Міністерство економіки пропонує підвищити мінімальну зарплату (МЗП) з 2024 року – до 7651 грн місяць з нинішніх 6700 грн, повідомила Федерація профспілок України (ФПУ) за підсумками засідання спільної робочої комісії профспілок, роботодавців та уряду зі встановлення розміру МЗП, що відбулося 25 травня.
Із посиланням на заступника міністра економіки Тетяну Бережну уточнюється, відповідну пропозицію Мінекономіки вже направило Міністерству фінансів.
Крім того, відомство виступає за підвищення розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС, замороженого з 1 грудня 2021 року на рівні 2893 грн до 3443 грн.
Водночас вказується, що, за інформацією Мінсоцполітики, фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у цінах квітня 2023 року становив 7782 грн на місяць.
За словами Бережної, Мінекономіки також перебуває в процесі перегляду попередніх показників макропрогнозу на наступний бюджетний період, який Мінфін очікує до 19 червня 2023 року в рамках підготовки держбюджету-2024.
Заступник голови ФПУ Василь Андрєєв і керівниця департаменту з питань бюджету та оплати праці апарату ФПУ Світлана Макогонюк зазначили, що профспілки пропонують установити мзп на 2024 рік на рівні 9435 грн – не нижче за фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін 2023 року.
Вони також нагадали, що ЄС рекомендує встановлювати МЗП на рівні 50% середньої заробітної плати.
Зі свого боку представник сторони роботодавців Сергій Біленький зазначив, що вони розраховують у 2024 році на підвищення МЗП у межах 10-15% поточного рівня.
Як повідомлялося, з 1 жовтня 2022 року мзп в Україні зросла на 200 грн – до 6700 грн.
Рух транспорту на вул. Богдана Хмельницького в Києві частково обмежать із 1 червня до 30 вересня, повідомляє Київська міська державна адміністрація.
“Дорожники приступають до ремонту покриття з бруківки. На першому етапі ремонт триватиме на ділянці від вул. Хрещатик до вул. Терещенківської. Згодом – до вул. Володимирської та вул. Пирогова”, – вказується в Телеграм-каналі.
ПрАТ “Стальканат” (Одеса) за підсумками роботи у 2022 році отримало чистий дохід у розмірі 3 млрд 227,799 млн грн, тоді як у 2021 році його не було, оскільки підприємство на той момент перебувало в процесі створення внаслідок виділення зі складу ПрАТ “Стальканат-Силур”.
Згідно з річним звітом компанії, “Стальканат” у 2022 році отримав 325,073 млн грн чистого прибутку, тоді як 2021 рік завершив із чистим збитком 309 тис. грн.
Середня чисельність працівників підприємства за 2022 рік – 916 осіб, за 2021 рік – 16 осіб.
Згідно зі звітом, власникам акцій у 2022 році було виплачено 197,185 млн грн дивідендів.
Аудитори зазначають, що оскільки компанія була зареєстрована 6 грудня 2021 року, то дані за 2021 рік не є порівняльними для 2022 року.
Як повідомлялося, “Стальканат” за підсумками роботи в січні-березні поточного року збільшив чистий прибуток у 2,2 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 77,304 млн грн, чистий дохід за цей період знизився на 3,2% – до 701,047 млн грн. Нерозподілений прибуток на 31 березня 2023 року становив 234,019 млн грн.
Загальні збори акціонерів, що відбулися 3 вересня 2021 року, ухвалили рішення виділити зі складу ПрАТ “ВО “Стальканат-Силур” і створити нову компанію – ПрАТ “Стальканат” з передачею йому згідно із затвердженим розподільчим балансом частини майна, прав та обов’язків. Активи ПрАТ “Стальканат” складали виходячи з розподільчого балансу та акта приймання-передачі від 31 грудня 2021 року.
ПрАТ “ВО “Стальканат-Силур” (Одеса) раніше мало дві філії – в Одесі та в Харцизьку Донецької області на НКТ. Керівництво компанії 1 грудня 2016 року офіційно повідомило про зупинку філії компанії в Харцизьку – відповідне оголошення було опубліковано в газеті “Урядовий кур’єр”. Пізніше керівництво ПрАТ “ВО “Стальканат-Силур” заявило про захоплення філії компанії в Харцизьку на НКТ, направило відповідну заяву в Національну поліцію.
За даними компанії на кінець 2022 року, у Давида Немировського (Україна) перебуває 50,0001% акцій ПрАТ “Стальканат”, в Антона Міхаленка – 23,7%, в Едері Лірона (обидва – Ізраїль) – 23,1%, у Віталія Дубовича (Україна) – 3,1999%.
Статутний капітал ПрАТ “Стальканат” – 17,736 млн грн, номінальна вартість однієї акції – 0,17 грн.
Верховна Рада підтримала виробництво дронів в Україні, звільнивши на час війни від податку на додану вартість і ввізного мита складові безпілотних літальних апаратів (БПЛА).
За законопроєкти №9275 і 9276 у першому читанні та в цілому відповідно проголосували 284 і 289 народних депутатів на пленарному засіданні Верховної Ради в понеділок, повідомив парламентарій Ярослав Железняк (фракція “Голос”) у Телеграмі.
Законопроєкти вносять зміни до Податкового та Митного кодексів і допомагають оптимізувати процеси виробництва та постачання БПЛА.
