Кількість суден у порту “Ізмаїл” (Одеська обл.), за даними застосунку для моніторингу військово-морського руху Marine Traffic, збільшилася до 111 у понеділок проти 48 минулого тижня. Очікується прибуття 33 суден.
Кількість суден у порту “Рені” в понеділок збільшилася до 33 суден проти 12 минулого тижня. Очікується прибуття 11 суден.
Водночас минулої середи кількість суден у порту “Ізмаїл” – 60 – у порту “Ізмаїл” і в порту “Рені” – 13. У суботу в порту “Ізмаїл” було вже 72 судна, тоді як у “Рені” скоротилося до шести.
Для порівняння в російському порту “Новоросійськ” кількість суден залишилася незмінною – 136 нинішнього понеділка проти 137 минулого тижня, очікується прибуття 72 суден.
Порти Великої Одеси після припинення “зернової ініціативи” роботу не відновили.
Раніше повідомлялося, що внаслідок російської нічної атаки в середині минулого тижня на морський порт “Ізмаїл” та інфраструктуру “Українського Дунайського пароплавства” знищено 40 тис. тонн зерна, на яке очікували країни Африки, Китай та Ізраїль.
Крім того, було пошкоджено або зруйновано близько 10 житлових будинків, 15 квартир, будівлі готелю та офісу “Українського Дунайського пароплавства”, навчальний заклад.
Після атаки в ніч на середу минулого тижня два судна, що прямували в порт “Ізмаїл” під завантаження, відмовилися швартуватися.
Як повідомлялося, Україна оголосила про військову загрозу для судноплавання в акваторії шести російських портів на Чорному морі.
Міністерство оборони України оприлюднило заяву, в якій попереджає, що всі судна, які з 21 липня прямуватимуть до портів Російської Федерації або окупованих українських портів, можуть розглядатися як такі, що перевозять вантажі військового призначення.
Крім того, згідно з попередженням, судноплавство в районах Північно-східної частини Чорного моря і Керч-Єнікальською протокою України заборонено як небезпечне, з 05:00 20 липня 2023 року.
Напередодні Міністерство оборони РФ оголосило, що всі судна, незалежно від прапора, що прямуватимуть до українських портів з опівночі, 20 липня, Росія розглядатиме як такі, що залучені до військового конфлікту.
Ціни на нафту опускаються в понеділок в умовах загального відтоку коштів інвесторів з ризикованих активів у зв’язку з сигналами нової хвилі кризи на китайському ринку нерухомості.
Долар США зміцнюється, що скорочує привабливість вкладень у сировинні товари. Доларовий індекс ICE додає 0,12% під час торгів.
Вартість жовтневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:10 кв. м у понеділок становить $85,97 за барель, що на $0,84 (0,97%) нижче за ціну на закриття попередньої сесії. У п’ятницю ці контракти подорожчали на $0,41 (0,5%), до $86,81 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на вересень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) опустилася до цього часу на $0,85 (1,02%), до $82,34 за барель. За підсумками попередніх торгів вартість цих контрактів зросла на $0,37 (0,5%), до $83,19 за барель.
Минулого тижня Brent подорожчала на 0,7%, WTI – на 0,5%. Обидва сорти завершили в плюсі сьомий тиждень поспіль у зв’язку з побоюваннями дефіциту нафти на світовому ринку. Очікування, що американська економіка зможе уникнути рецесії, незважаючи на посилення грошово-кредитної політики Федеральною резервною системою, підтримували прогнози попиту. При цьому, скорочення поставок нафти з Саудівської Аравії на світовий ринок викликає побоювання скорочення пропозиції.
“Трейдери надмірно фокусувалися на економічній ситуації в США, ігноруючи серйозні проблеми в Європі та Китаї, – зазначає засновник Vanda Insights Вандана Харі. – Їм давно потрібно було повернутися до дійсності”.
Державна податкова служба після зняття законодавчої заборони оприлюднила План-графік проведення приблизно 1000 документальних планових перевірок платників податків на серпень-грудень 2023 року, що зачіпають низку великих гравців своїх ринків.
