Національний банк України (НБУ) після ослаблення офіційного курсу гривні в четвер на 14 коп. у п’ятницю опустив його ще на 23 коп. – до 39,3990 грн/$1, що є новим історичним мінімумом.
Як повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” один з учасників ринку, до кінця торгів котирування в системі Bloomberg сягнули 39,45 грн/$1 на 39,465 грн/$1, тоді як обсяг угод зріс майже до $160 млн зі $123 млн напередодні.
Довідкове значення курсу нацвалюти, що встановлюється НБУ на 12:00, у п’ятницю послабилося на 25 коп. – до 39,3489 грн/$1.
На готівковому ринку курс нацвалюти в п’ятницю опустився лише на 4 коп. – до 39,49 грн/$1, хоча вдень він досягав і 39,55 грн/$1.
Незважаючи на ослаблення офіційного курсу гривні до нового історичного мінімуму, чистий продаж доларів Нацбанком знизився цього тижня до $377,1 млн з $454 млн тиждень тому і $652,7-680,4 млн у попередні два тижні.
На сайті НБУ вказується, що продаж валюти регулятором знизився до $378,3 млн із $483,6 млн тижнем раніше, тоді як купівля – до $1,3 млн із $29,6 млн.
Як повідомлялося, за підсумками березня чистий продаж НБУ зріс до $1,79 млрд з $1,51 млрд у лютому, проте з урахуванням стрибка зовнішніх надходжень до рекордного рівня майже в $9 млрд міжнародні резерви збільшилися в березні одразу на 18%, або на $6,7 млрд – до також рекордного рівня $43,76 млрд.
НБУ в січні знизив прогноз міжнародних резервів України на кінець 2024 року до $40,4 млрд із $44,7 млрд і до $42,1 млрд із $45 млрд на кінець 2025 року.
Нідерланди виділили Україні ще EUR1 млрд військової допомоги та EUR400 млн на відновлення на додачу до зобов’язань у межах двосторонньої безпекової угоди, повідомив президент Володимир Зеленський після телефонної розмови з прем’єр-міністром Нідерландів Марком Рютте.
“Щойно в телефонній розмові прем’єр-міністр Марк Рютте повідомив, що Нідерланди виділили ще EUR1 млрд на військову допомогу Україні та EUR400 млн на відновлення. Це додатково до зобов’язань у межах нашої двосторонньої безпекової угоди”, – написав Зеленський у Телеграм-каналі.
Глава держави висловив подяку прем’єр-міністру і всьому народу Нідерландів.
За його словами, під час розмови також було обговорено спільну роботу з партнерами над прискоренням поставок снарядів для артилерії, амуніції та систем ППО.
“Подякував за результативну конференцію “Justice for Ukraine” (“Справедливість для України” – ІФ-У) в Гаазі та запуск за її підсумками Реєстру збитків. Розповів про підготовку Саміту миру у Швейцарії та запросив Нідерланди приєднатися. Ми також обговорили необхідні зусилля, щоб цей захід підтримало якомога більше країн”, – написав Зеленський.
Зі свого боку Рютте повідомив, що його країна у 2024 році надасть Україні додаткову військову допомогу на EUR1 млрд, а також виділяє EUR3 млрд на підтримку у сфері оборони на 2025 рік.
“Нідерланди виділять додатково EUR1 млрд на військову підтримку цього року. Це йде на додаток до EUR2 млрд, витрачання яких уже погодила влада. Також ми ухвалили рішення, що спрямуємо EUR3 млрд на військову підтримку на наступний рік”, – написав Рютте в соцмережі X.
Крім цього, за словами прем’єра, Нідерланди використовують EUR400 млн “для підтримки української економіки та ремонту життєво необхідної енергетичної інфраструктури”.
Рютте нагадав, що Нідерланди продовжують докладати зусиль, щоб швидше доставляти Україні більше боєприпасів і засобів ППО разом із міжнародними партнерами, зокрема з Данією та Чехією.
На початку березня Нідерланди уклали з Україною двосторонню угоду про безпеку терміном на 10 років. За словами Рютте, його країна надаватиме Україні допомогу і підтримку “по всьому спектру оборонного співробітництва, а також у сферах відновлення, підтримки санкцій і боротьби за правосуддя”.
Словаччина може почати будівництво швидкісної дороги, що веде від Кошице до пункту пропуску (ПП) “Ужгород – Вишнє Нємецке” на кордоні з Україною, повідомила прес-служба Міністерства фінансів України в п’ятницю.
