Зростання короткозорості (міопії) багато в чому пов’язане не з «екранами як такими», а з поєднанням тривалої роботи на близькій відстані та недостатнього освітлення в приміщенні, випливає з гіпотези дослідників SUNY College of Optometry, представленої в релізі до публікації в Cell Reports.
Автори пов’язують можливий механізм з тим, що при фокусуванні на близьких об’єктах зіниця може звужуватися не тільки від яскравого світла, але і в рамках акомодації – щоб підвищити чіткість. В умовах тьмяного освітлення це здатне помітно зменшувати освітленість сітківки, що, за версією дослідників, може бути загальною «ланкою» для факторів ризику міопії і для частини підходів до її контролю, включаючи час на вулиці. При цьому самі автори підкреслюють, що мова йде про перевірену гіпотезу і потрібні подальші дослідження.
Проблема міопії розглядається як довгостроковий глобальний тренд: в одному з найбільш цитованих прогнозів (мета-аналіз в Ophthalmology) очікується, що до 2050 року міопія може торкнутися близько половини населення світу, а висока міопія – близько 10%.
На сьогодні доказова база в цілому підтримує роль «способу життя»: більше часу на вулиці статистично пов’язане з меншим ризиком розвитку міопії і з більш повільним подовженням очного яблука у дітей, а один з обговорюваних біологічних шляхів – світло-стимульований викид дофаміну в сітківці, який може гальмувати осьове подовження ока. У практичному плані офтальмологи зазвичай радять читати і вчитися при достатньому загальному освітленні, регулярно робити паузи при роботі поблизу і частіше бувати на денному світлі; при скаргах або швидкому погіршенні зору рекомендується очна перевірка у фахівця.
Як повідомляє Fixygen, ПрАТ «Артвайнері» (Київ) 4 березня 2026 року проведе позачергові загальні збори акціонерів у формі опитування (дистанційно).
Згідно з повідомленням компанії, перелік акціонерів, які мають право на участь у зборах, буде складено станом на 27 лютого 2026 року.
До порядку денного включені питання про призначення суб’єкта аудиторської діяльності для проведення обов’язкового аудиту фінансової звітності за 2025 рік, а також затвердження умов договору з аудитором і надання повноважень на його підписання.
ПрАТ «Артвайнері» (бренд Artwinery) – український виробник ігристих вин.
Аналіз ситуації з логістикою на Близькому Сході та у світі від аналітичного центру Experts Club станом на 2 березня 2026 року (ситуація постійно змінюється).
За даними моніторингу NOTAM, на 2 березня картина така (в дужках – термін дії поточних обмежень, це не гарантія відкриття): Іран, Ірак, Катар, Бахрейн, Кувейт, Сирія, Ізраїль – закриття «тотальне» на рівні FIR/маршрутів, Саудівська Аравія – часткове закриття коридорів біля кордону з Іраком і в районі Перської затоки, ОАЕ – формально не «порожнє небо», але введені зони ESCAT і фактично комерційний трафік різко обмежений.
Регулятори ЄС прямо кваліфікують ситуацію як високий ризик для цивільної авіації не тільки над Іраном, але і над сусідніми країнами, де можливі дії ППО, перехоплення і «spill-over» ризики.
Ключовий ефект – зупинка або «напівзупинка» великих пересадочних вузлів Перської затоки, які зв’язують Європу, Азію та Африку. Reuters та інші видання описують це як один з найрізкіших шоків для цивільної авіації за останні роки, з тисячами скасувань і масовими перерозміщеннями пасажирів.
Найбільші регіональні перевізники (хаби):
1) Emirates: тимчасово призупинила всі операції в/з Дубая як мінімум до 15:00 за ОАЕ 3 березня.
2) Etihad: всі рейси в/з Абу-Дабі призупинені до 14:00 за ОАЕ 3 березня.
3) Qatar Airways: операції тимчасово призупинені через закриття повітряного простору Катару (відновлення – після рішення регулятора).
Великі міжнародні групи і далекомагістральні перевізники масово вичищають розклади, тому що «дірка» в коридорі змушує або скасовувати рейси, або летіти сильно в обхід (довше, дорожче, з обмеженнями по робочому часу екіпажів).
1) Lufthansa Group: зупинка рейсів в ряд пунктів регіону до 8 березня, окремі обмеження по Дубаю до 4 березня, плюс оголошено, що група не використовує повітряні простори (в списку – Ізраїль, Ліван, Йорданія, Ірак, Катар, Кувейт, Бахрейн, Іран; окремо – ОАЕ до 4 березня).
2) British Airways: повідомляє про скасування частини рейсів і надає безкоштовну зміну дати для маршрутів Лондон – Абу-Дабі/Амман/Бахрейн/Доха/Дубай/Тель-Авів на період до 15 березня.
3) Air India: призупинення рейсів в/з ОАЕ, Саудівської Аравії, Ізраїлю та Катару до 23:59 (Індія) 2 березня, плюс зачеплені деякі рейси до Європи.
