Директоркою із корпоративних зв’язків українського оператора електронних комунікацій «Київстар» призначена Олеся Оленицька. До сфери її діяльності входить весь спектр внутрішніх та зовнішніх корпоративних комунікацій, зв’язки з медіа, а також напрям корпоративної соціальної відповідальності.
«Київстар є не лише успішним та відповідальним бізнесом, а й частиною критичної інфраструктури, що забезпечує життєво необхідним зв’язком мільйони українців на фронті і в тилу, реалізовує масштабні проекти на підтримку ЗСУ, є великим платником податків та значним інвестором в економіку України. Швидкість, стійкість, енергонезалежність телеком-мереж разом із захистом даних є основними викликами галузі під час війни. Водночас, комунікації в період перманентної кризи набувають надважливого значення. І це не лише про інформування і технології. Це про людей. Адже саме люди є основою кожного бізнесу. Отже, одним з основних завдань нашої команди буде не лише забезпечувати ефективне управління репутацією, а й об’єднувати людей навколо спільних цінностей, надихати на нові звершення, надавати емоційну підтримку, залучати до спільнодії в проектах допомоги суспільству та Україні», – коментує Олеcя Оленицька.
Олеся має значний досвід роботи в ритейлі, тютюновій галузі, державному секторі та журналістиці. Кар’єру розпочинала в медіа, працювала в прес-службі Адміністрації президента України та прес-секретарем депутатської групи у Верховній Раді. Має ранг державного службовця.
Близько десяти років Олеся Оленицька працювала в компанії Philip Morris Україна, де вона пройшла шлях від спеціаліста до керівника відділу комунікацій та благодійної діяльності. У 2014 році Олеся очолила напрям корпоративних комунікацій та соціальної відповідальності німецького ритейлера METRO Україна, де у 2016 році стала директоркою Government Relations and Public Affairs.
Закінчила Національний університет ім.Тараса Шевченка, де здобула диплом магістра журналістики з відзнакою. Вчилася в аспірантурі та викладала журналістську майстерність в alma mater. Також закінчила юридичний факультет Національної академії управління України та в Школу публічної політики Лі Куан Ю Національного університету Сингапуру.
Довідка про Київстар:
Київстар — найбільший український оператор електронних комунікацій, що станом на грудень 2023 року обслуговував близько 24 млн абонентів мобільного зв’язку та понад 1,1 млн абонентів «Домашнього інтернету». Компанія надає послуги з використанням широкого спектру мобільних і фіксованих технологій, зокрема 4G, Big Data, Cloud solutions, сервіси для кіберзахисту, цифрове ТБ та ін. Київстар розвиває в Україні нові телеком технології і в найближчі три роки планує інвестувати в цей напрямок 600 млн долл США. Компанія допомагає країні долати виклики воєнного часу і за останні два роки виділила понад 1,8 млрд грн для підтримки ЗСУ, абонентів, місцевих громад, благодійних ініціатив. Єдиний акціонер Київстар – міжнародна Група VEON, з головним офісом в Нідерландах. Акції Групи знаходяться на фондових біржах NASDAQ (Нью-Йорк) та Euronext (Амстердам). Київстар понад 25 років працює в Україні та визнаний найбільшим платником податків на телеком-ринку, кращим роботодавцем і соціально відповідальною компанією.
Додаткова інформація: pr@kyivstar.net, www.kyivstar.ua
Агрохолдинг “Астарта” 2023 року збільшив поголів’я великої рогатої худоби на своїх трьох молочних фермерах на 10% порівняно з минулим роком – до 26 тис. голів, з яких 47% – дійне стадо, йдеться в річному звіті компанії в середу ввечері.
Згідно з документом, надої ВРХ зросли на 9% порівняно з аналогічним періодом минулого року і досягли 25,8 кг/добу. Це разом зі зростанням дійної чисельності стада на 3% порівняно з минулим роком призвело до збільшення виробництва молока на 12% порівняно з аналогічним періодом минулого року і склало 115 тис. тонн.
Крім того, агрохолдинг у 2023 році наростив продажі сирого молока на 13% порівняно з аналогічним періодом минулого року до 111 тис. тонн, з яких 96% були вищої якості (роком раніше – 94%).
Усе молоко “Астарта” реалізувала всередині країни. Агрохолдинг постачає сире молоко вищого ґатунку провідним великим молочним переробникам України, зокрема “Люстдорф”, Яготинський маслозавод та іншим.
Середня ціна реалізації сирого молока збільшилася на 10% порівняно з аналогічним періодом минулого року до 14 тис. грн. У євро ціна продажу скоротилася на 4% порівняно з аналогічним періодом минулого року до 352 EUR/т у 2023 році на тлі інфляції та зміни валютних курсів.
Згідно зі звітом, “Астарта” має 33 молочні ферми в трьох регіонах України і спеціалізуються на виробництві сирого молока для подальшої реалізації переробним підприємствам.
Агрохолдинг має у своєму розпорядженні комплекс із вирощування телят для поповнення власних потреб, який було відкрито 2012 року, він виробляє щорічно близько 5 тис. голів високопродуктивних телят.
