Україна переживає одні з найтяжчих часів за історію своєї незалежності. Через військову агресію рф наші співвітчизники втрачають життя, рідних, домівки. У підсумку практично все населення України живе в постійному стресі та має психологічні травми, які безпосередньо впливають на фізичне здоров’я нації та можливості відновлення після закінчення війни.
Минулого року в Україні стартувала Національна програма психічного здоров’я та психосоціальної підтримки за участі та сприяння Міністерства охорони здоров’я України (МОЗ), Національної служби здоров’я України (НСЗУ), а також міжнародних організацій – Всесвітньої організації охорони здоров’я, Представництва Дитячого фонду Організації Об’єднаних Націй (ЮНІСЕФ) в Україні, USAID й інших.
Метою Програми стало створення власної, української моделі системи психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, яка втілить найкращі світові й вітчизняні практики, що дозволить розбудовувати ефективну систему якісних і доступних послуг із психічного здоров’я для українців.
Задля підтримки цієї програми та з нагоди всесвітнього дня скринінгу ПТСР 27 червня Медична лабораторія CSD LAB разом з Державним закладом “Центр психічного здоров’я та реабілітації ветеранів “Лісова поляна” МОЗ України проводить наукову конференцію з міжнародною участю “Травматичний стрес та посттравматичне зростання”. Конференція проходить за підтримки ГО «Ресурсний центр “Лісова поляна” та ГО “Українська Вища Медична Школа”.
Місце проведення: Державний заклад “Центр психічного здоров’я та реабілітації ветеранів “Лісова поляна” МОЗ України”.
(Пуща-Водиця, 7-ма лінія м, Київ)
Дата: 27 червня 2023 року
Початок: 10:00
Передбачений синхронний переклад і відеозапис.
Конференція проходитиме у форматах офлайн та онлайн.
Кількість офлайн місць обмежена.
Повна інформація про спікерів та реєстрація на сайті www.csdlab.ua/ptsd
Інформаціні партнери – “Інтерфакс-Україна” та портал Open4Business.
Металургійні підприємства України в січні-травні поточного року скоротили надходження від експорту чорних металів на 60,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $1 млрд 136,465 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), на чорні метали за цей період припало 6,91% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 14,8% за січень-травень-2022.
У травні надходження від експорту чорних металів становили $313,168 млн, тоді як попереднього місяця – $239,718 млн.
При цьому Україна за п’ять місяців поточного року наростила імпорт аналогічної продукції на 46,3% – до $485,619 млн. У травні ввезено продукції на $124,560 млн.
Крім того, у січні-травні Україна практично зберегла експорт металовиробів на рівні п’яти місяців попереднього року – $424,450 млн. У травні їх експортовано на $90,854 млн.
Водночас імпорт металовиробів у перші п’ять місяців року зріс на 21,4% – до $285,893 млн. У травні в Україну поставлено цієї продукції на $64,168 млн.
Як повідомлялося, метпідприємства України за січень-квітень 2023 року скоротили надходження від експорту чорних металів у 3,2 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $823,406 млн. Водночас країна наростила імпорт аналогічної продукції на 27,4% – до $360,802 млн. Крім того, у січні-квітні Україна скоротила експорт металовиробів на 0,6% – до $334,065 млн. Водночас імпорт металовиробів у перші чотири місяці року зріс на 11,1% – до $221,719 млн.
Метпідприємства України 2022 року знизили надходження від експорту чорних металів на 67,5% порівняно з 2021 роком – до $4 млрд 533,088 млн – на чорні метали за цей період припало 10,26% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 20,49% за 2021 рік. Водночас Україна минулого року скоротила імпорт аналогічної продукції на 38,3% – до $954,387 млн.
Крім того, 2022 року Україна скоротила експорт металовиробів на 18,6% – до $1 млрд 52,512 млн. Імпорт металовиробів за рік впав на 42,9% – до $643,162 млн.
Виробництво AdBlue – спеціальної добавки для дизельних двигунів, що використовується для зниження викидів NO (оксиду азоту), запустив азотний холдинг Ostchem на базі Черкаського “Азоту”.
“Сьогодні Черкаський “Азот” здатний виробляти обсяг, що забезпечує 80% українського ринку, і за необхідності може наростити виробництво для закриття всього внутрішнього споживання і для експорту на ринки ЄС”, – повідомляють у прес-релізі компанії в п’ятницю.
Уточнюється, що обсяг ринку в Україні 2022 року становив 23,4 тис. тонн, і він скоротився більш ніж на 10 тис. тонн через військові дії. Потенціал же зростання українського ринку, після введення стандартів ЄВРО-4, ЄВРО-5, ЄВРО-6 становить понад 250 тис. тонн, вважають у компанії.
