Страхова компанія “КД Життя” (KD Life, Київ) у 2023 році зібрала 57,6 млн грн страхових премій, що на 7,3% більше порівняно з 2022 роком, повідомляється на її сайті. Водночас зазначається, що для забезпечення платоспроможності за укладеними договорами добровільного страхування життя станом на 31 грудня 2023 року було сформовано страхові резерви в обсязі 428,0 млн грн, що на 21,8% більше за показник роком раніше.
Активи компанії зросли на 21,3% і становлять 511,6 млн грн, перевищуючи страхові резерви на 19,5%, або 83,6 млн грн. Фактичний запас платоспроможності, розрахований за національними стандартами, перевищує нормативний запас платоспроможності на 315%.
Інвестиційний дохід, отриманий від розміщення коштів резервів зі страхування життя, становить 34,5 млн грн, що на 6,8% більше, ніж рік тому на ту саму дату.
За 2023 рік компанія виплатила за 244 страховими подіями 9,7 млн грн, що на 37,7% більше страхових виплат за 2022 рік.
Компанія KD Life – українська компанія, заснована 2007 року холдингом KD Group.
Холдинг KD Group – лідер фінансового ринку Східної Європи, 130 років працює у сфері страхування життя та ризиків, управління фінансами та інвестиційними фондами.
Наразі послуги компанії пропонують понад 3 тис. консультантів по всій території України.
Президент України Володимир Зеленський оприлюднив декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2023 рік.
Як повідомляє сайт президента, “згідно з декларацією, доходи глави держави та членів його сім’ї становили 12 млн 423 тис. 008 грн, зокрема дохід від продажу ОВДП – 7 млн 455 тис. 972 грн”.
Доходи сім’ї Володимира Зеленського 2023 року переважно складалися із заробітної плати, відсотків банку і доходу від надання нерухомості в оренду. Загалом ця сума склала 4 млн 967 тис. 036 грн.
“Збільшення доходів порівняно з минулим роком відбулося у зв’язку з відновленням орендних платежів. Залишок грошових коштів сім’ї глави держави до кінця минулого року зменшився майже на 2 млн 800 тис. грн. Інших суттєвих змін у 2023 році щодо активів, нерухомого майна, транспортних засобів тощо не відбулося”, – повідомляє сайт президента.
Мер Києва Віталій Кличко вказав 1 млн 3 тис. 636 грн доходів в електронній декларації про майно і доходи за 2023 рік.
Зокрема, у 2023 році заробітна плата міського голови української столиці становила весь його дохід – 1 003 636 грн. Також він вказав у декларації 338,5 тис. грн, $35,8 тис. і EUR3 на банківських рахунках, 209,4 тис. грн, $52,2 тис. і EUR68,3 тис. готівкою, а також $150 тис. і EUR2,2 млн, позичені брату Володимиру.
Кличко володіє квартирою (251,8 кв. м) у Києві, він зареєстрований у квартирі брата (43,6 кв. м) у Києві, а також володіє будинком відпочинку (785,5 кв. м) і користується земельною ділянкою (2,5 тис. кв. м) у Лютіжі Київської області (раніше належала дружині).
Також мер володіє мотоциклом Fine custom Puncher 2009 року випуску, причепом Ironhorse Widebody 2013 року випуску та автомобілем Land Rover Discovery 2013 року випуску (раніше належав дружині), а також безоплатно користується трьома автомобілями: 2 Toyota Sequoia 2021 року випуску і Toyota Sequoia 2014 року випуску, які орендує його брат.
Крім того, він задекларував: антикварний камінний годинник (Jacques Murray & Co), 7 наручних чоловічих годинників (2 IWC, 3 Frank Muller, 2 Mont Blanc) і рояль (Yamaha).
Серед іншого, разом із братом він володіє кількома товарними знаками: “КличкО”, “KLICHKO” і “KLITSCHKO”.
