З 1 січня 2026 року допомога при народженні першої та кожної наступної дитини виплачується одноразово у розмірі 50 тис. грн.
Зокрема, з 1 січня набуває чинності закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки сімей з дітьми та створення умов, які сприяють поєднанню материнства (батьківства) з професійною діяльністю”.
Згідно з документом, допомога при народженні першої та кожної наступної дитини виплачується одноразово у розмірі 50 тис. грн.
Раніше допомога при народженні дитини призначалася у розмірі 41 280 грн, виплата здійснювалася одноразово у сумі 10 320 грн, а решта суми виплачувалася протягом наступних 36 місяців рівними частинами.
Раніше у Міністерстві соціальної політики, сім’ї та єдності повідомляли, що новий порядок виплат допомоги при народженні дитини стосуватиметься лише матерів, які народили після вступу нових правил в силу, тобто після 1 січня.
Також законом передбачено, що одноразова допомога “пакунок малюка” (в натуральній формі або у виді грошової компенсації вартості) надається за бажанням жінки починаючи з 36 тижня вагітності або в закладі охорони здоров’я – наступного дня після народження дитини, або не пізніше трьох місяців з дня народження дитини та не зараховується до розміру допомоги.
Перехідними положеннями закону також унормовано, що у 2026 році: допомога у зв’язку з вагітністю та пологами жінкам, які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, надається у розмірі 7 тис. грн із розрахунку на місяць; допомога для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку надається у розмірі 7 тис. грн, а в разі призначення такої допомоги для догляду за дитиною з інвалідністю – у розмірі 10,5 тис. грн; допомога для догляду за дитиною “єЯсла” надається у розмірі 8 тис. грн, а в разі призначення такої допомоги для догляду за дитиною з інвалідністю – у розмірі 12 тис. грн; одноразова грошова допомога учням першого класу “пакунок школяра” надається у розмірі 5 тис. грн.
Держдопомога сім’ям з дітьми, призначена до набрання чинності даного закону виплачується у порядку та розмірі, встановлених на дату призначення, до повного завершення її виплати.
Як повідомлялося, 14 листопада президент Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає підвищення низки виплат, пов’язаних з народженням дитини та доглядом за нею. Зокрема, передбачається 7 тис грн — щомісяця допомога у зв’язку з вагітністю та пологами для жінок, які не є застрахованими та не мають страхового стажу; 50 тис грн – одноразова допомога при народженні дитини. Виплачується одноразово на першу та кожну наступну дитину; 7 тис грн — щомісячна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 1 року.
Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності повідомляло, що програма “єЯсла” запуститься з 1 січня 2026 року, а програма “єСадок” запрацює у 2028 році.
З 1 січня 2026 року набрав чинності закон України №4219-IX, який змінює порядок виконання роботодавцями нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю, вводить щоквартальний контроль і цільовий внесок замість адміністративно-господарських санкцій.
Згідно з роз’ясненнями, замість річного розрахунку роботодавці повинні визначати норматив щоквартально, а звітність про його виконання буде подаватися щоквартально у складі податкових розрахунків.
Норматив робочих місць встановлюється на квартал виходячи із середньооблікової чисельності штатних працівників (СКШП): при СКШП від 8 до 25 осіб – 1 робоче місце, при СКШП понад 25 – 4% від СКШП; для закладів охорони здоров’я, реабілітаційних закладів, постачальників соцпослуг та організацій, що займаються реабілітацією або навчанням осіб з інвалідністю, передбачено спеціалізований норматив 2% від СКШП.
Для зарахування працівника з інвалідністю у виконання нормативу з 2026 року одночасно повинні виконуватися умови: це основне місце роботи, нарахована зарплата перевищує розмір мінімальної, а робочий час відповідає нормальній або адаптованій тривалості.
Замість санкцій, що діяли за невиконання нормативу, вводиться цільовий внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю, адміністрування якого покладається на податкові органи; у роз’ясненнях також вказані фінансові наслідки порушень, включаючи штраф 7% за несвоєчасну сплату, 10% за донарахування (з обмеженням), пеню 0,1% за кожен день прострочення, а також штраф 170 грн за порушення звітності.
Венесуела заявила про військову агресію з боку США і ввела надзвичайний стан. Відповідну заяву опублікував міністр закордонних справ Венесуели Іван Гіл Пінто.
“Республіка Венесуела відкидає, засуджує і викриває перед міжнародним співтовариством надзвичайно серйозну військову агресію, вчинену чинним урядом Сполучених Штатів Америки проти території і населення Венесуели в цивільних і військових районах міста Каракас, столиці Республіки, і штатів Міранда, Арагуа і Ла-Гуайра«, – йдеться в заяві, оприлюдненій в телеграм-каналі Пінто в суботу.
У заяві йдеться, що дії США є »грубим порушенням Статуту ООН” і загрожують миру та стабільності в Латинській Америці та Карибському регіоні.
Венесуельська влада стверджує, що справжньою метою атаки є встановлення контролю над стратегічними ресурсами країни, зокрема нафтою і мінералами, а також спроба примусової «зміни режиму». Уряд підкреслив, що ці спроби «зазнають поразки», як і раніше.