Що відбувається з вантажними перевезеннями (air cargo)
Тут удар подвійний:
1) Зникає belly-capacity: коли «встає» пасажирська мережа через хаби затоки, разом з нею зникають трюми широкофюзеляжних пасажирських рейсів, які зазвичай везуть помітну частку термінових вантажів. Це швидко штовхає ставки вгору і перевантажує решту freighter-ємності.
2) Збиваються експрес-ланцюжки і last mile в країнах затоки:
1) FedEx: повідомляє про призупинення польотів в/з ряду ринків регіону і про тимчасову зупинку pickup/delivery в Бахрейні, Кувейті, Іраку, Катарі та ОАЕ «до подальшого повідомлення», попереджаючи про зростання транзитних термінів і в інших країнах регіону.
2) DHL Express: тимчасово призупинив міжнародні відправлення в/з Ізраїлю через закриття ізраїльського повітряного простору.
Для вантажів це зазвичай означає: більше «перевалок», більше наземних плечей, перенесення частини потоків на альтернативні хаби, черги на ємність і зростання часу доставки навіть там, де формально небо відкрите.
Крім країн із закритим або обмеженим небом, помітно страждають:
1) ринки, пов’язані з пересадкою через ОАЕ та Катар (Європа – Азія – Африка),
2) Індія і Південна Азія (багато напрямків в затоку, плюс транзит далі),
3) авіакомпанії АТР і Європи, яким доводиться скасовувати рейси або відводити їх в довгий обхід, що б’є по економіці рейсу і пунктуальності.
За масштабом це вже виглядає як системний збій мережі, а не локальна «зона обходу»:
1) рахунок скасувань йде на тисячі рейсів, а відновлення ускладнюється тим, що літаки та екіпажі «розкидані» по світу і їх потрібно фізично повернути в правильні точки мережі;
2) зростання витрат відбувається відразу за декількома статтями: паливо (довший маршрут), аеропортові збори за незаплановані посадки, компенсації/розміщення, переробка розкладів; на ринку це відбивається і через реакцію акцій перевізників і турсектора.
3) регуляторні фактори підсилюють ефект: EASA попереджає про високий ризик в зоні, а у США давно діють заборони/обмеження на польоти в окремих FIR (наприклад, по Ірану та Іраку через SFAR і security NOTAM).
Зокрема, у Київ роботи триватимуть поетапно, тому рух транспорту обмежуватимуть частково — без повного перекриття, однак водіїв закликають заздалегідь планувати маршрути, щоб уникнути заторів.
Обмеження 3 березня
Ремонтні роботи заплановані на таких об’єктах:
– Південний міст;
– шляхопровід через залізничні колії на Харківському шосе;
– шляхопровід на перетині вулиць Братиславської та Шолом-Алейхема;
– шляхопровід поблизу станції метро Чернігівська;
– шляхопровід на перетині Броварського проспекту із залізничною ділянкою Дарниця – Почайна.
Обмеження 4 березня
Наступного дня роботи проводитимуть:
– на міст Патона;
– на Микільському шляхопроводі через залізничні колії;
– на шляхопроводі біля станції метро Берестейська.
У міській адміністрації зазначають, що обмеження вводяться поетапно залежно від етапів ремонту. Водіям рекомендують враховувати зміни в організації руху та користуватися альтернативними маршрутами у години пік.
Середній рівень запасів у підземних сховищах Європи знизився до 29,99% за підсумками газової доби 27 лютого, свідчать дані Gas Infrastructure Europe. Це на 16 процентних пунктів нижче, ніж у середньому за останні п’ять років.
Заповненість ПСГ Німеччини та Франції, провідних економік Європи, значно менше середньоєвропейського – 20,6% і 21,4%, Нідерландів – 10,7%.
Спотова ціна газу з поставкою “на день вперед” на еталонному європейському хабі TTF у п’ятницю закрилася на рівні $387 за 1 тис. кубометрів.
Від початку 2025 року припинився транзит російського газу через територію України. Дефіцит поставок трубопровідного газу “Газпрому” Європа намагається компенсувати імпортом скрапленого природного газу. За підсумками 2025 року країни регіону закупили 109 млн тонн СПГ (142 млрд куб. м в обсязі після регазифікації), що на 28% більше, ніж у 2024 році. У лютому 2026 року імпорт скрапленого газу досяг 9 млн тонн, що на 9% вище, ніж роком раніше.
Незважаючи на високий попит, залишається великий невикористаний запас продуктивності – 27 лютого термінали працювали на 64% від пропускної здатності.
У нинішній опалювальний сезон Європа увійшла з неповними ПСГ. Необхідність заповнити витрачені на цей час запаси буде додатковим фактором попиту на світовому ринку весь наступний рік.
В умовах не лише технічних, але й реально досяжних та економічних обмежень, які будуть обмежувати європейську кампанію закачування влітку 2026 року, актуальним буде питання, наскільки Європі вдасться заповнити свої ПСГ до наступної зими і наскільки ризикованим буде опалювальний сезон 2026/27 років.