Всеукраїнська спілка захисту прав і безпеки пацієнтів просить головний офіс фармкомпанії “Мерк Шарп Енд Домі Корп” вплинути на її представництво в Україні для припинення блокування доступу пацієнтів до протигрибкових генеричних препаратів “Каспофунгін” різних виробників.
Як повідомляється у відкритому листі пацієнтської організації, текстом якого володіє агентство “Інтерфакс-Україна”, українське представництво фармкомпанії, скориставшись ухваленими після початку повномасштабного вторгнення РФ законодавчими змінами, фактично заблокувало доступ пацієнтів до низки препаратів, штучно подовживши термін дії свого патенту, що закінчився 16 квітня 2022 року.
За інформацією пацієнтів, зокрема, йдеться про генеричні препарати “Каспофунгін-Тева”, “Каспофунгін ацетат” виробництва “Гланд Фарма Лімітед”, “Каспофунгін Ромфарм” виробництва “К.Т. Ромфарм компанії” та “Касміг” виробництва “Фарматен УФ”.
“Народ України щиро вдячний компанії “Мерк Шарп Енд Домі Корп.” за впровадження в Україні гуманітарних програм, зокрема програми лікування хворих за допомогою препарату КІТРУДА®, але дії українського представництва компанії з перешкоджання виходу на ринок дешевших, генеричних препаратів в умовах війни є щонайменше неетичними”, – наголосили в організації.
Пацієнти наголошують, що “коли в Україні співвідношення витрат держави і хворих (на прикладі онкологічних хворих) на закупівлю лікарських засобів перебуває у співвідношенні близько 20/80, основний тягар лягає саме на хворих”.
“Обмеження доступу пацієнтів до дешевших генеричних лікарських засобів стало сьогодні питанням не тільки здоров’я, а й життя, оскільки більшість громадян зараз не можуть дозволити собі купувати оригінальні лікарські засоби за високими цінами”, – вважають в організації.
Всеукраїнська спілка захисту прав та безпеки пацієнтів ініціювала звернення до Верховної Ради для ухвалення більш однозначних формулювань закону, ухваленого для врегулювання питань інтелектуальної власності після початку повномасштабного вторгнення.
“З огляду на досить тривалий термін проходження законодавчих змін, просимо компанію “Мерк Шарп Енд Доме Корп.” негайно вплинути на українське представництво для припинення блокування доступу на ринок України генеричних лікарських засобів, оскільки це призводить до додаткових страждань хворих в умовах війни”, – наголосили пацієнти.
Як повідомлялося, закон про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час дії воєнного стану, запровадженого у зв’язку зі збройною агресією РФ проти України, було ухвалено в березні 2022 року. Документ подовжує строк дії всіх без винятку майнових прав інтелектуальної власності до дня, наступного за днем припинення або скасування воєнного стану.
Водночас експерти вважають, що встановлені цим законом норми призвели до проблем на фармацевтичному ринку, неможливості виводити на ринок і запускати виробництво нових препаратів.
За процесуального керівництва Подільської окружної прокуратури Києва на одержанні неправомірної вигоди викрито директора комунального підприємства “Парк культури і відпочинку “Гідропарк”, повідомляє прес-служба Київської міської прокуратури в четвер.
“За даними слідства, директор комунального підприємства, що підпорядковується департаменту культури КМДА, зажадав від представника приватного товариства неправомірну вигоду за надання дозволу на розміщення в парку дитячих каруселей”, – ідеться в повідомленні прес-служби.
Під час контролю за вчиненням злочину правоохоронці задокументували передачу та отримання посадовцем 30 тис. грн за договором. Надалі підприємець мав платити керівнику парку особисто ще 20 тис. грн. щомісяця.
Як повідомляється, 7 червня під час отримання зазначеної суми посадовця затримали в порядку ст. 208 КПК України. Вирішуються питання щодо повідомлення йому про підозру та обрання запобіжного заходу.
Слідчі дії тривають.
Міністерство закордонних справ ФРН, рішуче засудивши руйнування Каховської ГЕС, оголосило про негайне постачання постраждалим регіонам генераторів, фільтрів для води, водоочисних споруд, а також обладнання для організації тимчасового притулку.