Президент Венесуели Ніколас Мадуро оголосив про введення на всій території країни режиму «зовнішнього надзвичайного стану» і наказав реалізувати плани національної оборони. Також він розпорядився розгорнути Командування з комплексної оборони держави і відповідні органи управління у всіх штатах і муніципалітетах.
Пінто заявив, що Венесуела звернеться зі скаргами до Ради Безпеки ООН, Генерального секретаря ООН, а також до регіональних міжнародних організацій, вимагаючи засудження дій США. Влада країни підкреслила, що залишає за собою право на самооборону відповідно до статті 51 Статуту ООН.
Офіційних коментарів з боку уряду США щодо цих звинувачень поки не було.
Як повідомлялося, вночі 3 січня в Каракасі, Венесуела, були чутні звуки щонайменше семи вибухів. Очевидці також заявили, що бачили літаки, які пролітали над містом на низькій висоті. Журналістка CBS News Дженніфер
Джейкобс з посиланням на джерела заявила, що Дональд Трамп наказав атакувати об’єкти у Венесуелі в рамках посилення кампанії проти режиму президента Ніколаса Мадуро.
Україна сьогодні відчуває подвійний тиск: води стає менше, а її якість погіршується, – повідомив міністр економіки, довкілля і сільського господарства Олексій Соболев.
“Від доступу до води залежить промисловість, агросектор і розвиток громад, тому ефективне управління її кількістю має бути одним із ключових інструментів державної політики. Бізнесу важливо розуміти, де є доступ до води, щоб планувати розміщення виробництв і знижувати ризики дефіциту”, – зазначив він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
За словами очільника Мінекономіки, з поверхневих джерел забирається 4 074 млн кубометрів води – вдвічі менше, ніж у попередні періоди. Структура використання така: промисловість – 70,5%, житлово-комунальні потреби – 22,1%, зрошення – 4,2%, інші – 3,2%. Соболев зазначив, що останніми роками споживання води промисловістю скоротилося у 1,9 раза, ЖКГ — у 1,5 раза, а зрошення впало понад у десять разів — як наслідок збройної агресії РФ проти України, зокрема знищення Каховської ГЕС, яка забезпечувала водопостачання та зрошення на півдні.
“Мета наших змін – побудувати систему, де кожен кубометр води обліковується, а рішення ухвалюються на основі реальних даних, а не припущень, як основа сучасної, прозорої та збалансованої водної політики”, – заявив міністр.
Він зазначив, що наразі оновлено державний водний кадастр із обліку поверхневих вод. Також протягом минулого року проведено масштабну цифровізацію: оцифровано понад 80 тисяч водних об’єктів, серед яких 60 тисяч водойм і 19 тисяч річок.
Кабінет Міністрів у 2025 році спрямував 34 млн грн на підтримку 10 сільськогосподарських підприємств, які працюють на меліорованих землях у Дніпропетровській, Житомирській, Київській, Кіровоградській, Одеській, Сумській та Черкаській областях, повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля і сільського господарства в Телеграм-каналі.
Міністерство уточнило, що завдяки реалізації програми забезпечено зрошення 2,5 тис. га сільгоспугідь і висловило упевненість, що це підвищить стійкість агровиробництва в умовах кліматичних ризиків і воєнних викликів.
“Інвестиції в меліорацію – це інвестиції у розвиток агровиробництва. Завдяки державним механізмам аграрії можуть відновлювати зрошувальну інфраструктуру, ефективніше використовувати землю та планувати виробничі цикли навіть у складних умовах”, – зазначила заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства Ірина Овчаренко, слова якої наведено в повідомленні.
Мінекономіки нагадало, що держпідтримка передбачає компенсацію витрат на реконструкцію та/або будівництво меліоративних систем. Максимальний розмір виплат становить 26,5 тис. грн на 1 га угідь, де здійснюється гідротехнічна меліорація.
Ринок провайдерів фіксованого інтернету за січень-листопад 2025 року сплатив до державного бюджету на 48,5% більше податків, ніж у 2024 році –6,1 млрд грн, повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у п’ятницю у Телеграм.
За його даними, податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військовий збір (ВЗ) зросли на 61% – до 1,9 млрд грн, податок на прибуток – на 25,8%, до 0,6 млрд грн, а податок на додану вартість (ПДВ) склав 3,27 млрд грн, що на 58,1% більше, ніж торік.
Рівень сплати ПДВ також збільшився на 1,1% – до 9,71%.
Середня заробітна плата у сфері фіксованого інтернету зросла на 26,9% та склала у жовтні 2025 року 17,9 тис. грн, зазначив Гетманцев.
“Водночас, окремі оператори не припинили подрібнення, а робота БЕБ щодо припинення злочинів у цій сфері та притягнення до відповідальності винних осіб поки не набула системного характеру”, – зауважив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.
За інформацією національної комісії з регулювання у сферах електронних комунікацій та поштового зв’язку (НКЕК), доходи ринку фіксованого інтернету за І півріччя 2025 року зросли на 3% — до 12,1 млрд грн, середній дохід на користувача (ARPU) — на 3,5% — до 237,8 грн, а кількість ліній скоротилась на 0,5% — до 8,4 млн. У сільській місцевості налічувалося 2,5 млн ліній, що на 7,1% більше, а доступність фіксованого інтернету зросла до 17 тис. населених пунктів (без урахування ТОТ).
