Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

“Укрзалізниця” збільшила обсяг перевалки вантажів на 24,3%

АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у січні-серпні 2024 року збільшила обсяг перевезення на 24,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 118,04 млн тонн, зазначено в аналітичній записці компанії, підготовленій до засідання Офісу експортерів у середу.
Обсяг перевезення вантажів у серпні 2024 року зріс на 15,5% порівняно з аналогічним періодом 2023 року (1,9 млн тонн), становив 14,18 млн тонн, що на 4,2% більше, ніж у липні 2024 року.
“Масовані ракетні обстріли суттєво вплинули на стан енергетичної галузі, певних видів промисловості, транспортної інфраструктури, що позначається на динаміці обсягів перевезень вантажів”, – зазначено в тексті аналітичної записки.
Обсяг перевезень в експортному сполученні в січні-серпні збільшився на 65,8% – до 57,74 млн тонн. За підсумками восьми місяців 2024 року частка експорту вантажів у загальному обсязі перевезень становила 49% проти 37% за аналогічний період 2023 року.
У серпні 2024 року обсяги перевезень вантажів на експорт становили 6,58 млн тонн, що на 2,8% більше, ніж у липні 2024 року. При цьому, порівняно із серпнем 2023 року, коли було експортовано 3,3 млн тонн, обсяг перевезення вантажів на експорт зріс удвічі.
Обсяг експорту через сухопутні переходи в січні-серпні скоротився на 6,9% порівняно з аналогічним періодом – до 21,31 млн тонн. За підсумками серпня 2024 року обсяг експорту вантажів через сухопутні переходи становив 2,5 млн тонн, що на 2,4% менше, як порівняти з липнем 2024 року.
У напрямку портів у січні-серпні обсяг експорту вантажів зріс у 3,1 раза – до 36,42 млн тонн. За підсумками серпня 2024 року обсяги експорту вантажів у напрямку портів становили 3,9 млн тонн, що на 6,5% більше порівняно з липнем 2024 року.
При цьому 92,3% усіх залізничних перевезень у напрямку портів у січні-серпні припадало на порти Великої Одеси, 7,7% – у напрямку Дунайських портів.
Лідерами відправлених на експорт вантажів залишаються зернові, обсяг яких у серпні становив 2,63 млн тонн, що становить 40,1% загального обсягу. На другому місці залізна і марганцева руда – 2,32 млн тонн (35,3%), третє місце – чорні метали, 0,57 млн тонн (8,6%). Мінбудматеріали становили 0,48 млн тонн (7,2%), посівши четверту позицію в загальному експорті вантажів у серпні, повідомили в компанії.
“Металургійна та аграрна галузі в поточних умовах зберігають статус основи українського експорту. Морські шляхи залишаються основним каналом постачання українських товарів на зарубіжні ринки”, – зазначено в тексті записки.
Раніше голова правління АТ “Укрзалізниця” Євген Лященко повідомив, що компанія в липні-серпні зазнала збитків 600-700 млн грн і очікує невеликий збиток за підсумками 2024 року, незважаючи на прибуткову роботу в першій половині року. За його словами, це сталося через відсутність прибуткових вантажів, які дають запас міцності.

, ,

Кількість безробітних, зареєстрованих у службі зайнятості на 30.06.2024 (тис. осіб)

Кількість безробітних, зареєстрованих у службі зайнятості на 30.06.2024 (тис. осіб)