Проєкт із виробництва AdBlue на Черкаському “Азоті” було анонсовано в лютому 2022 року, у травні 2022 року завод почав випускати перші партії продукту, а сьогодні обсяги виробництва розчину карбаміду становлять 30% потреб ринку України.
“Ми здатні стати найбільшим національним гравцем і поступово витіснити імпорт. У наших планах стати сильним гравцем на ринках ЄС, де попит на AdBlue перебуває на високому рівні”, – заявив керівник азотного бізнесу Ostchem Сергій Павлючук.
Згідно з релізом, нове виробництво пройшло міжнародний аудит і цього тижня отримало всі необхідні сертифікати, що підтверджують якість продукту і дають змогу використовувати торговельну марку AdBlue та виходити на ринки ЄС, де, за оцінками Ostchem, український AdBlue має хороші перспективи.
Зазначається, що на першому етапі компанія має намір наповнити український ринок, плануючи оптовий продаж реагенту “наливом” безпосередньо із заводу, а також реалізуючи продукцію через роздрібні мережі, АТП і АЗС, і вже веде з низкою АЗС переговори про встановлення власних заправних станцій AdBlue.
На думку Ostchem, великим споживачем AdBlue також стане АПК, що використовує сучасну техніку нового покоління.
Окремим напрямком буде реалізація продукції в дрібній тарі об’ємом 10 і 20 літрів.
На другому етапі планується експорт до прилеглих країн ЄС – Литви, Латвії, Румунії, Угорщини та Польщі, а також країн, які є найбільшими споживачами AdBlue – Німеччини (рівень споживання – 2,4 млн тонн/рік), Франції (2,1 млн тонн/рік), Італії (1,3 млн тонн/рік) і Туреччини (726 тис. тонн/рік). За оцінками Group DF, обсяг європейського ринку перевищує 7,2 млн тонн на рік.
Зазначається також, що Черкаський “Азот” стане єдиним в Україні виробником AdBlue за “прямим методом”, тобто методом виробництва реагенту з плаву карбаміду, тоді як інші виробники використовують так званий метод “блендингу”, тобто технологію змішування гранульованого карбаміду з водою. Як стверджує компанія, її метод забезпечує дуже високу і стабільну якість за низької ціни, і щоб виокремити свій реагент AdBlue на українському та європейському ринках, Ostchem уже зареєстрував власну торгову марку “Ukrblue”.
Застосування реагенту передбачено стандартами EURO 6 і спрямоване на скорочення викидів шкідливих речовин. Правами на торгову марку AdBlue володіє VDA (Verband der Automobilindustrie e.V., Асоціація автомобільної промисловості Німеччини).
Group DF консолідує активи в газорозподільній, хімічній, титановій і портовій галузях, а також у сфері сільського господарства та медіа. Засновник і власник Group DF – український бізнесмен Дмитро Фірташ.
Ostchem – азотний холдинг Group DF. До нього входить “Рівнеазот”, Черкаський “Азот”, а також “Сєвєродонецький “Азот” і “Стирол” (не працюють і перебувають на окупованих територіях).
ПрАТ Черкаський “Азот” входить до Group DF з 2011 року. Проектна виробнича потужність ПрАТ “Азот” з вироблення аміаку становить 962,7 тис. тонн на рік, аміачної селітри – 970 тис. тонн на рік, карбаміду – 891,6 тис. тонн, КАС – 1 млн тонн на рік.
Агропромисловий холдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в країні, розширив площі під зрошення до 1 тис. га, для чого придбав п’ять дощувальних машин, повідомила компанія у Facebook.
“Проект реалізується в ТОВ ІПК “Полтавазернопродукт” Astarta-Kyiv. До трьох дощувальних машин додали ще п’ять. Для цього придбали ще чотири фронтальні машини та одну кругову, щоб максимально охопити поливом заплановану площу”, – повідомив агрохолдинг.
Нові дощувальні машини вже запущено в роботу на полях із цукровими буряками та гібридною кукурудзою. До роботи з обслуговування машин залучено 14 гідротехніків, які працюють позмінно. Воду для поливу постачає “Полтавський регіональний офіс водних ресурсів”. Для постачання її на поля агрохолдинг відновив і додатково проклав близько 10 км комунікацій, пояснили в “Астарті”.
Відновлювати зрошувальну систему в агрофірмі почали ще 2015 року на площі 300 га з крапельним поливом.
“Наразі проєкт успішно реалізовано, незважаючи на всі економічні складнощі та війну”, – резюмували в агрохолдингу.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Агрохолдинг 2021 року наростив чистий прибуток у 14 разів порівняно з 2020 роком – до EUR122,5 млн, показник EBITDA – у 1,8 раза, до EUR201,5 млн. Його виручка зросла на 18,2% – до EUR491,35 млн, третину якої (EUR170 млн) згенерувало виробництво і реалізація цукру.