Згідно з оприлюдненими на сайті відомства даними, до їхнього переліку ввійшли, зокрема, компанії нафторинку “Нафтохімік Прикарпаття”, кілька компаній із групи ОККО, “Авантаж-7”, “Нафтогаз Ойл трейдтінг”, “Глуско Рітейл”, Торговий дім “Сокар-Україна”, “Укртранснафта”.
У переліку також інші представники ПЕК, зокрема, “Оператор газотранспортної системи України”, Білоцерківська та Одеська ТЕЦ, Харківська ТЕЦ-5, “Українська бурова компанія”, Clear Energy, “Тернопільміськгаз”.
Значна кількість компаній списку представляють виробників алкогольних напоїв: “Оболонь”, “Глобал Спірітс Груп”, ПБК “Радомишль” і “Перша приватна броварня”, “Златогор”, “Карлсберг Україна”, “Коблево”, “Шабо”, “Одесавинпром”, “Полтавапиво”, “Микулинецький бровар” і “Квас Беверджиз”.
Крім того, до переліку увійшли окремі представники харчової промисловості та дистрибуції: “Українська молочна компанія”, “дочка” Львівського холодокомбінату, Чернігівська кондитерська фабрика “Стріла”, “МХП-Рітейл”, “Фоззі комерц”, “Кременчукм’ясо”.
Серед інших галузей у списку транспортні підприємства (наприклад, “Укррічфлот” і його філії”, “Прайд”), оздоровчі комплекси (зокрема, “Ріксос-Прикарпаття”), заклади громадського харчування (зокрема, “Пивоварня “Кумпель”, “Сушия”, “Домінос піца Юкрейн”), тютюнники (зокрема, “Джей Ті Інтернешнл”).
У переліку також Київський картонно-паперовий комбінат, “Автомагістраль-Південь” і Центральний гірничо-збагачувальний комбінат.
Окремим розділом у переліку вказано майже сотню представників фінансового ринку. Серед них 17 банків, зокрема, Укргазбанк, банки “Восток”, “Альянс”, “Глобус”, “Український капітал”, РВС, Піреус банк МКБ, Перший інвестиційний банк, і 15 страхових компаній.
Крім того, у переліку деякі фінансові компанії, серед яких “Бізнес позика”, “Мілоан”, “Маніфою”, “Глобалмані”, “Контрактний дім”, “Інвеструм”, “Сан-Райз фінанс”, компанія з управління активами “ТАС Ессет Менеджмент”.
У списку також компанії з грального бізнесу, як ті, що потрапили під санкції, – “Паріматч”, “Поінтлото”, “Покерматч.ЮА”, так і ті, що продовжують працювати на ринку, як, наприклад, букмекерська компанія “Фавбет” і “Фавбет гейм слотс”, “Хвиля 444”. Вони значною мірою увійшли в окремий список перевірок близько 30 компаній із питання сплати податку на доходи фізосіб, військового збору та ЄСВ.
Держподатслужба затвердила також перелік із 256 фізичних осіб, у яких також у вересні-грудні цього року пройдуть планові документальні перевірки.
Статус тимчасового захисту в країнах ЄС станом на 30 червня 2023 року мали 4 млн 65,6 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які покинули Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року, повідомляє Євростат.
“Порівняно з кінцем травня 2023 року кількість одержувачів тимчасового захисту з України збільшилася в ЄС на 45 800 осіб (+1,1%). Найбільший приріст спостерігався в Німеччині (+21 830; +2,0%), Чехії (+9 050; +2,7%) та Ірландії (+3 100; +3,7%)”, – вказує статистичне відомство.
Згідно з його даними, основними країнами ЄС, які приймають одержувачів тимчасового захисту з України, були Німеччина (1 млн 133,4 тис. осіб; 28% від загальної кількості), Польща (977,74 тис. осіб; 24%) і Чехія (349,14 тис. осіб; 9%).
З іншого боку, додав Євростат, у чотирьох країнах спостерігалося зниження кількості осіб, які користуються тимчасовим захистом: Польща (-4 700; -0,5%), Португалія (-2 520; -4%), Естонія (-1 885; -5%) і Франція (-985; -1%).
Відомство нагадало, що в травні кількість одержувачів тимчасового захисту з України збільшилася в ЄС на 57,3 тис. осіб (+1,4%), у квітні – на 51,0 тис. (+1,3%). Усі три місяці другого кварталу найбільший приріст спостерігався в Німеччині – сумарно 65,7 тис. осіб, за якою слідує Чехія – 23,9 тис., тоді як лідером скорочення всі три місяці була Польща, сумарно – на 22,0 тис.
