Сендвіч-панелі з обшивкою із атмосферостійкої сталі створюють унікальну архітектурну естетику та забезпечують максимальну енергоефективність будівлі.
У 2021 році фінська компанія Ruukki представила сендвіч-панелі Patina з мінераловатним наповнювачем, зовнішня обшивка яких виконана з Cor-Ten, а внутрішня – зі сталі з полімерним покриттям.
Сендвіч-панелі Patina мають запатентовану форму замків, яка запобігає внутрішній корозії в місцях з’єднань.
Ruukki Patina надає фасаду будівлі ефектного зовнішнього виду, який змінює колір з часом від сріблястого в момент постачання, до насиченого коричневого за кілька років. Така властивість сталі Кортен створює «живий» фасад, який привертає увагу. Насичений іржаво-коричневий колір з ефектом старіння чудово поєднується зі склом, бетоном та зеленими насадженнями.
Сталь Cor-Ten не потребує догляду та має тривалий термін експлуатації. Завдяки властивості утворювати нову оксидну плівку (патину) на поверхні сталі, власники можуть економити на експлуатації будівлі, адже поверхня самостійно відновлює подряпану поверхню без потреби у ремонті чи фарбуванні. Висока якість сталі та мінеральної вати забезпечують довговічність сендвіч-панелей Patina більше 50 років без необхідності особливого догляду.
Панелі Кортен відповідають найвищим критеріям екологічності, що дає змогу інвестору будівлі отримати більше балів при сертифікації за системами LEED та BREEAM.
Унікальні властивості сендвіч-панелей Cor-Ten надають будівлі елегантності та позачасовості, а також виділяють її з великої кількості інших комерційних об’єктів місцевості.
Замовник хотів створити будівлю, яка б поважала спадщину та відсилала до кольорів фасадів історичних цегляних будівель району. В підсумку була побудована сучасна, функціональна будівля, яка відповідає високим вимогам щодо герметичності, пожежної безпеки та довговічності.
Сендвіч-панелі Patina забезпечують тривалий термін служби будівлі та зменшують її вуглецевий слід. Завдяки чудовій герметичності панелі підвищили енергетичний клас будівлі та дали змогу заощадити до 30% на витратах на опалення та кондиціонування, що дуже важливо для великих спортивних приміщень.
Будівля опалюється за допомогою геотермальної енергії та побудована з сендвіч-панелей з максимальним показником теплоізоляції. Архітектурно привабливий фасад з Cor-Ten привертає увагу, що є важливою перевагою для орендарів об’єкту, який розташований вздовж автомагістралі.
Сендвіч-панелі Ruukki Patina надають елегантності будівлі, яка природно вписується у навколишнє середовище.
Фасад офісної частини, виконаний с сендвіч-панелей Patina, яскраво виділяє будівлю та гармонійно вписується у навколишнє середовище з зеленими насадженнями. Насичені помаранчево-коричневий колір панелей чудово контрастує з сірими тонами виробничо-складської частини об’єкту. В будівлі використане унікальне рішення – радіусні стінові сендвіч-панелі Cor-Ten
https://rautagroup.com/uk/sendvich-paneli-cor-ten-yaskrave-rishennya-dlya-energoefektivnih-budivel/
В Україні стартував прийом творів на здобуття премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності – однієї з державних відзнак для авторів, чиї публікації, теле і радіороботи, а також наукові дослідження формують історичну пам’ять і суспільну свідомість. Подати роботи можна з 2 березня до 1 травня 2026 року, повідомляє Держкомтелерадіо.
“До конкурсу подаються нові оригінальні публіцистичні твори, що сприяють утвердженню історичної пам’яті народу, його національної свідомості та самобутності, спрямовані на державотворення і демократизацію українського суспільства”, – йдеться в повідомленні.
Ідеться про роботи, які вже були опубліковані або оприлюднені у завершеному вигляді протягом останніх трьох років, але не пізніше ніж за пів року до висунення на премію. Саму відзнаку традиційно присуджують щороку до дня народження Івана Франка – 27 серпня. Розмір кожної премії становить 10 тис. грн.