Open4Business.com.ua

“Текстиль-Контакт” планує зберегти валовий обіг у 2024 році на рівні 2023-го

Торгово-виробнича група компаній “Текстиль-Контакт” (ТК-Групп) планує у 2024 році отримати валовий обіг орієнтовно на рівні 2023 року, але можливе і невелике зниження цього показника, повідомив власник групи Олександр Соколовський.
“Я не думаю, що буде зростання, не бачу поки що великих стрибків. Але наші виробничі потужності, як і торік, і 2022 року, завантажені повністю”, – повідомив він на Business Breakfast від видання Forbes Ukraine в середу.
Соколовський не назвав цифри валового обороту за 2023 рік, проте зазначив, що його легко порахувати, виходячи з того, що сплачені 2023 року 443 млн грн податків – це 14% валового обігу (тобто обіг приблизно 3,2 млд грн – ІФ-У).
При цьому він нагадав, що 2022 року група сплатила близько 285 млн грн податків, тобто 2023 року ця сума зросла на 55% більше.
Як зазначив власник ТК-Груп, пік попиту на продукцію легкої промисловості був 2022 року, коли після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну та початкового “хаосу” з’явилася маса замовлень, зокрема з Європи, яка хотіла підтримати Україну.
“Навіть якщо можна було купити зручніше і дешевше – замовляли в Україні. На жаль, потім цей тренд зник, і вже багатьох європейських замовників наші пропозиції не цікавлять, тому що вони бояться розміщувати замовлення в Україні, тим паче поблизу з лінією фронту або біля кордону з Росією”, – пояснив Соколовський.
За його словами, основна стратегія групи, що дає змогу, зокрема, конкурувати на міжнародних ринках, – розвиток виробництва в Україні, а не перенесення за кордон.
“Коли багато хто переносив виробництво в Китай або Південно-Східну Азію, ми, навпаки, розвивалися тут, хоч нам і говорили, що це неправильно. Але за останні п’ять років кількість наших фабрик зросла з семи до 12, зокрема позаминулого року додали виробництво сумок, цього – взуття і дуже розширюємо виробництво одягу”, – розповів Соколовський.
Водночас він повідомив, що в проєкті виробництва взуття на фабриці в Чигирині може з’явитися партнер із Польщі, але подробиць поки що не оголосив.
Відповідаючи на запитання про частку експорту в загальному обігу, він припустив, що за останні два роки вона зросла орієнтовно до 15%, але переважно це продукція “ТК-Домашній текстиль”, яка бере участь у тендерах міжнародних організацій, зокрема в Німеччині, Польщі, Великій Британії, конкуруючи з компаніями з Туреччини, Китаю та інших країн.
“Але ми плануємо виходити в Європу, і якщо в Україні розвиваємо виробничу базу, то європейцям пропонуємо готову продукцію. Наше перше представництво в країнах ЄС у Литві поки що напрацьовує клієнтську базу – великих здобутків там поки що немає, бо в Європі багато бюрократичних процедур, але плануємо виходити з пропозицією розробки соціального одягу, пошиття в Україні”, – повідомив Соколовський.
Водночас найбільшою проблемою для групи її власник назвав кадрову (основна маса працівників – жінки).
“Ми бачимо: які умови не створюй і зарплати не обіцяй, багато жінок виїжджають, тому що їм некомфортно з погляду блекаутів, безпеки, багато хто на нервах і виїжджає, тому що страшно”, – зазначив Соколовський.
Розповідаючи про плани групи щодо проходження опалювального сезону, він сказав, що компанії переважно обходяться генераторами, а коштів для закупівлі, наприклад, газопоршневих станцій, група не має.
“Щоб купити таку станцію, потрібно близько EUR850 тис. У нас таких грошей немає, тому наразі обходимося генераторами”, – зазначив власник групи компаній.

,

Ціни на українські груші на 32% нижчі, ніж торік

На оптових ринках України поточного тижня зафіксовано зниження відпускних цін на груші з місцевих господарств, повідомляють аналітики проекту EastFruit. Причина такої цінової ситуації, на думку учасників ринку, полягає в сезонному збільшенні пропозиції цієї продукції на ринку, тоді як попит оптових компаній на ці фрукти залишається малоактивним.

Так, на сьогодні груша з місцевих господарств на українському ринку пропонується до продажу великим оптом по 15-30 грн/кг ($0,36-0,73/кг), що в середньому на 25% дешевше, ніж тижнем раніше. За результатами регулярного моніторингу, ціни на груші в поточному сезоні продовжують поступово знижуватися, починаючи з середини серпня поточного року, що є наслідком пропозиції продукції на ринку, яка постійно збільшується.

Нагадаємо, що в поточному сезоні завдяки більш м’яким погодним умовам у зимово-весняний період в Україні помітно зросла середня врожайність у сегменті груш. Як результат, істотне збільшення виробництва негативно позначилося на ціновій ситуації на ринку. Як виняток тут можна виділити Вінницьку область України, де навесні поточного року виробники втратили від 30% і більше від майбутнього врожаю фруктів через заморозки і град. Але загалом це мало позначилося на загальному стані ринку в цьому сегменті.

Якщо порівнювати ситуацію на ринку груш в Україні з іншими країнами регіону моніторингу проекту, то саме в цій країні на сьогоднішній день у продаж надходять найдоступніші груші. Цей факт ще раз свідчить про зростання інтересу українських садівників до вирощування цих фруктів в останні кілька сезонів.

Варто зазначити, що на сьогодні відпускні ціни на груші в Україні вже в середньому на 32% дешевші, ніж в аналогічний період минулого року. Більш детальну інформацію про розвиток ринку груш та іншої плодоовочевої продукції в Україні ви можете отримати, підписавшись на оперативний аналітичний тижневик – EastFruit Ukraine Weekly Pro. З детальною інформацією про продукт можна ознайомитися тут.