“Зернова ініціатива” працює вже менше ніж на 20% своєї нормальної пропускної спроможності через позицію РФ у спільному координаційному центрі і ситуація погіршується з кожним днем, повідомив заступник міністра інфраструктури Юрій Васьков у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” в четвер.
“У нас із 1 травня до сьогоднішнього дня інспекцію на вхід пройшли всього 43 судна. Відповідно в середньому з 1 травня Російська Федерація пропускає на інспекції трохи більше одного судна на добу. В очікуванні зараз 54 судна, деякі з них очікують інспекції понад три місяці. Порт “Південний” не працює повністю. Якщо говорити в цифрах, то ініціатива вже зараз працює менш ніж на 20% своєї нормальної пропускної здатності. І з кожним днем ситуація погіршується, виключно через позицію Росії у спільному координаційному центрі”, – сказав Васьков.
Заступник міністра зазначив, що ООН і Туреччину поінформовано про ситуацію, і переговори ведуться через них. “Переговори ведуться через ООН і Туреччину. Вони знають про ситуацію. Щодня ми спілкуємося. Наразі ми не маємо інформації про те, що ситуація може покращитися”, – сказав Васьков.
Відповідаючи на запитання щодо перспектив транзиту російського аміаку в обмін на гарантії нормальної роботи угоди про безпечний експорт зерна, він нагадав, що аміакопровід наразі непрацездатний. “Аміакопровід за останні три доби було двічі пошкоджено обстрілами з боку РФ. Наразі він непрацездатний. Сказати, в який термін він може бути відремонтований, зможуть тільки відповідні фахівці, коли отримають доступ і це буде безпечно”, – сказав Васьков.
“Чорноморська зернова ініціатива” була ухвалена в Стамбулі 22 липня 2022 року за участю ООН, України, Туреччини та Росії. Її суть – у створенні коридору для вивезення зерна з трьох українських портів “Чорноморськ”, “Одеса” і “Південний” в умовах триваючої війни Росії проти України. Ініціатива була укладена на 120 днів і її продовжували двічі, востаннє 18 березня. Однак якщо Україна заявляла, що її було продовжено на 120 днів, то Росія стверджувала, що лише на 60 – до 18 травня, і наполягала на розблокуванні роботи аміакопроводу Тольятті-Одеса та знятті всіх санкцій під час торгівлі російською агропродукцією та добривами.
Президент Туреччини 17 травня заявив, що “зернова ініціатива” продовжить роботу ще два місяці, що пізніше підтвердив генсек ООН Антоніу Гуттереш. Однак глава ООН заявив, що невирішені питання ще залишаються.
У порту “Південний” працює “Одеський припортовий завод”, який займається перевалкою аміаку з аміакопроводу “Тольятті-Одеса”.
Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) та Асоціація виробників молока (АВМ) проведуть дзеркальний страйк у відповідь на започаткований польськими фермерами протест проти транзиту через територію Польщі української сільгосппродукції та не пускатимуть в Україну польські вантажівки.
“На знак протесту проти дій польських сільськогосподарських виробників, які розпочали страйк і заблокували пункт пропуску (ПП) “Дорогуськ – Ягодин” для вантажів з українським зерном, вітчизняні сільгоспвиробники вирішили діяти дзеркально”, – наголошується у прес-релізі ВАР.
При цьому підкреслюється, що українські аграрії зайняли рішучу позицію щодо захисту своїх інтересів і вітчизняного агросектору. Під час страйку вони перекриють рух польським вантажівкам через чотири міжнародні пункти пропуску, а саме: ПП “Дорогуськ – Ягодин” з боку України, у смт Краковець біля ПП “Краковець-Корчова”, у с. Рата біля ПП “Рава-Руська” та у с.Шегині біля ПП “Шегині-Медика”.
Акція розпочнеться 10 червня о 10:00 і триватиме до 00:00 14 червня.
Як повідомлялося, протягом кількох днів польські фермери блокують ПП “Дорогуськ – Ягодин” на знак протесту проти напливу українського зерна на польський ринок.
Проїзд дозволено тільки для транспортних засобів із гуманітарною допомогою. У рамках акції протесту з Польщі в Україну за годину пропускають по дві вантажівки з гуманітарною допомогою, а з України в Польщу жодної.
За даними на ранок п’ятниці, близько 320 великовантажних автомобілів стояли в дев’ятигодинній черзі на виїзд із Польщі в Україну в пункті пропуску “Дорогуськ”. За даними української сторони, в електронній черзі на в’їзд до Польщі зареєстровано 3185 вантажівок.
Як очікується, польська акція протесту триватиме до опівночі понеділка.