Як повідомлялося, “Астарта” у 2023 році скоротила чистий прибуток на 5,0% – до EUR61,9 млн, а її EBITDA знизилася на 6,1% – до EUR145,77 млн. Виручка агрохолдингу торік зросла на 21,3% – до EUR618,93 млн, валовий прибуток – на 7,8%, до EUR223,59 млн, тоді як операційний скоротився на 12,2% – до EUR95,78 млн.
Державний Ощадбанк (Київ) за 2023 рік заробив 6 млрд грн чистого прибутку, що на 1,25 млрд грн більше від раніше оголошених попередніх даних і в 9,4 раза перевершує фінрезультат 2022 року (0,638 млрд грн), повідомила фінустанова в п’ятницю.
“За підсумками річних коригувальних проводок фінансовий результат банку сягнув майже 6 млрд грн – це рекордний рівень за весь час його роботи. (…) Завдяки цьому Ощадбанк піднявся на другу сходинку рейтингу прибутковості банківських установ України (згідно з даними НБУ)”, – зазначено в прес-релізі.
Таким чином Ощад обійшов Райффайзен Банк, Сенс Банк, а також державний Укрексімбанк, який за попередніми даними закінчив минулий рік із чистим прибутком 5,22 млрд грн.
Зазначається, що правління та наглядова рада Ощаду схвалили остаточні результати роботи у 2023 році на основі аудиторської звітності та висновку без зауважень.
“Минулий 2023 рік став восьмим поспіль роком, протягом якого банк демонструє прибуткову діяльність”, – наголосила пресслужба фінустанови.
Зазначається також, що за перший квартал поточного року Ощад заробив 4,9 млрд грн чистого прибутку, що більш ніж удвічі перевершує результат за перший квартал минулого року.
“Значною мірою це зумовлено нарощуванням операційних доходів, які збільшилися на 0,9 млрд грн, або на 14%, а також позитивним результатом переоцінки ОВДП з індексованою вартістю на 1,2 млрд грн”, – пояснили в держбанку.
В Ощаді додали, що додатковим фактором такого результату є виважений підхід до оптимізації операційних витрат, ефективна політика управління ризиками та формування активної частини балансу “з урахуванням реалій і потреб економіки воєнного часу”.
За даними Національного банку України (НБУ), станом на 1 лютого поточного року Ощадбанк за розміром загальних активів посідав друге місце (369,56 млрд грн) серед 63 банків, що працюють у країні.
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест”, створений на потужностях Дніпровського металургійного комбінату (ДМК, Кам’янське Дніпропетровської обл.), на сортовій машині безперервного лиття заготівлі (МБЛЗ) №1 продовжує роботи з освоєння розливання безперервнолитої заготівлі (БЛЗ) підвищеної якості.
Згідно з прес-релізом, особливість нової технології стопорного розливання полягає в тому, що сталевий струмінь у проміжку між ковшем і кристалізатором захищений занурювальною склянкою. Це оберігає гарячий метал від вторинного окислення, яке негативно впливає на його макроструктуру, і надає заготівлі підвищеної якості, яку вимагають споживачі для деяких особливих замовлень.
При цьому уточнюється, що нова технологія також дає змогу частково замінити сортамент МБЛЗ №2 і таким чином знизити витрати на додаткові перекати на трубозаготівельному стані.
Минулого року на першому етапі на “Каметсталі” було успішно освоєно виробництво безперервнолитої заготовки перерізом 160х160 мм з підвищеними вимогами до хімічного складу і макроструктури зі сталей марок Ст3пс/сп, C72D2, C80D2, 70, Ш2, S355. Ці марки сталі були обрані як “пілотні” в проєкті через їхню особливу затребуваність з боку ключових споживачів продукції підприємства, а також за програмою освоєння нових видів продукції.
“Зараз найдосвідченіші фахівці-сталеплавильники, ремонтники, фахівці технічного управління комбінату, які залучені до цього масштабного проєкту, зосередили першочергову увагу на освоєнні виробництва НЛЗ перерізом 200х200 мм зі сталей марок C72D2, C80D2, C50, S60, S60, S30”, – констатується в інформації підприємства.
Серед першочергових завдань – вдосконалення отриманих навичок, підбір оптимальних матеріалів і вогнетривів, нарощування виробництва. Насамперед, шляхом практичних випробувань підбираються оптимальні гранульовані шлакоутворювальні суміші, що забезпечують змащування стінок кристалізаторів і дають змогу уникнути вторинного окислення металу. Також проводиться робота з підвищення стійкості заглибних склянок.
Успішне освоєння технології стопорного розливання безперервнолитої заготовки – це додаткові перспективи для розширення сортаменту сталевої продукції. Минулого року металурги виробили і відвантажили на замовлення українських і зарубіжних споживачів 2218 тонн НЛЗ-160 і 3042 тонни НЛЗ-200 підвищеної якості.