Джерело: https://east-fruit.com/novosti/tseny-na-ukrainskie-grushi-na-32-nizhe-proshlogodnikh/

Лідерами страхового ринку України за зібраними преміями в січні-липні стали «ТАС», «АРКС», «Уніка», «ІНГО» і «ВУСО»

Лідерами страхового ринку України за зібраними преміями в січні-липні 2024 року стали страхові компанії СГ «ТАС» (2,553 млрд грн), «АРКС» (2,371 млрд грн), «Уніка» (2,329 млрд грн), «ІНГО» (1,952 млрд грн) і СК «ВУСО» (1,732 млрд грн), повідомляють на сайті Національної асоціації страховиків України (НАСУ). При цьому наголошується, що порівняно з 6 міс. -2024 СК «Уніка» опустилася на третю позицію з другої, а СК «АРКС» посіла її місце; СК «УСГ» залишила п’ятірку лідерів з п’ятої позиції, дозволивши СК «ВУСО» увійти в топ-5.

У топ-5 на ринку обов’язкового страхування автоцивільної відповідальності за зібраними преміями змін не відбулося і за підсумками семи місяців лідирують СГ «ТАС» (775,3 млн грн), «Оранта» (739,3 млн грн), «Княжа ВІГ» (570,6 млн грн), «ПЗУ» (360,4 млн грн) і «ВУСО» (244,4 млн грн).

Лідерами на ринку «Зелена картка» за зібраними преміями за вказаний період є «ТАС» (754,5 млн грн), «УСГ» (405,5 млн грн), «Княжа ВІГ» (372,1 млн грн), «ПЗУ» (310,5 млн грн) і «Оранта» (227 млн грн) (змін не відбулося).

Також без змін на ринку КАСКО: як і раніше, його очолюють СК «АРКС» (1,256 млрд грн), «Арсенал Страхування» (1,034 млрд грн), «Уніка» (622,6 млн грн), «ВУСО» (531,3 млн грн) і «УСГ» (495,1 млн грн).

Водночас серед лідерів з добровільного медичного страхування відбулися невеликі зміни: лідером, як і раніше топ-5 у цьому сегменті, є СК «Уніка» (1,018 млрд. грн.), далі йдуть СК «Універсальна» (560 млн грн), СК «ІНГО» (422,7 млн. грн). СК «ВУСО» (328,4 млн грн) піднялася з п’ятої позиції на четверту, а «АРКС» (324,5 млн грн) зайняла її місце.

У липні 2024 року на ринку страхування життя змін за лідерами не відбулося. Як і раніше, першу позицію посідає СК «МетЛайф» (1,506 млрд грн), СК «ТАС» (388,4 млн грн), «Граве Життя» (311 млн грн), «Уніка Життя» (230,9 млн грн) і «ПЗУ Життя» (217,1 млн грн).

Як повідомлялося, станом на кінець липня 2024 року на страховому ринку України працюють 69 ризикових страховиків, 12 спеціалізуються на страхуванні життя, один – зі спеціальним статусом («Експортно-кредитне агентство», ЕКА).

 

, ,

“Київводоканал” і Міністерство захисту довкілля України готуються до забруднення, що наступає Десною на Київ

ПрАТ «АК “Київводоканал” і Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України готуються до забруднення, що наступає Десною на Київ, яке, за прогнозами, досягне Київської області 14-16 вересня, але очисні споруди мають із ним впоратися, повідомила міністр захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук.

«Якщо спочатку Укргідрометцентр прогнозував, що забруднення досягне водозаборів Київщини десь 10-11 вересня, то зараз цей прогноз уже змістився на 14-16. Також слід сказати, що на Київщині забруднення не фіксується», – заявила вона в ефірі Єдиного національного телемарафону в середу.

Міністр додала, що наразі у відомстві бачать поліпшення ситуації, очисні споруди водоканалу мають впоратися з даним видом забруднення.

«Також встановили додаткові сітки, додаткові такі фізичні бар’єри для того, щоб не допускати і загиблу рибу, для того, щоб додатково не забруднювалося», – сказала Гринчук.

За її словами, зафіксоване на територіях р. Десна в Чернігівській області забруднення вже не має настільки однорідного характеру, як було раніше, і фіксується точково.

Як повідомила Гринчук, для допомоги всьому живому в річці, зокрема рибі, встановлено аераційні установки. Три з них працювали в районі Чернігова. Ухвалено рішення з 10 вересня встановити додатково ще дві такі системи.

«Тобто на сьогодні ситуація контрольована, ми здійснюємо постійний моніторинг і (вживаємо – ІФ-У) ті заходи, які можуть покращити ситуацію», – підсумувала Гринчук.