Міжнародна фінансова корпорація (IFC) із групи Світового банку планує відновити співпрацю з агрохолдингом МХП, найбільшим виробником курятини в Україні, і надати кредит до $30 млн його “дочці” ТОВ “Вінницька птахофабрика” для фінансування модернізації та розширення потужностей заводу з виробництва біометану із сільськогосподарських відходів.
Як йдеться в інформації на сайті IFC, рада директорів корпорації планує розглянути цей проєкт на засіданні 19 вересня цього року.
Зазначається, що компанія вже управляє двома біогазовими заводами для переробки гною зі своїх ферм у “зелену” енергію. У рамках своєї стратегії декарбонізації МХП планує збільшити виробництво біометану в Україні за рахунок модернізації та розширення потужності своїх біогазових установок у кілька етапів. Перший етап, який фінансуватиметься в рамках проєкту, слугуватиме демонстрації життєздатності виробництва скрапленого біометану.
Загальну вартість проєкту оцінюють у $52 млн, крім кредиту IFC, МХП розраховує в його фінансуванні на власні кошти. Передбачається також, що проєкт буде підтриманий гарантією на $15 млн з боку European Fund for Sustainable Development Plus, Великої Британії та інших донорів.
Уточнюють, що будівництво планують на біогазовому заводі в селі Василівка (Гайсинський р-н, Вінницька обл.), який запустили 2019 року і який є найбільшим подібним заводом в Україні з потужністю 12 МВт.
На першому етапі проєкту планують модернізувати наявні потужності, щоб отримувати 14 тис. тонн скрапленого біометану на рік, а на другому – розширити потужності до 20,5 МВт.
IFC уточнює, що в разі схвалення радою директорів це буде шоста інвестиція корпорації в МХП з 2003 року, останню з яких було відкрито 2014 року і закрито 2019 року.
Корпорація також вказує, що з 2018 року члени місцевих громад за підтримки низки екологічних організацій поскаржилися на інвестиції IFC та Європейського банку реконструкції та розвитку CAO (Compliance advisor ombudsman). Як зазначається в матеріалах CAO, попри зусилля всіх сторін знайти остаточне рішення не вдалося.
У лютому 2022 року CAO опублікувало заключний звіт і передало справу до відділу дотримання вимог. Після призупинення розгляду справи в Україні в березні 2022 року через розв’язану РФ повномасштабну війну проти України САО відновило роботу у цій справі 17 жовтня після консультацій із зацікавленими сторонами.
Агрохолдинг “МХП” – найбільший виробник курятини в Україні. Займається також виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м’ясопереробки. На європейський ринок “МХП” поставляє охолоджені напівтуші курей, які переробляють, зокрема, на його підприємствах у Нідерландах і Словаччині. У лютому 2019 року холдинг завершив операцію з придбання словенської компанії Perutnina Ptuj.
Засновником, мажоритарним акціонером і головою правління МХП є український бізнесмен Юрій Косюк.
Виручка МХП у першому кварталі 2023 року збільшилася на 34,7% до першого кварталу 2022 року – до $745,60 млн, а чистий прибуток становив $49,07 млн проти $108,25 млн чистого збитку (при цьому курсовий прибуток становив $4,18 млн проти курсових збитків $95,32 млн).
Торгово-виробнича компанія ТОВ “Агромат” за підсумками січня-червня 2023 року отримала 52,9 млн грн прибутку (до оподаткування) проти 10,6 млн грн збитку за аналогічний період 2022 року.
За даними рейтингового агентства IBI Ratings, чистий дохід компанії за підсумками першого півріччя 2023 року склав 1,3 млрд грн, що на 72% перевищує результат січня-червня 2022 року. Крім того, “Агромат” наростив нерозподілений прибуток до 928,3 млн грн.
У структурі продажів за перше півріччя 92% становить керамічна плитка – 2,5 млн кв. м, тоді як фризи та сантехнічні вироби становили 3,5% і 4,2% відповідно.
Згідно з повідомленням IBI Ratings, довгостроковий кредитний рейтинг відсоткових облігацій “Агромату” серії G було підтверджено на рівні “uaA” з прогнозом “у розвитку”.
Рішення про розміщення облігацій серії G на суму 100 млн грн із публічною пропозицією ухвалили збори учасників компанії 2021 року. Термін погашення облігацій – з 25 вересня 2024 року по 27 вересня 2024 року. Залучені кошти планують спрямувати на організацію роботи нових магазинів і збільшення товарних запасів.