Премію вручатимуть у чотирьох номінаціях: за кращу публікацію у друкованих засобах масової інформації, за кращий твір у телевізійній сфері, за кращий твір у радіомовній сфері та за кращу наукову роботу в інформаційній сфері. Водночас одна й та сама кандидатура не може одночасно висуватися з двома або більше творами.
Для участі необхідно подати клопотання з короткою характеристикою твору та автора, примірник роботи на матеріальному носії з підтвердженням її оприлюднення, а також копію паспорта. Документи приймають у Держкомтелерадіо.
Іван Франко (1856-1916) – український письменник, поет, публіцист і вчений, один із ключових діячів національного відродження кінця XIX – початку XX століття. Народився в селі Нагуєвичі на Львівщині, навчався у Львівському університеті, займався журналістикою та громадсько-політичною діяльністю. Франко є автором поетичних збірок, прозових творів і драм, а також численних літературознавчих і наукових праць; серед найвідоміших – поема “Мойсей”, роман “Борислав сміється”, повість “Захар Беркут”. У творчості Франка поєднані соціальна тематика, національна ідея та європейський інтелектуальний контекст; його тексти перекладені багатьма мовами.
Голова Митного комітету Республіки Узбекистан Акмалхужа Мавлонов провів зустріч із представниками фармацевтичної галузі, присвячену упорядкуванню імпорту лікарських засобів, посиленню контролю якості та вирішенню системних проблем ринку. За озвученими даними, у 2025 році загальний обіг фармацевтичної продукції в країні досяг $2 млрд, що на 18% (близько $300 млн) більше, ніж роком раніше, тоді як експорт становив $32 млн.
За словами Мавлонова, фармпродукція імпортується з 79 країн, насамперед з Індії, Росії, Китаю, Туреччини, Німеччини та України, при цьому близько 85% імпорту (приблизно $1,7 млрд) припадає на готові лікарські препарати. Він також назвав найбільших імпортерів серед узбецьких компаній, зокрема Grand Pharm Trade, Meros Pharm, Farm Lyuks Invest, GD Pharm, Eurofarm Business та Astor Alliance.
Митний комітет повідомив, що з 2026 року ліки мають зберігатися лише на митних і вільних складах, які відповідають вимогам належної практики зберігання та мають належні умови для зберігання; водночас наразі під митним зберіганням і контролем перебувають лікарські засоби та медвироби на $379 млн, ввезені 63 підприємствами у структурі Агентства з розвитку фармгалузі. Мавлонов наголосив на необхідності перевірок якості та умов обігу: «Перевірки об’єктивно необхідні. Без перевірок неможливо допускати таку продукцію до споживання населенням».
Також зазначалося, що за останні три роки митні органи виявили 3914 порушення у сфері незаконного обігу ліків і медвиробів, а в 2025 році близько 40% імпортованих ліків, за оцінкою комітету, було ввезено в період підвищених температур, що створює ризики порушення умов транспортування та зберігання.
Україна традиційно була помітним постачальником на узбецькому фармринку і входила до групи лідерів за поставками: за даними Держкомстату Узбекистану, наведеними місцевими ЗМІ, у 2021 році Україна була четвертим найбільшим експортером фармпродукції до Узбекистану (після Індії, Китаю та РФ) із показником $86 млн. Водночас для українського експорту ліків Узбекистан є одним із ключових напрямів – у 2023 році він став найбільшим ринком збуту для української товарної групи «фармацевтичні продукти» ($53 млн, або 19,1% експорту цієї групи).
Окремий тренд – локалізація виробництв за участю українських компаній в Узбекистані. Зокрема, Farmak реалізує проєкт у кластері Tashkent Pharma Park із локалізацією твердих лікарських форм (таблетки й капсули) за стандартами GMP, що, за заявою проєкту, дасть змогу виробляти понад 500 млн таблеток на рік.
Крім того, у 2023 році українська YURiA-PHARM за підтримки фінансування ЄБРР придбала узбецьку компанію Reka-Med; у ЄБРР зазначали, що угода має дозволити локальне виробництво для узбецького ринку та знизити ризики для експорту в умовах війни.
