Обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ, FDI) в економіку материкового Китаю в січні скоротився на 5,7% – до 92,01 млрд юанів ($13,4 млрд), за даними міністерства торгівлі країни. Виробничий сектор залучив 26,09 млрд юанів, сектор послуг – 64,04 млрд юанів. Інвестиції у високотехнологічні галузі збільшилися на 0,6% у річному вираженні, до 33,75 млрд юанів.
ПІІ Німеччини в КНР зросли на 86,6%, Швейцарії – на 57,4%, Сінгапуру – на 10,9%.
При цьому за позаминулий місяць в країні було зареєстровано 5,306 тис. нових підприємств з участю іноземного капіталу, що на 25,5% перевищило показник січня 2025 року.
Як повідомлялося, в 2025 році FDI впали на 9,5%.
Metinvest B.V. (Нідерланди), материнська компанія міжнародної вертикально інтегрованої гірничо-металургійної групи компаній, виплатила черговий купон за єврооблігаціями-2027 і попри війну в Україні продовжує виконувати свої боргові зобов’язання, зокрема перед власниками євробондів.
“Можемо підтвердити, що купон від 1 березня було сплачено вчасно”, – повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” керівник пресслужби групи “Метінвест” Андрій Бурлаков у відповідь на запит.
Термін виплат купонів за євробондами-2027 – 1 березня.
“Дати виплати купону – 1 березня та 1 вересня кожного року”, – констатується в інформації щодо облігацій-2027.
Ставка купону – 7,650% річних.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Церемонія закладення капсули в основу авіаційно-технічного ангарного центру технічного обслуговування та ремонту (Maintenance, Repair and Operations, MRO) літаків Boeing відбулася в Чимкеніті, повідомила прес-служба міністерства транспорту Казахстану.
«Новий комплекс стане найбільшим майданчиком з технічного обслуговування та ремонту повітряних суден у Центральній Азії та одним із значущих інфраструктурних проєктів авіаційної галузі Казахстану», – повідомило міністерство.
Проект передбачає створення сучасного центру повного виробничого циклу з фокусом на обслуговуванні повітряних суден Boeing, включаючи літаки сімейств Boeing-737 (Classic/NG/MAX), Boeing-757/767, а також перспективні програми по широкофюзеляжним повітряним суднам Boeing-777. У зв’язку з цим планується закупівля додаткових повітряних суден Boeing.
Комплекс буде розташований на території площею 10 гектарів. Загальна площа інженерно-технічної інфраструктури перевищить 45 тис. кв. м, включаючи приангарну стоянку повітряних суден площею понад 6 гектарів. Планується будівництво не менше 15 високотехнологічних об’єктів.
«Реалізація проекту дозволить сформувати в Казахстані сучасну сервісну базу міжнародного рівня, здатну залучати до обслуговування повітряні судна іноземних авіакомпаній, розширювати галузеві компетенції і створювати нові висококваліфіковані робочі місця», – йдеться в прес-релізі.
Відзначається, що ініціатива створення центру отримала розвиток в рамках робочого візиту президента Касим-Жомарта Токаєва в США, де на зустрічі з керівництвом корпорації Boeing були обговорені перспективи розширення стратегічного співробітництва, включаючи реалізацію проекту з будівництва центру технічного обслуговування і ремонту літаків Boeing в Чимкені.
Раніше казахстанський авіаперевізник SCAT домовився з концерном Boeing Co. про доведення кількості літаків Boeing-737 у своєму флоті до 15 бортів до 2035 року: у вересні 2025 року SCAT отримав свій 11-й Boeing-737 MAX8.
Казахстанська авіакомпанія Air Astana кілька років тому оголосила про плани почати польоти в США, коли отримає в своє розпорядження лайнери Boeing-787 Dreamliner. У листопаді 2025 року Air Astana оголосила про підписання контракту з Boeing Co. на поставку до 15 літаків Boeing-787-9 Dreamliner. Авіакомпанія очікує поставку чотирьох Boeing-787-9 Dreamliner у четвертому кварталі 2026 року.
Лідер експрес-відправлень в Україні “Нова пошта”, що входить до групи NOVA не планує ставати маркетплейсом, оскільки не має мети займатися бізнесом власних клієнтів, повідомив співвласник компанії В’ячеслав Климов.
“Наш актив, головний актив – це сфокусовано займатися доставкою, тому маркетплейса не буде ніколи”, – наголосив Климов у другій частині випуску Fedoriv Vlog на YouTube-каналі.
За словами співвласника “Нової пошти” Володимира Поперешнюка, компанія на найближчі 10 років планує розвиток у сфері логістики та доставки.
“Жодних маркетплейсів в наших 10-річних планах немає взагалі”, — уточнив Поперешнюк.
Окремо Поперешнюк зауважив, що “Нова пошта” ставить цілі щодо зростання кількості застосування роботів під час виконання робочих завдань.
“Я думаю, що ми будемо відштовхуватися від практик світових, як Amazon рахує мільйонами роботів, думаю, що ми будемо рахувати в тисячах спочатку”, – підкреслив співвласник.