“У 2024 році вже є програма виконання таких замовлень, за якою нарощують обсяги виробництва заготовки за новою технологією і одночасно працюють над розширенням її сортаменту. Це високомаржинальна продукція, що дає змогу підвищити ефективність роботи цеху і підприємства загалом”, – наголошується в прес-релізі.
“Каметсталь” створено на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ЦМК ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК).
Згідно зі звітом материнської компанії групи “Метінвест” за 2020 рік, Metinvest B.V. (Нідерланди) належало 100% акцій ДКХЗ.
Агрохолдинг “Астарта” у 2023 році виростив 39 тис. тонн цукрових буряків, що на 20% більше, ніж роком раніше, завдяки рекордній врожайності цієї культури, що становила 58 тонн/га проти 56 тонн/га у 2022 році, йдеться в річному звіті компанії в середу ввечері.
За інформацією агрохолдингу, рекордно високий урожай цукрових буряків продовжив період переробки до кінця січня 2024 року. Загалом кампанія з виробництва цукру у 2023 році тривала 130 днів проти 111 днів роком раніше.
“Астарта” у 2023-2024 маркетинговому році наростила виробництво цукру на 34% до рівня минулого року, яке склало до 377 тис. тонн. При цьому обсяг переробки цукрових буряків у 2023 році зріс на 37% порівняно з аналогічним періодом минулого року і досяг 2,7 млн тонн. Частка ринку залишилася незмінною на рівні 21% у 2023 році, йдеться в документі.
Агрохолдинг залучив до забезпечення сировиною своїх цукрових заводів більш ніж 100 незалежних виробників цукрових буряків у восьми регіонах України. Вони наростили у 2023 році поставки сировини до 26% від переробленого компанією загального обсягу цієї культури (роком раніше – 18%) – до 707 тис. тонн урожаю.
Частка “Астарти” в загальному українському експорті цукру склала 12% у приблизно 50 тис. тонн у 2023 році. Італія та Румунія стали ключовими напрямками експорту агрохолдингу – 29% і 25% експорту компанії відповідно. До п’ятірки покупців цукру Астарти увійшли також Угорщина, Іспанія та Болгарія.
99% цукру Астарти було вивезено наземним транспортом, переважно автомобільним транспортом (67%) і залізничним транспортом.
Половина виробленого цукру постачалася переробним підприємствам, передусім харчової промисловості, включно з кондитерською, хлібобулочною і виробництвом напоїв.
При переробці цукрових буряків “Астарта” також виробляє побічні продукти, такі як пресована целюлоза, суха гранульована целюлоза і патока і продає їх усередині країни як інгредієнти для виробництва комбікормів для тварин з подальшим використанням у власному тваринництві або для виробництва біогазу.
Обсяги вироблених побічних продуктів залежать від кількості перероблених цукрових буряків, тому 2023 року їхні обсяги виробництва суттєво збільшилися, пояснили в агрохолдингу. Виробництво патоки зросло в 1,5 раза, до 98 тис. тонн, пресованої целюлози – до 1,7 млн тонн проти 1,5 млн тонн у 2022 році. Виробництво гранульованого бурякового жому склало 28 тис. тонн.
Біоенергетичний комплекс “Астарти” у 2023 році використовував 145 тис. тонн, або 9% виробленої пресованої целюлози для виробництва біогазу для своїх об’єктів. Крім того, 223 тонни (приблизно 1%) виробленого гранульованого жому цукрових буряків було використано як альтернативну енергію на одному з цукрових заводів агрохолдингу.
Обсяг продажів цукру збільшився на 26% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 284 тис. тонн у 2023 році, в той час як середня ціна продажу зросла на 3%, до 665 EUR/тонна. Ціни реалізації зросли на 18% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 26 тис. грн/тонна (без ПДВ).
Уряд Швейцарії виділить 5 мільярдів франків у рамках довгострокової підтримки України. Термін програми визначено на 12 років – до 2036 року, повідомляє прес-служба уряду.
“Як перший крок до 2028 року з бюджету міжнародного співробітництва має бути виділено близько 1,5 млрд швейцарських франків. Ця сума ясно демонструє солідарність Швейцарії з людьми, які постраждали від війни в Україні, і підвищить стабільність на європейському континенті”, – зазначено в повідомленні.
Зазначається, що в період 2029-2036 років Федеральна рада має намір також вивчити інші джерела (крім міжнародного співробітництва), з яких можна отримати решту 3,5 мільярда швейцарських франків.
Федеральна рада також доручила розробити спільну країнову програму для України, що включає відповідні механізми нагляду. Ця програма має забезпечити адресну та ефективну підтримку і бути заснована на семи принципах Лугано: партнерство, спрямованість реформ, прозорість, підзвітність і верховенство закону, демократична участь, залучення багатьох зацікавлених сторін, гендерна рівність та інклюзивність, а також стійкість.
Федеральна рада також доручила визначити, як у стратегічному плані здійснюватиметься країнова програма для України. Зокрема, має бути підготовлено та подано на затвердження Ради Федерації пропозицію про створення міжвідомчої координаційної групи на чолі з делегатом від України.
