Нідерланди, ймовірно, направлять в Україну винищувачі F-16 після навчання пілотів, повідомляє Bloomberg у п’ятницю з посиланням на власні джерела, знайомі з питанням.
“Наразі Нідерланди мають на озброєнні 42 винищувачі F-16, 24 з яких наразі використовуються голландською армією і не можуть бути відправлені в Україну до середини 2024 року. Десяток із 18 інших літаків мали бути продані Draken International (американське товариство з обмеженою відповідальністю – ІФ), але уряд відклав передачу літаків у грудні без пояснення причин, пославшись на комерційну конфіденційність. Хоча остаточне рішення про розгортання ще не ухвалено, Україна може отримати деякі з літаків, які виставлено на продаж, або деякі з 24 літаків, які перебувають на даний момент в експлуатації, наступного року, залежно від графіка навчання”, – ідеться в повідомленні.
Видання підкреслює, що Нідерланди підтримують льотну придатність усіх своїх літаків F-16 за рахунок регулярного технічного обслуговування.
Прес-секретар міністерства оборони Нідерландів заявила в четвер, що уряд розгляне можливу поставку F-16 в Україну пізніше, додавши, що підготовка пілотів зараз є пріоритетною. При цьому Нідерланди разом із Данією зараз очолюють коаліцію з підготовки українських пілотів за підтримки Великої Британії та Бельгії.
“За словами одного з джерел, уряд Нідерландів уже вивчає й обговорює зі своїми союзниками можливі плани розгортання. Незважаючи на готовність уряду Нідерландів допомогти посилити українську повітряну оборону якомога швидше, підготовка пілотів, планування розгортання і логістика можуть зайняти багато місяців”, – пише видання.
За даними Міністерства оборони Нідерландів, на сьогодні Нідерланди надали Україні близько EUR1,6 млрд військової допомоги від початку російського вторгнення, у т.ч. обладнання на EUR732 млн.
Невеликий короткочасний дощ із грозою очікується в західних і південно-східних областях України в ніч на суботу, 27 травня, повідомляє Укргідрометцентр.
Вдень у більшості областей України, крім низки західних областей, очікуються помірні короткочасні грозові дощі, в окремих районах шквали 15-20 м/с.
Вітер північних напрямків, 5-10 м/с. Температура вночі 11-16°, вдень 21-26°; у західних областях вночі 9-14°, вдень 17-22°, у Карпатах вночі 7-12°, вдень 10-15°.
У Києві 27 травня вночі без опадів; вдень короткочасний дощ, гроза. Вітер північний, 5-10 м/с, під час грози поривчастий. Температура вночі 13-15°, вдень 23-25°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського, у Києві з початку метеорологічних спостережень 27 травня найвища температура була +33,6°С у 2007 р., найнижча +1,7°С у 1904 р.
У неділю, 28 травня, у більшості областей України без опадів, лише на півдні та сході країни місцями короткочасні дощі, грози. Вітер північно-східний, 5-10 м/с.
Температура в більшості західних і північних областей вночі 6-11°, вдень 18-23°; на решті території вночі 11-16°, вдень 21-26°.
У Києві 28 травня без опадів. Вітер східний і північно-східний, 5-10 м/с. Температура вночі близько 10°, вдень 21-23°.
Віце-прем’єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук вважає, що краще вкладати кошти в соціальні гуртожитки для переселенців, ніж у будівництво модульних містечок.
“У нас на сьогодні в Україні 25 модульних містечок. У них проживає від сили 5 тис. внутрішньо переміщених осіб. У нас 4,8 млн внутрішньо переміщених осіб. Чи є це ефективним? Як на мене, краще вкладати кошти в соціальні гуртожитки”, – сказала Верещук в ефірі національного телемарафону в п’ятницю.
За її словами, в Україні багато житла, яке після ремонту може бути придатним для проживання там людей.
Верещук також звернула увагу на те, що модульні містечка необхідно утримувати, на що потрібні кошти.