Напередодні Климов під час презентації книги “Для менеджерів” засновника ІТ-компанії Fractal Артема Бородатюка повідомляв, що однією зі стратегічних ставок на майбутнє “Нової пошти” є сервіс фулфілмент – забезпечення повного ланцюга від замовлення товару до його доставки клієнту.
Як повідомлялося, “Нова пошта” у 2025 році збільшила виторг на 21% порівняно з 2024 роком раніше. Кількість доставлених посилок та вантажів у 2025 році зросла на 7,4% – з 486 млн до 522 млн, зокрема міжнародних – на 52,6%, з 19 млн до 29 млн.
Основним видом діяльності “Нової пошти” є експрес-доставка документів, посилок та палетованих великогабаритних вантажів. Її кінцевими бенефiцiарними власниками є Володимир Поперешнюк і В’ячеслав Климов.
Станом на початок січня 2026 року мережа компанії налічувала більше 50 тис. точок обслуговування, серед них 15,9 тис. відділень та 34,2 тис. поштоматів.
Вартість золота та інших дорогоцінних металів активно зростає в понеділок через ескалацію конфлікту на Близькому Сході.
До 9:57 кч котирування квітневих ф’ючерсів на золото на біржі Comex підвищилися приблизно на 3,3%, до $5418 за унцію.
Ф’ючерси на срібло дорожчають на 3,3%, до $96,38 за унцію, на платину – на 2%, до $2422 за унцію.
Як повідомлялося, в суботу США та Ізраїль розпочали воєнні дії проти Ірану. Вони завдали понад тисячу ракетних ударів по іранських містах, в результаті атаки загинув верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї.
Іран завдав ударів у відповідь по Ізраїлю і низці країн Перської затоки. Зокрема, постраждали житлові райони столиці Бахрейну, повідомляється про пошкодження низки готелів і аеропорту в Дубаї.
Тим часом ціна алюмінію на Лондонській біржі металів у понеділок підскочила майже на 3%, до $3,231 тис. за тонну. Зазначається, що сусідні з Іраном країни, включно з Саудівською Аравією, ОАЕ і Бахрейн, є великими виробниками алюмінію. За даними AZ China, на Близький Схід припадає близько 9% світового виробництва цього металу.
Раніше аналітичний центр Experts Club представив аналіз провідних країн світу – виробників золота у своєму відео на Youtube каналі — https://youtube.com/shorts/DWbzJ1e2tJc?si=BywddHO-JFWFqUFA
EXPERTS CLUB, IRAN, ЗОЛОТО, ІЗРАЇЛЬ, США
Молочна галузь України увійшла в найглибшу кризу за останні роки через падіння закупівельних цін нижче собівартості, що створює ризик втрати 20% промислового виробництва молока до кінця 2026 року, повідомила заступниця генеральної директорки Асоціації виробників молока (АВМ) Олена Жупінас на круглому столі парламентського комітету з питань аграрної та земельної політики.
Згідно з даними асоціації, у 2025 – на початку 2026 року закупівельні ціни на молоко-сировину знизилися на 23% і в лютому становлять у середньому 13,5 грн/кг (без ПДВ), тоді як прямі операційні витрати перевищують 16 грн/кг. Навіть високоефективні промислові ферми на 1000–1200 корів четвертий місяць поспіль накопичують понад 1 млн грн збитків щомісяця.
“Молочна галузь входить у найглибшу кризу за останні роки. Без оперативних рішень у 2026 році ми ризикуємо втратити частину виробничого потенціалу, який після війни буде надзвичайно складно відновити. Для виробника рішення про підтримку до початку посівної – це вибір: сіяти корми і зберігати стадо чи згортати виробництво”, – процитувала пресслужба АВМ виступ Жупінас.
Для стабілізації ситуації АВМ пропонує запровадити спеціальну дотацію у розмірі 8000 грн на корову для промислових господарств від 50 голів. Потенційний обсяг цієї програми оцінюється у EUR62 млн. Без такої допомоги до кінця 2026 року країна може втратити 500–600 тис. тонн молока, що становить майже 20% промислового виробництва.
Другою ініціативою є створення справедливих умов на ринку через врегулювання недобросовісних торговельних практик мереж. Сьогодні фінансові ризики ритейлу перекладаються на виробника і переробника, що безпосередньо тисне на закупівельну ціну. Без законодавчих змін стабілізувати ланцюг “ферма — переробка — торгівля” неможливо.
Також асоціація наголошує на необхідності стимулювання попиту через державні закупівлі, які мають орієнтуватися на вітчизняного виробника. Зокрема, запуск програми “Шкільне молоко” для 4,4 млн школярів забезпечить гарантований збут 195 тис. тонн молока на рік, що становить близько 5% обсягів переробки.
“Позиція АВМ – це не запит на преференції, а відповідь на масштаб викликів. 2026 рік стане переломним: або рішення будуть ухвалені зараз, або втрати, яких ще можна уникнути сьогодні, завтра коштуватимуть державі значно дорожче”, – резюмували в галузевій асоціації.