ТПК ТОВ “Аргомат” зареєстровано 1993 року. Виробляє і продає керамічну плитку та сантехніку.
Згідно з даними Опендатабот, співвласниками компанії з частками по 28,65% є Сергій Войтенко, Оксана Рева та Анатолій Тадай. 10,05% належить Ользі Башоті та 4% – Надії Рушелюк.
Мережа “Агромат” налічує 27 магазинів і широку дилерську регіональну мережу.
Дохід компанії 2022 року знизився на 23,3% – до 2,148 млрд грн, чистий прибуток – майже вдвічі, до 70,4 млн грн порівняно з 132,5 млн грн за 2021 рік.
Агентство з розшуку та менеджменту активів (далі – АРМА) відкрило Єдиний державний реєстр активів reestr.arma.gov.ua, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, в якому близько 36 тис. записів стосуються активів, переданих в управління АРМА.
“Розуміння обсягу заарештованої власності в нашій країні досі перебувало за щільною завісою від суспільства і було однією з найзакритіших, високо корупційних сфер. Наразі АРМА звітує про формування та відкриття реєстру заарештованих активів, у якому відображено дані про всі заарештовані речові докази, що мають економічну цінність”, – заявила голова АРМА Олена Дума на пресконференції в Києві в п’ятницю.
За її словами, реєстр є комплексною базою даних про всі активи в Україні, які заарештовані правоохоронцями та судами у кримінальних справах.
Уточнюється, що в ньому міститься інформації про те, хто розслідує кримінальну справу, ким і коли накладено арешт, як АРМА управляє майном, на яку суму його оцінено, за скільки продано на торгах, за яким договором передано управителю і скільки коштів надійшло до бюджету від управління.
“Тобто, Реєстр дає можливість у режимі онлайн відстежити всі дії від його арешту до отримання державою доходу”, – зазначила Дума.
Як зазначило агентство, реєстр складається з відкритої частини, доступної для кожної зацікавленої особи, і закритої, яка призначена для правоохоронців. База даних містить понад 129 тис. записів. Крім 36 тис. записів активів, переданих в управління АРМА, у ній також 829 записів стосуються заходів із проведення оцінки вартості активів і 1 144 записи – конкурсних відборів керівників.
Ще 117 записів відносяться до договорів управління і містять дані про суми доходів, які управителі перераховують до бюджету, а по 500 записів стосуються активів, проданих на торгах, і заходів з управління грошовими коштами, враховуючи суми розміщених коштів і нарахованих відсотків.
Уточнюється, що відомості, які мають надходити до системи з інших державних реєстрів і баз даних, насамперед Реєстру судових рішень, впорядковано за різними категоріями, як-от рухоме та нерухоме майно, транспорт, корпоративні права, інтелектуальна власність, грошові кошти та майнові комплекси.
Зокрема, на запит за категорією нерухоме майно база видає 7557 записів, земельна ділянка – 6253, транспорт – 38574, частки в статутному капіталі – 6215, грошові активи та банківські метали – 8324 записи.
Відкриття Реєстру відповідає політиці відкритих даних і практиці європейських офісів із розшуку та управління незаконними активами (ARO/AMO), підкреслили в АРМА.
Агентство наголосило, що доклало значних зусиль для безпеки даних, насамперед, щодо стратегічних активів та об’єктів критичної інфраструктури. Зокрема, перевірено тисячі записів, щоб не допустити оприлюднення відомостей про військові об’єкти, обмежено інформацію щодо найменування та опис активів зі сфери критичної інфраструктури.
“Відтепер громадськість побачить, якими є фактичні результати роботи АРМА за попередні роки діяльності, і зможе об’єктивно оцінити, наскільки ефективними були ці зусилля”, – зазначила Дума.
Динаміка експорту товарів у січні-квітні 2023 року за найважливішими позиціями відносно 2022 року, %
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Парламентський комітет із питань фінансів, податкової та митної політики готує законопроєкт про додаткове оподаткування чистих відсоткових доходів або надприбутку банків, який, імовірно, набере чинності з 2024 року і буде приносити в бюджет 10 млрд грн щорічно, повідомив голова Комітету Данило Гетманцев в інтерв’ю Forbes Україна.
“Питання непросте, поки оцінюємо”, – прокоментував цю пропозицію заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук у Facebook.