Загалом за другий квартал цього року кількість одержувачів тимчасового захисту з України збільшилася в ЄС на 154,1 тис. (+3,9%), за перше півріччя – на 239,0 тис. (+6,2%). Основний приплив забезпечила Німеччина – 165,7 тис. осіб за півріччя (+17,1%).
Євростат уточнив, що порівняно з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб у червні 2023 року спостерігалася в Чехії (32,2), Польщі (26,6), Естонії (25,8), Болгарії (24,9) і Литві (24,7), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становив 9,1 на тисячу осіб.
Мовиться також, що на 30 червня 2023 року громадяни України становили понад 98% бенефіціарів тимчасового захисту.
Згідно з представленими даними, понад 100 тис. біженців з України зі статусом тимчасового захисту в ЄС на середину цього року було також в Іспанії – 180,2 тис., Болгарії – 160,7 тис., Італії – 157,3 тис., Румунії – 133,5 тис., Нідерландах – 125,8 тис. і Словаччині – 104,0 тис.
Від 50 тис. до 100 тис. їх налічували в Ірландії – 86,9 тис., Австрії – 75,8 тис., Литві – 70,7 тис., Бельгії – 67,7 тис., Франції – 67,3 тис. (дані про дітей переважно не включено – Євростат), Швейцарії – 65,2 тис., Фінляндії – 56,1 тис. і Португалії – 55,4 тис.
Євростат уточнив, що всі наведені дані відносяться до надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії та тягне за собою запровадження тимчасового захисту.
Згідно з даними ООН, загалом у Європі станом на 8 серпня було зареєстровано 5,88 млн біженців з України, а по світу – 6,24 млн.
ПАТ “Укргазвидобування” (Київ) 11 серпня оголосило тендер на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель ProZorro, очікувана вартість закупівлі послуг становить 4,424 млн грн.
Кінцевий термін подання документів – 19 серпня
З 1 серпня, дня запуску механізму компенсації за знищене житло, уже подано понад 1400 заявок, старт роботи комісій заплановано на 15 серпня, повідомляє пресслужба Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України.
Як зазначає пресслужба відомства, найбільше заявок подали жителі Харківської (597), Київської (428) та Чернігівської (113) областей. Загальна площа зруйнованого житла, щодо якого подано заявки, становить близько 100 тис. кв. м. Близько 60% поданих заяв стосуються компенсації за знищену квартиру.
Як повідомлялося, з 1 серпня в “Дії” стартував прийом заявок на компенсацію за зруйноване через війну житло.
Компенсації виплачуватимуть одноосібним власникам житла, яке було зруйноване через бойові дії після 24 лютого 2022 року, не підлягає відновленню і розташовується на неокупованій території та не в зоні активних бойових дій. Крім того, у реєстрі має бути зареєстровано інформаційне повідомлення про знищене майно, подане його власником.
Заявки розглядатимуть комісії, раніше створені при органах місцевого самоврядування для опрацювання заявок “еВідновлення”. Як повідомляє пресслужба Мінвідновлення, розглядати цей тип заявок комісії почнуть із 15 серпня.
На цьому етапі компенсації виплачуватимуть у вигляді електронних житлових сертифікатів на придбання житла.
Мінвідновлення також розробляє механізм виплати коштів для будівництва нових приватних будинків на земельній ділянці одержувача компенсації.
На першому етапі реалізації програми “еВідновлення” компенсацію не надаватимуть за знищене житло, що розташоване на тимчасово окупованих територіях або в зоні бойових дій.
Раніше в травні стартувала програма державної допомоги “еВідновлення”, що передбачає надання допомоги на поточний ремонт житла, пошкодженого внаслідок війни.
Як повідомлялося з посиланням на дані KSE Institute, станом на червень 2023 року загальна кількість зруйнованих або пошкоджених унаслідок бойових дій: приблизно 167,2 тис. житлових будівель, із них 147,8 тис. – приватні будинки; 19,1 тис. – багатоквартирні, ще 0,35 тис. – гуртожитки.