Динаміка цін на паливо, грн/літр
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Витрати страхових компаній України на рекламу і маркетинг у січні-березні 2023 року збільшилися на 18,9% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 30,8 млн грн, повідомляється на сайті Національного банку України (НБУ).
Згідно з повідомленням, адміністративні витрати страховиків за звітний період становили 1,310 млрд грн, що на 12,3% менше, ніж за перший квартал 2022 року, а їхні витрати на збут скоротилися на 3% – до 474 млн грн.
Крім цього, скоротилися на 8,4% витрати на укладення та пролонгацію договорів страхування – з 2,818 млрд грн за січень-березень 2022 року до 2,581 млрд грн у поточному році. У тому числі витрати на агентські винагороди знизилися на 10,4% 0 до 2,369 млрд грн.
Витрати на укладення та пролонгацію договорів перестрахування зросли на 28% – до 24,2 млн грн, зокрема на винагороди брокерам – на 32,7%, до 23,9 млн грн, з яких брокерам-нерезидентам скоротилися на 37,5% – до 4,5 млн грн.
Витрати на врегулювання страхових випадків збільшилися на 14,8% – до 101,1 млн грн, а витрати на оплату послуг оцінювачів – на 32,7%, до 32,9 млн грн.
Витрати на оплату асистансу знизилися на 2,2% і становили 45,2 млн грн. При цьому оплата за послуги асистансу-нерезидента скоротилася в 2,3 раза – до 2,4 млн грн.
Витрати на ведення судових справ збільшилися в 2,8 раза – до 13,2 млн грн.
Як повідомлялося, страхові компанії України в січні-березні 2023 року зібрали чисті премії на суму 9,911 млрд грн, що на 6,1% більше, ніж за аналогічний період роком раніше (9,338 млрд грн).
Крім того, у першому кварталі 2023 року страховики України виплатили 3,745 млрд грн чистих страхових виплат (+19%). Рівень чистих виплат збільшився з 33,7% до 37,8%.
За даними НБУ, загальна кількість страхових компаній в Україні станом на 1 квітня 2023 року становила 122 компанії, з яких 12 спеціалізуються на страхуванні життя, тоді як на аналогічну дату роком раніше було 145 (13 страхування життя).
Споживання молока та молочної продукції в Україні протягом 2022 року скоротилося на 28% через міграцію основних споживачів жінок і дітей за кордон, а також зниження купівельної спроможності населення на тлі війни, повідомила керівниця проєкту “Оптовий збут молока” Олена Жупінас на брифінгу Асоціації виробників молока (АВМ).
“З 2019 року в Україні спостерігалася позитивна динаміка споживання молока та цільномолочної продукції. Однак у лютому 2022-го споживання за всіма категоріями продуктів, зокрема й твердих сирів, стрімко впало: від 18% до 20% – через міграцію населення та окупацію, ще 5-8% – через інфляцію та від 3 до 5% – через інші фактори, які негативно позначилися на купівельній спроможності”, – наведені її слова в повідомленні на сайті аналітичної агенції milkua.info в четвер.
За інформацією експерта, переробні підприємства через побоювання зниження виробництва молока взимку та в березні 2023 року намагалися стримувати ціни на молоко-сировину і сподівалися, що ситуація на ринку зміниться, що люди повертатимуться і споживання молочних продуктів зросте. Однак у квітні їм довелося знижувати ціни.
“Сьогодні на внутрішньому ринку складається ситуація, коли споживання падає, але імпорт продуктів зростає”, – констатувала Жупінас.
Як повідомлялося, надлишок виробництва, висока ціна на готову продукцію та рецесія призвели до надмірного накопичення готової молочної продукції на складах країн ЄС. Міністерство агрополітики та продовольства спільно з АВМ для вирішення проблем молочної галузі розробили низку змін до галузевого законодавства, а також підготували “Дорожню карту відновлення молочної галузі”.