Зазначається, що парламентарії розглядають два варіанти оподаткування: податок на всі чисті процентні доходи, отримані за рік, за відносно невеликою або середньою ставкою, або податок на різницю між чистими процентними доходами у звітному році і середнім значенням за останні три-чотири роки.
“Наприклад, в Іспанії це 4,8%”, – зазначив Гетманцев, говорячи про перший варіант.
Він уточнив, що в цій країні оподатковуються і чисті комісійні доходи банків. “Але це не наша історія: банки за цим показником поки що не вийшли на довоєнний рівень”, – вважає голова фінкомітету.
Коментуючи другий варіант, Гетманцев зазначив, що ставка має бути високою. “Наприклад, у Литві за ставкою 60% оподатковується 50% різниці між чистим процентним доходом у базовому році та його середнім значенням за попередні чотири роки”, – пояснив він.
На думку голови комітету, варіант з оподаткуванням усіх чистих процентних доходів, отриманих за рік, є більш оптимальним.
Гетманцев додав, що пропонує ввести цей податок тимчасово: з 1 січня 2024 року на два роки.
Він зазначив, що головною мотивацією нововведення є потреба в додатковому фінансуванні витрат на оборону.
За словами голови фінкомітету, законопроєкт уже готовий, і після консультацій із Мінфіном, НБУ, профільними асоціаціями та Офісом президента його внесуть до Верховної Ради.
Гетманцев додав, що консультацій із ринком ще не було. “Хоча позицію банків передбачити неважко”, – зазначив він.
Як повідомлялося, прибуток діючих українських банків у січні-червні 2023 року становив 67,65 млрд грн, тоді як аналогічний період минулого року банки завершили з чистим збитком 4,65 млрд грн. Досягнутий показник став рекордно високим за всю історію: до цього найвищим за перше півріччя був чистий прибуток банків 2019 року – 31,04 млрд грн порівняно з 23,79 млрд грн 2020 року та 30,08 млрд грн – у передвоєнному 2021 році.
Згідно з даними НБУ, чисті процентні доходи збільшилися в першому півріччі 2023 року на 40,8% – до 93,62 млрд грн, комісійні – на 22,3%, до 25,60 млрд грн, а результат від переоцінки та операцій купівлі-продажу зріс на 35,8% – до 16,30 млрд.
Рекордний прибуток дав змогу банкам також сплатити в першому півріччі цього року рекордний податок на нього – 12,44 млрд грн проти 1,21 млрд грн у першому півріччі минулого року і 2,5 млрд грн у довоєнному 2021 році.
Заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук у колонці в NV у п’ятницю ще раз заявив позицію регулятора, що звинувачення його в переплаті за депозитними сертифікатами є “фундаментально помилковим, маніпулятивним і небезпечним”. Він наголосив, що головною метою є досягнення цінової стабільності та зв’язування високої ліквідності банківської системи, спричиненої війною.
За його даними, за 7 місяців цього року НБУ заплатив за депозитними сертифікатами 48,6 млрд грн порівняно з 40,3 млрд грн торік та 6,3-10,7 млрд грн щороку у 2015-2021 роках, однак середньоденний залишок за депозитними сертифікатами зріс до серпня цього року до 411,4 млрд грн із 215,7 млрд грн наприкінці 2022 року та 145,4 млрд грн наприкінці 2021 року.
Дані місцевої влади свідчать про загибель сімох людей і 113 госпіталізованих у польському Жешуві, що розташований близько 100 км від кордону з Україною, через легіонельоз (хвороба легіонерів), передає Bloomberg.
Влада Жешува проводить тести з метою дізнатися джерело спалаху, результати очікуються в понеділок, повідомила глава уряду регіону Єва Леніарт польському радіо RMF.
За її словами, зараження імовірно спричинене водою в системі водопостачання, і ситуація перебуває під контролем.
Водночас вказується, що Агентство внутрішньої безпеки Польщі (ABW) перевіряє, чи міг спалах легіонельозу в Жешуві бути диверсією, з огляду на роль міста як транзитного центру поставок в Україну. Такі дії спрямовані на виключення будь-яких зовнішніх впливів, які могли б призвести до поширення захворювання, заявив заступник міністра-координатора спецслужб Польщі Станіслав Жарин у Twitter.
Легіонельоз (хвороба легіонерів) – гостре інфекційне захворювання, зумовлене різними видами мікроорганізмів, що вражає легеневі тканини і характеризується розвитком важкої форми пневмонії. Згідно з даними ВООЗ, найпоширенішою формою передачі є вдихання інфікованих водних бризок.