Зокрема, на час дії воєнного стану від ПДВ та ввізного мита звільняються складові (матеріали, вузли, агрегати обладнання, комплектуючі) БПЛА, які підприємства ввозять для власної діяльності з виробництва та ремонту безпілотних літальних апаратів.
Сукупний державний борг України у квітні 2023 року зріс на 3,6% і сягнув нового історичного максимуму: у доларовому вираженні – на $4,37 млрд, до $124,28 млрд, у гривневому – на 159,9 млрд грн, до 4 трлн 544,9 млрд грн, свідчать дані на сайті Міністерства фінансів.
Згідно з ними, прямий держборг за попередній місяць збільшився на 4,0% – до $115,08 млрд, або до 4 трлн 208,3 млрд грн, і становив 92,6% від загальної суми державного та гарантованого державою боргу.
Повідомляється, що зовнішній прямий борг у квітні зріс на $4,68 млрд – до $75,79 млрд, тоді як внутрішній прямий – скоротився на 8,0 млрд грн, до 1 трлн 436,7 млрд грн (еквівалент $39,29 млрд).
Сукупний зовнішній держборг України у квітні-2023 збільшився на 5,9%, або на $4,61 млрд, – до $83,11 млрд, тоді як сукупний внутрішній – знизився на 0,6%, або на 8,6 млрд грн, до 1 трлн 505,5 млрд грн.
У результаті частка сукупного зовнішнього держборгу за квітень зросла з 65,5% до 66,9%.
За інформацією Мінфіну, частка зобов’язань у євро на кінець квітня зросла до 26,02%, у канадських доларах – до 2,57%, у СПЗ – до 13,24%, тоді як в американських доларах знизилася до 27,11%, у гривні – до 30,24%, єні – до 0,80%, а в британських фунтах залишилася на рівні 0,02%.
Відомство також уточнило, що 65,18% держборгу має фіксовану процентну ставку, тоді як 13,24% прив’язано до ставки МВФ, 6,42% – до SOFR, 0,92% – до Libor, 3,77% – до EURIBOR.
Ставка ще за 3,19% держборгу прив’язана до індексу споживчих цін, а 6,93% – до облікової ставки НБУ. Йдеться про ОВДП з портфеля Нацбанку. Найновішими з них стали папери з прив’язкою до облікової ставки, які НБУ викуповував у рамках емісійного фінансування бюджету.
Нарешті, 0,33% держборгу має ставку з прив’язкою до українського індексу ставок за депозитами фізосіб, що використовується в програмах портфельних гарантій.
З початку 2023 року сукупний держборг України зріс на 11,6%: у доларовому еквіваленті – на $12,89 млрд, у гривневому – на 471,4 млрд грн.
Як повідомлялося, державний і гарантований державою борг України 2022 року збільшився на $13,4 млрд – до 78,5% ВВП із 48,9% на кінець 2021 року.
Верховна Рада підтримала в першому читанні урядовий законопроєкт №8401 про скасування з 1 липня 2023 року єдиного податку 2% та інших пільг для підприємців, який є однією з умов співробітництва з МВФ і затягування якого викликало занепокоєння.
Згідно з інформацією на сайті Ради, за ухвалення зазначеного законопроєкту проголосували 227 народних депутатів за необхідного мінімуму 226 голосів.
“Ухвалення законопроєкту сприятиме збільшенню надходжень до державного та місцевих бюджетів у 2023 році на суму близько 10 млрд грн”, – прокоментував рішення парламенту міністр фінансів Сергій Марченко.
Згідно з опублікованою інформацією, законопроєктом пропонується скасувати можливість для ФОП і юридичних осіб бути платниками єдиного податку ІІІ групи із застосуванням ставки єдиного податку в розмірі 2% від суми доходу і відновити сплату єдиного податку для І та ІІ груп ФОП.
Законопроєкт передбачає відновлення документальних перевірок, однак під час дії воєнного стану вони проводитимуться за наявності безпечного доступу до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження госпдіяльності та/або є об’єктами оподаткування, а також документів та іншої інформації, пов’язаної з обчисленням і сплатою податків, зборів.
У міністерстві зазначили, що пропонується відновити застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове держсоцстрахування та порядку використання РРО/ПРРО і відновити перебіг строків, визначених податковим законодавством.
Марченко наголосив, що законопроєкт не передбачає підвищення податків і не запроваджує нових ставок податків, а норми спрямовані насамперед на повернення податкового законодавства в довоєнний стан.
Закон, як передбачається, набуде чинності з 1 липня 2023 року – так передбачено домовленостями з МВФ.
Як повідомлялося раніше, цей законопроєкт є одним із 19 структурних маяків чотирирічної програми розширеного фінансування EFF для України на $15,6 млрд, яку рада директорів МВФ затвердила 31 березня.
Плановий графік програми передбачає виділення Україні після першого траншу трьох траншів по SDR664 млн ($893 млн) у середині червня і жовтня цього року та наприкінці лютого наступного року за результатами першого, другого і третього перегляду, коли оцінюють виконання зобов’язань терміном на кінець квітня, червня і грудня цього року відповідно.
Наразі місія МВФ щодо першого перегляду програми працює у Відні. Її результати можуть бути вже до кінця травня.