Згідно з декларацією, Кличко володіє корпоративними правами двох благодійних організацій: “Благодійний фонд “Майбутній Київ” і “Благодійний фонд “Фонд Кличка”.
Як повідомлялося, Кличко задекларував 1 млн грн доходів за 2019 рік, 518 тис. грн доходів за 2020 рік, 646 тис. грн доходів за 2021 рік і 907,7 тис. грн доходів за 2022 рік.
У п’ятницю до кінця доби було скасовано графіки аварійних відключень у всіх шести областях – Дніпропетровській, Донецькій, Кіровоградській, Полтавській, Сумській та Запорізькій, де їх застосовували під час вечірнього максимуму навантаження через мережеві обмеження та недостатність локальної генерації внаслідок пошкодження електростанцій атаками РФ, повідомило Міністерство енергетики.
У його повідомленні в Телеграм у суботу зазначено, що на ранок графіки аварійних відключень не застосовуються ніде, а погодинні відключення діють тільки в Харківській області для 120 тис. абонентів, причиною чого є значні пошкодження ударами РФ обладнання НЕК “Укренерго” і, як наслідок, неможливість передати необхідний обсяг електроенергії.
Як зазначив в ефірі телемарафону “Єдині новини” голова правління “Укренерго” Володимир Кудрицький, ситуація в Харкові залишається складною, відновлювальні роботи тривають.
“Сьогодні диспетчерський центр “Укренерго” також ввів обмеження в цій області. Вони менші, ніж учора, оскільки вихідні, але зберігаються. Також дещо обмежено електропостачання промисловості в Дніпропетровській області, зокрема в Криворізькому енерговузлі. У Хмельницькій та Одеській областях сьогодні обмежень немає”, – описав ситуацію голова системного оператора.
За інформацією Міненерго, наразі дефіциту електроенергії в енергосистемі немає, вона працює збалансовано. Там додали, що вчора за запитом Польщі до енергосистеми України постачали електроенергію з 12:00 до 15:00 години.
Унаслідок атаки БПЛА в ніч на суботу аварійно вимикалося обладнання на одній із підстанцій на Одещині, внаслідок чого короткостроково без світла залишалися близько 70 тис. споживачів.
Крім того, у Дніпропетровській області через стан мереж відключалися високовольтні лінії – без електропостачання залишалися побутові споживачі, промисловість, залізниця, де було зафіксовано збої в русі поїздів. Протягом півгодини всі споживачі були заживлені.
Загалом за добу енергетики відновили електропостачання приблизно для 151 тис. споживачів, зокрема всіх знеструмлених через негоду. Зокрема, заживлено близько 18 тис. домогосподарств, знеструмлених унаслідок несприятливих погодних умов у Кіровоградській області.
Графіки аварійних відключень, Україна. Міністерство енергетики
“Укр Кредит Фінанс” (ТМ “CreditKasa”) і “1 безпечне агентство необхідних кредитів” (ТМ “MyCredit”), що надають мікрокредити, отримали найбільшу виручку серед фінансових компаній у 2023 році – відповідно 3,12 млрд грн і 2,33 млрд грн, повідомив Нацбанк на своєму сайті.
Наступну трійку компаній сформували ФК “Е гроші ком”, “Мілоан” і “Авентус Україна” (ТМ CreditPlus), виручка яких становила від 1,66 млрд грн до 1,46 млрд грн.
За підсумками 2022 року лідерами за виручкою були ТОВ “Фінод”, яке займалося обміном валют і позбавлене Нацбанком у серпні 2023 року всіх ліцензій, і платіжна система “Новапей”, дані якої Нацбанк після переліцензування платіжних систем припинив публікувати. Чистий дохід цих компаній у 2022 році становив відповідно 5,41 і 5,18 млрд грн, тоді як місця з третього до п’ятого посіли “Укр Кредит Фінанс”, “Авентус Україна” і “Е гроші ком” із виручкою від 2,50 млрд грн до 1,27 млрд грн.