У ташкентському театрі «Ільхом» 25-28 лютого пройшла виставка плакатів українських ілюстраторів Yellow&Blue («Жовто-синій»), присвячена сучасній Україні та її культурній ідентичності.
Виставку організували Делегація Європейського Союзу в Узбекистані спільно з Посольством України, а майданчик та організаційну підтримку забезпечив театр «Ільхом», якому організатори висловили подяку.
В експозиції було представлено понад 60 робіт українських авторів, створених у техніках колажу, аплікації та векторної графіки; проект підготовлено українською ілюстраторською спільнотою Pictoric.
Як повідомляє Сербський Економіст, Iberostar відкрив продаж на новий об’єкт Iberostar Selection Montenegro на узбережжі Барської рив’єри. Промо-пропозиція прив’язана до періоду проживання з 1 травня по 31 жовтня 2026 року, що вказує на запуск до початку літнього сезону.
Iberostar розташований на першій лінії біля моря і має прямий доступ до приватної бухти/пляжу; об’єкт знаходиться приблизно в 9 км від старого міста Бара, а відстань до аеропортів Подгориці і Тівата становить 45 км і 57 км відповідно. Готель розташований в прибережній зоні Ratac, між Баром і Сутоморе, і заявлений як «новинка 2026».
Ключовий акцент проекту – інфраструктура відпочинку та велнесу. Заявлені критий і відкриті басейни, спа-комплекс площею 3 700 кв. м (сауни, хамам, парна, «cold room», масажі та процедури), а також тренажерний зал з видом на море. У частині розміщення Iberostar просуває номери та сьюти з видом на Адріатику, а також варіанти з приватними опціями – наприклад, тераси з джакузі та категорії з приватним або swim-up басейном.
Харчування буде включати кілька форматів – від основного ресторану до a la carte, кафе та beach bar; також заявлена опція All Inclusive і дитяча програма Star Camp.
Iberostar розвиває присутність на Адріатиці через діючі готелі в Чорногорії, включаючи Iberostar Waves Slavija і Iberostar Waves Bellevue в районі Будви.
https://t.me/relocationrs/2367
Агрохолдинг “Агротрейд” сформував структуру посівних площ на 2026 рік і відвів найбільші частки під соняшник (28,6%) та кукурудзу (24,9%), повідомила аграрна група у Facebook.
“Зміни у структурі посівної продиктовані як економічними розрахунками, так і результатами попереднього сезону: додано нішеві культури — льон та озимий горох, зменшено площі під соєю, збільшено посіви соняшнику та кукурудзи. Пріоритет — високомаржинальні культури, зокрема соняшник і озимий ріпак”, — наголосив агрохолдинг.
Зазначається, що структура посівів також включає озиму пшеницю (19,3%), озимий ріпак (13,8%), сою (7,3%) та льон (3,3%). Менші площі відведено під озимий ячмінь (1,6%), озимий горох (0,7%) та технічні коноплі (0,4%).
Агрохолдинг у 2026 році планує підвищити середню врожайність на 0,17–0,79 т/га залежно від культури завдяки оновленню підходів до захисту та живлення рослин. “Агротрейд” також продовжить трансформацію виробничих процесів: перейде до прямого посіву, технології Strip-Till та біологізації ґрунтів із відмовою від оранки.
Група компаній “Агротрейд” — вертикально інтегрований холдинг повного агропромислового циклу (виробництво, переробка, зберігання та торгівля сільгосппродукцією). Обробляє понад 70 тис. га земель. Профільні культури — соняшник, кукурудза, озима пшениця, соя та ріпак. Має власну мережу елеваторів із потужністю одноразового зберігання 570 тис. тонн.
Група також виробляє гібриди насіння кукурудзи та соняшнику, ячменю, озимої пшениці. На базі насінницького господарства “Колос” (Харківська обл.) 2014 року було збудовано насіннєвий завод потужністю 20 тис. тонн насіння на рік.
Засновником “Агротрейду” є Всеволод Кожемяко.