Проєкт будівництва нової швидкісної дороги обговорювали на двосторонніх переговорах щодо поліпшення транскордонного сполучення в Словаччині за участю заступника міністра фінансів України Олександра Кави в складі урядової делегації на чолі з прем’єр-міністром Денисом Шмигалем.
“На зустрічі також було обговорено проєкт будівництва швидкісної дороги від пункту пропуску “Ужгород – Вишнє Нємецьке” до передмістя м.Кошице. Це частина головної автомагістралі Словаччини – D1, яка з’єднує два найбільших міста країни Братиславу і Кошице, а також входить до загальноєвропейської мережі швидкісних автомобільних доріг”, – ідеться в повідомленні.
Сторони також обговорили питання відкриття ПП “Ужгород – Вишнє Нємецьке” не тільки для автомобілів, а й для пішоходів і велосипедистів. Безпосередньо до ПП можна буде доїхати міським громадським транспортом з обох боків кордону без необхідності використання авто.
“Це особливо важливо для мешканців та гостей обласного центру Закарпатської області, адже забезпечить їм більше можливостей для пересування”, – додає пресслужба.
Крім того, заплановано розширити автомобільну частину на ПП з чотирьох до п’яти смуг, що збільшить його пропускну спроможність.
Кава, слова якого наводяться в повідомленні, зазначив, що досягнуті домовленості – це крок до створення безперешкодного і динамічного транскордонного сполучення.
“Вони не тільки поліпшать повсякденне життя наших громадян, а й сприятимуть загальному економічному зростанню разом із країнами-партнерами”, – сказав заступник міністра.
Раніше заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач розповів, що в ПП “Ужгород – Вишнє Нємецьке” на кордоні зі Словаччиною до кінця 2024 року побудують пасажирський термінал із кількома лініями руху для пасажирських автобусів.
Кабінет міністрів України в суботу визнав такою, що втратила чинність, постанову №775 від 7 липня 2022 року “Про покладення спецзобов’язань на учасників ринку електричної енергії, які здійснюють операції з експорту електричної енергії, для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії протягом дії воєнного стану”.
За словами представника уряду в парламенті Тараса Мельничука, це зроблено “з метою створення передумов для збільшення експорту електричної енергії в об’єднану енергетичну систему України”.
Зміна видатків зведеного бюджету у 2021-2023 році (%)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Європейська Комісія очікує виконання Києвом узгоджених раніше умов і схвалення Європейською радою Плану України, що дасть змогу виділити в рамках інструменту Ukraine Facility ще EUR1,5 млрд у квітні та EUR1,9 млрд у травні, повідомив виконавчий віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс.
“Наступний платіж (за Ukraine Facility) у розмірі EUR1,5 млрд заплановано на цей місяць, якщо умови політики буде виконано”, – ідеться в його заяві для преси за підсумками засідання ради міністрів країн ЄС (ECOFIN), що відбулося 12 квітня в Люксембурзі.
За словами Домбровскіса, Єврокомісія наразі оцінює План України з метою складання квартальних показників реформ та інвестицій, які необхідно здійснити, щоб розблокувати майбутні виплати.
“Найближчим часом ми завершимо цю роботу і передамо оцінку (Європейській) раді. Щойно схвалення буде отримано, це відкриє шлях Україні до отримання попереднього фінансування в розмірі EUR1,9 млрд, найімовірніше, у травні”, – зазначив виконавчий віцепрезидент.
Він наголосив, що Ukraine Facility на EUR50 млрд на період до 2027 року – рятувальне коло з боку ЄС у надзвичайно скрутний час, щоб допомогти Україні зберегти ключові державні послуги та забезпечити функціонування держави, доки Росія веде жорстоку війну, та нагадав, що перший транш EUR4,5 млрд у рамках перехідного фінансування було виділено в березні.
Говорячи про План України, Домбровскіс зазначив, що він буде основним інструментом реалізації Ukraine Facility, і основна увага в ньому приділяється структурним реформам для усунення бар’єрів на шляху зростання, інвестиціям у ключові сектори та заходам зі сприяння зближенню України з правилами й стандартами ЄС у рамках її шляху до вступу.
Як повідомлялося, загалом Україна розраховує отримати 2024 року млрд у рамках Ukraine Facility за загальної потреби зовнішнього фінансування дефіциту бюджету цього року EUR37,3 млрд.
