA через підрив продуктивності сегментів сільського господарства, інфраструктури та торгівлі, що зумовлено відносно слабкими світовими цінами на зерно і дорогою експортною логістикою”, – пояснили в агрохолдингу.
Водночас “Кернел” очікує, що сегмент переробки олійних культур стане основним джерелом прибутку для групи у 2024 фінансовому році.
Агрохолдинг повідомив, що не має доступу до кредитних лімітів у банках і покладається на накопичені грошові кошти. Водночас, він продовжує переговори з різними фінансовими інститутами для отримання кредитних коштів CapEx.
Невизначеність щодо відшкодування ПДВ у майбутньому і можливий ризик девальвації гривні також посилюють ризики агрохолдингу отримати збиток від курсової різниці.
“Будь-які оцінки обсягів і маржі дуже чутливі до поточної оперативної обстановки в Україні внаслідок постійних збоїв через війну. Робота холдингу спрямована на зниження подальших ризиків збитків, викликаних можливими майбутніми ударами росіян”, – резюмували в “Кернел”.
Агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі за виробництвом соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експортом (близько 12%). Компанія є одним з найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, агрохолдинг займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Найбільший співвласник “Кернела” через Namsen Ltd. – український бізнесмен Андрій Веревський, який цього року в рамках викупу і делістингу компанії з Варшавської фондової біржі збільшив свою частку з 41,3% до 74,05%.
Чистий прибуток “Кернела” за дев’ять місяців 2023ФР (липень-2022 – березень 2023 року) зріс на 36% – до $437 млн за падіння виручки на 45% – до $2,715 млрд.
Українське державне підприємство поштового зв’язку (УДППЗ) “Укрпошта” (Київ) 18 серпня оголосило тендер на послуги обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників автомобільного транспорту (ОСЦПВ).
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель “Прозорро”, очікувана вартість – 2,167 млн грн.
Документи приймаються до 24 серпня
Як повідомлялося, переможцем аналогічного тендера була СК “Гардіан”.
