Управління програми пілотованих польотів Китаю (CMSA) у понеділок повідомило про плани відправити космонавтів (китайських тайконавтів) на поверхню Місяця раніше 2030 року.
“Згідно з планом проєкту з дослідження Місяця тайконавтами, китайські тайконавти вперше висадяться на Місяць до 2030 року, двоє тайконавтів керуватимуть місячним ровером для проведення наукових досліджень”, – ідеться в повідомленні на сайті управління.
Раніше Китай заявляв про плани з висадки тайконавтів на Місяць і будівництва на ньому місячної дослідницької бази у 2030-х роках. Попереднім місцем висадки називали Південний полюс через достатню освітленість цієї області сонячним світлом і наявність запасів льоду, з яких можна добувати воду.
Основним конкурентом Китаю в “місячній гонці” є США. У квітні глава Національного управління США з аеронавтики і дослідження космічного простору (NASA) Білл Нельсон повідомив, що в рамках національної місячної програми “Артеміда” американське космічне відомство розраховує відправити астронавтів на Місяць наприкінці 2025 або у 2026 році.
Фонд державного майна (ФДМ) зможе відновити велику приватизацію, передавати держмайно в оренду на термін до п’яти років і отримуватиме за рішенням ВАКС підсанкційне майно, самостійно ухвалюючи рішення про його подальшу долю.
Як повідомив ФДМ у пресрелізах, відповідні норми передбачені законом №8250, який Рада підтримала 231 голосом за необхідного мінімуму в 226 голосів 30 травня.
Фонд уточнив, що буде самостійно ухвалювати управлінські рішення щодо підсанкційного майна: приватизація, продаж, оренда або управління, а всі отримані кошти спрямовуватимуться до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії РФ.
Крім того, закон встановлює заборону обіймати посади керівників держпідприємств і членів наглядових рад підсанкційним особам і громадянам країн-агресорів, скасовує процедуру узгодження директорів держпідприємств, що перебувають в управлінні ФДМ, із місцевою владою, зазначено в релізі.
Щодо оренди Фонд нагадав, що перед повномасштабним вторгненням міг здавати держмайно в оренду строком до 49 років, хоча переважна більшість договорів укладалася строком на п’ять років: 2021 року частка п’ятирічних договорів становила 88,8%.
Водночас на початку війни виникли побоювання, що через низьку конкуренцію, спричинену загальною невизначеністю, ціна оренди може бути заниженою, і з 1 квітня 2022 року Рада обмежила строк дії нових договорів часом дії воєнного стану + 12 місяців після його скасування, пояснив ФДМ. Він уточнив, що за цей час уклав 1153 таких договорів.
“Але останніми місяцями український бізнес поступово пристосувався до викликів воєнного стану… Обмеження строків не стимулює підприємців до участі в орендних аукціонах, тому наразі 38% з них не проходять через відсутність попиту”, – пояснив Фонд.
Після набуття законом чинності відомство очікує зростання доходів від оренди держмайна на 20-25%, або на 100 млн грн щорічно, а також поліпшення стану зданого в оренду майна.
Згідно з пресрелізом, закон також спрямований на поліпшення управлінської структури ФДМ: голова Фонду отримає право самостійно призначати і звільняти заступників, 12 регіональних відділень – окремих юросіб стануть структурними підрозділами, а організаційна структура буде побудована за функціональним принципом. “Як наслідок, більш чітка та зрозуміла відповідальність за роботу Фонду держмайна та встановлення КРI для підрозділів і ринкових зарплат для працівників”, – ідеться в повідомленні.
Частка новобудов, у яких відновилося будівництво, за областями України на березень 2023 року
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
У третьому турі голосування в сеймі президентом Латвії обрано міністра закордонних справ Едгара Рінкевича, якого на цю посаду висунула “Нова Єдність”.
За Ринкевича проголосували 52 депутати за необхідного мінімуму в 51 голос.
За кандидата “Об’єднаного списку” Улдіса Піленса в третьому турі голоси віддали 25 депутатів.
Обсяги експорту зернових і олійних культур з України у 2023 році скоротяться на третину – до 46 млн тонн на рік, повідомив міністр агрополітики Микола Сольський на засіданні Ради із сільського господарства та рибальства у Брюсселі у вівторок.
“Порівняно з минулим цього року очікується зменшення на третину обсягів експорту зернових та олійних культур з України до 46 млн тонн на рік. Отже, Україна зможе експортувати менше зерна, ніж торік, на 40%”, – процитувала виступ міністра перед європейськими колегами прес-служба Мінагрополітики.
Комісар ЄС із сільського господарства Януш Войцеховський на пресконференції після зустрічі аграрних міністрів також заявив, що ЄС очікує у 2023 році скорочення Україною експорту, оскільки “в країні скорочено посівні площі, очікується на 40% менший урожай”.
Він висловив упевненість, що цей фактор дасть змогу поліпшити організацію “шляхів солідарності” і спрямувати “весь експорт ними”.
Войцеховський позитивно оцінив пролонгацію експорту в рамках Чорноморської зернової ініціативи, яка “на два місяці полегшить експорт зерна з України”.
Єврокомісар також нагадав про необхідність враховувати ситуацію з можливим блокуванням експорту української сільгосппродукції, “як це вже було раніше” через Чорноморський зерновий коридор, і закликав зважати на загальний обсяг українського експорту під час планування роботи “коридорів солідарності”.
Вантажні перевезення залізницею, млн тонн
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