За підсумками 2023 року чистий дохід понад 1 млрд грн отримали ще п’ять компаній, з них лише одна не з ринку мікрокредитування: мережа платіжних терміналів ФК “Контрактовий дім” (ТМ “Easypay”), що отримала 1,38 млрд грн.
Слідом із відносно близькими показниками за виручкою – від 1,33 млрд грн до 1,07 млрд грн ідуть “Лінеура Україна” (ТМ “Credit7”), ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога” (Moneyveo), “Споживчий центр” (ТМ “ШвидкоГроші”) і “Аванс Кредит”, що продемонстрував найвищу динаміку зростання до попереднього року серед усієї першої десятки – майже в 37 разів.
Із лідерів найбільші витрати на оплату праці у “Споживчого центру” – 167,8 млн грн, або 13,6% від виручки, тоді як у “Аванс Кредиту” вони становили 29,3 млн грн, або 1,8% від виручки.
Згідно з даними НБУ, 2023 року різко покращилася прибутковість компаній: із 40 найбільших представників ринку всі, за винятком Державної іпотечної установи (ДІУ), завершили рік із чистим прибутком, що сумарно становив 1,57 млрд грн, тоді як роком раніше збиткових компаній було 15.
Лідером за чистим прибутком серед фінансових компаній за минулий рік стало ПрАТ “Укрфінжитло” – 5,94 млрд грн. Слідом за ним ідуть “Укр Кредит Фінанс” – 202,7 млн грн, державний Фонд розвитку підприємництва, оператор держпрограм підтримки, – 177,7 млн грн і “Бізпозика” – 177,1 млн грн.
Незначно відстало “Манівео швидка фінансова допомога”, яке заробило 167,7 млн грн, що дало йому змогу частково компенсувати 625,6 млн грн чистого збитку попереднього року.
“Укрфінжитло” також істотно обійшло всіх і за розміром активів – 60,89 млрд грн, що зобов’язане першістю в цих двох категоріях його капіталізації за рахунок ОВДП.
Слідом іде ФК “Авіор”, що спеціалізується на кредитуванні аграріїв, – 12,05 млрд грн, виручка якої склала за минулий рік 125,4 млн грн.
У решти восьми компаній у першій десятці з активами від 8,68 млрд грн до 3,55 млрд грн виручка торік була відсутня, а витрати на зарплату і чистий прибуток були мінімальними.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявляє, що в Україні створять Державний офіс розвитку індустріальних парків.
“Підвищуємо нашу самодостатність, посилюємо виробничий і промисловий потенціал. Одним із ключових інструментів у цьому напрямку стануть індустріальні парки. Цього року виділяємо 1 млрд грн на їхній розвиток”, – сказав Шмигаль на засіданні уряду в п’ятницю.
За словами прем’єра, Кабмін у п’ятницю затвердив порядок використання цих коштів: на будівництво інфраструктури індустріальних парків, на компенсації за під’єднання до мереж, на компенсації ставки за кредитами, узятими для розвитку та інвестицій.
“Також буде створено Державний офіс розвитку індустріальних парків. Використовуємо досвід Сінгапуру, Туреччини, Польщі, щоб індустріальні парки були точками зростання нашої промисловості та економіки”, – заявив він.
Крім того, у п’ятницю Кабмін ухвалив рішення про створення двох індустріальних парків.
Зокрема, один із парків буде створено у Вінницькій області (інвестиції в його створення становитимуть понад 50 млн грн), а другий індустріальний парк – в Івано-Франківській області, (інвестиції в його створення та розвиток можуть становити 1,5 млрд грн).
“Завдяки створенню цих двох промислових парків буде створено понад 1000 робочих місць у переробній промисловості”, – заявив прем’єр.
Денис Шмигаль, індустріальні парки, прем'єр-міністр, УКРАЇНА