“Руйнування Каховської греблі в Україні є порушенням міжнародного гуманітарного права і призводить до страждань і поневірянь для цивільного населення, а також до катастрофічних наслідків для навколишнього середовища. Ми рішуче засуджуємо цей зловмисний акт”, – йдеться у Тwitter зовнішньополітичного відомства ФРН.
“Щоб допомогти, ми вже закупили 56 генераторів і 5000 фільтрів для води, а також предмети для притулку, які будуть відправлені в Україну негайно”, – уточнюється в повідомленні.
Крім того, до транспортування готуються водоочисне обладнання, здатне забезпечити питною водою 60 тисяч осіб, і самоскиди для вивезення сміття. “Наші партнерські організації, що працюють у регіоні, надають допомогу в евакуації та роздають продуктові набори нужденним”.
Як зазначається, від початку війни ФРН виділив понад 16,8 млрд євро на підтримку України. “Ця допомога включає гуманітарну допомогу, стажування, реагування на стихійні лиха, проєкти стабілізації та допомогу в розслідуванні воєнних злочинів, а також гуманітарні операції з розмінування”.
КП “Вінницяводоканал” 7 червня оголосило тендер на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг становить 183,126 тис. грн.
Документи приймаються до 15 червня.
До тисячі найбільш стійких університетів щорічного рейтингу Impact Rankings від британського рейтингового агентства Times Higher Education увійшли шість українських вишів.
“Цього року агентство прорейтингувало 1591 університет зі 112 країн, 32 з яких українські, що є найбільшим представництвом вишів у рейтингах Times Higher Education”, – ідеться в повідомленні прес-служби Міністерства освіти і науки.
Зазначається, що до тисячі найбільш стійких університетів України увійшли: Сумський державний університет (301-400 світового рейтингу); НУ “Львівська політехніка” (401-600 світового рейтингу); Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана (801-1000 світового рейтингу); НТУ “Харківський політехнічний інститут” (801-1000 світового рейтингу); Ужгородський національний університет (801-1000 світового рейтингу); ДЗ “Житомирська політехніка” (801-1000 світового рейтингу).
Згідно з повідомленням, до рейтингу також увійшли заклади вищої освіти, що мають найбільші успіхи в досягненні Цілей сталого розвитку (ЦСР).
“Також зазначимо, що Сумський національний аграрний університет – єдиний виш аграрного профілю, який потрапив до рейтингу Impact Rankings”, – наголосили в міністерстві.
VESCO, один зі світових лідерів з виробництва та експорту білих пластичних глин, для збереження конкурентних позицій на ринку інвестує на додаток до українських активів кар’єри в Іспанії, Польщі, Румунії, Сербії та Боснії, повідомив гендиректор інвесткомпанії umgi, серед активів якої VESCO, Андрій Горохов.
“Ми робимо інвестиції, зокрема, у видобуток корисних копалин, які затребувані для виробництва кераміки, вже в п’яти країнах: … Іспанія є ключовою, … а зараз додали Польщу, Румунію, Сербію і Боснію, і дивимося на Туреччину”, – сказав він на нещодавньому українсько-швейцарському бізнес-форумі, що відбувся в Лугано.
Горохов нагадав, що актив в Україні виробляє продукт унікальної якості, і до війни він був №2 у своїй ніші і виходив на перше місце за оцінкою вище $700 млн.
Як зазначив гендиректор umgi, у VESCO була стратегія розширення, зокрема за кордон, а UMGI допомагає команді зі стратегією та її виконанням.
Горохов пояснив, що війна прискорила процес виходу на іноземні ринки, оскільки українська сировина стала дорожчою через логістику, тому з’явилася необхідність мати сировинні виробництва і в інших країнах, щоб зберегти конкурентоспроможність і наявних клієнтів.
Він уточнив, що крім кар’єрів, у VESCO є виробничі потужності у двох ключових точках: у Порт-Равенне в Італії та Порт-Кастельон в Іспанії, де команда змішує сировину й отримує кінцевий продукт, гарантуючи своєчасність постачання клієнту.
