ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога” (ТМ Moneyveo) оцінює свою частку на ринку споживчого онлайн-кредитування в 13-15% і планує збільшити її цьогоріч на 1,5 відсоткових пункти (в.п.), зокрема й за рахунок розширення на сегмент клієнтів малого та середнього бізнесу (МСБ), повідомив СЕО компанії Сергій Сінченко.
“Ми розглядаємо різні стратегії для досягнення цієї мети, зокрема розширення сегмента клієнтів, наприклад, за рахунок МСБ, підвищення обізнаності про наші продукти та послуги, а також удосконалення взаємодії з наявними та потенційними клієнтами”, – зазначив він у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна”.
За словами Сінченка, стратегічні плани Moneyveo передбачають розширення асортименту послуг, вдосконалення процесів обслуговування клієнтів і розвиток маркетингових ініціатив. Також з метою поліпшення крос-функціональної взаємодії всередині компанії та більшого залучення співробітників до ухвалення рішень кредитор планує перейти від функціональної структури управління до процесного підходу, повідомив СЕО.
“Ми також зосереджуємося на оптимізації операційної ефективності, розвитку цифрових технологій і автоматизації процесів, на поліпшенні захисту особистих даних”, – зазначив Сінченко.
Він зазначив, що Moneyveo на початку лютого 2024 року здійснила виплату останнього купона і повністю погасила емісію облігацій серії “B”, емісію яких було здійснено на 100 млн грн у грудні 2021 року, після чого в січні 2023 року їхній строк обігу було продовжено ще на рік із підвищенням ставки за ними з 18% до 26% річних.
“У такий спосіб ми продемонстрували нашу здатність ефективно використовувати фінансові інструменти та виконувати фінансові зобов’язання, що підтверджує нашу стабільність і надійність у фінансовій сфері”, – прокоментував Сінченко.
Компанія розглядає нову емісію облігацій як один з інструментів для забезпечення подальшого зростання і розширення своєї діяльності.
“Імовірність його використання залежатиме від ситуації зі зростанням діяльності, конкурентним середовищем інвестиційного ринку. Наразі ми плануємо емісію 2024 року, якщо приріст видач (кредитів – ІФ-У) кілька місяців поспіль становитиме щонайменше 10%”, – поінформував Сінченко.
Згідно з даними НБУ, чистий виторг ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога” за 2023 рік становив 1,30 млрд грн, або 8-ме місце на ринку, чистий прибуток – 2,66 млн грн. Активи компанії на кінець минулого року становили 600,37 млн грн.
Moneyveo, онлайн-кредитування, Сергій Сінченко, ФИНКОМПАНИЯ, швидка фінансова допомога
Україна станом на 18 квітня засіяла ярими зерновими та зернобобовими культурами 2,053 млн га, що на 42,6% більше, ніж роком раніше, повідомила прес-служба Міністерства аграрної політики і продовольства в п’ятницю.
Згідно з повідомленням, пшеницею засіяно 204,7 тис. га (173,9 тис. га тижнем раніше), ячменем – 741,5 тис. га (683,4 тис. га), горохом – 157 тис. га (147,7 тис. га), вівсом – 136,6 тис. га (117 тис. га).
За минулий тиждень аграрії України посіяли зернові та зернобобові культури на 792,6 тис. га. Тижнем раніше цей показник становив 408,6 тис. га і 375,4 тис. га – ще тижнем раніше.
За інформацією Мінагрополітики, за темпами сівби лідирують Київська область, яка посіяла на 27,1 тис. га пшеницю, на 40,1 тис. га ячмінь, на 4,8 тис. га горох і на 4,3 тис. га овес; Тернопільська посіяла на 18,9 тис. га пшеницю, на 63,6 тис. га ячмінь, на 3,6 тис. га горох і на 5,1 тис. га овес; Хмельницька – на 18,9 тис. га овес; Хмельницька – на 3,8 тис. га овес; Хмельницька – на 3,3 тис. га горох і на 5,1 тис. га овес. га овес; Хмельницька – на 14,8 тис. га пшеницю, на 59,1 тис. га ячмінь, на 2,6 тис. га горох і на 2,5 тис. га овес; Житомирська – на 14,5 тис. га пшеницю, на 16,6 тис. га ячмінь, на 2,8 тис. га горох і на 2,5 тис. га овес; Житомирська – на 14,5 тис. га пшеницю, на 16,6 тис. га ячмінь. га ячмінь, на 2,8 тис. га горох і на 20,1 тис. га овес; Вінницька – на 11,5 тис. га пшеницю, на 55 тис. га ячмінь, на 6 тис. га горох і на 1,1 тис. га овес.
Соняшник посіяно на 1,395 млн га (470,1 тис. га тижнем раніше). У 15 областях сіють сою, під якою вже зайнято 116,3 тис. га. Цукрові буряки посіяно на 223,7 тис. га. У Вінницькій, Полтавській, Хмельницькій та Чернігівській областях сівбу ранніх цукрових буряків завершено.
У Київській, Миколаївській, Одеській, Хмельницькій, Херсонській та Чернігівській областях розпочалася сівба гречки та проса.
Згідно з квітневим прогнозом Мінагрополітики, 2024 року валове виробництво зернових та олійних культур у країні очікується на рівні 74 млн тонн, з яких близько 52,4 млн тонн зернових і 21,7 млн тонн олійних.
Аграрії 2024 року зможуть зібрати 19,2 млн тонн пшениці (2023-го зібрано 22,2 млн тонн), 4,9 млн тонн ячменю (5,7 млн тонн), 26,7 млн тонн кукурудзи (30,5 млн тонн), 5,2 млн тонн сої (4,7 млн тонн), 12,4 млн тонн соняшнику (12,9 млн тонн), 4,1 млн тонн ріпаку (4,7 млн тонн).
Посівні площі зернових і зернобобових культур у 2024 році прогнозуються на рівні 10,6 млн. га, що на 395 тис. га нижче за показник 2023 року.
Зміна споживчих цін у 2023-2024 р.
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Перша віцепрем’єр-міністр – міністр економіки України Юлія Свириденко повідомила, що для Дніпропетровської області на цей рік передбачено понад 3,2 млрд грн у межах усіх програм підтримки, повідомляється на сайті президента України в суботу.
На презентації економічної платформи “Зроблено в Україні” в місті Дніпро за участю президента України Володимира Зеленського вона зазначила, що чим активніше бізнеси регіону подаватимуться на відповідні програми, тим більше зможуть отримати. За словами Свириденко, їх розподіляють і на вже знайомі бізнесу державну підтримку “5-7-9”, гранти на переробку, компенсації та нові програми.
Зеленський подякував підприємцям за те, що, незважаючи на повномасштабну російську агресію, вони залишаються у своєму регіоні, підтримують економіку та забезпечують людей роботою. Він наголосив на важливості посилення протиповітряної оборони та захисту енергетичної інфраструктури в області.
За словами президента, влада розуміє, що під час війни бізнес перебуває в непростому становищі, тож саме задля його підтримки, вирішення питань та розвитку вітчизняного виробництва започаткували платформу “Зроблено в Україні”.