“Таким чином, ми намагаємося як компанія, яка має великий досвід, перш за все, в галузі інвестицій в Україні, правильно поєднувати бізнес-моделі, де Україна завжди має місце і є щось, що могло б посилити ці бізнес-моделі за рахунок інвестицій за кордоном”, – зазначив гендиректор umgi.
За його словами, глина – це лише приклад такого підходу, і створення чогось більшого та ефективнішого приносить користь як клієнтам, так і інвесторам, і підвищує вартість активу.
Загалом представляючи інвесткомпанію, яка в березні цього року змінила назву з UMG Investments на umgi, він зазначив, що в гірничодобувному бізнесі вона вже протягом 17 років, інвестувала в нього більше ніж $100 млн і домоглася гарних результатів.
“Рівень повернення – п’ять до одного для наших інвесторів. Для гірничорудного бізнесу більш ніж хороший результат, (який) доводить, що в Україні можна заробляти в цій сфері. Просто ти маєш знати, що робиш, і ти маєш бути професійним гравцем, що є стандартом для всього світу”, – наголосив Горохов.
За його словами, гірничодобувні активи є одними з трьох у портфелі umgi, але істотними: перед війною їхня вартість перевищувала $800 млн.
“Коли почалася війна, ми продовжували шукати проєкти, і зараз у нас близько 10 проєктів, які ми розглядаємо в Україні плюс ми почали розвивати додаткові проєкти в Європі”, – додав Горохов.
За його словами, umgi пропонує сьогодні європейським інвесторам на партнерських засадах інвестувати в Україну.
Глава інвесткомпанії зазначив, що за 17 років роботи в Україні ситуація із законами і підзаконними актами, із прозорістю на ринку значно покращилася, створено інвестиційну карту, забезпечено доступ до баз, здійснюється лібералізація, зокрема у 2023 році з ухваленням законодавства значно полегшився доступ до купівлі ліцензій. Горохов додав, що, наприклад, в Україні отримання ліцензії легше, ніж у Румунії або Польщі, хоча може піти до двох років, щоб підготувати родовище до робіт.
Водночас залишаються питання з приєднанням до енергетичної та транспортної інфраструктури, визнав Горохов.
Згідно з інформацією на сайті, VESCO Limited – компанія, що є 100% власником акцій групи глинодобувних підприємств VESCO.
VESCO є портфельною компанією umgi, що входить до найбільшої інвестиційної групи України SCM Ріната Ахметова.
Серед українських активів VESCO – ПрАТ “ВЕСКО”, ПрАТ “Дружківське рудоуправління”, ПрАТ “Вогнетривкоруд” і АТ “Часовоярський вогнетривкий комбінат”.
За даними на сайті, виробничі потужності VESCO перевищують 3 млн тонн глини на рік, продукцію поставляють у понад 25 країн світу, виготовляють понад 60 видів продукції для компаній керамічної та вогнетривкої індустрій. Зазначається, що на складах перебуває понад 900 тис. тонн продукції для забезпечення стабільності поставок.
VESCO наприкінці серпня 2022 року повідомила про відновлення поставок продукції до Іспанії, Італії та Туреччини. Зазначалося, що після початку повномасштабної війни з боку Росії група підприємств на кілька місяців призупинила видобуток, проводячи евакуацію людей і частини техніки, проте запасів, які накопичилися, було достатньо. На той момент група вийшла на обсяг відвантаження в 100 тис. тонн на місяць.
Як зазначила umgi в березні цього року, крім бренду було оновлено також дизайн корпоративного стилю.
“З моменту заснування umgi трансформувалася з непрофільної компанії з управління активами, що входила до складу промислового конгломерату, в кептивну компанію прямих інвестицій з диверсифікованим портфелем активів, розташованих спочатку тільки в Україні, а тепер ще й у країнах ЄС і Туреччини”, – зазначалося в релізі.
Згідно з інформацією на березень цього року, umgi має досвід інвестування у створення нових і розвиток операційних компаній у сфері зеленої економіки, промислових послуг і видобутку корисних копалин. Активи umgi розташовані в Україні, Іспанії, Румунії, Польщі, Італії та Туреччині і на 1 січня 2022 року мали вартість понад $1 млрд.
